Рішення

від 24.03.2009 по справі 610-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

610-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

24.03.2009Справа №2-2/610-2009

за позовом - Приватного підприємства "Еллада-Дринк" (99804, м. Севастополь, вул. Н. Краєвой, 15, 99011, м. Севастополь, вул. Морська, 21, Головпочтамп, а/с57)

до відповідача - Підприємства "Анева" (95007, м. Сімферополь, вул. Хохлова, 29)

про стягнення  34 943,35 грн.  

                                                                                                           Суддя Толпиго В.І.

Представники сторін:

Від позивача : Логінова - ю/к, довір у справі.

Від відповідача : не з'явився .  

Суть спору

Позивач звернувся  до Господарського суду АРК  із позовом  до відповідача про стягнення   заборгованості за товар  з у рахуванням пені у розмірі 34 943грн.35коп., з яких 33 512грн.35коп.- основний борг, 1  431грн.00коп. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що  між сторонами було укладено договір постачання від 14.3.2007 р. №705, відповідно до якого відповідачеві було  поставлено товар. Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, однак, відповідач до наступного часу лише частково оплатив суму боргу,  що і стало підставою для звернення позивача із позовною заявою до суду.    

Представник позивача у судовому засіданні надав суду клопотання №170 від 18.3.2009р., відповідно до якого обґрунтовує розрахунок пені.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про час там місце розгляду справи був повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією із повідомленням.

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства  є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків є договори та інші правочини.  

Частина 1ст. 14  ЦК України передбачає, що цивільні  обов'язки  виконуються  у  межах,  встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення.  Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст.  526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Частиною  1 ст.530 ЦК України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).  

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за  договором   поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений  строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.    

Покупець  зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або  прийняття  товаророзпорядчих  документів   на   нього,   якщо договором  або  актами  цивільного  законодавства  не встановлений інший строк оплати товару. (ч.1ст.692 ЦК України).

Між "Еллада-Дринк", як поставщиком, та Підприємством «Анева», як замовником, було укладено договір від 14.3.2007 р. №705, відповідно до п. 1.1, 1.2 якого з метою регулярного забезпечення поставщиком  потреб замовника у товарі ТМ «Золота Амфора», ТМ «Жан-Жак»,ТМ «Клинков»,ТМ «Хельсинки», ТМ «TRINO»,ТМ «Горілка Українка», поставщик зобов'язується передавати у встановлений строк товар замовнику,  а замовник зобов'язується приймати товар та сплачувати за нього визначену грошову суму. При цьому кількість, ціна та розвернута номенклатура (асортимент) товару фіксуються сторонами у видаткових накладних, які являються невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.8.1 договору, він вступає у силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.02.2007р. У випадку  відсутності заяв сторін про розірвання або зміну умов договору у місячний строк до його закінчення, договір вважається пролонгованим на той же строк та на тих же умовах.

Ціни на товар встановлюються по узгодженню сторін відповідно до затвердженого прейскуранту, діючому на дату оформлення замовлення (відповідно до прайс - листа). Замовник, що працює з поставщиком більш ніж місяць, має можливість отримати товар від поставщика на умовах відстрочення платежу на строк не більше 5 банківських днів з моменту отримання товару. (п.5.1, пп.3 п.5.2 договору)

На виконання умов вищевказаного договору позивач здійснив поставку відповідачу  товару  з умовою відстрочення платежу відповідно до пп.3 п.5.2 договору на 5 банківських днів, що підтверджується  видатковими  накладними: № SMF-00370579 від 24.7.2008р, № SMF-003709924 від 24.7.2008р, № SMF-00372975 від 29.7.2008р, № SMF-00373573 від 30.7.2008р, № SMF-00374404 від 31.7.2008р, № SMF-00375957 від 06.8.2008р, № SMF-00380450 від 15.8.2008р, № SMF-00381037 від 16.8.2008р, № SMF-00381043 від 16.8.2008р,  №SMF-00384668 від 25.8.2008р, № SMF-00387492 від 30.8.2008р, №SMF-00387529 від 30.8.2008р, № SMF-00389418 від 04.9.2008р, № SMF-00398453 від 02.10.2008р, № SMF-00400462 від 09.10.2008р., які являються відповідно до п.1.2 договору його невід'ємною частиною та знаходяться у матеріалах справи.

Вказаний у вищенаведених накладних товар був отриманий  Підприємством «Анева» у повному об'ємі, про що свідчать підписи та печаті відповідача на видаткових накладних.

Але  Підприємство «Анева» у порушення умов договору зобов'язання по оплаті отриманого товару належним чином не виконало, товар оплатило лише частково, в результаті за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 33 512грн.35коп

Між сторонами був підписаний акт звірки розрахунків станом на 03.12.2008р, відповідно до якого, по розрахункам позивача, сума боргу  Підприємства «Анева» склала 33 512грн.35коп, тоді як відповідачем при підписанні вказаного акту було зазначено: «сума боргу 32 236грн62коп», але вказана сума не була відповідачем обґрунтована  та доведена.

Отже, сума боргу у розмірі 33 512грн.35коп за поставлений товар  на момент розгляду спору відповідачем погашена не була, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК| України, на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог, тоді як такі він до суду не надав|уявив|, оскільки відповідач не довів  виконання зобов'язань перед позивачем по сплаті 33 512грн.35коп боргу та позивач не підтверджує надходження  вказаної суми  на його рахунок.

Отже, позовні вимоги у частині стягнення 33 512грн.35коп. боргу обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Окрім вимоги про стягнення боргу, позивачем заявлена вимога про стягнення пені у сумі 1431,00грн. за період з 06.11.2008р по 05.01.2009р.

Як вже зазначалося, зобов'язання  повинне виконуватись належним чином відповідно до умов договору і вимогам ЦК України (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 610,611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, при порушенні зобов'язань наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Ст. 546 ЦК України визначає, що  виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які  боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин  щодо забезпечення  виконання    зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин   щодо   забезпечення   виконання   зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до п.7.3 договору,  за недотримання строків оплати товару відповідно пп.3 п.5.2 договору, замовник сплачує поставщику неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від суми невнесеного платежу; крім того замовник зобов'язаний оплатити поставщику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. А також три відсотки річних від простроченої суми.

Отже, у частині|частці| стягнення 1431,00грн пені за період з 06.11.2008р по 05.01.2009р позов обґрунтований та підлягає задоволенню, оскільки розрахунок пені позивачем здійснений правильно, відповідно до підпункту 7.3 договору від 14.3.2007 р. №705, не перевищує передбаченого Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” максимального розміру пені та нарахування її проведено з дотриманням шестимісячного строку передбаченого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а тому вона підлягає стягненню з відповідача.

Витрати по оплаті держмита, витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу відносяться на відповідача.

В засіданні суду оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене та підписане 27.3.2009р.

Керуючись ст.ст. 49,75,82,84,85 ГПК України

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути Підприємство «Анева» (95007, м.Сімферополь, вул.Б.Хохлова, 29, р/р26001047008501 в АКБ «Тацкоммерцбанк», МФО 300164, ЗКПО 24510220, св.№00850094, ІНН 245102201289) на користь Приватного підприємства "Еллада-Дринк" (99804,  м. Севастополь, вул. Н. Краєвой, 15, 99011, м. Севастополь, вул. Морська, 21, Головпочтамп, а/с57, р/р 26000310006601 у СФ АБ «Південний» МФО 384919, ЗКПО 30195093) 33 512грн.35коп боргу, 1431,00грн пені, 349грн43коп державного мита, 118грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.  

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.