Постанова

від 11.07.2013 по справі 812/5784/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 липня 2013 року Справа № 812/5784/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Качуріної Л.С..,

при секретарі: Волковій С.О.

в присутності сторін:

прокурора - Петрової Г.В. (посвідчення від 09.10.2012 № 008308),

представника позивача - не прибув

представник відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом прокурора міста Алчевська Луганської області в інтересах держави в особі Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Житловик-2» про стягнення заборгованості в сумі 61 177, 74 грн..,

ВСТАНОВИВ:

27 червня 2013 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов прокурора міста Алчевська Луганської області в інтересах держави в особі Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Житловик-2» про стягнення заборгованості в сумі 61 177, 74 грн., в обґрунтування якого прокурор зазначає на наступне.

Відповідно до ст. 323 Податкового кодексу України КП «Житловик-2» є платником збору з податку на додану вартість, згідно до якої КП «Житловик-2» взято на облік в органах ДПС 19.03.2003 року за № 1203009.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Заборгованість відповідача з податку на додану вартість виникла у зв'язку з несплатою підприємством суми податкових зобов'язань, визначених у податкових деклараціях за період з 02.03.2013 року по 31.05.2013 року, які надані платником податків до податкового органу самостійно та є узгодженою, а саме:

- самостійно визначена відповідачем сума податкового зобов'язання визначена в податкових деклараціях та уточнюючих розрахунках з податку на додану вартість (податкова декларація № 9021492206 від 16.04.2013 року на суму 32 110 грн., податкова декларація № 9028984814 від 16.05.2013 року на суму 30 607 грн.).

Крім того, прокурор зазначив, що відповідачем було самостійно погашено заборгованість у сумі 1 710, 32 грн., таким чином сума боргу складає 61 006, 68 грн., також за несвоєчасну сплату податку за відповідачем рахується пеня у розмірі 171, 06 грн.

Позивачем уживалися заходи щодо стягнення податкового боргу, а саме: відповідачу було надіслано податкову вимогу від 15.05.2006 № 1/46 та від 03.07.2006 року № 2/67. Однак, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу. Позивач просив суд стягнути заборгованість в загальному розмірі 61 177, 74 грн.

У судове засідання прибув прокурор, який надав пояснення аналогічні викладеним в позові та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У судове засідання не прибув представник позивача, який був повідомлений про дату, час та місце слухання справи належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, повідомлявся належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи, від нього на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому він визнає позовні вимоги в повному обсязі та просить розглянути справу за відсутністю представника відповідача.

Вислухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно із пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 58.1. статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно із п.95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Судом установлено, підтверджується матеріалами справи, що Комунальне підприємство «Житловик-2» зареєстроване виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області та є платником податків і перебуває на податковому обліку в Алчевській об'єднаній державній податковій інспекції Луганської області Державної податкової служби

Заборгованість відповідача з податку на додану вартість виникла у зв'язку з несплатою підприємством суми податкових зобов'язань, визначених самостійно у податкових деклараціях за період з 02.03.2013 року по 31.05.2013 року, а саме:

- податковій декларації № 9021492206 від 16.04.2013 року на суму 32 110 грн.,

- податковій декларації № 9028984814 від 16.05.2013 року на суму 30 607 грн..

Відповідачем було самостійно погашено заборгованість у сумі 1 710, 32 грн., таким чином сума боргу складає 61 006, 68 грн., також за несвоєчасну сплату податку за відповідачем рахується пеня у розмірі 171, 06 грн.

Позивачем уживалися заходи щодо стягнення податкового боргу, а саме: відповідачу було надіслано податкову вимогу від 15.05.2006 № 1/46 та від 03.07.2006 року № 2/67.

У судовому засіданні встановлено, що з метою погашення податкового боргу позивачем вживалися заходи, а саме: направлено на адресу відповідача податкові вимоги від 15.05.2006 № 1/46 та від 03.07.2006 року № 2/67. Податкові вимоги не відкликалися та є чинними.

Податковий борг з податку на додану вартість у загальній сумі 61 177, 74 грн. відповідачем у добровільному порядку не сплачено, визнаний відповідачем.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 11 липня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 16 липня 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 112, 136, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов прокурора міста Алчевська Луганської області в інтересах держави в особі Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Житловик-2» про стягнення заборгованості в сумі 61 177, 74 грн.. задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства «Житловик-2» (ідентифікаційний код 32163498, адреса: 94104, Луганська область, м. Брянка, вул. Аннінська 3 лінія, будинок 19 А)

на користь Державного бюджету України (р/р 31118029700027, код платежу 14010100, одержувач - УК в м. Алчевськ в установі банку ГУДКСУ в Луганській області, код 37907097, МФО 804013) податковий борг з податку на додану вартість у сумі 61 177, 74 грн. (шістдесят одна тисяча сто сімдесят сім грн. 74 коп.) шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову складено в повному обсязі 16 липня 2013 року.

Суддя Л.С. Качуріна