Рішення

від 04.03.2009 по справі 7/67/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/67/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.09                                                                          Справа №  7/67/09

Суддя   

Позивач  Закритого акціонерного товариства «Райз», м. Київ

Відповідач Фермерського господарства  «Тріго», с. Мала Білозерка, Василівський район, Запорізька область

Суддя Кутіщева Н.С.

Представники:

Позивача         Сніжко Р.В., дов. б/н  від 18.12.2007р.    

Відповідач       не з'явився.

Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача на користь позивача 220801грн.58коп. заборгованості за договором   поставки  № 8420001   від  04.04.2007р., яка складається з 73762 грн. 67 коп. основного боргу, 5216 грн. 13 коп. процентів в за користування  товарним кредитом, 16789 грн. 59 коп.   пені  за несвоєчасне  виконання грошового зобов'язання грошово  зобов'язання по оплати  ціни товару та процентів за користування товарним кредитом,  67861 грн. 06 коп.   збитків,   38510 грн. 18 коп.  суми  процентів за  неправомірне користування коштами, 18661 грн.  95 коп.  суми індексу інфляції.

Позивач обґрунтував свої вимоги договором поставки  № 8420001 від  04.04.2007р.,    ст.  ст. 173, 174, 193, 198, 225, 226, 230, 232, 265 ГК України, ст.ст. 22, 509, 512, 513, 526, 530, 533, 534, 549, 610-612, 623-625, 692,  694 ЦК України.           

Ухвалою суду від 09.01.2009р. було порушено провадження по справі, розгляд призначено в судовому засіданні на 04.03.2009р. В судове засідання  представник  відповідача не з'явився,  відзив на позов відповідач  не надав без поважних причин.   

Ухвала суду від 09.01.2009р. була направлена на адреси сторін в установлений законом строк, поштовим відділенням на адресу  господарського суду не поверталась, що свідчить про належне повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду спору.  

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.    

            У відповідності із ст. 93  ЦК України, місцезнаходженням  юридичної  особи  є  адреса  органу або особи,  які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідач по справі № 7/67/09 є юридичною особою, таким чином, згідно зі ст.28ГПК України, керівник підприємства відповідача був зобов'язаний направити компетентного представника  в судове засідання, чи особисто прийняти участь в судовому засіданні.   

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав  і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного  та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

               Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

            Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.   

             Враховуючи вищевикладене,   спір розглядається згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

             Представником позивача в судовому засіданні, на виконання ухвали суду від  09.01.2009р. наданий  підписаний  обома сторонами акт звірки, згідно з яким  відповідач частково визнав  заявлені позовні вимоги,  а саме   в частині стягнення  суми основного  боргу та  процентів за користування   кредитом (акт звірки долучений до матеріалів справи).

За клопотанням представника позивача судовий процес ведеться без застосування засобів технічної фіксації.

Судовий процес завершено оголошенням   вступної і резолютивної частин рішення по узгодженню  з  представником позивача.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача,  суд встановив:   

           04 квітня  2007р.  між ЗАТ  “Райз” (далі-позивач)  та ФГ “Тріго” (далі—відповідач) був укладений договір    № 8420001 (далі-договір) на поставку товару на умовах  товарного кредиту.

          Згідно   з п. 1.1  та п.  1.2  договору, в строки  визначені   договором, постачальник  (позивач)  зобов'язується  передати  у власність покупця (відповідач) продукцію виробничо-технічного  призначення (надалі-товар), а покупець  зобов'язується  прийняти  товар  та оплатити  його ціну, сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також  сплатити відсотки за користування  товарним  кредитом в сумі,  визначеній  відповідно  до умов  договору.

         Найменування товару,  його кількість, ціна за одиницю, строки поставки  покупцю, гривнева ціна товару, порядок та строки  оплати  ціни товару  та нарахованих процентів (в т.ч.  тієї частина ціни товару, яка  оплачується авансом, а також частини, яка  оплачується на умовах відстрочення платежів), інші  умови, погоджені сторонами –визначені в специфікації (додатки № 1  та № 1а), які є невід'ємною частиною договору.

        На виконання  умов договору, позивач передав відповідачу товар на загальну суму  135722 грн. 12 коп., що підтверджується  накладними:

-          № ВН/034/349 від 03.05.2007р., на суму 48148 грн. 51 коп.;

-          № ВН/034/350 від    03.05.2007р., на суму  53395 грн. 51 коп.;

-          № ВН/034/351 від 03.05.2007р., на  суму  4011 грн. 42 коп.;

-          № ВН/034/506 від 26.05.2007р. на суму 25367 грн. 16 коп.;

-          № ВН/034/507 від  26.05.2007р. на суму  4799 грн. 52 коп.   

                   Факт отримання товару відповідачем підтверджується  його довіреностями довіреністю серія  ЯЛЕ № 718215 від 03.05.2007р., серія  ЯЛЕ № 718218 від  16.05.2007р.  

         Відповідно до п.  2.3, п.  3.5.1 договору та додатку  № 1  до договору, відповідач зобов'язався  12.04.2007р.  сплатити авансову суму в розмірі  52159 грн. 94 коп., а згідно  з п.п. 2.4,  3.5 договору та  додатку № 1а  до договору,  відповідач зобов'язався провести  остаточний  розрахунок за поставлений товар в строк до  01.10.2007р.

          Відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманого товару  виконав частково,  перерахувавши позивачу   61959 грн. 45 коп.,  а також передавши товар на суму  4799грн. 52 коп., що підтверджується  накладеною  № 48 від 26.11.2007р.

Таким чином, сума  основного боргу  складає   73762 грн.  67коп.  

 Доказів оплати боргу по договору в повному  об'ємі відповідач суду не надав.

Таким чином, сума  основного боргу відповідача перед позивачем складає 73762грн. 67коп., відображена сторонами в акті звірки взаєморозрахунків сторін, підтверджена матеріалами справи, заявлена обґрунтовано  та підлягає задоволенню.

Крім того,  згідно з  п. 1.1, 1.2., 2.1, 2.2,  2.6, 3.5. договору, відповідач крім суми основного боргу,  зобов'язаний сплатити проценти за користування  кредитом в розмірі  5216 грн. 13 коп.

Сума процентів, на момент розгляду справи по суті,   відповідачем не погашена.

          Згідно ст. 173 ГК України, господарським  визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на  користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або  утриматися  від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

  Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.

 Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.     

  Згідно з п.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано.

  Відповідно до п. 7. 3 договору, за несвоєчасне  виконання грошових  зобов'язань по оплаті у встановлені договором строки ціни товару та  процентів за користування товарним кредитом, сплачує за кожен  день прострочення на  користь  постачальника пеню  в розмірі  подвійної  облікової ставки  НБУ від суми  боргу.

  Позивачем пред'явлена до стягнення сума пені в розмірі 16789 грн.  59коп.   

  Згідно проведеного, в судовому  засіданні перерахунку суми  пені, з урахуванням вимог п. 6 ст. 232 ГК України, судом встановлено, що пеня, яка підлягає стягненню складає 7077 грн. 85 коп. В решті  пред'явленої до стягнення суми пені слід відмовити, як   такій, що суперечить нормам діючого законодавства (п. 6 ст. 232  ГК України).

  Згідно ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний  сплатити відсотки,  якщо інше не передбачено договором між фізичними  особами.

   Розмір   відсотків за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного  законодавства.

  Стаття  536 ЦК України кореспондує  до ст. 625 ЦК України, відповідно до якої  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.    

           Сума  індексу інфляції складає 18661 грн. 95 коп. пред'явлена до стягнення є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

           Згідно з п. 7.5 договору, у випадку  прострочення  виконання  грошових зобов'язань по оплаті  ціни  товару та сплаті процентів, сплачує на користь  постачальника проценти  за  неправомірне користування коштами в розмірі 48 процентів річних з простроченої суми.

            Сума  річних, яка пред'явлена  позивачем  до стягнення та підлягає задоволенню складає  38510 грн. 18 коп.

 Крім того, позивачем пред'явлені до стягнення збитки в розмірі  67861 грн. 06коп.

  Вимоги про стягнення 67861 грн. 06 коп.  збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язань, позивач обґрунтовує п. 7.4 договору, яким передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконана зобов'язань відповідач відшкодовує збитки в розмірі 50 процентів вартості товару. В задоволенні зазначених вимог слід відмовити, з огляду на наступне:

           Відповідно до ст. 224 ГК України,  учасник господарських відносин,  який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності,  повинен відшкодувати  завдані  цим  збитки  суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені  управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі  належного виконання   зобов'язання   або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Тобто, в разі порушення господарського зобов'язання управлена сторона повинна довести склад та розмір збитків. Статтею 225 ГК України передбачається можливість встановлення заздалегідь сторонами за взаємною згодою розміру збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок . при цьому При цьому управлена на сторона звільняється лише від доказування розміру збитків, але не звільняється від доказування наявності (склад) збитків, як таких. Позивачем по справі не зазначено в чому полягають збитки і їх наявність внаслідок невиконання відповідачем грошового зобов'язання.

             З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

            Судові витрати, в частині задоволених вимог, на підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України,  слід  покласти на відповідача, так як  спір з його вини  доведено до судового розгляду.  

            На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 173, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 526,  625  ЦК України,  ст. ст. 3, 22, 28, 33,  44,  49, 75, 82,  84, 85 ГПК України, суд:                                                                            

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

             Стягнути з Фермерського господарства  «Тріго», 71670, Запорізька область,  Василівський район,  с. Мала  Білозерка,  (р/р 26006301120969 в ВАТ КБ «Надра», МФО 313968, ЕДРПОУ 33570241) на користь  Закритого акціонерного товариства   компанія «Райз», 03143, м. Київ,  вул. Академіка Заболотного, 152 (р/р 26000200016675 у ВАТ «Укрсімбанк»,  м. Київ,  МФО 322313, ЕДРПОУ 13980201) 73762 грн. 67 коп. основного боргу, 5216 грн. 13 коп.  процентів за користування  кредитом,  7077 грн.  коп. 85  суми пені, 38510 грн.  18 коп.  річні,  18661 грн. 95 коп.  суми індексу інфляції, 1432 грн. 29 коп.  державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. оплати інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

            Видати наказ.  

            В решті позову відмовити.  

            Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання

            Дата підписання “11” березня 2009р.

          Суддя                                                                             Н.С. Кутіщева