Рішення

від 24.03.2009 по справі 12/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2009 р.                                                                              Справа  № 12/25

За позовом  Приватне підприємство "Виробничо- комерційна фірма "ПЛАСТИКПАК"

до відповідача  Відкрите акціонерне товариство "Рівнеголовпостач"

про стягнення суми боргу за поставлений товар, пені, трьох процентів річних, відшкодування збитків в сумі  1 367 879 грн. 86 коп.

Суддя О.Г.Крейбух

Представники:

Від позивача  : представник  Ящинський А.Л. довіреність  № 3  від 16.02.09 р.  

Від відповідача : представник Костючок С.Ю.  довіреність   від 20.01.09 р.  

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 1039275,00 грн. по договору поставки готової продукції від 15.09.2006р. № 15/09,  пені у сумі 112552,12 грн., збитків від інфляції у сумі 92470,78 грн., 3 % річних у сумі 20596,98 грн. та 15 % річних за користування чужими грошима у сумі 102984,98 грн.

23 березня 2009 року позивачем подано до суду заяву про зменшення позовних вимог від 20.03.2009р. № 20103/09, яка відповідає вимогам ст.22 ГПК України та приймається господарським судом. Просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у сумі 837174,91 грн.,  пеню у сумі 104811,20 грн., збитки від інфляції у сумі 136025,64 грн., 3 % річних у сумі 22712,44 грн. та 15 % річних за користування чужими грошима у сумі 113562,59 грн.

В судовому засіданні 24 березня 2009 року представник позивача позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог підтримав.

Відповідач відзиву на позов до суду не подав, представник відповідача в судовому засіданні заборгованість за поставлений товар у сумі 837174,91 грн. визнав. Заперечує проти стягнення 15 % річних за користування чужими грошима у сумі 113562,59 грн., оскільки вважає, що позивачем не надано доказів обов'язкового внесення несплачених коштів за поставлений товар на депозит у банку згідно з договором строкового банківського вкладу.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України позивачу та відповідачу роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні докази, суд

ВСТАНОВИВ:

15 вересня  2006 року між приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «ПЛАСТИПАК»(надалі –постачальник, позивач) та відкритим акціонерним товариством «Рівнеголовпостач»(надалі –покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу № 15/09 (далі –Договір), згідно з яким постачальник зобов'язовувався поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити товар  на умовах, визначених цим Договором. Кількість та асортимент товару погоджується сторонами попередньо та вказується в додатках до даного Договору, які скаладають його невід'ємну частину /а.с.12-16/.

Відповідно до п.5.1 Договору покупець  здійснює оплату вартості кожної отриманої партії товару на підставі рахунку-фактури на протязі 15 календарних днів з дати поставки товару, вказаної в товаросупроводжувальних документах, які скаладають невід'ємну частину даного Договору.

Так, протягом дії Договору ПП «ВКФ «ПЛАСТИПАК»поставлено відповідачу товар на загальну суму 2467511,63 грн., що підтверджується накладними на відпуск товару /а.с.17-22, 82, 85-91, 94-95,98-99/.

Відповідач оплату отриманого товару здійснював несвоєчасно та не в повному обсязі. Всього сплачено 1443220,46 грн., що підтверджується банківськими виписками /а.с.100-108/.

Окрім того, відповідачем товар частково було повернено позивачу на загальну суму 187116,26 грн. згідно з накладними на повернення товару від 11.01.2007р. № 3, від 27.08.2007р. № 82 та від 29.10.2007р. № 2/080.

Тобто, заборгованість за поставлений товар становить:

2467511,63 грн. - 1443220,46 грн. - 187116,26 грн. = 837174,91 грн.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості за поставлений товар у сумі 837174,91 грн. є підставними та підляють до задоволення на підставі ст.526, 530 ЦК України.

Пунктом 9.2 Договору передбачена відповідальність покупця у разі несвоєчасної  оплати товару у вигляді штрафної неустойки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день порушення зобов'язань.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Поскільки несвоєчасне виконання оплати товару за видатковими накладними від 11.02.2008р. № 17, від 15.03.2008р. № 32 та від 20.09.2008р. № 82 відповідачем має місце, то позовні вимоги про стягнення пені у сумі 104811,20 грн.,  3 % річних у сумі 22712,44 грн., збитків від інфляції у сумі 136025,64 грн. є підставними та підлягають задоволенню за обгрунтованим розрахунком позивача /а.с.77-79/.

Позивач просить стягнути з відповідача збитки у вигляді упущеної вигоди, що розраховані, виходячи з 15 % річних за користування чужими коштами від суми заборгованості за період з 27.02.2008р. по 17.03.2009р. у сумі 113562,59 грн.

Відповідно до ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а аткож не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з част.1 ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Сума упущеної вигоди, яку просить стягнути позивач, обґрунтовується умовним припущенням про можливість внесення суми заборгованості за поставлений товар в розмірі 837174,91 грн. в депозит згідно з договором строкового банківського вкладу від 06.02.2008р. № 302260-117-00, укладеним між ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк»та ПП  «ВКФ «ПЛАСТИПАК»/а.с.23-26/.

Наявність теоретичного обґрунтування можливості внесення зазначеної суми боргу в депозит ще не є підставою для його стягнення, оскільки стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Так,  договір строкового банківського вкладу від 06.02.2008р. № 302260-117-00 укладено на строк з 07.02.2008р. до 07.02.2009р.; згідно з п.1.1 зазначеного договору  ПП  «ВКФ «ПЛАСТИПАК»передав в депозит банківській установі сталу суму грошових коштів - 500 000,00 грн. і даним договом не передбачено додаткового внесення в депозит коштів, зокрема, отриманих від  «Рівнеголовпостач»як оплату за поставлений товар згідно з договором поставки готової продукції від 15.09.2006р. № 15/09.

Таким чином, позивачем не доведено складу цивільного правопорушення для стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, а тому позовні вимоги про стягнення 15 % річних за користування чужими коштами від суми заборгованості за період з 27.02.2008р. по 17.03.2009р. у сумі 113562,59 грн. до задоволення не підлягають.  

Враховуючи викладене, позовні вимоги задовільняються частково, загальна сума задоволених вимог становить  1 100 724,19 грн.:

837174,91 грн. + 104811,20 грн. + 22712,44 грн. + 136025,64 грн. = 1100724,19 грн.

Нормами статті 49 ГПК України передбачено, що при частковому задоволенні позову витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 3 ст.48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Матеріали справи містять докази понесених позивачем витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката. Так, представництво позивача –ПП «ВКФ «ПЛАСТИКПАК»у суді здійснював Ящинський А.Л., що діяв на підставі довіреностей - від 16.02.2009р. за № 3, виданої позивачем, та довіреності від 16.02.2009р. № 16-02/09, виданої адвокатом Потинським А.М. /а.с.35,36/. Надання адвокатом Потинським А.М. юридичних послуг позивачу здійснювалось на підставі договору на підготовку та ведення справи у суді від 06.01.2009р. № 16/01-09. Факт наданих послуг підтверджується актом здачі-приймання наданих послуг від 16.01.2009р. На виконання умов зазначеного договору позивачем сплачено адвокату гонорар у сумі 6000,00 грн. по платіжному дорученню від 16.02.2009р. № 63 /а.с.38-43/.

Відтак, відповідно до статті 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати, пов'язані з розглядом справи, пропорційно сумі задоволених позовних вимог (відношення задоволених позовних вимог до заявлених –90,65 %), а саме державне мито за подання позовної заяви у сумі 11 007,24 грн,  витрати по оплаті послуг адвоката у сумі 5439,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 106,98 грн.

Керуючись ст.ст.22, 49,  811, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Рівнеголовпостач"  (вул.Князя Володимира, 112-а, м.Рівне, 33009, іден.код 04542761) на користь Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "ПЛАСТИКПАК" (вул.В.Великого, 17/17, м.Львів, 79070, іден.код 33849880) заборгованість за поставлений товар у сумі 837 174 грн. 91 коп., пеню у сумі 104 811 грн. 20 коп., 3 % річних у сумі 22 712 грн. 44 коп., збитки від інфляції у сумі 136 025 грн. 64 коп., державне мито за подання позовної заяви у сумі 11 007 грн. 24 коп., витрати на оплату послуг адвоката у сумі 5439 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі106 грн 98 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до частини 3-4 статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

В позові про стягнення 15 % річних за користування чужими грошима в розмірі 113562,59 грн. - відмовити.

 Суддя                                              Крейбух О. Г.

підписано "24" березня 2009 року                                                                                                                                                                              Помічник судді Шандалюк О.М.