Рішення

від 23.07.2013 по справі 913/1681/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

23 липня 2013 року Справа № 913/1681/13

Провадження №30/913/1681/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТіБо транспорт», м. Бобруйськ Могільовської області, Республіка Беларусь

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «К «Євро Люкс», м. Луганськ

про стягнення 12 006 грн. 89 коп.

Суддя Голенко І.П.

Секретар судового засідання: Лисенко В.П.

В засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув,

від відповідача: представник не прибув,

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за вантажне перевезення в сумі 11 576, 80 грн. та 3% річних в сумі 430,09 грн. згідно заявці-договору б/н від 21.02.2012.

Позов мотивований фактом порушення відповідачем зобов'язання щодо оплати послуг з перевезення вантажу, наданих позивачем за заявкою-договором б/н від 21.02.2012.

Позивач у судове засідання не прибув, але через канцелярію суду надав заяву б/н від 17.07.2013 стосовно механічної помилки при нарахуванні 3% річних, згідно якої позивач визначив період нарахування 3% річних - з 17.03.2012 по 13.06.2013 (включно) та просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 440 грн. 56 коп. Вказану заяву належним чином направлено відповідачу поштою (опис вкладення від 15.07.2013).

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог шляхом подання відповідної заяви.

Заява б/н від 17.07.2013, яка подана з дотриманням правил вчинення відповідної процесуальної дії, приймається судом до розгляду як заява про збільшення розміру позовних вимог.

Таким чином, новою ціною позову є 12017 грн. 36 коп. Позовними вимогами слід вважати заборгованість у розмірі 11576 грн. 80 коп. та 3% річних у розмірі 440 грн. 56 коп. за період з 17.03.2012 по 13.06.2013 (включно).

09.07.2013, 23.07.2013 відповідач у судові засідання не з'являвся, явку повноважного та компетентного представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце проведення, про що свідчать відповідні штампи суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена, та наявне у справі рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 31).

Як зазначив Вищий господарський суд України у п. 19 Інформаційного листа від 13.08.2008 № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України» (зі змінами та доповненнями), … дана відмітка , за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

До початку даного судового засідання будь-яких клопотань від відповідача не надходило.

Відповідач не надав до матеріалів справи відзиву на позовну заяву та інші витребувані судом документи, що не є перешкодою для розгляду справи за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «К «Євро Люкс» (далі - виконавець, відповідач) звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТіБо транспорт» (далі - перевізник, позивач) із заявкою - договором б/н від 21.02.2012 на перевезення вантажу.

В даній заявці-договорі сторонами були узгоджені, зокрема, такі умови: дата завантаження - 23-24.02.2012; адреса завантаження - Kalvarijos 19 LT-46348 Kaunas Lithuania UAB «ARNELITOS»; дата та адреса вивантаження - 29.02.2012, м. Київ, вул. Промислова, 4; сума фрахту та форма оплати - 1450 доларів за оригіналами CMR та документів 2 дні.

На виконання умов вищезазначеної заявки позивачем було надано відповідачу послуги з перевезення вантажу на суму 11576 грн. 80 коп., що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією міжнародної товарно-транспортної накладної № 0004736 з відміткою вантажоотримувача (а. с. 12).

Документи на підтвердження здійснення перевезення були направлені позивачем відповідачу разом з листом-вимогою 11.02.2013, що підтверджується описом вкладення та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Вказані документи були отримані відповідачем 14.02.2013 (а. с. 22-23).

Відповідач не оплатив надані позивачем послуги, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 11576 грн. 80 коп. та 3% річних у розмірі 440 грн. 56 коп. за період з 17.03.2012 по 13.06.2013 (включно).

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення частково з таких підстав.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно п. 1 ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Пунктом 1 ст. 909 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Пункт 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено факт виконання позивачем взятих на себе зобов'язань щодо перевезення вантажу на суму 11576 грн. 80 коп., що підтверджено наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією міжнародної товарно-транспортної накладної з відміткою вантажоотримувачу № 0004736 (а. с. 12), та невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати наданих позивачем послуг.

Станом на день розгляду справи сума заборгованості відповідача перед позивачем за надані послуги складає 11 576 грн. 80 коп.

Під час розгляду справи сторонами не надано суду доказів сплати заявленої до стягнення суми заборгованості.

З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 11 576 грн. 80 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Пункт 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 440 грн. 56 коп. за період з 17.03.2012 по 13.06.2013 (включно).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив відповідачу документи, що підтверджують факт виконання зобов'язань щодо перевезення вантажу, разом з листом - вимогою 11.02.2013 згідно опису вкладення (а. с. 22). Вказані документи отримані відповідачем 14.02.2013 згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 23).

Враховуючи вимоги п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, першим днем прострочення слід вважати 22.02.2013.

Доводи позивача про те, що відповідні документи були направлені відповідачу своєчасно 05.03.2012 згідно повідомлення про вручення судом відхиляються, оскільки з вказаного повідомлення неможливо встановити зміст поштового відправлення.

Отже, перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку про стягнення 3% річних у розмірі 106 грн. 57 коп. за період з 22.02.2013 по 13.06.2013 (включно).

Відповідачем ніяким чином не спростовано заявлені позовні вимоги.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму заборгованості у розмірі 11 576 грн. 80 коп., 3% річних у розмірі 106 грн. 57 коп. , у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «К «Євро Люкс», м. Луганськ, вул. Советская, буд. 75, код 36323536, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТіБо транспорт», Республіка Беларусь, Могилівська область, м. Бобруйськ, вул. Гоголя, буд. 166 В, офіс 308, код 153001117, заборгованість у розмірі 11 576 грн. 80 коп., 3% річних у розмірі 106 грн. 57 коп., судовий збір у розмірі 1672 грн. 68 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено та підписано - 25.07.2013

Суддя І.П. Голенко