Рішення

від 19.02.2009 по справі 13/295

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/295

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.09                                                                                           Справа№ 13/295

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л.,  при секретарі Малюшевському А.П., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: фермерського господарства Гната Мар”яна Остаповича, с.Пчани Жидачівського району Львівської області

до відповідача:ТзОВ „Агролайф”, м.Яворів

про стягнення 123162,12грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Грудлевський В.М. –представник

Від відповідача: Каличак О.Я. –представник

Порушено провадження у справі за позовом фермерського господарства Гната Мар”яна Остаповича, с.Пчани Жидачівського району Львівської області до відповідача: ТзОВ „Агролайф”, м.Яворів про стягнення 123162,12грн.

Попередній розгляд справи викладено в ухвалах суду від 31.12.08р. та від 29.01.09р.

В судовому засіданні представником позивача позовні вимоги підтримано з підстав, викладених у позовній заяві та доповненні до неї від 09.02.09р.

Відповідачем фактично суму позовних вимог не заперечено, а зауважено, що позивачем не виставлялось вимоги про оплату заборгованості.

З”ясовано:

на підставі договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 14 липня 2008р., згідно з накладними № 112 і №113 від 21.07.2008 р., позивач передав, а відповідач прийняв у власність товар - зерно ріпака озимого в кількості 1617,2 центнери за ціною 295 грн./ц  на загальну суму 477 074 грн., в тому числі ПДВ.

Оплату за отриману сільськогосподарську продукцію відповідач проводив частково грошовими коштами, а частково - шляхом надання позивачу послуг та зустрічної поставки сільськогосподарської продукції.

Грошовими коштами відповідач оплатив 160 000 грн., в тому числі: згідно з платіжним дорученням № 1445 від 16.07.2008 р. - 50 000 грн., згідно з банківською випискою №1722   від 01.09.2008 р. - 80 000 грн., згідно з прибутковим касовим ордером №42 від 01.09.08 р. -

30 000 грн., всього: 160 000 грн.

Відповідачем надано послуг та поставлено товару позивачу на суму 206 445,08 грн., в тому числі: згідно акта виконаних робіт від 29.08.08 р. було надано послуги по осушці

зерна на суму 19 511.84 грн.; згідно акта виконаних робіт від 29.08.08 р. було надано послуги по осушці зерна на суму 12 842.69 грн.; згідно рахунку-фактури № АГ-0000197   від 30.09.08 було надано послуги по осушці зерна на суму 30000 грн.; згідно з видатковою   накладною від 21.11.2008р. №АГ-0002372 поставлено сою на суму 144 090,55 грн. Всього: 206 445,08 грн.

23.12.2008р. між сторонами укладено договір про залік взаємних вимог на суму наданих відповідачем послуг та поставленого товару - 206 445,08 грн., зменшивши таким чином на вказану суму заборгованість відповідача перед позивачем за отримане зерно озимого ріпака.

Таким чином, відповідач за озимий ріпак вартістю 477 074 грн., отриманий згідно договору від 14 липня 2008 р., оплатив грошовими коштами 160 000 грн. і провів взаємозалік за надані послуги та поставлений товар на суму 206 445,08 грн. Всього оплачено 366 445,08 грн. і заборгованість відповідача становить 110 628,92 грн.

Вказана сума заборгованості відповідача підтверджується також актом звірки взаєморозрахунків за станом на 23.12.2008 р.

У зв”язку з порушенням терміну оплати, передбаченого п.5.1 договору від 14.07.08р., на підставі п.6.3 вказаного договору, відповідачу нараховано пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу в сумі 12533,20грн.

При винесенні рішення у даній справі, суд керувався наступним:

відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів,

необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої

сторони.          

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 601 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом вимоги. Аналогічну норму містить стаття 203 Господарського кодексу України, яка передбачає, що господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування.

Зауваження відповідача про те, що вимоги про сплату боргу йому не виставлялось, судом до уваги не приймається, оскільки йому виставлялась претензія від 04.09.08р. на суму 317074грн. (знаходиться в матеріалах справи).

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85, 115,116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

      1.Позов задоволити повністю.

      2.Стягнути з ТзОВ „Агролайф” (м.Яворів, вул.Січових Стрільців,16, код ЄДРПОУ 32673484) на користь фермерського господарства Гнат Мар”яна Остаповича (с.Пчани Жидачівського району Львівської області, ЄДРПОУ 25228365) 110628,92грн. боргу, 12533,20грн. пені, 1231,62грн. держмита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                             Станько Л.Л.