Постанова

від 18.03.2009 по справі 14/626-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

14/626-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 18 березня 2009 р.                                                                                    № 14/626-08  

Вищий  господарський  суд України  у складі колегії суддів:

                                                     Гончарука П.А. (головуючого),

                                                     Вовка І.В.,

                                                  Малетича М.М.,          

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу   Приватного підприємства "Комерсант"  на   постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.10.2008 року у справі № 14/626 за  позовом  Закритого акціонерного товариства "Вікторія +"  до  Приватного підприємства "Комерсант" про визнання недійсними договорів та зустрічним позовом Приватного підприємства "Комерсант" до Закритого акціонерного товариства "Вікторія+", Виконавчого комітету Роменської міської ради, Державного комунального підприємства “Роменське міжміське бюро технічної інвентаризації",   третя  особа: Роменське колективне швейне підприємство "Пролісок" про визнання права  власності    на  нерухоме  майно  і  визнання  частково недійсним рішення виконавчого комітету та свідоцтва на право власності,

                                          У С Т А Н О В И В:

          У  листопаді 2003  року позивач звернувся до господарського суду  Сумської  області з позовною заявою до  відповідача про визнання  недійсними  договорів  купівлі-продажу   від  17.02.2003  року  та  від  14.04.2003  року  у  зв'язку  з  невідповідністю    вимогам  закону   та  статуту  товариства.

У  подальшому  позивач  доповнив  заявлені  вимоги  та просив  визнати  недійсним  залік  взаємних  зустрічних  вимог  від  14.07.2003  року  на  суму  4 140,57  грн.  і  договір   уступки  права  вимоги  від  11.07.2003  року.

              У  свою  чергу  відповідач  за  первісним  позовом  звернувся до господарського суду  з  зустрічним  позовом  до  позивача  за  первісним  позовом  про   визнання  права власності на нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 44,8 кв.м., за  адресою:  м. Ромни, бульвар Московський, 1.

       Під час розгляду справи  в суді  першої інстанції   відповідач  за  первісним  позовом   змінив  заявлені  зустрічні  вимоги та просив  визнати  частково недійсним п. 1.11 рішення виконавчого комітету Роменської міської ради від 16.06.2004 року №183 про оформлення права власності на нерухоме майно (адміністративний будинок) загальною площею 430,9 кв.м. за адресою: м. Ромни, бульвар Московський, 1 за  позивачем  за  первісним  позовом та  в частині визнання права власності на нерухоме  майно  загальною площею 81,99 кв.м.  та 44,8 кв.м.,  у  зв'язку  з  тим,   що   зазначене  нерухоме  майно    належить    йому    на   підставі   договорів купівлі-продажу від 17.02.2003  року та від 14.04.2003року,   і   визнати  частково недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно (адміністративний будинок)    загальною   площею 430,9  кв.м.  за  адресою: м. Ромни, бульвар Московський, 1 за ЗАТ "Вікторія +"  в частині визнання права власності на вбудовані нежитлові приміщення: загальною площею 81,99 кв. м.  та 44,8 кв.м.  

          Справа  розглядалася  судами  неодноразово.

           Рішенням   господарського  суду  Сумської  області  від 11.07.2008 року   первісний  позов  задоволено  частково  та  визнано  недійсними  договори купівлі-продажу   від  17.02.2003  року  та  від  14.04.2003  року   з  моменту  укладення,  і  в іншій  частині   первісних   вимог   відмовлено,  та  в  частині  зустрічних  вимог  про  зобов'язання  Державного комунального підприємства “Роменське міжміське бюро технічної інвентаризації" вчинити  певні  дії  та  визнання  частково  недійсним рішення   виконавчого комітету Роменської міської ради  провадження  в  справі  припинено,  а  в  решті  зустрічного  позову  відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.10.2008 року  зазначене  рішення  суду першої інстанції  залишено  без  змін.

У касаційній скарзі відповідач за  первісним  позовом  вважає, що судом порушено і неправильно застосовано   норми   матеріального  та процесуального    права,   і тому просить прийняті  ним  рішення   скасувати   та  в  первісному  позові   відмовити,  а  зустрічний  позов  задовольнити.   

У відзиві на касаційну скаргу  позивач за  первісним  позовом  вважає, що судові рішення  є законними   і  підлягають  залишенню  без  змін,  а  касаційна  скарга  без  задоволення.

Відзиви  на  касаційну  скаргу  від  інших  сторін  до  суду   не надходили.

Заслухавши пояснення представників  сторін, дослідивши   доводи касаційної скарги  та  відзиву  на  неї, перевіривши матеріали справи і прийняті у ній судові рішення, суд вважає, що касаційна  скарга   підлягає задоволенню  частково                        з   наступних   підстав.

           Як вбачається із матеріалів справи,  між ЗАТ  "Вікторія +"  та  ПП  "Комерсант"  було  уклало договір купівлі-продажу від 17.02.2003 року,  за  умовами  якого  ЗАТ  "Вікторія +" (продавець)   передав у  власність   ПП  "Комерсант" (покупець)  вбудовані приміщення –“1” площею 27 м2, “2” площею 3,6 м2, “6” площею 15,5 м2, “7” площею 15,5 м2, “8” площею 14,6 м2  за  адресою : м. Ромни, бульвар Московський, 1.

        14.04.2003  року  між цими ж сторонами було укладено договір купівлі-продажу за умовами якого  ЗАТ  "Вікторія +" (продавець)   передав у  власність   ПП  "Комерсант" (покупець) вбудовані приміщення –“2-1” площею 24,5 м2, “2-3” площею 14,8 м2, “2-4” площею 5,2 м2, “3-2” площею 4,2 м2 за адресою :  м. Ромни, бульвар Московський, 1.

         Судами  встановлено,  що  придбане  покупцем  нерухоме  майно   на  підставі  зазначених  договорів  було  йому  передано  продавцем  за  актами  приймання-передачі  та покупцем  здійснювалась  оплата   за  цими  договорами,  яка  була  прийнята  продавцем  і  після  певного  проміжку  часу  поверталася  покупцю.

          Згідно  рішення  Спостережної  ради  ЗАТ "Вікторія+"   оформленого    протоколом   №  5  від  03.02.2003  року,    відмовлено  в  наданні  згоди  на  продаж  спірного  нерухомого  майна.

         Предметом даного судового  розгляду  є вимоги  за первісним позовом  про визнання  недійсними  договорів  купівлі-продажу, уступки  вимоги  та  заліку  зустрічних  вимог  з підстав суперечності вимогам закону і  статуту  товариства  та   вимоги  позивача  за  зустрічним позовом  про визнання  права  власності  на  нерухоме  майно  і   частково недійсним   рішення виконавчого комітету  Роменської    міської   ради   від  16.06.2004 року № 183 про оформлення права власності на нерухоме майно за  позивачем  за  первісним  позовом  та   визнання  частково недійсним свідоцтва   про право власності на   зазначене   нерухоме   майно   у  зв'язку  з  тим,  що  спірне  нерухоме  майно  належить  йому   на праві  власності  на підставі договорів купівлі-продажу.

Відповідно до ч.1 ст. 11112 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

          Проте, суди попередніх  інстанцій  на зазначені вимоги норми процесуального права  уваги не звернули та не виконали вказівки, що містяться у постанові Вищого господарського суду України від 11.01.2006 року, якою було скасовано судові рішення з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

         За  вимогами  ст.  63  ЦК  УРСР  угода, укладена від імені другої особи особою, не уповноваженою на укладення угоди або з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки для особи, яку представляють, лише в разі дальшого схвалення угоди цією особою.

Наступне схвалення угоди особою, яку представляють, робить угоду дійсною з моменту її укладення.

         У той же час, визнавши спірні договори  недійсними  у  зв'язку  з  їх  укладенням  від  імені  продавця  особою  з  перевищенням  повноважень,  суди  обох  інстанцій  не  врахували  вимог  зазначеної  норми  матеріального  права  та  не  виконали  вказівки  касаційної  інстанції  про  з'ясування  обставин,  пов'язаних  з  вчиненням  дій  з  боку  продавця,  щодо  наступного схвалення   ним  спірних  угод,  і  не  навели  мотивованих  висновків  відхиленню  доводів  покупця  про  наявність  таких  обставин,  обмежившись  лише  посиланням  на несхвалення  продавцем   цих  угод.

          Разом  з  цим,   дійшовши висновку про визнання  спірних  договорів  купівлі-продажу  недійсними  з  моменту  їх  укладення,  суди  не  врахували  вимог  ст. 48 ЦК УРСР,  яка  встановлює загальне правило про те, що угода, яка не відповідає вимогам закону, є недійсною, та одночасно передбачає і  правові  наслідки її недійсності, зокрема, кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при не можливості повернути одержане в натурі –відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.

          Разом  з  тим,  приймаючи  рішення  щодо  вимог  позивача  за  зустрічним  позовом  про  визнання  недійсним  рішення   виконавчого комітету Роменської міської ради  в  частині  оформлення   права   власності     на    нерухоме    майно    та  зобов'язання  БТІ  здійснити  державну  реєстрацію  права  власності,  суди   виходили  з  того,  що  спір  у  цій  частині  є  справою  адміністративної  юрисдикції та  дійшли  висновку   про  припинення провадження  в  справі  в  зазначеній  частині  за  не  підвідомчістю  спору  господарським  судам.

            Проте  з  такими  висновками  погодитись  не  можна  виходячи  з  наступного.

            Згідно  п. 1 ч. 1 ст.  3  Кодексу  адміністративного  судочинства  України (далі –КАС України) справа адміністративної юрисдикції  - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

         Відповідно  до  ч.  2  ст.  4  КАС України  юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

          Судом  встановлено,  що  спірні  правовідносини  між  сторонами  виникли  у  зв'язку  з  прийняттям  виконавчим  комітетом Роменської міської ради рішення              №183  від 16.06.2004 року "Про оформлення права власності ЗАТ "Вікторія+" на  об'єкт  нерухомого  майна  за адресою: м. Ромни, бульвар Московський, 1   загальною площею 430,9 кв.м."  на  підставі  якого  цьому  товариству  видано  свідоцтво про право власності   та  відмовою  ДКП  “Роменське міжміське бюро технічної інвентаризації"  в  державній  реєстрації   права  власності   ПП  "Комерсант"  на  це  майно.

             Предметом  спору  в  даній  справі   є  право   власності  на  об'єкт  нерухомого  майна,  зокрема  відновлення   порушеного  права  зі  сторони  інших  осіб. Тобто  між  сторонами    існує  спір  про  право,  що  виключає  його  розгляд  в  порядку  адміністративного  судочинства,  а  тому  такий  спір  підлягає  розгляду  в  порядку  господарського  судочинства.

           Отже,  висновки  судів  про  припинення  провадження  в  справі   в  частині  зустрічного  позову  за  непідвідомчістю  спору  господарським  судам  не  ґрунтується  на  вимогах  процесуального  закону.   

За  таких обставин, прийняті у даній справі судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню в  повному  обсязі з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції  у  зв'язку  з  взаємопов'язаністю  заявлених  до  розгляду  вимог.

          Під час нового розгляду справи, суду слід врахувати наведене і вирішити спір відповідно до вимог норм матеріального та процесуального права.

З огляду викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11112, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

                                         ПОСТАНОВИВ:

          Касаційну скаргу Приватного підприємства "Комерсант"  задовольнити частково.

          Постанову  Харківського апеляційного господарського суду від 28.10.2008 року та рішення  господарського  суду  Сумської  області  від 11.07.2008 року   скасувати,  і  справу №  14/626  передати на новий розгляд до суду першої інстанції   в   іншому    складі.

Головуючий  суддя                                                                П.Гончарук

Судді                                                                                                 І. Вовк

          М. Малетич