Рішення

від 16.03.2009 по справі 60/27-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

60/27-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2009 р.                                                            Справа № 60/27-09

вх. № 671/1-60

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача -  Босенко К.В. - довіреність б/н від 23.02.2009 року;  відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фольга-центр",м. Львів  

до  Закритого акціонерного товариства "Виробниче підприємство "ТВІН-ДРУК", м. Харків  

про стягнення 105716,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фольга-центр" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом щодо стягнення з Закритого акціонерного товариства "Виробниче підприємство "ТВІН-ДРУК" (відповідач) заборгованості у сумі 105716,88 грн., яка складається з основної суми заборгованості - 101553,60 грн., пені - 2916,59 грн., суми втрат від інфляції - 1246,69 грн. В обгрунтування позову позивач посилається на те, що між ним та відповідачем 24 липня 2008 року був укладений договір поставки №4, відповідно до якого позивачем протягом липня-листопада 2008 року були відвантажені поліграфічні матеріали, однак відповідач своїх зобов”язань по сплаті товару не виконав, внаслідок чого виникла вищезазначена сума заборгованості, нараховано інфляційні та пеню.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 лютого 2009 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її  розгляд на 03 березня 2009 року о 10:00 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 березня 2009 року розгляд справи було відкладено на  16 березня 2009 року о 11:40 годині.

У судовому засіданні  позивач підтримує позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Окрім того, надав документи згідно супровідного листа (вх.№1952), які долучені судом до матеріалів справи.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення за №5154018. Відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено, що 24 липня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 4.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до умов договору, а саме п.1.1., позивач зобов"язався передати (поставити) у зумовлені строки відповідачу продукцію, а відповідач зобов`язався прийняти  вказану продукцію і сплатити за неї певну грошову суму.

В пункті 1.2. договору сторони встановили, найменування продукції: фольга для гарячого та холодного тиснення (надалі - товар).

Пунктом 2.1. договору передбачено, що ціна товару фіксується у розрахунку за попередньою усною або письмовою домовленістю сторін.

В пункті 4.3. договору, встановлено, що розрахунок за цим договором між позивачем та відповідачем провадиться в строк 60 календарних днів з моменту передачі відповідачу кожної окремої партії товару на підставі рахунку-фактури позивача. Дострокова оплата, а також оплата частинами допускається.

На виконання зазначених умов договору позивачем було поставлено відповідачу протягом липня-листопада 2008 року товар на загальну суму 101553,60 грн., що підтверджується:

- видатковою накладною за №Ф-00000425 від 28.07.2008 року на суму 1280 грн. та довіреністю серії ЯПЕ № 638315/125 від 21.07.2008 р. на отримання товару, виданою на ім”я Топчієва О.І.;

- видатковою накладною за №Ф-00000447 від 06.08.2008 року на суму 4176 грн. та видатковою накладною за №Ф-00000457 від 07.08.2008 року на суму 1360 грн. та довіреністю серії ЯПЕ № 638366/176 від 04.08.2008 р. на отримання товару, виданою на ім”я Веселова О.Ю.;

- видатковою накладною за №ФК-К01630 від 19.08.2008 року на суму 4919,04 грн. та довіреністю серії ЯПЕ № 638410/210 від 18.08.2008 р. на отримання товару, виданою на ім”я Топчієва О.І.;

- видатковою накладною за №Ф-00000490 від 22.08.2008 року на суму 10528 грн., видатковою накладною за №Ф-00000494 від 26.08.2008 року на суму 1664 грн. та довіреністю серії ЯПЕ № 638424/224 від 18.08.2008 р. на отримання товару, виданою на ім”я Топчієва О.І.;    

- видатковою накладною за №Ф-00000504 від 01.09.2008 року на суму 2464 грн. та довіреністю серії ЯПЕ № 638444/244 від 29.08.2008 р. на отримання товару, виданою на ім”я Веселова О.Ю.;

- видатковою накладною за №Ф-00000545 від 19.09.2008 року на суму 5280 грн., видатковою накладною за №Ф-00000552 від 22.09.2008 року на суму 2160 грн. та довіреністю серії ЯПЕ № 638498/298 від 18.09.2008 р. на отримання товару, виданою на ім”я Веселова О.Ю.;

- видатковою накладною за №Ф-00000566 від 29.09.2008 року на суму 5648 грн. та довіреністю № 320 від 26.09.2008 р. на отримання товару, виданою на ім”я Веселова О.Ю.;

- видатковою накладною за №Ф-00000611 від 15.10.2008 року на суму 4560 грн., видатковою накладною за №Ф-00000614 від 16.10.2008 року на суму 8421,76 грн. та довіреністю № 372 від 14.10.2008 р. на отримання товару, виданою на ім”я Веселова О.Ю.;

- видатковою накладною за №Ф-00000669 від 05.11.2008 року на суму 10350 грн. та довіреністю № 429 від 03.11.2008 р. на отримання товару, виданою на ім”я Веселова О.Ю.;

- видатковою накладною за №Ф-00000689 від 11.11.2008 року на суму 4492,80 грн., видатковою накладною за №Ф-00000695 від 12.11.2008 року на суму 23200 грн.  та довіреністю № 445 від 07.11.2008 р. на отримання товару, виданою на ім”я Веселова О.Ю.;

- видатковою накладною за №Ф-00000725 від 20.11.2008 року на суму 11050 грн. та довіреністю № 465 від 18.11.2008 р. на отримання товару, виданою на ім”я Веселова О.Ю.;

Відповідач отримав товар, але його вартість не сплатив, внаслідок чого станом на момент подання позивачем позову, а саме 23 січня 2009 року, заборгованість відповідача за поставлений товар за вищезазначеними видатковими накладними та договором поставки № 4 від 24.07.2008 року складає суму - 101553,60 грн.

Згідно  ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов"язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11  Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з  господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, після звернення позивача з позовом, відповідач сплатив частково суму основної заборгованості, а саме заборгованість, за поставлений товар за видатковою накладною за №Ф-00000425 від 28.07.2008 року на суму 1280 грн. та видатковою накладною за №Ф-00000447 від 06.08.2008 року на суму 4176 грн., всього сплачено - 5456,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням за № 1880 від 13.02.2009 року.

За таких обставин, суд припиняє провадження у справі в частині стягнення 5456,00 грн. основної суми заборгованості, відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Як вбачається з матеріалів справи решта частина суми заборгованості, що становить 96097,60 грн. відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги в цій частині обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 96097,60 грн.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні  санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Правові наслідки порушення зобов'язання також встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.5.2. договору сторони встановили, що у разі несвоєчасного розрахунку відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми боргу, а також зобов”язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про  відповідальність  за несвоєчасне виконання   грошових   зобов'язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Відповідно до статті 3 цього ж Закону зазначений розмір пені обчислюється від суми  простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором  позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 2916,59 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат, що становить суму у розмірі 1246,69 грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 1057,17 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень слід покласти на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 626, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 216, 217, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про  відповідальність  за несвоєчасне виконання   грошових зобов'язань", статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановоёю Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 411, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, п.1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-   

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково в сумі 100260,88 грн.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Виробниче підприємство "ТВІН-ДРУК” (61172, м.Харків, вул. Роганська, 149, ідентифікаційний код 23454034, рахунок № 26008010003763 в філії УніКредитБанку ТОВ в м.Києві, МФО 300744) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фольга-центр" (79000, м.Львів, вул. Під Голоском, 27, ідентифікаційний код 32327977, рахунок № 26000187 в філії ЗАТ „ПУМБ” м.Львова, МФО 385350) 96097,60 грн. - основної заборгованості, пені в сумі 2916,59 грн., втрат від інфляції в сумі 1246,69 грн., витрати по сплаті держмита в сумі 1057,17 грн. та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Врешті частині позову в сумі 5456,00 грн. провадження у справі припинити.

Повний текст рішення підписано 18 березня 2009 року.

Суддя                                                                                            

справа №60/27-09