Постанова

від 23.07.2013 по справі 812/6173/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 липня 2013 року Справа № 812/6173/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді: Дибової О.А.

при секретарі: Олейнік О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Лутугинському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області до Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Лутугинська" про стягнення податкового боргу зі сплати авансових внесків податку на прибуток в сумі 2312718,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

11 липня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Лутугинському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області до Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Лутугинська" про стягнення податкового боргу зі сплати авансових внесків податку на прибуток в сумі 2312718,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

Державне підприємство "Луганськвугілля" має в своєму складі Відокремлений підрозділ "шахта "Лутугінська" Державного підприємства "Луганськвугілля", який створений згідно з Наказом Міністерства палива та енергетики України від 13.02.2003 р. № 82 та наказом Державного підприємства „Луганськвугілля"' від 11.12.03 № Г19, є структурним підрозділом ДП "Луганськвугілля" без права юридичної особи та є суб'єктом підприємницької діяльності.

Відокремлений підрозділ «шахта «Лутугинська» ДП «Луганськвугілля» зареєстрований в Державній податковій інспекції в Лутугинському районі як платник податків, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків форми № 4 -ОПП 10.02.2011р. № 55/31/29-031.

Станом на 01 липня 2012 року Державне підприємство "Луганськвугілля" має податковий борг зі сплати авансових внесків податку на прибуток ВП "Шахта «Лутугинська" в сумі 2 312 718,00 грн., який виник з 18 січня 2013 року

Сума боргу складається з :

579 509,00 грн. - частково згідно розрахунку податкових зобов»язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємств від 12.11.12 № 10099 за січень 2013 року згідно п.2 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ, термін сплати 18.01.13;

624 509,00 грн. - згідно розрахунку податкових зобов»язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємств від 12.11.12 № 10099 за лютий 2013 року згідно п.2 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ, термін сплати 20.02.13;

277 175,00 грн. - згідно розрахунку податкових зобов»язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємств від 12.02.13 № 1300000359, термін сплати 30.03.13;

277 175,00 грн. - згідно розрахунку податкових зобов»язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємств від 12.02.13 № 1300000359, термін сплати 30.04.13;

277 175,00 грн. - згідно розрахунку податкових зобов»язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємств від 12.02.13 № 1300000359, термін сплати 30.05.13;

277 175,00 грн. - згідно розрахунку податкових зобов»язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємств від 12.02.13 № 1300000359, термін сплати 30.06.13.

У зв'язку з чим просив стягнути суму заборгованості в розмірі 2312718,00 грн в судовому порядку

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові

У судовому засіданні представник відповідача адміністративний позов визнав повністю, зазначив, що підприємство є планово-збитковим підприємством, коштів від реалізації вугільної продукції не вистачає для оплати всіх необхідних видатків, у зв'язку з чим у відповідача виник вищезазначений борг.

Також позивач надав заяву, в якій просив встановити спосіб виконання судовго рішення в порядку ст. 257 КАС України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.

Відокремлений підрозділ «Шахта Лутугинська» державного підприємства «Луганськвугілля» як платник податків знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Лутугинському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 10 лютого 2011 року № 55/31/29-031 (а.с. 12).

Відповідно до вимог пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України відокремлений підрозділ «Шахта Лутугинська» державного підприємства «Луганськвугілля» є платником податку на прибуток підприємства.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до абзацу 4 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Порядок обчислення податку визначений статтею 152 Податкового кодексу України, у тому числі:

- податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена відповідно до цього розділу, і зменшена на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності (пункт 152.1);

- платник податку, який має у своєму складі відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, а також за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього розділу та зменшений на суму податку, сплаченого за місцезнаходженням відокремлених підрозділів (абзац 2 пункту 152.4);

- для цілей цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал (пункту 152.9).

Відповідно до пункту 2 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року. Платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Кодексу (з доповненнями, внесеними Законом №5083) платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Платники податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році без подання податкової декларації за звітні (податкові) періоди (календарний квартал, півріччя та дев'ять місяців) та не сплачують авансового внеску.

Платники податку, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 10 мільйонів гривень, та неприбуткові установи (організації) сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до органів державної податкової служби за звітний (податковий) рік, і не сплачують авансових внесків.

У разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками I кварталу звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за I квартал. Такий платник податку авансових внесків у II - IV кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до органу державної податкової служби в порядку, передбаченому Кодексом.

Платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобов'язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками I кварталу отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов'язань.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому встановлено граничний строк подання річної податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік, до місяця подання податкової декларації за поточний звітний (податковий) рік.

Згідно з пунктом 2 підрозділу 4 Розділу ХХ „Перехідні положення" Кодексу (з доповненнями, внесеними Законом №5083) платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку в розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Наказом Міністерства фінансів України від 05.12.2012 №1281 затверджено зміни до форм податкових декларацій з податку на прибуток, які передбачають розрахунки авансових внесків у складі річних податкових декларацій.

Для визначення доходу беруться до уваги такі показники декларацій з податку на прибуток:

- для підприємств та відокремлених структурних підрозділів, що сплачують податок на прибуток самостійно - значення рядка 01 Декларації №1213;

- для банківських установ - значення рядка 01 Декларації №1683;

- для договорів про спільну діяльність - значення рядка 01 Декларації №1352;

- для страхових організацій - сумарне значення рядків 01 та 05 Декларації № 759;

- для постійного представництва нерезидента - значення рядка 01 Розрахунку №115;

- для структурних підрозділів, що сплачують податок на прибуток консолідовано, підприємств - значення рядка 01 Декларації №1213 головного підприємства, банківських установ - значення рядка 01 Декларації №1683 головного банку, страхових організацій - сумарне значення рядків 01 та 05 Декларації № 759 головної страхової компанії.

для розрахунку 1/9 податку на прибуток для сплати авансового внеску у січні - лютому 2013 року враховуються такі показники податкової звітності за 9 місяців 2012 року;

- для підприємств - сумарне значення рядків 14 та 20 Декларації №1213;

Не повинні сплачувати авансові внески:

- новостворені платники податку на прибуток;

- платники, що пройшли державну реєстрацію та взяті на облік як платники податку на прибуток в органах державної податкової служби протягом IV кварталу року, що передує звітному;

- виробники сільськогосподарської продукції.

Відповідно до статті 155 та з урахуванням вимог п.209.6 ст.209 Кодексу для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва, вироблених ними на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, за попередній звітний (податковий) рік перевищує 50 відсотків загальної суми доходу;

- неприбуткові установи (організації);

- платники податків, у яких оподатковувані доходи за останній річний звітний податковий період є меншими або становлять 10 мільйонів гривень;

- платники податку на прибуток, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період перевищують 10 мільйонів гривень і за підсумками такого звітного періоду не отримали прибутку або отримали збиток, податкові зобов'язання не нараховували і не мали базового показника для визначення авансових внесків у наступному році.

Авансовий внесок у січні та лютому 2013 року сплачується протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Враховуючи те, що 20 січня 2013 року - неділя, авансові внески сплачуються не пізніше 18 січня та 20 лютого 2013 року відповідно.

У подальшому, починаючи з березня 2013 року, авансові внески сплачуються не пізніше 30 числа звітного місяця.

Терміни сплати авансових внесків протягом січня 2013 року - лютого 2014 року: січень 2013 року - 18 січня 2013 року; лютий 2013 року - 20 лютого 2013 року; березень 2013 року - 29 березня 2013 року; квітень 2013 року - 30 квітня 2013 року; травень 2013 року - 30 травня 2013 року; червень 2013 року - 27 червня 2013 року; липень 2013 року - 30 липня 2013 року; серпень 2013 року - 30 серпня 2013 року; вересень 2013 року - 30 вересня 2013 року; жовтень 2013 року - 30 жовтня 2013 року; листопад 2013 року - 29 листопада 2013 року; грудень 2013 року - 30 грудня 2013 року; січень 2014 року - 30 січня 2014 року; лютий 2014 року - 28 лютого 2014 року.

Податкове зобов'язання з податку на прибуток, визначене платником у податковій декларації за 2013 рік, підлягає сплаті не пізніше 11 березня 2014 року.

податкова декларація з податку на прибуток за 2012 рік подається не пізніше 11 лютого 2013 року. Сума визначених у річній декларації зобов'язань з податку на прибуток сплачується не пізніше 19 лютого 2013 року.

Нарахування авансових внесків за січень та лютий 2013 року в картках особових рахунків платників податку здійснюється в автоматизованому режимі.

податкові декларації за звітний рік подаються у терміни, передбачені для подання річної звітності - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

На виконання вимог пункту 54.1 статті 54, пункту 57.1 статті 57, пунктів 152.1 і 152.9 статті 152 Податкового кодексу України державне підприємство «Луганськвугілля» подало до податкового органу:

- розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства за три квартали 2012 року від 12 листопада 2012 року № 10099,

- розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства за 2012 рік від 12 лютого 2013 року № 1300000359.

Сума заборгованості складається:

579 509,00 грн. - частково згідно розрахунку податкових зобов»язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємств від 12.11.12 № 10099 за січень 2013 року згідно п.2 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ, термін сплати 18.01.13;

624 509,00 грн. - згідно розрахунку податкових зобов»язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємств від 12.11.12 № 10099 за лютий 2013 року згідно п.2 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ, термін сплати 20.02.13;

277 175,00 грн. - згідно розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємств від 12.02.13 № 1300000359, термін сплати 30.03.13;

277 175,00 грн. - згідно розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємств від 12.02.13 № 1300000359, термін сплати 30.04.13;

277 175,00 грн. - згідно розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємств від 12.02.13 № 1300000359, термін сплати 30.05.13;

277 175,00 грн. - згідно розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємств від 12.02.13 № 1300000359, термін сплати 30.06.13.

В порушення вимог пункту 57.1 статті 57, пунктів 152.1 і 152.9 статті 152 Податкового кодексу України державне підприємство «Луганськвугілля» протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, самостійно суми податкового зобов'язання зі сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємства, визначені у розрахунках податкових зобов'язань, не сплатило, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг з авансових внесків з податку на прибуток підприємства за січень-червень 2013 року в сумі 2312718,00 грн.

Авансовий внесок у січні та лютому 2013 року сплачується протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Враховуючи те, що 20 січня 2013 року - неділя, авансові внески сплачуються не пізніше 18 січня 2013 року. Тобто, 18 січня 2013 року відповідач повинен був сплатити авансовий внесок з податку на прибуток підприємств.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

До набрання чинності Податковим кодексом України спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення, був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01 січня 2011 року) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01 січня 2011 року) податковим органом відокремленому підрозділу «Шахта Лутугинська» державного підприємства «Луганськвугілля» було вручено першу податкову вимогу від 05 серпня 2004 року № 1/72 (а.с.15) та другу податкову вимогу від 27 вересня 2004 року № 2/85 (а.с.16), про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 15,16).

Оскільки перша податкова вимога від 05 серпня 2004 року № 1/72 та друга податкова вимога від 27 вересня 2004 року № 2/85 є чинними (доказів про скасування або відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Податкові вимоги є чинними (сторонами не надано суду доказів відкликання чи оскарження податкових вимог).

Відповідач в судовому засіданні повністю визнав адміністративний позов та підтвердив наявність податкового боргу зі сплати авансових внесків податку на прибуток у розмірі 2312718,00 гривень.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 112 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.

У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ст. 121 КАС України, у разі визнання відповідачем адміністративного позову, суд може прийняти постанову про задоволення адміністративного позову.

Відповідачем позовні вимоги визнані в повному обсязі, про що він зазначив в запереченні на адміністративний позов.

Внаслідок того, що державне підприємство «Луганськвугілля» станом на дату розгляду та вирішення адміністративної справи у добровільному порядку податковий борг у загальному розмірі 2312718,00 грн. не сплатило, відповідач повністю визнав адміністративний позов, вимоги податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом зі сплати авансових внесків з податку на прибуток з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги відповідача встановити спосіб, строк та порядок виконання в самому судовому рішенні, суд зазначає, що відповідно до ст. 257 КАС України суд може у разі необхідності спосіб, строк та порядок виконання визначити в самому судовому рішенні, проте відповідач не зазначив належних підстав, а суд не вбачає необхідності для застосування вищезазначеної норми.

Також судом роз'яснено відповідачу, що відповідно до ст. 263 КАС України та у разі наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, він має право звернутися до суду із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови, повний текст постанови складено та підписано протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи, про що повідомлено сторін в судовому засіданні.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Лутугинському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області до Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Лутугинська" про стягнення податкового боргу зі сплати авансових внесків податку на прибуток в сумі 2312718,00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Лутугинська» (91000, м. Луганськ. вул. Лермонтова, 1в, код 32473323) на користь Державної податкової інспекції у Лутугинському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області (92000, Луганська область, м. Лутугине, пр. Миру, 6 код 21760206) кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в сумі 2312718,00 грн. (два мільйони триста дванадцять тисяч триста сімсот вісімнадцять гривень 00 коп.) за податковим боргом зі сплати авансових внесків податку на прибуток підприємства.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 23 липня 2013 року.

Суддя О.А. Дибова