Рішення

від 23.03.2009 по справі 02/326

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02/326

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------                                 

Р І Ш Е Н Н Я            

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          "23" березня 2009 р.                                                                           Справа №  02/326

          Господарський суд Черкаської області в складі   головуючого судді  Пащенко А.Д.,  із секретарем судового засідання Ткаченко О.М., за участю представників:  позивача: Морозов Р.А.- за довіреністю, відповідача: Вороний О.Г. –за довіреністю,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська Електротехнічна Компанія»         

до товариства з обмеженою відповідальністю «ЧеркасизалізобетонБуд»   

про стягнення 91 968 грн. 44 коп.,   

                                                     ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 91 968 грн. 44 коп., в тому числі 68 721 грн. 49 коп. боргу з врахуванням індексу інфляції за виконані позивачем роботи відповідно до укладеного між сторонами договору № 10/1 на виконання монтажних робіт від 12.03.2008 року, 22 870 грн. 98 коп. штрафу, 375 грн. 97 коп. три проценти річних.     

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у заявленій сумі, заперечив проти доводів відповідача, оскільки позивач виконав роботи у повному об'ємі, об'єкт введений в експлуатацію, що підтверджується наданим відповідачем Актом прийняття в експлуатацію торгового центру по вул. Добровольського, 5; відповідач отримав лист позивача із вимогою про оплату вартості виконаних робіт в сумі боргу 66459,25 грн. ще 19.11.2008, однак, не заперечував проти виконання позивачем робіт та щодо наявності боргу, що на думку представника позивача спростовує заперечення відповідача; акти приймання виконаних робіт підписані зі сторони відповідача та скріплені печаткою підприємства, оригінали вказаних актів форми № КБ-2в та довідки форми № КБ-3 надав для огляду у судовому засіданні; оскільки акти та довідки належно оформлені, а договором не виписаний порядок їх направлення та підписання, тому у позивача не було підстав їх направляти поштою.    

Відповідач у відзиві на позов та представники відповідача у судовому засіданні повністю заперечили проти вимог позивача  з тих підстав, що вказані позивачем акти виконаних робіт відповідач не отримував та не підписував,  вони не були надіслані відповідачу для перевірки та підписання, тому відповідач позбавлений  був можливості перевірити виконані роботи;  штрафні санкції розраховані позивачем неправильно, оскільки штраф у розмірі 22870,98 грн. перевищує граничний розмір відповідальності за прострочення  платежу, який встановлений законом.     

    У судовому засіданні оголошувалася перерва із 20.03.2009 по 23.03.2009.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи  представників сторін,  суд   встановив наступне.

           ТОВ “Черкаська електротехнічна компанія” (позивач у справі, субпідрядник за договором) в особі виконавчого директора Пащини В.І., що діє на підставі статуту,  та     ТОВ “ЧеркасизалізобетонБуд” (відповідач у справі, генпідрядник за договором) в особі директора Чепурного О.А., що діє на підставі  статуту,  уклали  Договір № 10/1 від 12 березня 2008 року, за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання забезпечити виконання наступних монтажних робіт: електромонтажні, пусконалагоджувальні та проектні роботи  торгового центру по вул. Добровольського, 5, здати виконану роботу  відповідачу, а останній зобов'язався прийняти виконані роботи і провести розрахунки за виконані роботи у строки і розмірах, передбачених договором.    

          В пункті 2.1. договору  визначено обов'язки  субпідрядника (позивача), а в пункті 2.3. –обов'язки генпідрядника (відповідача).  Відповідач зобов'язався, зокрема,  прийняти виконані роботи і на протязі трьох банківських днів підписати Акт приймання виконаних робіт згідно форми КБ-2, КБ-3,  оплатити виконані роботи згідно пункту 1.1. на протязі 3-х банківських днів з моменту підписання  Акту приймання виконаних робіт,  та за затримку терміну оплати виконаних робіт  виплатити штраф в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день затримки.  

          Відповідно до пункту 3.1. договору здача і прийняття робіт проводиться по закінченні їх виконання або поетапно, за згодою сторін (поетапно).  

          Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав замовлені роботи, а відповідач прийняв їх, про що сторони підписали Акти приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в  та Довідки про вартість  виконаних робіт форми КБ-3  за жовтень 2008 року на суму 80 688 грн. і 25 059,60 грн. та за листопад 2008 року на суму 8 822,40 грн. Суд оглянув оригінали вказаних Актів приймання виконаних робіт та Довідок про вартість виконаних підрядних робіт: вони підписані представниками сторін, скріплені печатками підприємств. На Довідках форми № КБ-3 за жовтень проставлені дати 30.10.2008 року та 05.11.2008 року, а на Довідці за листопад проставлена дата 08.12.2008 року. Вказані дати проставлені поряд із підписом субпідрядника (позивача). Оскільки на Довідках поряд із підписом генпідрядника (відповідача) дата відсутня, тобто, не вказана інша дата;  за умовами пункту 2.3. «б»договору форми КБ-2 і КБ-3 іменуються як “Акт приймання виконаних робіт”, тобто, як узагальнюючий термін для цих документів, а відповідачем не доведено інше, тому суд вважає, що Акти та Довідки підписані саме  в ті дати, які зазначені на Довідках та Акті, оскільки у разі підписання документів у інший день, відповідач мав би проставити іншу дату підписання документів, ніж та,  яка була вказана представником  позивача.   

          Суд вважає необгрунтованими доводи відповідача про те, що відповідач не отримував акти форми № КБ-2в та Довідки форми № КБ-3 на підписання, виходячи із наступного.

     Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно частини  2 статті 13 Цивільного кодексу України при здійсненні  своїх прав особа зобов'язана  утримуватися від дій,  які  могли  б порушити права інших осіб.   

     В пункті 2.3. “в” договору вказано, що відповідач зобов'язався прийняти виконані роботи і підписати Акт приймання виконаних робіт згідно форми КБ-2, КБ-3, тобто, сторони обумовили, які документи повинні бути підписані, однак, у договорі не виписаний порядок надіслання чи надання на підпис відповідачу Актів приймання виконаних робіт згідно форми КБ-2, КБ-3, не вказано,  хто саме повинен їх підписувати, договором не передбачено підписання вказаних документів саме директором підприємства, а за своєю  суттю вони не є правочинами, які повинні підписуватися лише керівником підприємства.  Той факт, що на Актах приймання виконаних робіт та Довідках про вартість виконаних підрядних робіт проставлена печатка підприємства, підтверджує  наявність у особи, яка підписала вказані документи, права на їх підписання, адже проставлення печатки на документах є одним із атрибутів їх законності.   

Акт Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта затверджений рішенням Черкаського міськвиконкому від 15.07.2008р. № 1002. У ньому вказано, що ТОВ “Черкаська електротехнічна компанія”  виконувала електротехнічні внутрішні та зовнішні роботи.

У Актах та Довідках проставлені реквізити Договору № 10/1 від 12.03.2008 року, відповідач не заперечив проти виконання позивачем робіт за договором підряду після отримання ним листа позивача від 19 листопада 2008 року № 76, у якому позивач просив виконати умови договору та оплатити борг в сумі 66459,25 грн.

Вказана сума боргу 66459,25 грн. створилася в зв'язку з тим, що  позивач виконав роботи на загальну суму 296 459,25 грн. (в тому числі 114 570 грн. по вказаних Актах за жовтень-листопад 2008 року), а відповідач перерахував позивачу   лише суму  230 000 грн.

          В  силу частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі –ГК України) зобов'язання,  що виникає між  суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського  характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися  від певних дій, а інший суб'єкт  має право вимагати від зобов'язаної сторони  виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких,  які йому не суперечать.        

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України  господарські договори укладаються за правилами,  встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

          В частині 1 статті 317 ГК України вказано, що загальні умови договорів підряду  визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.  

          Згідно  статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник)  зобов'язується на свій ризик  виконати певну роботу за завданням  другої сторони (замовника),  а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.  

 Відповідно до статей  193, 202 Господарського кодексу України та статей 525, 526, 530  Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк  відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства;  одностороння відмова від зобов'язання  не допускається,  якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.    

      Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо  у зобов'язанні встановлений строк (термін)  його виконання, то воно   підлягає  виконанню у цей строк (термін). Отже,  відповідач повинен був виконати своє зобов'язання  і сплатити позивачу кошти за  виконані роботи не пізніше  05.07.2007 року.  

          Судом встановлено, що відповідач прийняв роботу і він повинен оплатити її відповідно до умов договору. Оскільки відповідач  не виконав своє зобов'язання,  виконану позивачем роботу не оплатив, тому вказана сума боргу 66 459,25 грн. підлягає стягненню із відповідача.

    Суд вважає правомірною та такою, що підлягає до задоволення, вимогу позивача про стягнення з відповідача, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України,  трьох процентів річних  та індексу інфляції за прострочення розрахунку по 19.01.2009 року по кожному із Актів та Довідок окремо, виходячи із вказаних у них дат підписання та встановленого в договорі строку оплати. Однак, при розрахунку вказаних нарахувань  допущено помилки, в зв'язку з чим, в результаті уточнення нарахованих сум з відповідача підлягають стягненню три проценти річних в загальній сумі 375 грн. 21 коп. та  встановлений індекс інфляції в сумі 2 260 грн. 20 коп.  

          Заявлений позивачем штраф підлягає до задоволення частково в сумі 3 118,90 грн.,  виходячи із наступного.   

          В пункті 3.2. “г” договору вказано, що відповідач зобов'язався: за затримку терміну оплати виконаних робіт виплатити штраф в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день затримки.  

          Відповідно до частин 2, 3 статті 549 Цивільного кодексу України  штрафом є неустойка,  що обчислюється  у відсотках від  суми невиконаного  або неналежно виконаного зобов'язання;  пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках  від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.  

     В частині 6 статті 231 Господарського кодексу України вказано,  що  штрафні санкції  за порушення грошових зобов'язань  встановлюються  у відсотках, розмір яких визначається  обліковою ставкою  Національного банку України за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір  відсотків не передбачено законом або договором.

     Відповідно до статті 3 Закону України від 22.11.1996 року “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати  подвійної облікової ставки Національного банку України,  що діяла у період, за який сплачується пеня.

     Таким чином, законом визначено спеціальний порядок  нарахування  штрафних санкцій у вигляді пені  за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Тому суд вважає правомірною позицію відповідача  щодо обмеження нарахування пені подвійною обліковою ставкою НБУ і приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня (яка в договорі називається як штраф) в сумі 3 118 грн. 90 коп.    

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу, пропорційно розміру задоволених вимог, понесені останнім  витрати в  сумі 722 грн. 14 коп.  на сплату державного мита та 92 грн. 65 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу.

 Виходячи з викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд     

В И Р І Ш И В :

            1.   Позов задовольнити частково.

            2. Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «ЧеркасизалізобетонБуд» (18000, м. Черкаси, проспект 20 Партз'їзду, 2, ідентифікаційний код 31041120) на користь  товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська Електротехнічна Компанія» (18028, м. Черкаси,  вул. Громова, 146/10, ідентифікаційний код 30344498)  борг в сумі 66 459 грн. 25 коп., три проценти річних  в сумі 375 грн. 21 коп., 2260 грн. 20 коп. індексу інфляції,  3 118 грн. 90 коп. пені, 722 грн. 14 коп.  витрат на сплату державного мита, 92 грн. 65 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу.

           3.  В решті позову відмовити.

 Рішення може бути оскаржене до Київського  міжобласного апеляційного господарського суду.

 Суддя                                                                                              А.Д.Пащенко