Рішення

від 23.07.2013 по справі 901/1729/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.07.2013 Справа № 901/1729/13 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим

(вул. Дм. Ульянова, 10, м. Сімферополь, АР Крим, 95000)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська фабрика солодощів»

(вул. Севастопольська, 39, м. Сімферополь, АР Крим, 95013)

про стягнення 195 869.58 грн..

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився, Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим;

Від відповідача: не з'явився, ТОВ «Сімферопольська фабрика солодощів»;

Суть спору: Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська фабрика солодощів» та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 195 869.58 грн..

Позовні вимоги вмотивовані порушенням відповідачем обов'язку зі сплати платежів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за лютий та березень 2013 року, у зв'язку з чим за ним створилася сума заборгованості.

Представник позивача надіслав на адресу суду клопотання, в якому просив суд здійснювати розгляд справи за його відсутністю, також надіслав на адресу суду документи, витребувані судом.

Представник відповідача явку у судове засідання не забезпечив, витребуваних судом документів не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, надіслане судом на адресу відповідача, повернулось із відміткою про отримання уповноваженою особою відповідача судової кореспонденції, про що свідчить підпис останнього у повідомленні (а.с. 26).

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи та матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства - свободу у наданні сторонами своїх документів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Однак, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на вказані обставини, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними у ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд -

встановив:

02 березня 2009 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим проведена державна реєстрація товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська фабрика солодощів» за №18821200000015411, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи сер. А01 №643049 та довідкою про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 11.06.2013 №03.3-14/739 (а.с. 15-19).

Також з матеріалів справи вбачається, що відповідач на підставі своєї заяви був зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів до Пенсійного фонду України в Управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим за реєстраційним номером № 15-03-6352 (а.с. 20). .

Ухвалою господарського суду АР Крим від 30 вересня 2010 року порушено провадження у справі № 5002-16/4752-2010 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська фабрика солодощів».

Ухвалою господарського суду АР Крим від 31 травня 2011 року у зазначеній справі судом визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі до відповідача у загальній сумі 901305.56 грн. та застосовано відносно нього судову процедуру банкрутства - розпорядження майном боржника.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 23 травня 2012 року у зазначеній справі продовжено строк розпорядження майном боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська фабрика солодощів» на шість місяців - до 08 листопада 2013 року (а.с. 66-68).

Як зазначає позивач, відповідачем у лютому 2013 року нарахована сума внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 103054.03 грн., у березні 2013 року - у розмірі 92 815.55 грн.. Зазначене підтверджує відповідними звітами відповідача (а.с. 49-54) та вимогою № Ю-829 від 13 травня 2013 року, що виписана на загальну суму заборгованості та яка отримана відповідачем 20 травня 2013 року (а.с. 14).

Однак, відповідач наявну заборгованість в розмірі 195 869.58 грн. не сплатив та вона на даний час не є погашеною.

Вказане з'явилося підставою для звернення Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим із даною позовною заявою до суду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначається Законом №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску, зокрема, є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Облік осіб, зазначених у частині 1 статті 4 Закону №2464-VI, ведеться в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Взяття їх на облік здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників (частина 1 стактті 5 Закону №2464-VI).

Згідно з пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Як вже було встановлено судом, товариство з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська фабрика солодощів» взято на облік в Управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим за реєстраційним номером 15-03-6352, у зв'язку з чим відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини 2 статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

Статтею 8 Закону №2464-VI визначено, що розмір єдиного внеску для кожної категорії платників та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.

За загальним правилом, яке передбачено частинами 5, 8 статті 9 Закону №2464-VI, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державної казначейської служби України для його зарахування. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Аналогічні положення містяться у пункті 4.3.6 розділу IV Інструкції.

Крім того, частиною 12 статті 9 Закону №2464-ІV визначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

У той час, відповідач всупереч вимогам пункту 1 частини 2 статті 6, частини 8 статті 9 Закону №2464-ІV, пункту 4.3.6 розділу IV Інструкції не сплатив обов'язкові платежі по єдиному внеску у зазначеному періоді, докази протилежного в матеріалах справи відсутні. Згідно розрахунку, наданого позивачем, загальний розмір заборгованості по єдиному соціальному внеску, що підлягає сплаті відповідачем у спірному періоді, складає 195 869.58 грн., що підтверджується відповідними звітами відповідача (а.с. 49-54) та вимогою № Ю-829 від 13 травня 2013 року, що виписана на загальну суму заборгованості, яка отримана відповідачем 20 травня 2013 року та не оскаржена ним (а.с. 14).

Крім того, суд зазначає, що вищевказана заборгованість є поточною, оскільки вона виникла після порушення провадження у справі про банкрутство відповідача.

Так, частиною 8 статті 23 Закону №4212-VI визначено, що поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Враховуючи зазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати платежів з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 195 869.58 грн. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України оплата судового збору покладається на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 24 липня 2013 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська фабрика солодощів» (вул. Севастопольська, 39, м. Сімферополь, АР Крим, 95013; ідентифікаційний код 36394256) на користь Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим (вул. Дм. Ульянова, 10, м. Сімферополь, АР Крим, 95013, р/р 25607010048701 в КРУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 324805, ідентифікаційний код 22300458) 195 869.58 грн. заборгованості.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська фабрика солодощів» (вул. Севастопольська, 39, м. Сімферополь, АР Крим, 95013; ідентифікаційний код 36394256) в дохід Державного бюджету України (УДКСУ у м. Сімферополі АР Крим код ЄДРПОУ 38040558, МФО 824026 рахунок №31211206783002, відкритий в ГУ ДКСУ в АРК м. Сімферополь, за кодом класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір у розмірі 3917.39 грн..

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.А. Радвановська