Рішення

від 17.03.2009 по справі 2/1247

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/1247

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "17" березня 2009 р.                                                     Справа № 2/1247

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого - судді Тимошенка О.М.

при секретарі Стародуб Л.Ф.

за участю представників сторін

від позивача Рубцов О.В. (довіреність №14/20-202-09 від 14.01.09)

від відповідача Сілвеструк В.М. (директор)

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (м.Київ)  

до Приватного багатопрофільного підприємства "Марконі" (м. Бердичів)

про стягнення 331503,64 грн.

Позивач звернувся до господарського суду про стягнення на свою користь з відповідача заборгованості за несплату лізингових платежів за договором фінансового лізингу від 07.06.05 №6-05-552 фл в сумі 331 503грн. 64коп. з яких: 310 203 грн.52коп. сума основного боргу; 21 300грн. 12коп. - пеня.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судовому засіданні подав відзив на позовну заяву в якому відповідач визнає основну суму боргу, просить зменшити пеню та відстрочити виконання рішення суду на 6 місяців, посилаючись на скрутне матеріальне становище підприємства, відсутність врожаю у 2008 році,зменшення закупівельних цін в три рази, збільшення вартості на паливно-мастильні матеріали, добрива,гербіциди та пестициди (а.с.33).

Представник позивача не заперечує проти зменшення пені до 10000,00грн. та відстрочки виконання рішення суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

07 червня 2005р. між Відкритим акціонерним товариством "Національнаакціонерна компанія "Украгролізинг" (лізингодавець) та Приватним багатопрофільним підприємством "Марконі" (лізингоодержувач) був укладений договір №6-05-552фл за умовами якого  позивач (лізингодавець) передає, а відповідач (лізингоодержувач) приймає у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника та визначений у додатку до договору "Кількість, ціна і вартість предмета лізингу", за умови сплати відповідачем лізингових платежів.

Строк лізингу відраховується з моменту укладення акту приймання-передачі між сторонами (п.2.2 договору).

На виконання умов договору, позивач передав відповідачу предмет лізингу, а саме Зернозбиральні комбайни КЗС-9-1 "Славутич" в кількості дві одиниці, вартістю 520487,00грн. за одиницю, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання передачі №12 від 12.07.05р. та №27 від 09.08.05р. (а.с.14,17).

За п.4.1 договору, відповідач зобов'язався сплачувати лізингові платежі, черговість яких кратна шести місяцям і складається із суми, що відшкодовує частину вартості предмета лізингу та суми щорічної винагороди за переданий у фінансовий лізинг предмет лізингу в розмірі 7% невідшкодованої вартості. Розмір лізингових платежів, їх склад та строк оплати встановлюється додатками до договору - "Графік сплати лізингових платежів" (п.4.2 договору).

Згідно графіків лізингових платежів, відповідач за період з 10.01.06р. по 08.08.08р. зобов'язався сплатити позивачу 710204,51грн. лізингових платежів (а.с.15,18).

Проте, лізингоодержувач свої зобов'язання щодо сплати лізингових платежів виконав частково, сплативши позивачеві 400000,99 грн., про що не заперечили сторони у судовому засіданні, в результаті чого утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 310203,52 грн. (710204,51грн. - 400000,99 грн.).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно зі ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідач борг визнає.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 310203,52 грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі п.7.2 договору, просив стягнути з відповідача 21300,12грн. пені.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ст. 546 ЦК України).

Згідно ст. 549 ЦК України,  неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідач просить зменшити пеню та відстрочити виконання рішення суду на 6 місяців, посилаючись на скрутне матеріальне становище підприємства.

Позивач не заперечує проти зменшення пені до 10000,00 грн. та відстрочки виконання рішення суду на 6 місяців.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що  відповідач більшу частину лізингових платежів оплатив позивачеві, про що не заперечили сторони у судовому засіданні, суд приходить до висновку про зменшення розміру пені до 10000,00 грн.  на підставі п.3 ст.83 ГПК України та про відстрочення виконання рішення суду на шість місяців на підставі п.6 ст. 83 ГПК України, тобто до 17.09.09р.

Згідно ст.ст.  525, 526 ЦК України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позовні вимоги визнає, доказів сплати боргу суду не надав.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги в сумі 310203,52грн. основного боргу обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи і підлягають задоволенню, а також суд зменшує розмір пені до 10000,00 грн. та відстрочує виконання рішення суду на 6 (шість) місяців.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82 – 85 ГПК України, Господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного багатопрофільного підприємства "Марконі" (м. Бердичів, вул.Леніна,23А,кв.1; код 13553120) на користь Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (01601,м.Київ,вул.Мечнікова,16-а; код 30401456)- 310203,52грн. боргу, 10000,00грн. пені, витрат, 3902,04грн. пов'язаних зі сплатою державного мита; 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Зменшити розмір пені до 10000 грн.

4. Відстрочити виконання рішення суду в частині стягнення 310203,52 грн. боргу та 10000 грн. пені  до 17.09.09.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                     Тимошенко О.М.  

Віддрукувати: 3 прим.