Постанова
від 24.05.2013 по справі 5842/10/1570
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 5842/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Соколенко О.М.

судді - Білостоцького О.В.;

судді - Єфіменко К.С.

при секретарі - Громовій К.Д.

за участю: представника позивача - Яловенко К.Б. (за довіреністю);

представника відповідача - Степаненко С.О. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державного підприємства водних шляхів „Устьдунайводшлях" до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства водних шляхів „Устьдунайводшлях" до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції з позовними вимогами про:

- визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Ізмаїльської ОДПІ № 0001442301/0 від 23.11.2009р., № 0001442301/1 від 11.02.2010р., № 0001442301/2 від 29.04.2010 р. частково, в частині нарахованого податку на прибуток у розмірі 1088034,00 грн. та застосованих штрафних санкцій у розмірі 1786479,00 грн., усього на суму 2874513,00 грн.;

- визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Ізмаїльської ОДПІ № 0001452301/0 від 23.11.2009р., № 0001452301/1 від 11.02.2010 р., № 0001452301/2 від 29.04.2010 р. частково, в частині нарахованого податку на додану вартість у розмірі 2229986,96 грн. та застосованих штрафних санкцій у розмірі 1114993, 48 грн., усього на суму 3344980,44 грн.;

- визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Ізмаїльської ОДПІ № 0001462301/0 від 23.11.2009р., № 0001462301/1 від 11.02.2010р., № 0001462301/2 від 29.04.2010 р. частково у сумі 348981,75 грн.

Під час розгляду справи позивачем було надано заяву про збільшення розміру позовних вимог (т.3 а.с.168-170), і в остаточній редакції позовних вимог позивач просив суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ізмаїльської ОДПІ № 0001442301/0 від 23.11.2009р., № 0001442301/1 від 11.02.2010р., № 0001442301/2 від 29.04.2010 р. повністю, в частині нарахованого податку на прибуток у розмірі 1088034,00 грн. та застосованих штрафних санкцій у розмірі 1832596,00 грн., усього на суму 2920630, 00 грн.;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ізмаїльської ОДПІ № 0001452301/0 від 23.11.2009р., № 0001452301/1 від 11.02.2010 р., № 0001452301/2 від 29.04.2010 р. частково, частині нарахованого податку на додану вартість у розмірі 2229986,96 грн. та застосованих штрафних санкцій у розмірі 1114993,48 грн., усього на суму 3344980, 44 грн.;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ізмаїльської ОДПІ № 0001462301/0 від 23.11.2009р., № 0001462301/1 від 11.02.2010р., № 0001462301/2 від 29.04.2010 р. частково у сумі 348981,75 грн.

В обґрунтування збільшення розміру позовних вимог позивач зазначив, що вважає, що без врахування протиправного зменшення витрат та збільшення доходів за актом перевірки та доповнення до нього, має бути не донараховано податок на прибуток підприємства, а збільшено від'ємне значення об'єкту оподаткування, у зв'язку із чим просив повністю скасувати податкові повідомлення-рішення про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток.

Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що за результатами виїзної планової перевірки ДП водних шляхів „Устьдунайводшлях" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 30.06.2009р. відповідачем складено акт від 23.10.2009 р. за №2895230131091889 та доповнення до нього, в яких зроблені необґрунтовані висновки, зокрема, про порушення позивачем п.п.4.1.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1, п.п.5.2.5 п.5.2; п.5.3.9 п.5.3; п.5.9 ст.5, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.п.11.2.1, п.п.11.2.3 п.11.2, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"; порушення позивачем п.4.1 ст.4, п.п.7.2.1,п.п.7.2.3, п.п.7.2.4, п.п.7.2.6, п.п.7.2.8 п.7.2; п.п. 7.3.1 п. 7.3; п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4; п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1,п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та порушення ст.61 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», ст.59 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік». В результаті встановлених порушень Ізмаїльською ОДПІ винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які за наслідком процедури апеляційного узгодження залишені податковими органами без змін.

В обґрунтування неправомірності податкових повідомлень-рішень, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток, позивач вказує на те, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1, п.п.5.2.5 п.5.2; п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2, п.п.1.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не підтверджені належними документами бухгалтерського та первинного обліку, викладені відповідачем без посилань на конкретні первинні документи, а тому акт перевірки та доповнення до нього в цій частині не можуть бути належною підставою для донарахування податку на прибуток та застосування штрафних санкцій, у зв'язку із чим, позивач вважає безпідставним зменшення йому валових витрат на суму 597551,00 грн., і відповідно донарахування податку на прибуток та застосування штрафних санкцій за результатами 4 кв.2007 року, зменшення валових витрат на суму 1413140 грн., і відповідно донарахування податку на прибуток та застосування штрафних санкцій за 2008 рік, збільшення валових доходів на суму 209100 грн., і відповідно донарахування податку на прибуток та застосування штрафних санкцій за 4 кв. 2008 року, зменшення валових витрат у 1 півріччі 2009 року на суму 1116947 грн.

Також, позивач зазначив, що сума витрат з оплати послуг ТОВ ВФ «Судноремонт» на загальну суму 245613,07 грн. згідно з попереднім дисбурсментським рахунком №09/07-01 від 30.09.2007 року пов'язана з підготовкою до виробництва та продажем робіт, що виконує позивач, а отже віднесення вартості цих послуг до складу валових витрат у 4 кв.2007 року здійснено позивачем правомірно відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Разом з цим, позивач вказує, що сума витрат у розмірі 15146,46 грн. за послуги по виготовленню МП ТОВ «Жоснік» меблів віднесена позивачем правомірно до складу валових витрат, оскільки ці витрати пов'язані з господарською діяльністю позивача. Крім того, позивач зазначив, що оскільки землесос «Арабатський» було зафрахтовано позивачем з метою виконання днопоглиблювальних робіт, витрати здійснені під час його ремонту на оплату праці екіпажу судна, а відповідно й нарахування на таку заробітну плату пов'язані з підготовкою до виробництва та продажу днопоглиблювальних робіт, які виконуються позивачем, а отже відповідно до п.п.5.2.1, п.п.5.2.5 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, п.5.6, п.5.11 ст.5, ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" належать до валових витрат.

Крім того, позивач зазначає, що віднесення позивачем до складу валових витрат вартості дизельного палива на підставі дисбурсментських рахунків ТОВ «Інфлот Данубіус» на суму 2326545 грн. не суперечить чинному податковому законодавству, а отже позивачем не порушено п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Також, позивач зазначив, що відповідачем безпідставно збільшено розмір валових доходів у 2008 році на суму 259235 грн., оскільки вартість реалізації палива на цю суму враховується відповідачем як валових дохід у двох податкових періодах у 3 та 4 кварталах 2008 року.

В обґрунтування неправомірності податкових повідомлень-рішень, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, позивач зазначає, що висновки відповідача про неможливість віднесення до податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 67462 грн., а також неможливість зменшення податкових зобов'язань на 79164 грн. на підставі уточнюючих розрахунків за минулий період є необґрунтованими, такими, що суперечать приписам п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а тому протиправним є донарахування ПДВ в загальній сумі 146626 згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та застосування від такої суми податку штрафних санкцій у сумі 73313 грн.

Також, позивач зазначає, що висновки відповідача про неможливість віднесення до податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 466694,30 грн. по операціям з ТОВ «Інфлот Данубіус» за агентською угодою є необґрунтованими та суперечать приписам Закону України "Про податок на додану вартість", і відповідно є неправомірним донарахування ПДВ у цій сумі та застосування штрафних санкцій на суму 233347,15 грн., оскільки недоліки в заповнені податкових накладних, виявлені відповідачем не роблять ці накладні недійсними та не позбавляють позивача права на віднесення спірних сум по податкового кредиту.

Крім того, позивач посилається на те, що висновки відповідача про неможливість віднесення до податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 1616666,66 грн. по операціям з ТОВ «Інфлот Данубіус» за менеджерською угодою є необґрунтованими та суперечать приписам Закону України "Про податок на додану вартість", і відповідно є неправомірним донарахування ПДВ у цій сумі та застосування штрафних санкцій на суму 808333,33 грн., оскільки зазначення в податкових накладних як найменування послуг «очікуваний дохід від експлуатації днопоглиблювального каравану «Антеа» відображено правомірно, враховуючи те, що очікуваний дохід є попередньою оплатою за виконання караваном суден днопоглиблювальних робіт, і відповідно «експлуатація каравану» є «поставкою послуг». Разом з цим, позивач зазначив, що недоліки в заповнені податкових накладних, виявлені відповідачем, не роблять ці накладні недійсними та не позбавляють позивача права на віднесення спірних сум по податкового кредиту.

В обґрунтування неправомірності податкових повідомлень-рішень, якими позивачу донараховано частину чистого прибутку, позивач посилається на те, що враховуючи відсутність з його боку порушень в частині визначення відповідачем податку на прибуток, є неправомірним донарахування частини чистого прибутку у розмірі 348981,75 грн.

Таким чином, позивач зважаючи на відсутність в його діях порушень вказаних норм податкового законодавства, просив суд скасувати оскаржувані ним податкові повідомлення-рішення, прийняті підставі акту перевірки та доповнення до нього.

Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов (т.3 а.с.149-155), в яких зазначив про безпідставність позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову повністю, оскільки Ізмаїльською ОДПІ в ході проведення перевірки Державного підприємства водних шляхів „Устьдунайводшлях", з урахуванням матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів, податкових, бухгалтерських та інших первинних документів правомірно зроблені висновки про порушення позивачем вимог п.п.4.1.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1, п.п.5.2.5 п.5.2; п.5.3.9 п.5.3; п.5.9 ст.5, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.п.11.2.1, п.п.11.2.3 п.11.2, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"; вимог п.4.1 ст.4, п.п.7.2.1,п.п.7.2.3, п.п.7.2.4, п.п.7.2.6, п.п.7.2.8 п.7.2; п.п. 7.3.1 п. 7.3; п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4; п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1,п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та ст.61 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», ст.59 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», у зв'язку із чим винесені оскаржувані податкові повідомлення рішення.

Таким чином, відповідач вважає що винесені податкові повідомлення-рішення за порушення вимог податкового законодавства, які оскаржуються позивачем є правомірними та не підлягають скасуванню.

Під час розгляду справи судом в порядку правонаступництва здійснено заміну відповідача - Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції на його правонаступника - Ізмаїльську об'єднану державну податкову інспекцію Одеської області Державної податкової служби.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог підтримала у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, письмових поясненнях, наданих поясненнях під час розгляду справи та зважаючи на висновок експертизи.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлений адміністративний позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях на адміністративний позов, надані пояснення та докази.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, ознайомившись з запереченнями відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Державне підприємство водних шляхів „Устьдунайводшлях" зареєстровано Виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради 16.08.2000 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію № 271862 серії А00, копія якого наявна в матеріалах справи (т.1 а.с.46).

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 101870, основними видами діяльності ДП водних шляхів „Устьдунайводшлях" за КВЕД є: 63.22.0 - функціонування інфраструктури водного транспорту та 45.24.0 - будівництво водних споруд (т.1 а.с.47-48).

Судом встановлено, що позивач станом на момент проведення перевірки знаходився на податковому обліку в Ізмаїльській ОДПІ та у період, за який проводилась перевірка, був зареєстрований, зокрема, платником податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, платником податку на прибуток підприємств і органів, що перебувають у державній власності та платником частини прибутку державних підприємств, що вилучається до бюджету.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі направлень від 28.08.2009 року №788, від 28.09.2009 року №851, виданих Ізмаїльською ОДПІ, відповідно до ч.1, ч.12 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та згідно плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання посадовими особами ДПА в Одеській області та посадовими особами Ізмаїльської ОДПІ з 31.08.2009 року по 09.10.2009 року проведена виїзна планова перевірка ДП водних шляхів „Устьдунайводшлях" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007р. по 30.06.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 30.06.2009р.

Судом встановлено, що про проведення перевірки позивач був завчасно повідомлений, направлення на перевірку та копії наказів про продовження терміну перевірки вручені головному бухгалтеру підприємства та в.о. головного бухгалтера підприємства, а перевірку проведено з відома в.о. директора ДП водних шляхів „Устьдунайводшлях" та в присутності головного бухгалтера підприємства.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт від 23.10.2009 року за №2895230131091889 «Про результати планової виїзної перевірки ДП водних шляхів „Устьдунайводшлях" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007р. по 30.06.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 30.06.2009р.» (т.1, а.с.52-106), яким встановлено порушення позивачем: - п.п.4.1.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1, п.п.5.2.5 п.5.2; п.5.3.9 п.5.3; п.5.9 ст.5, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.п.11.2.1, п.п.11.2.3 п.11.2, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у сумі 1088034грн.; - п.4.1 ст.4, п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.4, п.п.7.2.6, п.п.7.2.8 п.7.2; п.п.7.3.1 п.7.3; п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4; п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1,п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 2329731 грн.; - ст.61 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», ст.59 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» в результаті чого не перераховано до бюджету частина чистого прибутку в сумі 350880 грн.

Як зазначено на останньому аркуші акту перевірки, позивач відмовився від підпису та отримання акту, про що складено відповідний акт відмови.

При цьому, в акті також зазначається, що перевірка проведена без врахування даних за період з 01.10.2007 року по 01.05.2008 року, оскільки позивачем на запит слідчого Чорноморської транспортної прокуратури були направлені бухгалтерські документи та за протоколом виїмки Чорноморської транспортної прокуратури, проведена виїмка оригіналів первинних документів, які на час проведення перевірки не були повернуті підприємству позивача. Отже, як зазначає в акті відповідач, Ізмаїльська ОДПІ залишає за собою право проведення перевірки за вищевказаний період після отримання всіх необхідних первинних документів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на вказаний акт перевірки були подані заперечення із наданням додатково первинних документів за період: жовтень-грудень 2007 року та січень-березень 2008 року та інших бухгалтерських документів за цей період, які були вилучені та повернуті підприємству Чорноморською транспортною прокуратурою листом від 30.10.2009 року №206-08, у зв'язку із чим на засіданні комісії по розгляду заперечень ДП водних шляхів „Устьдунайводшлях" від 17.11.2009 року прийнято рішення щодо змін по п.3.1.2 «Валові витрати», п.3.1.3 «Амортизаційні нарахування», п.3.1.4 «Податок на прибуток», п.3.2 «Податок на додану вартість», п.4 «Висновок акту документальної планової перевірки ДП водних шляхів „Устьдунайводшлях" та з урахуванням цього 18.11.2009 року надано відповідь на заперечення позивача на акт перевірки (т.1 а.с.152-160).

Разом з цим, за результатом зазначеного рішення, 18.11.2009 року за №3128230131091889 Ізмаїльською ОДПІ складено доповнення до акту від 23.10.2009 року за №2895230131091889 планової виїзної документальної перевірки ДП водних шляхів „Устьдунайводшлях" (т.1 а.с.107-147), яким визначено, що загальний висновок по п.4 змінюється наступним чином, а саме: перевіркою встановлено порушення ДП водних шляхів „Устьдунайводшлях":

- п.п.4.1.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1, п.п.5.2.5 п.5.2; п.5.3.9 п.5.3; п.5.9 ст.5, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.п.11.2.1, п.п.11.2.3 п.11.2, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у сумі 1088034грн.;

- п.4.1 ст.4, п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.4, п.п.7.2.6, п.п.7.2.8 п.7.2; п.п.7.3.1 п.7.3; п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4; п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1,п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 2397282 грн.;

- ст.61 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», ст.59 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» в результаті чого не перераховано до бюджету частина чистого прибутку в сумі 350880 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийняті: податкове повідомлення-рішення № 0001442301/0 від 23.11.2009р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2920630 грн., у тому числі: за основним платежем у сумі 1088034 грн. та за штрафними (фінансовим) санкціями (штрафами) у сумі 1832596 грн. (т.1 а.с.149); податкове повідомлення-рішення № 0001452301/0 від 23.11.2009р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3605663, у тому числі: за основним платежем у сумі 2397282 грн. та за штрафними (фінансовим) санкціями (штрафами) у сумі 1208381 грн. (т.1 а.с.150) та податкове повідомлення-рішення № 0001462301/0 від 23.11.2009р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з частини чистого прибутку у розмірі 350880 грн. (т.1 а.с.151), які 23.11.2009 року були направлені на адресу позивача (т.1 а.с.148).

Судом встановлено, що позивач не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями скористався досудовим порядком врегулювання спору, та оскаржив ці рішення до Ізмаїльської ОДПІ та ДПА в Одеській області, подавши відповідні скарги (т.1 а.с.161-176, 199-217), за результатом розгляду яких рішеннями вказаних податкових органів оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін (т.1 а.с.177-194, 218-228).

У зв'язку із вказаним Ізмаїльською ОДПІ складені податкові повідомлення-рішення № 0001442301/1 від 11.02.2010 р., № 0001452301/1 від 11.02.2010 р.,№ 0001462301/1 від 11.02.2010 р. та податкові повідомлення-рішення № 0001442301/2 від 29.04.2010 р., № 0001452301/2 від 29.04.2010 р., № 0001462301/2 від 29.04.2010 р., які були направлені на адресу позивача (т.1 а.с.195-198, 229-232).

Не погоджуючись з висновками податкового органу та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення відповідачем податкових повідомлень-рішень № 0001442301/0 від 23.11.2009р., № 0001442301/1 від 11.02.2010р., № 0001442301/2 від 29.04.2010 р., якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2920630 грн., суд виходить з наступного.

У п.3.1.4. «Висновок щодо повноти декларування податку на прибуток» акту, з урахуванням доповнення до нього, визначено, що перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.10.2007 р по 30.06.2009р встановлено його заниження всього у сумі 1088034грн., у тому числі: в 4кв.2007р. занижено в сумі 119546грн., в 1кв.2008р. завищено в сумі 114636грн., в 2кв. занижено в сумі 1862877грн., в 3кв.2008р.завищено в сумі 1404874грн., в 4кв.2008р. занижено в сумі 695856грн., в 1кв.2009р. занижено в сумі 49163грн., в 1п/р.2009р. завищено в сумі 70735грн., та в 1п/р.2009р. завищено об'єкт оподаткування в сумі 190508грн. в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображені в п.3.1.1, п.3.1.2 та п.3.1.3. розділу 3 акта перевірки.

Так, в п.3.1.1. «Валовий дохід» ч. 3.1 «Податок на прибуток» розділу 3 акту перевірки, з урахуванням доповнення до нього, визначено, що перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.10.07р. по 30.06.09р. встановлено завищення валового доходу в сумі 519526грн., т.ч., 4кв.2007р. - завищено на суму 548687грн., 2кв.2008р. - занижено на суму 83209грн., 3кв.2008р. - занижено на суму 341847 грн., 4кв.2008р. - занижено на суму 969458грн., 1кв.2009р. - занижено на суму 1578492грн., 2кв.2009р. - завищено на суму 2943845грн.

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на прибуток підприємств за період з 01.10.2007 р. по 30.06.2009 р. по п.п.1) п.3.1.1. «Валовий дохід» встановлено, що перевіркою відображених у рядку 01.1 Декларацій "Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)" показників за період з 01.10.2007р. по 30.06.2009р. у загальній сумі 55186222 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій по проведенню днопоглиблювальних робіт.

Перевірка відображеного показника за період з 01.10.2007р. по 30.06.2009р. проведена на підставі таких документів, як: дані головної книги за 4кв.2007р., за 2008р., за1п/р.2009р., договорів та угод, журналу-ордеру по рахунку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями", та відомості №16 „Реалізація», відомості руху грошових коштів по б/рахункам 311 за період з 01.10.2007р. по 30.06.2009р., первинних документів у вигляді рахунків, видаткових накладних, виданих податкових накладних, актів виконаних робіт. На підставі наведених документів складено Реєстр кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових доходів за перевіряємий період, який наведено у додатку № 11 до Довідки про загальну інформацію, згідно якого встановлено заниження задекларованих ДПВШ „Устьдунайводшлях" показників у ряд.01.1 Декларації „Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)" в сумі 75152грн.

Так, у абз.А) п.п.1 п.3.1.1. «Валовий дохід» цього розділу акту, з урахуванням доповнення до нього (сторінка 3 доповнення до акту) зазначено, що в ході проведення перевірки встановлено, що 14 квітня 2008 року між ДПВШ "Устьдунайводшлях" та ТОВ "Інфлот-Данубіус" укладена угода "Шипмен 98 № 61/08/1, згідно якої ТОВ "Інфлот-Данубіус" (Судновласники) призначають "Менеджерів" ДП "Устьдунайводшлях", які забезпечують експлуатацію суден, переданих їм в керування згідно додатку А до угоди менеджменту (з/с „Антеа", с/ш „Midia-5", с/ш „Midia-21",). На виконання умов угоди, згідно акту прийому-передачі, вказані судна були передані в управління ДПВШ „Устьдунайводшлях" 12.07.2008 р.

Пунктом 12 угоди "Шипмен 98" визначено, що експлуатація суден включає наступні функції: складання та підписання договорів на здійснення днопоглиблювальних договорів; складання планів виробництва днопоглиблювальних робіт, інструкцій з виконання робіт; виробництво промірних робіт для визначення обсягів дно робіт; надання допоміжної техніки для забезпечення безпеки роботи каравану; управління безпекою, виконання вимог SOLAS та обов'язкових постанов Морської адміністрації прапору судна та класифікаційної спілки.

Згідно даної угоди не передбачено забезпечення паливом суден «Судновласника». Однак, перевіркою звітів капітанів по ПММ та зведених відомостей встановлено, що в перевіряємому періоді ДПВШ „Устьдунайводшлях" списано дизельного палива в кількості 40094кг на з/с „Антеа", с/ш «Midia-21» на загальну суму 259235грн.(без ПДВ), а саме: в липні 2008р. з/с „Антеа" -8674кг на суму 50048,99грн.; с/ш „ Midia-21"- 4000кг на суму 27000грн.; в серпні 2008р. з/с „Антеа" - 23000кг на суму 155710грн., с/ш „ Midia-21"- 4420кг на суму 26475,80грн.

Вказане паливо списано з балансу ДПВШ „Устьдунайводшлях", тобто здійснена реалізація дизельного палива сторонній юридичної особі, у зв'язку з чим, вартість відпущеного дизельного палива з/к „Антеа" необхідно було відобразити як реалізацію та включити до складу валових доходів підприємства в 3 кв.2008р. в сумі 259235грн., у зв'язку з чим, підприємством порушено п.п.4.1.1. п.4.1. ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Представник позивача у своїх поясненнях, наданих під час судового засідання зазначила, та згідно адміністративного позову і письмових пояснень ДПВШ „Устьдунайводшлях" вбачається, що з вказаним порушенням позивач не погоджується, оскільки відповідачем вартість реалізації палива в сумі 259235грн. враховується у двох податкових періодах у 3 та 4 кварталах 2008 року, а отже безпідставно збільшено позивачу розмір валових доходів у 2008 році у сумі 259235грн.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на відсутність з його боку вказаного порушення, виходячи з наступного.

Згідно п.4.1. ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Відповідно до п.п.4.1.1. п.4.1. ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем визначено конкретний період, у якому підприємство повинно було включити до складу валових доходів підприємства суму у розмірі 259235грн. - в 3 кв.2008р.

Судом встановлено, що згідно менеджерської угоди «Шипмен 98» №61/08/1 від 14.04.2008 року (т.2, а.с.58-66), укладеної між ТОВ «Інфлот-Данубіус» (Судновласники) та ДП «Устьдунайводшлях»(Менеджери), Судновласники призначають "Менеджерів", які забезпечують експлуатацію суден, переданих їм в керування згідно додатку А до угоди менеджменту (з/с „Антеа", с/ш „Midia-5", с/ш „Midia-21",). На виконання умов угоди, згідно акту прийому-передачі, вказані судна були передані в управління ДПВШ „Устьдунайводшлях" 12.07.2008р. (т.2, а.с.69).

Пунктом 12 цієї угоди передбачено, що керуючі (менеджери) забезпечують експлуатацію судна згідно з вимогами судновласників, включаючи виконання наступних функції: складання та підписання договорів на здійснення днопоглиблювальних договорів; складання планів виробництва днопоглиблювальних робіт, інструкцій з виконання робіт; виробництво промірних робіт для визначення обсягів дно робіт; надання допоміжної техніки для забезпечення безпеки роботи каравану; управління безпекою, виконання вимог SOLAS та обов'язкових постанов Морської адміністрації прапору судна та класифікаційної спілки.

Як вбачається з вказаної угоди, в ній не передбачено забезпечення паливом суден «Судновласника».

Однак, перевіркою звітів капітанів по ПММ та зведених відомостей встановлено, що в перевіряємому періоді ДПВШ „Устьдунайводшлях" списано дизельного палива в кількості 40094кг на з/с „Антеа", с/ш «Midia-21» на загальну суму 259235грн.(без ПДВ), а саме: в липні 2008р. з/с „Антеа" -8674кг на суму 50048,99грн.; с/ш „ Midia-21"- 4000кг на суму 27000грн.; в серпні 2008р. з/с „Антеа" - 23000кг на суму 155710грн., с/ш „ Midia-21"- 4420кг на суму 26475,80грн., що не заперечувалось позивачем.

Разом з цим, як вбачається з висновку Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз №7047/7048 судово-економічної експертизи по матеріалам справи №2а-5842/10/1570 від 30.09.2011 року (т.4, а.с.7-24, надалі - висновок експертизи, висновок експерта) проведеним дослідженням накладних на передачу палива між суднами та бухгалтерської довідки встановлено, що загальна вартість переданого палива ДП «Устьдунайводшлях» на адресу TOB «Інфлот-Данубіус» складає 259211,70 грн. (50025,90 грн. + 27000,00 грн. + 155710,00 грн. + 26475,80 грн.) та в кількості 40090 кг. (8670+4000+23000+4420), а не як визначено в акті перевірки в сумі 259235,00 грн. Різниця між зазначеними даними складає 23,30 грн., та відповідно, як вказує експерт, йому не надається за можливе обґрунтувати зазначену різницю, оскільки інших документів з боку підприємства не надано.

Поряд з цим, у висновку зазначено, що підприємством ДП «Устьдунайводшлях» було включено до складу регістрів бухгалтерського обліку господарську операцію по реалізації дизельного палива у 4 кварталі 2008 року, а не у 3 кварталі, як визначено первинними документами проведення зазначеної операції. Тобто підприємством ДП «Устьдунайводшлях» було порушено п.5 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», яким встановлено, що господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

При цьому,відображена в Оборотно-сальдовій відомості ДП «Устьдунайводшлях» по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» за грудень 2008 року реалізація палива підприємством «Устьдунайводшлях» на адресу TOB «Інфлот-Данубіус» в сумі 311081,69 грн., у тому числі ПДВ в сумі 51846,95 грн. та сума без ПДВ в розмірі 259234,74 грн. включена до складу задекларованого валового доходу в 4 кварталі 2008 року.

Відповідно до первинних документів по господарській операції з реалізації палива підприємством ДП «Устьдунайводшлях» (додаткові матеріали 2 а.с.71-75) відвантаження палива здійснювалось у липні та серпні 2008 року, згідно з п.п. 11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994р. із змінами та доповненнями, тобто датою збільшення валового доходу від реалізації палива є дата відвантаження, а саме липень та серпень 2008 року, а тому дохід від реалізації палива повинен бути включений у відповідному періоді, тобто у 3 кварталі 2008 року. Таким чином, згідно з даними регістрами бухгалтерського обліку ДП «Устьдунайводшлях» за 2 півріччя 2008 року підприємством включено до складу валових доходів реалізацію палива у 4 кварталі 2008 року, чим порушено п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994р.

Проведеним дослідженням по наданим матеріалам справи та при співставленні регістрів бухгалтерського обліку з податковим обліком встановлено, що господарська операція по реалізації палива від ДП «Устьдунайводшлях» до TOB «Інфлот-Данубіус» відображена у валових доходах за 4 кварталі 2008 року в сумі 259234,74 грн., чим порушено п.17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000р.

Отже, висновком експертизи підтверджено, що позивачем в порушення вимог податкового законодавства, відображено суму у розмірі 259235 грн. за реалізацію дизельного палива ТОВ "Інфлот-Данубіус" у складі доходів у 4 кварталі 2008 року, а не як повинно було бути відображено - у 3 кварталі 2008 року.

Разом з цим посилання експерта у висновку на те, що висновки акту перевірки про не відображення в складі валових доходів операції по реалізації палива в сумі 259234,74 грн. не підтверджуються, так як ДП «Устьдунайводшлях» господарську операцію по реалізації палива включено у 4 кварталі 2008 року, суд не приймає до уваги, оскільки відповідачем в акті перевірки не було зазначено, що позивачем взагалі не включено до складу валових доходів вказану суму, а визначено конкретний період, у якому підприємство повинно було включити до складу валових доходів підприємства суму у розмірі 259235грн. - в 3 кв.2008р., проте, в порушення вищенаведених вимог податкового законодавства - не включило.

Отже, суд погоджується з визначеним відповідачем порушенням в цій частині.

У абз. Б) п.п.1 п.3.1.1. «Валовий дохід» цього розділу акту, з урахуванням доповнення до нього (сторінка 4 доповнення до акту) зазначено, що на порушення п.п.4.1.1. п.4.1. ст.4, п.п.11.3.1. п.11.3. ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємством до складу валових доходів в декларації з податку на прибуток підприємств в 1кв.2009р не включені доходи від операції з проведення днопоглиблювальних робіт для ВАТ „Дунайсудноремонт" на загальну суму 1451816,52грн., в т. ч ПДВ 241969,42грн., а саме: по акту №1 приймання виконаних робіт за листопад 2008р., підписаного замовником 30.03.2009р. на загальну суму 1042178,81грн., в т.ч. ПДВ 173696,47грн. та акту №2 приймання виконаних робіт за грудень 2008р., підписаного замовником 30.03.2009р. на загальну суму 409637,71грн., в т.ч. ПДВ 68272,95грн. Вказані акти виконаних робіт включені до складу валових доходів підприємства в 2кв.2009р. Дане порушення призвело до заниження валових доходів в 1кв.2009р. на суму 1209847 грн., та завищення валових доходів в 2кв.2009р. на суму 1209847грн.

Представник позивача у своїх поясненнях, наданих під час судового засідання 14.05.2013 року зазначила та згідно письмових пояснень від 14.05.2013 року та таблиці до них вбачається, що вказане порушення позивач не оскаржує, у зв'язку із чим суд не досліджує питання щодо правомірності визначення відповідачем вказаного порушення, в тому числі, за результатами якого відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Абз. В) п.п.1 п.3.1.1. «Валовий дохід» цього розділу акту з урахуванням доповнення до нього (сторінка 4 доповнення до акту) визначено, що перевіркою валових доходів на підставі наданих актів виконаних робіт, відомості №16 «Реалізація» та журналу обліку взаєморозрахунків по рах.361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" встановлено завищення валових доходів всього в сумі 189984грн., в т.ч. в 4кв.2007р. завищено на суму 482210грн., в 2 кв.2008р. занижено в сумі 83209грн., в 3кв.2008р. завищено на суму 83грн., в 4кв.2008р. занижено на суму 209100грн. По даним декларації валові доходи за 4кв.2007р. складають 7105770грн., по даним перевірки - 6623560грн., по даним декларації валові доходи за 2 кв.2008р. складають 19807925грн., по даним наданих до перевірки документів валові доходи складають 19891134грн, за 4 кв.2008р. валові доходи складають по даним декларації - 10656114грн., по даним наданих до перевірки документів валові доходи складають 10865214грн. Крім того, підприємством в 3кв.2008р. безпідставно завищені валові доходи по ряд.01.1. на суму 83грн.

Таким чином, підприємством порушено п.п.4.1.1. п.4.1. ст.4, п.п.11.3.1. п.11.3. ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Представник позивача у своїх поясненнях, наданих під час судового засідання 14.05.2013 року та згідно письмових пояснень від 14.05.2013 року зазначила, що вказане порушення, в тому числі за наслідками якого прийняті оскаржувані рішення, позивач оскаржує частково, а саме тільки в частині встановлення заниження валових доходів у сумі 209100 грн., у зв'язку із чим, суд не досліджує питання щодо правомірності визначення відповідачем вказаного порушення в частині встановлення завищення позивачем валових доходів в т.ч. в 4кв.2007р. на суму 482210грн., заниження в 2 кв.2008р. в сумі 83209грн., та завищення в 3кв.2008р. на суму 83грн.

При цьому, суд вважає, що позивачем не доведено відсутності з його боку порушення в частині встановлення заниження валових доходів у сумі 209100 грн., з огляду на наступне.

Визначення поняття валового доходу та доходів, які включаються до валового доходу згідно п.п.4.1.1. п.4.1. ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" вже наведено судом при дослідженні питання щодо визначення відповідачем порушення, відображеного у абз.А) п.п.1 п.3.1.1. «Валовий дохід».

Згідно п.п.11.3.1. п.11.3. ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Обґрунтування неправомірності вказаного порушення з боку позивача полягає лише в тому, що відповідач не зазначає, в чому полягає саме порушення, та не посилається на жодні первинні документи.

Суд не приймає до уваги вказані посилання позивача, оскільки акт перевірки в цій частині містить посилання на відповідні документи первинного та бухгалтерського обліку, на підставі яких відповідачем, в тому числі, встановлено заниження валових доходів у сумі 209100 грн.

При цьому, суд зазначає, що інші порушення, які таким ж самим чином відображені відповідачем у цьому ж пункті, але за інші періоди, позивач визнає та не оскаржує.

Більш того, під час всього судового розгляду справи з боку позивача не було надано доказів в обґрунтування того, що дані стосовно визначених відповідачем в акті перевірки спірних сум, що призвели до встановлення заниження валових доходів у спірних сумах, не відповідають дійсності.

Таким чином, з урахуванням наведеного, за відсутності надання з боку позивача доказів, що спростовують вказані порушення, суд погоджується з висновками відповідача про те, що підприємством порушено п.п.4.1.1. п.4.1. ст.4, п.п.11.3.1. п.11.3. ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно абз. Г) п.п.1 п.3.1.1. «Валовий дохід» розділу 3 акту з урахуванням доповнення до нього (сторінки 4-5 доповнення до акту) встановлено, що ДПВШ „Устьдунайводшлях" на порушення п.п.4.1.1. п.4.1. ст.4, п.п.11.3.1. п.11.3. ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств " занижено валові доходи в 2кв.2009р. на суму 5901грн. При цьому, також зазначено, що підприємство в своїх запереченнях згодне з цим порушенням, помилку виправлено, про що складено акт №8 наданих послуг від 13.10.2009р. на суму 5901грн. (який додається до заперечень), який узгоджено з Замовником ТОВ «Днопоглиблювальна компанія КаспТрансФорм».

Разом з цим, представник позивача у своїх поясненнях, наданих під час судового засідання 14.05.2013 року зазначила та згідно письмових пояснень від 14.05.2013 року та таблиці до них вбачається, що вказане порушення позивач не оскаржує, у зв'язку із чим суд не досліджує питання щодо правомірності визначення відповідачем вказаного порушення, в тому числі, за результатами якого відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Також, у п.п.2 п.3.1.1. «Валовий дохід» розділу 3 акту з урахуванням доповнення до нього (сторінка 5 доповнення до акту) зазначено, що проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.10.2007 р. по 30.06.2009 р. у загальній сумі 70692грн. на підставі таких документів: даних головної книги по бухгалтерським рахункам 201,207,22, первинних звітів по руху палива, накладних, встановлено заниження задекларованих ДПВШ „Устьдунайводшлях" показників у рядку 01.2. Декларації „приріст балансової вартості запасів" на суму 10352грн., а саме в абз.А) цього підпункту визначено, що перевіркою встановлено, що в ході ревізії Контрольно-ревізійним відділом в Одеської області на підставі наказу по підприємству від 02.09.08р. №121 було проведено вибіркову інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей у 14 матеріально-відповідальних осіб. В ході інвентаризації встановлена недостача дизельного палива на суму 10352грн., в т.ч.: у старшого механіка буксиру „Геркулес" - ОСОБА_4 на суму 6184грн., у старшого механіка самохідної шаланди „Дунайська-602" - ОСОБА_5 на суму 24,09грн., у старшого механіка буксиру „Створ" - ОСОБА_6 на суму 1825грн. та у старшого механіка самохідної шаланди „Дунайська-601" ОСОБА_7 на суму 2319,17грн.

В податковому обліку операція по недостачі дизпалива не відображена. На порушення п.5.9. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємством не проведено коригування вартості запасів на початок звітного періоду на суму недостачі дизпалива 10352грн., в зв'язку з використанням не у господарській діяльності. Порушення привело до заниження приросту балансової вартості запасів ряд.01.2.Декларації на прибуток підприємств за 9 міс. 2008р. в сумі 10352грн.

Крім того, у п.п.3 п.3.1.1. «Валовий дохід» розділу 3 акту з урахуванням доповнення до нього (сторінка 6 доповнення до акту) зазначено, що перевіркою відображених у рядку 01.6 Декларацій "Інші доходи, крім визначених у 01.1- 01.5 показників за період з 01.10.2007р. по 30.06.2009р. у загальній сумі 4367433грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій по отриманим відсоткам банку, отримане цільове фінансування, сума умовних відсотків на отриману фінансову допомогу, прострочена кредиторська заборгованість.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.10.2007р. по 30.06.2009р. на підставі таких документів, як дані книги головної за 4кв.2007р., за 2008р., 1п/р. 2009р., журнали-ордери по рахункам: 361"Розрахунки з вітчизняними покупцями", по рах.631"Розрахунки з вітчизняними постачальниками" за період з 01.10.07р. по 30.06.09р., відомості руху грошових коштів по б/рахункам 311 за період з 01.10.2007р. по 30.06.2009р., встановлено завищення задекларованих ДПВШ „Устьдунайводшлях" показників у ряд.01.6.Декларації "Інші доходи, крім визначених у 01.1- 01.5 показників на суму 538553грн.

Так у абз.А) п.п.3 п.3.1.1. «Валовий дохід» розділу 3 акту з урахуванням доповнення до нього (сторінка 6 доповнення до акту) визначено, що на порушення п.п.4.1.6. п.4.1. ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в перевіряємому періоді ДПВШ „Устьдунайводшлях" невірно визначено валові доходи на суму умовно нарахованих процентів, що привело до завищення валових доходів на суму 142028грн., в т.ч.: 3кв.2008р.- занижено на суму 68712грн., 4кв.2008р.- завищено на суму 69260грн., 1кв.2009р.- завищено на суму 71233грн., 2кв.2009р.- завищено на суму 70247грн.

Абзацом Б) п.п.3 п.3.1.1. «Валовий дохід» розділу 3 акту з урахуванням доповнення до нього (сторінка 7 доповнення до акту) визначено, що перевіркою встановлено, що в ході ревізії Контрольно-ревізійним відділом в Одеської області на підставі наказу по підприємству від 02.09.08р. №121 було проведено вибіркову інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей у 14 матеріально-відповідальних осіб. В ході інвентаризації встановлено надлишки дизельного палива на суму 3631,36грн. у старшого механіка земснаряду «Тіксі» ОСОБА_8 В податковому обліку операцію по оприбуткуванню надлишків палива необхідно було відобразити відповідно п.п.4.1.6. п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", як вартість товарно-матеріальних цінностей, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді. У зв'язку із зазначеним, підприємством допущено заниження валового доходу в 3 кв.2008р. в сумі 3631грн.

Згідно абз.В) п.п.3 п.3.1.1. «Валовий дохід» розділу 3 акту з урахуванням доповнення до нього (сторінка 7 доповнення до акту), в ході перевірки встановлено, що підприємством в 2кв.2009р. до складу валових доходів по ряд.01.6. включена сума простроченої кредиторської заборгованості по підприємству ТОВ СРЗ „Южний Севастополь" в сумі 400155,60грн., по якої минув термін позовної давності. Перевіркою встановлено, що згідно проміжного акту приймання виконаних робіт №ЮЖ-0000581 від 27.07.2006р. сума виконаних робіт по ремонту з/ч „Майкан" склала 400155,60грн., термін позовної давності наступає в липні 2009р., а саме в 3кв.2009р., в зв'язку з чим підприємством завищені валові доходи в 2кв.2009р. в сумі 400156грн.

Крім того, підприємством до складу валових доходів по ряд.01.6. в Декларації з податку на прибуток за 1п/р.2009р. включено суму простроченої кредиторської заборгованості по підприємствам ТОВ СРЗ „Южний Севастополь" та ТОВ „Марко ЛТД" на загальну суму 1269496 грн., по якій минув термін позовної давності. До перевірки надані бухгалтерська довідка до ж/о №6 за травень 2009р. та акти здачі - прийому виконаних робіт, згідно яких встановлено, що термін позовної давності по даним двом підприємствам минув раніше, в зв'язку з чим валові доходи занижені в 4кв.2008р. в сумі 829618грн., в 1кв.2009р. занижені на суму 439878грн., в 2кв.2009р. валові доходи по ряд.01.6. Декларації завищені на суму 1269496грн., у зв'язку із чим підприємством порушено п.п.4.1.6. п.4.1. ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Підпунктом 4 п.3.1.1. «Валовий дохід» розділу 3 акту з урахуванням доповнення до нього (сторінки 7-8 доповнення до акту) визначено, що проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.10.2007р. по 30.06.2009р. встановлено, що підприємство проводило коригування валових доходів на суму 66477грн. в декларації з податку на прибуток за 2007р., по рядку 02.2 Декларації „Самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів", тобто за період до 01.10.2007р. Таким чином, ДПВШ «Устьдунайводшлях» завищені валові доходи в 4кв.2007р. в сумі 66477грн., чим порушено п.п.4.1.1. п.4.1. ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств».

Суд зазначає, що представник позивача у своїх поясненнях, наданих під час судового засідання 14.05.2013 року та згідно письмових пояснень від 14.05.2013 року зазначила, що вказане порушення позивач не оскаржує, у зв'язку із чим суд не досліджує питання щодо правомірності визначення відповідачем вказаного порушення, в тому числі, за результатами якого відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

У п.3.1.2 «Валові витрати» ч.3.1 «Податок на прибуток» розділу 3 акту перевірки, з урахуванням доповнення до нього, зазначено, що перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.10.2007р. по 30.06.2009р. встановлено їх завищення всього у сумі 5738673 грн., у тому числі: за 4квартал 2007р. завищено в сумі 939754грн., за 1 квартал 2008р. занижено в сумі 443202грн., за 2 квартал 2008р. завищено в сумі 7363848грн., за 3 квартал 2008р. занижено в сумі 5917579 грн., за 4 квартал 2008р. завищено в сумі 2178729 грн., за 1 квартал 2009р. занижено в сумі 1117320грн., за 2квартал 2009р. завищено в сумі 2734443грн.

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на прибуток ДПВШ " Устьдунайводшлях" за період з 01.10.2007р. по 30.06.2009р. по пункту 1) встановлено, що проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.10.2007р. по 30.06.2009р. в сумі 33237205 грн. на підставі таких документів: головна книга за 4кв.2007р., 2008р., 1п/р.2009р., договори та угоди на постачання ТМЦ, палива, запчастин, послуг, приходні накладні, банківські документи, касові документи, акти виконаних робіт (наданих послуг); оборотно - сальдова відомість по рах.631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", по рах. 372 „Розрахунки з підзвітними особами ", ж/о №1 по 301 „Каса в національний валюти " , ж/о №2 по рах.311"Поточні рахунки в національний валюти", встановлено завищення задекларованих ДПВШ „Устьдунайводшлях" у рядку 04.1 Декларацій „витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11" на суму 5803603грн., в т.ч. 4кв.2007р. завищено на суму 870295грн., в 1кв.2008р. занижено на суму 224278грн., 2 кв.2008р. завищено на суму 7410330грн., 3кв.2008р. занижено на суму 5884425 грн., 4 кв.2008р. завищено на суму 2047109грн., в 1кв.2009р. занижено на суму 936828грн., в 2кв.2009р. завищено на суму 2521400грн.

Так, абз. А) п.п.1 п.3.1.2 «Валові витрати» ч.3.1 «Податок на прибуток» розділу 3 акту перевірки, з урахуванням доповнення до нього (сторінки 10-11 доповнення до акту) визначено, що перевіркою встановлено, що між ДПВШ „Устьдунайводшлях" та ТОВ „Інфлот-Данубіус" укладено менеджерську угоду „Шипмен" 98 від 14.04.2008р. №61/08/1 про експлуатацію керування судами. Згідно умов угоди ТОВ „Інфлот -Данубіус" (Судновласник ) передає ДПВШ „Устьдунайводшлях" (Менеджер) флот (земкараван) у складі земснаряду „Antea", самохідні шаланди „Midia-17" та „Iglicioara". (Додатковою угодою від 11.06.2008р. №2 самохідні шаланди „Midia-17" та „Iglicioara" замінені на „Midia-5" та „Midia-21", які мають ідентичні експлуатаційні характеристики та розміри). Згідно акту прийому-передачі, який підписаний з боку Судновласника ОСОБА_9 та з боку Менеджера колишнім директором ОСОБА_10, флот був переданий у керування ДПВШ „Устьдунайводшлях" тільки 12.07.2008р.

Відповідно до плану-графіку виконання робіт та руху фінансових потоків (Додаток „С" до договору менеджменту №61/08/1 від 14.04.2008р.) передбачається виконання днопоглиблювальних робіт на баровій частині глибоководного суднового ходу „р. Дунай- Чорне море", українська дільниця дельти об'ємом 788408куб.м. На виконання умов угоди ДПВШ „Устьдунайводшлях" у 2кв.2008р. перераховано ТОВ „Інфлот -Данубіус" кошти в сумі 9000000грн., у т.ч. ПДВ- 1500000грн. із призначенням платежу „за очікуваний дохід від експлуатації флоту (земкаравану) „Antea", проте вказані перерахування здійснені тоді, коли флот ще не був отриманий в керування.

Перевіркою встановлено, що сума сплачених авансів ТОВ „Інфлот -Данубіус" у розмірі 7500000грн.(без ПДВ) була включена до складу валових витрат в 2кв.2008р. в ряд.04.1.Декларації з податку на прибуток, при цьому ТОВ „Інфлот -Данубіус" до 01.07.2008р. було платником єдиного податку.

В декларації з податку на прибуток за 9 міс.2008р. (вх.№38084 від 10.11.08р.) по ряд.05.2."коригування валових витрат, у т.ч. самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів " проведено сторно 7500000 грн., але по ряд.22 Декларації за 9 міс.2008р. не відображено суму штрафу (5%), самостійно нарахованого у зв'язку з виправленням помилок.

Також, відповідачем зазначено, що підприємство в своїх запереченнях стверджує, що самостійно було нараховане 5% штрафу, однак, у зв'язку з відсутністю коштів, сплата штрафу була зроблена під час перевірки (копія платіжного доручення додається).

Перевіркою встановлено, що підприємством не було самостійно до початку перевірки та під час перевірки нараховані штрафні санкції в розмірі 5%.Під час перевірки згідно платіжного доручення №485 від 14.09.2009р. (проведено банком 16.09.2009р.) дійсно було сплачено до бюджету 5% штрафних санкцій з податку на прибуток за 2кв.2008р. та 1кв.2009р. в сумі 110000грн. Станом на 18.11.2009р. рахується переплата з податку на прибуток в сумі 109000грн.

28.11.2008р. за №39256 до Ізмаїльської ОДПІ надано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 3квартали 2008р., в якому по ряд 2."Витрати не враховані (+), зайво враховані (-) в обчислені валових витрат попереднього звітного періоду, у т.ч. за кодами рядків декларації, у якій було допущено помилки " по коду 05.2. проведено +7500000грн., по коду 04.1. проведено сторно 7500000грн., але по ряд.8 уточнюючого розрахунку не відображено сума штрафу (5%), нарахована платником у зв'язку з виправленням помилки.

Таким чином, перевіркою встановлено завищення валових витрат в 2кв.2008р. на суму 7500000грн., та заниження валових витрат в 3кв.2008р. на суму 7500000грн., у зв'язку з чим підприємством порушено п.п.11.2.3. п.11.2. ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Суд зазначає, що представник позивача у своїх поясненнях, наданих під час судового засідання 14.05.2013 року зазначила та згідно письмових пояснень та доданої до неї таблиці вбачається, що вказане порушення в частині встановлення в акті перевірки завищення валових витрат в 2кв.2008р. на суму 7500000грн., та заниження валових витрат в 3кв.2008р. на суму 7500000грн., позивач не оскаржує, у зв'язку із чим суд не досліджує питання щодо правомірності визначення відповідачем вказаного порушення.

Разом з цим, посилання позивача на те, що він не погоджується з тим, що ним по ряд.22 Декларації за 9 міс.2008р. не відображено суму штрафу (5%), самостійно нарахованого у зв'язку з виправленням помилок, суд не приймає до уваги, оскільки відповідачем в акті перевірки зазначено, що тільки під час перевірки, згідно платіжного доручення №485 від 14.09.2009р. (проведено банком 16.09.2009р.) підприємством було сплачено до бюджету 5% штрафних санкцій з податку на прибуток за 2кв.2008р. та 1кв.2009р. в сумі 110000грн. Проте, вказана сума штрафу (5%), самостійно нарахованого у зв'язку з виправленням помилок повинна була бути відображена по ряд.22 Декларації за 9 міс.2008р., що в свою чергу не було здійснено підприємством. Таким чином, посилання позивача на те, що вказана сума була самостійно нарахована, але не сплачена вчасно у зв'язку з відсутністю коштів, судом не береться до уваги з огляду на необґрунтованість та безпідставність вказаного твердження.

Абзацом Б) п.п.1 п.3.1.2 «Валові витрати» ч.3.1 «Податок на прибуток» розділу 3 акту перевірки, з урахуванням доповнення до нього (сторінка 11 доповнення до акту) визначено, що перевіркою встановлено, що підприємством в перевіряємому періоді збільшені валові витрати на суму списаних матеріальних цінностей згідно актів списання на судна (бухг. проводка Дт91 Кт112) на загальну суму 2425431грн., в т.ч. в 4кв.2008р. на суму 804831грн., в 2 кв.2009р. на суму 1620600грн. В ході перевірки встановлено, що на рах. Дт112 рахуються матеріали, запчастини, МШП та основні засобі, які передані на судна матеріально-відповідальним особам (бухг. проводка Дт112 Кт201,203,207,22,10). В зв'язку з тим, що згідно з п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5, п.п.11.2.1. п.11.2. ст.11 Закону України №283/97-ВР від 22.05.97р. та з правилами ведення податкового обліку всі ТМЦ включаються до складу валових витрат по першої події, то їх вартість уже включена до складу валових витрат в момент їх придбання, з урахуванням коригування на приріст (убуток) їх балансової вартості на кінець звітного періоду.

Таким чином, підприємством валові витрати завищені по ряд.04.1. на суму 2425431грн., в т.ч. в 4кв.2008р. в сумі 804831грн., в 2кв.2009р. в сумі 1620600грн., у зв'язку із чим порушено п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5, п.п.11.2.1. п.11.2. ст.11 Закону України №283/97-ВР від 22.05.97р.

Суд зазначає, що представник позивача у своїх поясненнях, наданих під час судового засідання 14.05.2013 року зазначила та згідно таблиці до письмових пояснень позивача від 14.05.2013 року вбачається, що вказане порушення щодо списання ТМЦ на підставі чого знято валові витрати на загальну суму 2425431грн., позивач не оскаржує, у зв'язку із чим суд не досліджує питання щодо правомірності визначення відповідачем вказаного порушення, в тому числі, за результатами якого відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Згідно абз. В) п.п.1 п.3.1.2 «Валові витрати» ч.3.1 «Податок на прибуток» розділу 3 акту перевірки, з урахуванням доповнення до нього (сторінки 11-12 доповнення до акту), визначено, що в ході перевірки встановлено, що в перевіряємому періоді підприємством не було включено до складу валових витрат, відображених у ряд.04.1.Декларації вартість придбаних запчастин, але підприємство проводило розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів на кінець звітного періоду по рах.207 «Запчастини». В зв'язку з чим, підприємством занижено валові витрати на вартість придбаних запчастин на загальну суму 194023грн., в т.ч., в 2кв.2008р. - в сумі 117425грн., в 3кв.2008р. - в сумі 46914грн. (без врахування вартості запчастин, придбаних у ТОВ „Континент АВС" в сумі 13703,40грн.), в 4кв.2008р.- в сумі 11487грн., в 1 кв.2009р. - в сумі 15093грн.,в 2кв.2009р. - в сумі 3104грн., та відповідно, підприємством порушено п.5.1.,п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5, п.п.11.2.1. п.11.2. ст.11 Закону України №283/97-ВР від 22.05.97р.

Представник позивача у своїх поясненнях, наданих під час судового засідання 14.05.2013 року зазначила та згідно письмових пояснень від 14.05.2013 року та таблиці до них вбачається, що вказані порушення позивач не оскаржує, у зв'язку із чим суд не досліджує питання щодо правомірності визначення відповідачем вказаних порушень, в тому числі, які слугували підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Абзацом Г) п.п.1 п.3.1.2 «Валові витрати» ч.3.1 «Податок на прибуток» розділу 3 акту перевірки, з урахуванням доповнення до нього (сторінка 12 доповнення до акту), визначено, що перевіркою встановлено, що 14.05.2008р. між ДПВШ „Устьдунайводшлях" (Принципал) та ТОВ „Інфлот Данубіус" (Агент) укладена агентська угода №1А/79/08/1, згідно якої Агент здійснює агентування суден, які належать, знаходяться в управлінні, зафрахтовані або орендовані Принципалом. Згідно з діючим законодавством, відшкодування судновласником понесених агентом витрат проводиться на підставі дисбурсментських рахунків, в яких відображається перелік понесених витрат, з доданням підтверджуючих документів, які завірені капітаном судна. Дисбурсментський рахунок узгоджується з капітаном судна та з представником судновласника. В ході перевірки встановлено, що згідно агентської угоди №1А/79/08/1 від 14.05.08р. ТОВ „Інфлот Данубіус" згідно з наданими дисбурсментськими рахунками №216 від 31.07.08р.,№213/1 від 08.08.08р., №215 від 31.07.08р., №214/1 від 08.08.08р., №213 від 31.07.08р. була проведена бункеровка суден ДПВШ „Устьдунайводшлях" паливом на загальну суму 2326544,79грн., але агентською угодою не передбачено бункеровка суден дизпаливом. В бухгалтерському обліку операція відображена проводкою Дт203 Кт631. Перевіркою встановлено, що до дисбурсментських рахунків надані ксерокопії видаткових накладних постачальників дизпалива для ТОВ „Інфлот Данубіус", а не для ДПВШ «Устьдунайводшлях»: №9977 від 31.07.2008р. на суму 699606,87грн. (без ПДВ) від постачальника ТОВ „ЄСМП", код 34871613 та №РН-7/76 від 24.07.08р. на суму 643145,42грн. (без ПДВ) від постачальника ПВКФ „НП-Агро", код 31005585, всього на загальну суму 1342752,29грн., товарно-транспортні накладні по доставці палива, завірені капітанами та механіками суден та місячні звіти по витратам палива за місяць по кожному земснаряду. Оригіналів документів постачальника дизпалива (для ДПВШ «Устьдунайводшлях» - це ТОВ «Інфлот Данубіус») на суму 2326544,79грн у ДПВШ „Устьдунайводшлях" немає та до перевірки не надано.

Оплата за отримані послуги від ТОВ „Інфлот Данубіус" в перевіряємому періоді не проводилась. Кредиторська заборгованість перед ТОВ „Інфлот Данубіус" станом на 01.07.2009р. складає 3117451,42грн. Між тим, первинні документи є одночасно тими документами, які відповідно до вимог пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є підтверджуючими документами щодо правомірності віднесення до складу валових витрат відповідного звітного періоду здійснених платником податку витрат. Крім того, надані до перевірки податкові накладні не можливо вважати звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, оскільки податкові накладні видані з порушенням вимог п.п.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", оскільки відсутній детальний опис (порушення відображено в п.3.2.2. цього акту).

Таким чином, підприємством завищені валові витрати в 3кв.2008р. на суму 2326545грн., у зв'язку із чим порушено пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №283/97-ВР від 22.05.97р."Про оподаткування прибутку підприємств".

Суд вирішуючи питання щодо правомірності встановлення відповідачем завищення позивачем валових витрат в 3кв.2008р. на суму 2326545грн., у зв'язку із чим порушено пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», виходить з наступного.

Судом встановлено, що між TOB «Інфлот-Данубіус» (Агент) та ДП «Устьдунайводшлях» (Принципал) укладено Агентську угоду №1А/79/08/1 від 14.05.2008 року (т.2 а.с.15-18). Предметом зазначеної угоди є агентування суден, що належать та знаходяться в управлінні, зафрахтовані або орендовані Принципалом в українських портах Чорного моря та р.Дунай. Згідно з п.2 Угоди, розрахунки по обслугованим судам між Агентом та Принципалом виконуються на підставі проформи дисбурсментського рахунку. Розділом 3 цієї Угоди встановлені обов'язки Агента, а саме п.3.2 передбачено організовувати постачання суден, технічне обслуговування, ремонт, тощо; п.3.7 визначено, що на протязі 5-ти банківських днів по відходу судна агент зобов'язаний надавати остаточний дисбурсментський рахунок зі всіма підтверджуючими документами. Строк дії цієї угоди до 31.12.2008 року.

Позивачем до суду надані копії дисбурсментських рахунків до Агентської угоди №1А/79/08/1 від 14.05.2008 року: №216 від 31.07.2008р. за бункеровку паливом в сумі 189131,25 грн. без ПДВ (т.2 а.с.36), №213/1 від 08.08.2008р. за бункеровку паливом в сумі 140360,27 грн. без ПДВ (т.2 а.с.44), №215 від 31.07.2008р. за бункеровку паливом в сумі 794661,25 грн. без ПДВ (т.2 а.с.29), №214/1 від 08.08.2008р. за бункеровку паливом в сумі 502785,15 грн. без ПДВ (т.2 а.с.47), №213 від 31.07.2008р. в сумі 699606,87 грн. без ПДВ (т.2 а.с.19). З вказаних рахунків вбачається, що сума, на яку їх виставлено, по бункеровці суден Принципала - ДП ВШ „Устьдунайводшлях" паливом становить загальну суму 2326544,79 грн. (699606,87 грн. + 794661,25 грн. + 189131,25 грн. + 140360,27 грн. + 502785,15 грн.).

До дисбурсментських рахунків позивачем у якості підтверджуючих документів, надано до суду ксерокопії видаткової накладної постачальника дизпалива - ТОВ «Єдина система миттевих платежів» для TOB «Інфлот- Данубіус» за №9977 від 31.07.2008р. на суму 699606,87грн. без ПДВ та видаткової накладної постачальника дизпалива - ПВКФ «НП-Агро» для TOB «Інфлот- Данубіус» за №РН-7/76 від 24.07.08р. на суму 643145,42грн. без ПДВ, всього на загальну суму 1342752,29грн. (699606,87 грн. + 643145,42 грн.) (т.2 а.с.20,46, 48) та ксерокопії товарно-транспортних накладних по доставці палива (т.2 а.с.49-52, 45, 30-35, 37-38, 21-24).

При цьому, як зазначається у висновку експертизи, згідно з вищезазначеним вбачається різниця між сумою, відображеною у дисбурсментських рахунках в сумі 2326544,79 грн. та сумою, відображеною у підтверджуючих документах в розмірі 1342752,29 грн. Різниця в сумі 983792,5 грн. (2326544,79 грн. - 1342752,29 грн.) не підтверджена первинними документами до дисбурсментських рахунків.

Інші, первинні в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", документи на підтвердження здійснення операції з контрагентом TOB «Інфлот- Данубіус», позивачем не надано, та в матеріалах справи не містяться.

Разом з цим, в матеріалах справи наявні копії: накладної №1 від 31.07.2008р. на суму 1683399,36 грн. без ПДВ (т.3 а.с.190), накладної №2 від 08.08.2008р. на суму 502785,16 грн. без. ПДВ (т.3 а.с.191), накладної №3 від 08.08.2008р. на суму 140360,26 грн. без ПДВ (т.3 а.с.192), виписані TOB «Інфлот Данубіус» на адресу ДП «Устьдунайводшлях» на дизельне паливо на загальну суму 2326544,79 грн. без ПДВ.

Водночас, у висновку експертизи зазначено, що позивачем не надано платіжних доручень або банківської виписки підприємства ДП «Устьдунайводшлях» по оплаті послуг з бункеровки палива від TOB «Інфлот Данубіус», що також відображено і в акті перевірки.

При цьому, експерт, посилаючись на положення ст.117 Кодексу торговельного мореплавства України, яка визначає обов'язки морського агента, п.2.30, п.2.31 Міжнародної конвенції по запобіганню забрудненню з суден 1973 року, дата набуття чинності для України 25.01.1994 року, які визначають, що "операція бункерування" або "бункерування" - це процес, в ході якого здійснюється прийом судном рідкого палива або мастил наливом з берегового споруди або іншого судна або здійснюється їх перекачування в межах судна, а "операція" - це основний або допоміжний елемент процесу, необхідного для забезпечення роботи судна за своїм прямим призначенням, робить висновок, що згідно з вищенаведеним "операція бункерування" є необхідним процесом для забезпечення роботи судна за своїм призначенням, і відповідно операція бункеровки паливом є постачанням суден та відповідає умовам Агентської угоди №1А/79/08/1 від 14.05.2008 року.

А отже, експертом зазначається, що відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, і тому до складу валових витрат відноситься проведена Агентом - TOB «Інфлот Данубіус» бункеровка суден Принципала - ДП ВШ «Устьдунайводшлях» паливом на загальну суму 2326544,79 грн. в межах умов Агентської угоди №1 А/79/08/1 від 14.05.2008 року, оскільки підприємством ДП «Устьдунайводшлях» документально обґрунтовано віднесення до складу валових витрат операції з бункеровки паливом суден ДП «Устьдунайводшлях» на загальну суму 2326544,79 грн.

Суд не приймає до уваги вказані твердження експерта, та відноситься до них критично, з огляду на наступне.

Як вказується самим експертом, різниця між сумою відображеною у дисбурсментських рахунках в сумі 2326544,79 грн. та сумою, відображеною у підтверджуючих документах в розмірі 1342752,29 грн. становить 983792,5 грн. (2326544,79 грн. - 1342752,29 грн.), та не підтверджена первинними документами до дисбурсментських рахунків, надання яких, в свою чергу, прямо визначено п.3.7 Угоди №1 А/79/08/1 від 14.05.2008 року.

Разом з тим, у висновку експертизи зазначено, що позивачем не надано платіжних доручень або банківської виписки підприємства ДП «Устьдунайводшлях» по оплаті послуг з бункеровки палива від TOB «Інфлот Данубіус», що також відображено і в акті перевірки.

Водночас, суд зазначає, що станом на момент розгляду справи до суду також не надано вказаних документів, що підтверджують понесення ДП «Устьдунайводшлях» будь-яких витрат за бункеровку паливом.

Слід також зауважити, що позивачем завірені печаткою ксерокопії документів - видаткової накладної постачальника дизпалива - ТОВ «Єдина система миттевих платежів» для TOB «Інфлот- Данубіус» за №9977 від 31.07.2008р. на суму 699606,87грн. без ПДВ та видаткової накладної постачальника дизпалива - ПВКФ «НП-Агро» для TOB «Інфлот- Данубіус» за №РН-7/76 від 24.07.08р. на суму 643145,42грн. без ПДВ, та ксерокопії товарно-транспортних накладних по доставці палива як: «з оригіналом згідно ДП «Устьдунайводшлях» та проставлено підпис», проте, як до перевірки, та і до суду позивачем були надані лише ксерокопії цих документів та оригіналів для огляду в судовому засіданні, та відповідно для проведення експертизи, позивачем не надавалось.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, на підставі даних, не підтверджених документами.

Статтею 1 Закону Про бухгалтерський облік визначено загальне поняття та характеристика документу на підставі якого виникає право та обов'язок в платника податків на формування показників податкової, бухгалтерської та фінансової звітності. Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Вимоги до первинного документу встановлені ст. 9 цього ж Закону та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону Про бухгалтерський облік, на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

Згідно п.п. 5.5.1. п. 5.5 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності

платника податку.

Згідно з пп.5.2.1. п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Враховуючи наведені вище обставини та положення податкового законодавства, суд вважає, що наявність у позивача виданих TOB «Інфлот Данубіус» видаткових накладних та відповідно податкових накладних, не є достатньою підставою для визнання правомірності віднесення спірних сум до складу валових витрат, оскільки відповідно п.3.7 Агентської угоди №1А/79/08/1 від 14.05.2008 року, який визначає, що на протязі 5-ти банківських днів по відходу судна агент зобов'язаний надавати остаточний дисбурсментський рахунок зі всіма підтверджуючими документами, позивачем не надано ні до перевірки, ні до суду таких підтверджуючих документів.

Разом з цим, надані позивачем ксерокопії лише видаткової накладної постачальника дизпалива - ТОВ «Єдина система миттевих платежів» для TOB «Інфлот- Данубіус» за №9977 від 31.07.2008р. на суму 699606,87грн. без ПДВ та видаткової накладної постачальника дизпалива - ПВКФ «НП-Агро» для TOB «Інфлот- Данубіус» за №РН-7/76 від 24.07.08р. на суму 643145,42грн. без ПДВ, та ксерокопії товарно-транспортних накладних по доставці палива, не можуть бути належним підтвердженням дисбурсментських рахунків, оскільки, по-перше, позивачем ні до перевірки, ні до суду, ні для проведення експертного дослідження не надані оригінали таких документів. По-друге, представники позивача не заперечували, що у них в наявності є лише ксерокопії таких документів, а оригінали - відсутні, проте саме позивачем завірені печаткою ксерокопії цих документів як: «з оригіналом згідно ДП «Устьдунайводшлях» та проставлено підпис». По-третє, суд враховує також і те, що різниця між сумою відображеною у дисбурсментських рахунках в сумі 2326544,79 грн. та сумою, відображеною у підтверджуючих документах в розмірі 1342752,29 грн. становить 983792,5 грн. (2326544,79 грн. - 1342752,29 грн.), та не підтверджена первинними документами до дисбурсментських рахунків, надання яких, в свою чергу, прямо визначено п.3.7 Угоди №1 А/79/08/1 від 14.05.2008 року.

З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що лише формальна наявність у позивача вищевказаних судом документів не є достатнім і беззаперечним документальним підтвердженням фактичного здійснення бункеровки суден паливом, і не дають можливість суду дійти обґрунтованого й переконливого висновку про фактичне проведення господарських операцій, що вказує на відсутність у позивача фактичних підстав для віднесення спірних сум до валових витрат підприємства.

Таким чином, з огляду на викладене, суд приходить до висновку, що підприємством завищені валові витрати в 3кв.2008р. на суму 2326545грн., у зв'язку із чим порушено пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно абз.Д) п.п.1 п.3.1.2 «Валові витрати» ч.3.1 «Податок на прибуток» розділу 3 акту перевірки, з урахуванням доповнення до нього (сторінка 13 доповнення до акту) визначено, що перевіркою встановлено, що підприємством до перевірки надані дані бухгалтерського обліку, які значно відрізняються від задекларованих показників валових витрат у ряд.04.1.Декларації з податку на прибуток, тобто на порушення п.5.1., пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємством допущено викривлення показників витрат у ряд.04.1 по періодам та завищення в сумі 972906грн. (без врахування порушень, відображених в п.п. А,Б,В,Г,Е,Ж), в т.ч. по періодам: в 4кв.2007р. завищено на суму 597551 грн., в 1кв.2008р. занижено на суму 224278грн., в 2кв.2008р. завищено на суму 27755грн., в 3кв.2008р. занижено на суму 664056грн., в 4кв.2008р. завищено на суму 1253765грн., в 1кв.2009р. занижено на суму 921735грн., в 2кв.2009р. завищено на суму 903904грн.

Відхилення в показниках встановлені на підставі даних синтетичного та аналітичного обліку підприємства, тобто даних головної книги за 4кв.2007р., 2008р., 1п/р.2009р., та журналів-ордерів №6,№7 по розрахунках з постачальниками за період з 01.10.2007р.по 30.06.09р., та первинних документів (видаткових накладних, рахунків та інше), що додані до журналів-ордерів. У ході перевірки були використані проводки бухгалтерського обліку із головної книги та журналів-ордерів № 6, за період з 01.10.2007р. по 30.06.09р., тобто Дт 203 Кт631,372,Дт201Кт631,Дт22Кт631,372, Дт207 Кт631,372 Дт91 Кт631. На підставі даних по наведених бухгалтерських проводках перевіркою складено податковий облік валових витрат.

Підприємство оскаржує вказане порушення частково, а саме по періодам: за 4кв.2007р. в частині завищення валових витрат на суму 597551 грн., за 2кв.2008р. в частині завищення на суму 27755грн., за 4кв.2008р. в частині завищення на суму 1253765грн., та за 2кв.2009 р. в частині завищення на суму 903904грн., по іншим сумам у періоді - 1кв.2008р. в частині заниження валових витрат на суму 224278грн., у 3кв.2008р. на суму 664056грн., в 1кв.2009р. на суму 921735грн., позивач не оскаржує встановлені відповідачем порушення.

Суд вирішуючи питання щодо правомірності встановлення відповідачем завищення позивачем валових витрат по спірним сумам, виходить з наступного.

Відповідно пп.11.2.1. п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Положення п.5.1., пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» судом вже наводилось раніше, при дослідженні інших порушень.

Обґрунтування неправомірності вказаного порушення з боку позивача полягає тільки в тому, що відповідач не зазначає, в чому полягає саме порушення, та не посилається на жодні первинні документи.

Суд не приймає до уваги вказані посилання позивача, оскільки акт перевірки в цій частині містить посилання на відповідні документи первинного та бухгалтерського обліку, на підставі яких відповідачем, в тому числі, встановлено завищення валових витрат у спірних сумах.

Більш того, під час всього судового розгляду справи з боку позивача не було надано доказів в обґрунтування того, що дані стосовно визначених відповідачем в акті перевірки спірних сум, що призвели до завищення валових витрат, не відповідають дійсності.

Згідно абз. Е) п.п.1 п.3.1.2 «Валові витрати» ч.3.1 «Податок на прибуток» розділу 3 акту перевірки, з урахуванням доповнення до нього (сторінка 13 доповнення до акту) визначено, що перевіркою встановлено, що в 4кв.2007р. до складу валових витрат віднесені витрати на утримання земснаряду «Арабатський»:

- послуги по дисбурсментському рахунку №09/09-01 на загальну суму 294735,68грн., в т.ч. ПДВ 49122,61грн.- постачальник ТОВ ВФ «Судноремонт», код 305455634;

- послуги по виготовленню меблі згідно акту №ОУ-0000011 прийому-здачі послуг від 08.10.2007р. на загальну суму 27130,80грн. - постачальник МП ТОВ «Жоснік», код 13911921.

Дані операції відображені в бухгалтерську обліку проводками Дт91 Кт631. Земснаряд «Арабатський» передано ДПВШ «Устьдунайводшлях» судновласником ДП «Управління Черазморшлях» згідно тайм-чартерної угоди №109/06 від 18.10.06р. та весь період тайм-чартеру вказаний земснаряд знаходився на ремонті.

ДПВШ «Устьдунайводшлях» на порушення п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» віднесено до складу валових витрат вартість послуг, які за своїм змістом, згідно з наданим документами, не відповідають таким, що пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), та по яких не доведено факт їх використання у господарській діяльності підприємства. Вказане порушення призвело до завищення валових витрат в 4 кв.2007р. на суму 272744грн.грн.

Підприємство оскаржує вказане порушення частково, а саме в частині завищення валових витрат по послугам на утримання з/с «Арабатський» у розмірі 260760 грн. по постачальнику ТОВ ВФ «Судноремонт», а в частині часткового завищення валових витрат у сумі 11984 грн. по операціям із МП ТОВ «Жоснік» позивач не оскаржує встановлене відповідачем порушення.

Суд погоджується із встановленими відповідачем порушеннями в оскаржуваній позивачем частині, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що між судновласником - ДП «Чорноморське-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів» та фрахтувальником - ДП «Устьдунайводшлях» укладена Тайм-чартерна угода від 18.10.2006 року (т.1, а.с.233-239), згідно з п.1 частини 2 цієї Угоди, Судновласник здає в тайм-чартер Фрахтувальнику, а Фрахтувальник приймає судно - землесос «Арабатський» «як є» по акту приймання-передачі. Пунктом 4 частини 2 вказаної Угоди визначено, що Фрахтувальник на період дії зазначеної Угоди забезпечує ремонт судна та підтримує його у доброму технічному стані. Пунктом 29 вищезазначеної угоди встановлені спеціальні умови, згідно з яким Фрахтувальник за свій рахунок на без компенсаційній основі в термін 70 діб виконує кваліфікаційний ремонт судна, забезпечує судно всім необхідним постачанням та майном, включно палубне спорядження, спорядження машинного відділення засобами зв'язку та навігації, тощо. До тайм-чартерної угоди від 18.10.2006 року складена Додаткова угода №1 від 12.10.2007 року (т.1 а.с.241), згідно з якою Судновласником є ДП «Укртехфлот» та Фрахтувальником є ДП «Устьдунайводшлях», інші умови тайм-чартерної угоди від 18.10.2006 року залишаються незмінними. Зазначена угода підписана від імені Судновласника та від імені Фрахтувальника, та скріплена печатками сторін.

Актом приймання-передачі з/с «Арабатський» в тайм-чартер від 27.10.2006 року Судновласник - ДП «Чоразморшлях» здав, а Фрахтувальник - ДП «Устьдунайводшлях» прийняв з/с «Арабатський» у задовільному стані.

Згідно з наданим Актом виведення судна в off-hire (оцінка стану судна (інспекція судна) при виводі з чартеру - off-hire survey) від 01.12.2008 року (т.1 а.с.240) укладеним між ДП «Укртехфлот» (Судовласник) та ДП «Устьдунайводшлях» (Фрахтувальник) вбачається, що починаючи з 01.12.2008 року з ціллю проведення комплексного спільного технічного огляду з/с «Арабатський» судно виводиться в off-hire, тобто проводиться оцінка стану судна при виводі з чартеру.

До матеріалів справи не надані документи про результати проведеного комплексного технічного огляду з/с «Арабатський», згідно з вищезазначеним актом.

Згідно з ст.207 Кодексу торговельного мореплавства України судновласник зобов'язаний передати судно фрахтувальнику в стані, придатному для використання його з метою, передбаченою договором чартеру (фрахтування) судна на певний час. Статтею 35 Кодексу торговельного мореплавства України встановлені основні суднові документи, а саме судновий журнал. Згідно з п.п.1.1 Наказу ММФ від 28.12.1988 року №173 «Про затвердження нової форми суднового журналу і правил його ведення» судновий журнал є основним офіційним судновим документом, в якому відбивається безперервне життя судна.

При цьому, як зазначається у висновку експертизи, запитаний в клопотанні від 10 червня 2011 року судновий журнал з/с «Арабатський» за 2006-2008 рік є основним судновим документом, проте зазначений документ не наданий на дослідження, а тому не надається за можливе підтвердити пересування з/с «Арабатський» та проведення ремонтних робіт на з/с «Арабатський». Також, як вказує експерт, не надані на дослідження технічний висновок про необхідність проведення ремонтних робіт на з/с «Арабатський», договори на проведення ремонтних робіт на з/с «Арабатський», первині бухгалтерські документи по проведенню ремонтних робіт на з/с «Арабатський», запитані в клопотанні від 10 червня 2011 року.

На підставі вищезазначеного, експертом зазначається, що не надається за можливе визначити які саме проводились ремонтні роботи на з/с «Арабатський» та дату початку ремонтних робіт; не надається за можливе встановити факт використання у господарській діяльності підприємства послуг TOB ВФ «Судноремонт» у розмірі 294735,68 грн. в 4 кварталі 2007 року, оскільки не надано на дослідження, запитаний у клопотанні від 10 червня 2011 року судновий журнал з/с «Арабатський» за 2006-2008 роки.

Також у висновку експертизи зазначено, що до матеріалів справи наданий лист №18/1-6/1 від 12.01.2007 року на адресу директора ПФ «Судноремонт» Веретенику A.M., який підписаний від імені директора ДП «Устьдунайводшлях» ОСОБА_10 та скріплений печаткою підприємства (дод.мат.2 а.с.92). Згідно з зазначеним листом ДП «Устьдунайводшлях» номінує агентування з/с «Арабатський» з 15.01.2007 року на час проведення ремонту судна в СРЗ «Україна» м. Одеса підприємству ПФ «Судноремонт», проте на дослідження не надана згода з боку ПФ «Судноремонт» на агентування ДП «Устьдунайводшлях» або договір, укладений між ПФ «Судноремонт» та ДП «Устьдунайводшлях» на агентування з/с «Арабатський».

Згідно з ст. 116 Кодексу торговельного мореплавства України у морському порту або поза його територією як постійні представники судновласника діють агентські організації (морський агент), які за договором морського агентування за винагороду зобов'язуються надавати послуги в галузі торговельного мореплавства. Тобто, для виконання агентських послуг між судновласником та агентом повинен бути складений договір, згідно з яким визначаються права та обов'язки морського агента, та обов'язки судновласника.

Зазначені права та обов'язки закріплені у Кодексі торговельного мореплавства України, а саме у ст. 117 зазначеного кодексу визначені права та обов'язки морського агента, тобто морський агент виконує формальності та дії, пов'язані з прибуттям, перебуванням і відходом судна сплачує за розпорядженням судновласника і капітана судна суми, пов'язані з перебуванням у порту виступає від імені вантажовласника, також морський агент зобов'язаний здійснювати добросовісно свою діяльність відповідно до інтересів судновласника або іншого довірителя та діяти в межах своїх повноважень, не передавати здійснення своїх функцій іншій особі (суб'єкту), якщо тільки він не був уповноважений на це своїм довірителем. Статтею 118 визначені обов'язки судновласника або іншого довірителя, а саме судновласник або інший довіритель зобов'язані надавати морському агенту кошти, достатні для здійснення його функцій; відшкодовувати морському агенту будь-які витрати, зроблені ним від їх імені або за їх згодою; нести відповідальність за наслідки будь-яких дій морського агента в межах його повноважень.

На дослідження наданий «Попередній дисбурсментський рахунок» № 09/07-01 від 30.09.2007 року (т.1 а.с.249), складний ПФ «Судноремонт» TOB на адресу судновласника ДП ВШ «УДВШ» на загальну суму 294735,68 грн. з ПДВ, у тому числі ПДВ в сумі 49122,61 грн.: буксирний збір (№750050) в сумі 8759,75 грн. без ПДВ, буксирний збір (№750078) в сумі 3802,21 грн. без ПДВ, послуги по стоянці судна в акваторії порту в сумі 231327,80 грн. без ПДВ, агентські з 15.01.2007 р. по 30.09.2007 р. в сумі 1723,31 грн. без ПДВ.

Згідно Листа №18/1-6/1 від 12.01.2007 року агентування з/с «Арабатський» починається з 15.01.2007 року, але до підтверджуючих документів, а саме рахунку №750050 від 17.05.2007р. надані наряд-завдання №17 від 27.12.2006 року та наряд-завдання №23 від 27.12.2006 року, тобто включені документи, які не відповідають періоду замовлення. На дослідження не надано договір на агентування з/с «Арабатський укладений між ПФ «Судноремонт» та ДП «Устьдунайводшлях», згідно з яким визначаються умови агентування та розмір агентської винагороди.

У зв'язку з відсутністю в матеріалах справи даних регістрів синтетичного та аналітичного бухгалтерському обліку не надається за можливе співставити данні по витратам ДП «Устьдунайводшлях» по Дисбурсментському рахунку № 09/07-01 від 30.09.2007 року з даними, відображеними в регістрах бухгалтерського обліку ДП «Устьдунайводшлях».

Таким чином, як зазначається у висновку експертизи, на дослідження не надано документів в повному обсязі, а тому не надається за можливе підтвердити або спростувати понесені витрати та факт їх використання у господарській діяльності підприємства, а саме оплату послуг TOB ВФ «Судноремонт» у розмірі 294735,68 грн. в 4 кварталі 2007 року.

Також, суд зазначає, що в матеріалах справи наявна копія акту №ОУ-0000011 прийому-здачі послуг від 08.10.2007р., згідно якого постачальником МП TOB «Жоснік» надані послуги позивачу по виготовленню меблі на загальну суму 27130,80 грн.

При цьому, як вказує експерт у своєму висновку, на дослідження не надано первині бухгалтерські документи по проведенню ремонтних робіт на з/с «Арабатський», які запитувались в клопотанні від 10 червня 2011 року, а також не надано первинних документів, підтверджуючих господарську операцію про необхідність придбання меблів та подальшого їх використання.

Крім того, у висновку зазначається, що позивачем не надані первинні бухгалтерські документи, підтверджуючі оприбуткування меблів підприємством ДП «Устьдунайводшлях», а також не надано регістрів синтетичного та аналітичного бухгалтерському обліку, а тому не надається за можливе співставити данні по витратам ДП «Устьдунайводшлях», понесені на придбання меблів з даними, відображеними в регістрах бухгалтерського обліку ДП «Устьдунайводшлях». Не надається за можливе документально обґрунтувати валові витрати по господарській операції з оплати послуг МП TOB «Жоснік» у розмірі 27130,80 грн. в 4 кварталі 2007 року.

Таким чином, у висновку зазначається, що не надано документів в достатній кількості для підтвердження чи спростування висновку акту перевірки в частині необґрунтованого завищення ДП «Усьтьдунайводшлях» валових витрат по операції з оплати послуг МП TOB «Жоснік» у розмірі 27130,80 грн.

Суд зазначає, що протягом всього судового розгляду справи позивачем до суду не надавались вищевказані документи.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону Про бухгалтерський облік, на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

У зв'язку із вищезазначеним, а також, приймаючи до уваги дані експертного висновку, суд погоджується з висновком податкового органу, що ДПВШ «Устьдунайводшлях» на порушення п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» віднесено до складу валових витрат вартість послуг, які за своїм змістом, згідно з наданим документами, не відповідають таким, що пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), та по яких не доведено факт їх використання у господарській діяльності підприємства, у зв'язку із чим підприємством завищено валові витрати в 4 кв.2007р. на суму 272744грн.грн.

Згідно абз. Ж) п.п.1 п.3.1.2 «Валові витрати» ч.3.1 «Податок на прибуток» розділу 3 акту перевірки, з урахуванням доповнення до нього (сторінка 14 доповнення до акту) визначено, що перевіркою встановлено, що підприємством в 1 кв.2008р. до складу валових витрат не включено вартість послуг по буксировці земкаравану «ДЕ-21» на суму 17994,30грн., отриманих від філії АСК «Укрречфлот» згідно акту виконаних робіт від 08.01.08р., у зв'язку із чим на порушення п.5.1., пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємством занижено валові витрати в 1кв.2008р. на суму 17994грн.

Суд зазначає, що представник позивача у своїх поясненнях, наданих під час судового засідання 14.05.2013 року зазначила та згідно письмових пояснень від 14.05.2013 року вбачається, що вказане порушення позивач не оскаржує, у зв'язку із чим суд не досліджує питання щодо правомірності визначення відповідачем вказаного порушення.

Також, у п.п.3 п.3.1.2 «Валові витрати» ч.3.1 «Податок на прибуток» розділу 3 акту перевірки, з урахуванням доповнення до нього (сторінки 14-15 доповнення до акту) визначено, що перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на прибуток ДПВШ "Устьдунайводшлях" за період з 01.10.2007р. по 30.06.2009р. встановлено, що перевіркою показників, відображених у рядку 04.3 Декларацій „витрати на оплату праці", за період з 01.04.2008р. по 30.06.2009р у сумі 12841370грн. встановлено, що ДПВШ „Устьдунайводшлях" здійснював наступні нарахування:

- суми нарахувань та виплат заробітної плати у розрізі податкових періодів: 4кв. 2007р. - 1928528 грн., 1кв. 2008р. - 1564234 грн., 2 кв. 2008р. - 2005500 грн., 3кв. 2008р. - 1973274 грн., 4кв.2008р. - 1953086грн., 1кв.2009р. - 1762026 грн., 2кв.2009р. - 1654722грн.;

- заборгованість по заробітної платі, згідно наданих документів ДПВШ „Устьдунайводшлях" станом на 01.07.2009р. складає 1459925грн.;

- загальна кількість працюючих на 01.10.2007р. - 248 осіб, у т.ч. 15 сумісників; на 30.06.09р.- 199 осіб, в т.ч.12 сумісників.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.10.2007р. по 30.06.2009р в сумі 12841370грн на підставі таких документів: головної книги за 4кв.2007р., 2008р.,1п/р.2009р. відомості по заробітної платі, банківські документи за період з 01.10.07р. по 30.06.09р., касові документи, оборотні відомості по рах.661, накази по особистому складу встановлено завищення задекларованих ДПВШ „Устьдунайводшлях" показників у рядку 04.3 Декларацій „витрати на оплату праці" в 4кв.2007р. в сумі 248427грн.

На порушення п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємством до складу валових витрат в 4кв.2007р. віднесені витрати на оплату праці команди земснаряду «Арабатський» в сумі 248427грн., який передано ДПВШ «Устьдунайводшлях» судновласником ДП «Управління Черазморшлях» згідно тайм-чартерної угоди №109/06 від 18.10.2006р. та весь період тайм-чартеру знаходився в ремонті. Таким чином, підприємством завищені валові витрати в 4кв. 2007р. в сумі 248427грн.

Водночас, у п.п.4 п.3.1.2 «Валові витрати» ч.3.1 «Податок на прибуток» розділу 3 акту перевірки, з урахуванням доповнення до нього (сторінка 15 доповнення до акту) зазначено, що перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на прибуток ДПВШ " Устьдунайводшлях" за період з 01.10.2007р. по 30.06.2009р. по пункту 4) встановлено, що перевіркою показників, відображених у рядку 04.4 Декларацій „сума страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування," за період з 01.10.2007р. по 30.06.2009р у сумі 4750399 грн., у т.ч., 4кв.2007р. - 720759грн., 1кв.2008р. - 584690грн., 2кв.2008- 730647грн., 3 кв.2008р. - 719827грн., 4кв.2008р.-702663грн., 1кв.2009р.- 665418грн., 2кв.2009р.- 626395грн. встановлено, що ДПВШ „Устьдунайводшлях" здійснювало нарахування по страховим зборам (внескам) до фондів державного загальнообов'язкового страхування.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.10.2007р. по 30.06.2009р в сумі 4750399 грн. на підставі таких документів: головна книга за 4 кв.2007р.,2008р., 1п/р.2009р., відомості по нарахуванню страхових зборів до фондів державного страхування, банківські документи за період з 01.10.07р. по 30.06.09р., касові документи встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.4 Декларацій „сума страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування" в 4 кв.2007р. в сумі 91973грн.

На порушення п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємством до складу валових витрат в 4кв.2007р. віднесені нарахування на заробітну плату команди земснаряду «Арабатський» в сумі 91973грн., який передано ДПВШ «Устьдунайводшлях» судновласником ДП «Управління Черазморшлях» згідно тайм-чартерної угоди №109/06 від 18.10.06р. та весь період тайм-чартеру знаходився в ремонті. Таким чином, підприємством завищені валові витрати в 4кв.2007р. в сумі 91973грн.

В обґрунтування неправомірності висновків відповідача по встановленим порушенням, відображеним у п.п.3 та п.п.4 п.3.1.2 «Валові витрати» ч.3.1 «Податок на прибуток» розділу 3 акту перевірки, з урахуванням доповнення до нього, позивач посилається на те, що витрати, здійснені позивачем під час проведення ремонтних робіт, в тому числі, витрати з оплати праці екіпажу з/с «Арабатський» є витратами, пов'язаними з підготовкою та організацією виробництва, продажем робіт, у зв'язку із чим правомірно віднесені позивачем до складу валових витрат. Разом з цим, як вказує позивач, нарахування на заробітну плату команди з/с «Арабатський» є валовими витратами підприємства, оскільки зазначені витрати невід'ємно пов'язані з витратами на оплату праці екіпажу.

Суд не приймає до уваги вказані посилання позивача на відсутність з його боку встановлених відповідачем порушень, з огляду на наступне.

Як вже встановлено судом, між Судновласником - ДП «Чорноморсько-Азовське виробниче-експлуатаційне Управління морських шляхів» та Фрахтувальником - ДП «Устьдунайводшлях» укладена угода від 18.10.2006 року (т.1 а.с.233-239).

Згідно з наявними в матеріалах справи контрактами про прийняття (наймання) на роботу (т.3 а.с.58-128), підприємством ДП «Устьдунайводшлях» яке є роботодавцем, найнято екіпаж на з/с «Арабатський».

Як визначено в цих контрактах, прийняті на роботу працівники зобов'язуються виконувати роботи згідно своїх посадових інструкцій. Отже, прийняті працівники за вказаними контрактами повинні були виконувати свої безпосередні функціональні обов'язки на з/с «Арабатський».

При цьому, враховуючи те, що земснаряд «Арабатський», який передано ДПВШ «Устьдунайводшлях» судновласником ДП «Управління Черазморшлях» згідно тайм-чартерної угоди №109/06 від 18.10.06р. весь період тайм-чартеру знаходився в ремонті, суд погоджується з висновком податкового органу про те, що на порушення п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємством завищено валові витрати в 4кв.2007р. в сумі 248427грн. по віднесеним витратам на оплату праці команди земснаряду «Арабатський» та відповідно завищені валові витрати в 4кв.2007р. в сумі 91973грн. по віднесеним нарахуванням на заробітну плату команди земснаряду «Арабатський» в сумі 91973грн.

З огляду на вищевикладене, суд не приймає до уваги висновки експерта у цій частині правопорушення, яким зазначено, що витрати понесені підприємством ДП «Устьдунайводшлях» на виплату заробітної плати команди земснаряду «Арабатський» підлягають включенню до складу валових витрат за 4 квартал 2007 року в сумі 248427,00 грн., і відповідно нарахування на заробітну плату команди земснаряду „Арабатській" в сумі 91973,00 грн. є валовими витратами підприємства ДП «Устьдунайводшлях», оскільки зазначені витрати пов'язані з витратами на оплату праці команди підприємством ДП «Устьдунайводшлях» та підлягають включенню до складу валових витрат за 4 квартал 2007 року в сумі 91973,00 грн.

Крім того, в п.п.5 п.3.1.2 «Валові витрати» ч.3.1 «Податок на прибуток» розділу 3 акту перевірки, з урахуванням доповнення до нього (сторінки 15-16 доповнення до акту) зазначено, що перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на прибуток ДПВШ " Устьдунайводшлях" за період з 01.10.2007р. по 30.06.2009 р. встановлено, перевіркою показників, відображених у рядку 04.6 Декларацій „сума податків, зборів (обов'язкових платежів)", за період з 01.10.2007р. по 30.06.2009р.у сумі 27 449 грн. встановлено, що ДПВШ „Устьдунайводшлях" по даному рядку відносило наступні податки та збори:

- комунальний податок, який складає за перевіряємий період 8090грн.;

- збір за забруднення навколишнього середовища, сума якого за перевіряємий період склала 60548грн.;

- податок з власників транспортних засобів, який за перевіряємий період складає суму 600грн.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.10.2007р. по 30.06.2009р в сумі 27449 грн. на підставі таких документів, як головна книга за 4кв.2007р., 2008р., 1п/р.2009р., звіти по паливу, накази по штатному розкладу, "Z" звіти, податкові розрахунки, звіти власників транспортних засобів встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.6 Декларацій „сума податків, зборів (обов'язкових платежів)" в сумі 41788грн., в т.ч. в 4кв.2007р. занижено в сумі 42252грн., в 1кв.2008р. завищено в сумі 71 грн., в 3кв.2008р. занижено на суму 2763грн., в 4кв. 2008р. завищено на суму 2619грн., в 2кв.2009р. завищено на суму 537 грн. Таким чином, підприємством порушені п.п.5.2.5. п.5.2. п.п.5.3.9. п.5.3. ст 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР від 22.05.97р.

Підприємство оскаржує вказане порушення частково, а саме в частині встановлення завищення витрат на суму 2619грн. в 4кв. 2008р. та в 2кв.2009р. на суму 537 грн., в іншій частині визначення порушення позивач його не оскаржує, у зв'язку із чим, суд не досліджує питання щодо правомірності визначення відповідачем порушень у цій частині.

Вирішуючи питання щодо правомірності визначення відповідачем порушення п.п.5.2.5. п.5.2. п.п.5.3.9. п.5.3. ст 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині завищення підприємством витрат на суму 2619грн. в 4кв. 2008р. та в 2кв.2009р. на суму 537 грн., суд виходить з наступного.

Суд не приймає до уваги вказані посилання позивача, оскільки акт перевірки в цій частині містить посилання на відповідні документи первинного та бухгалтерського обліку, на підставі яких відповідачем, в тому числі, встановлено завищення валових витрат у спірних сумах.

Більш того, під час всього судового розгляду справи з боку позивача не було надано доказів в обґрунтування того, що дані стосовно визначених відповідачем в акті перевірки спірних сум, що призвели до завищення валових витрат у спірних сумах, не відповідають дійсності.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд погоджується з висновками відповідача про те, що підприємством порушено п.п.5.2.5. п.5.2. п.п.5.3.9. п.5.3. ст 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у зв'язку із чим завищено валові витрати по спірних сумах.

Також, у п.п.6 п.3.1.2 «Валові витрати» ч.3.1 «Податок на прибуток» розділу 3 акту перевірки, з урахуванням доповнення до нього (сторінка 16 доповнення до акту) зазначено, що перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на прибуток ДПВШ "Устьдунайводшлях" за період з 01.10.2007р. по 30.06.2009р. встановлено, що проведеною перевіркою показників, відображених у рядку 04.13 Декларацій „інші витрати, крім визначених у 04.1 - 04.12", за період з 01.10.2007р. по 30.06.2009р. у сумі 3466224грн. встановлено, що ДПВШ „Устьдунайводшлях" відносило розрахункове-касове обслуговування, відсотки банку за кредит, витрати на відрядження, витрати на мобільний зв'язок, обслуговування офісної техніки та інше. При перевірці даного питання були використані: головна книга за 4кв.2007р., 2008р.,1п/р.2009р., банківські виписки за період з 01.10.2007р. по 30.06.2009р., ж/о №6 по рах.631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", ж/о №7 по рах.372 "Розрахунки з підзвітними особами". Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.10.2007р. по 30.06.2009р. в сумі 3466224 грн. встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.13 „інші витрати, крім визначених у 04.1 - 04.12" на суму 363542грн., в т.ч. 4кв.2007р. занижено на суму 228689грн., 1кв.2008р. занижено на суму 218995грн., 2кв.2008р. занижено на суму 46482грн.,в 3кв.2008р. занижено на суму 30391грн., в 4кв.2008р. завищено на суму 129001грн., в 1кв.2009р. занижено на суму 180492грн., в 2кв.2009р. завищено на суму 212506грн.

Перевіркою встановлено, що підприємством до перевірки надані дані бухгалтерського обліку, які значно відрізняються від задекларованих показників валових витрат у ряд.04.13.Декларації з податку на прибуток, тобто на порушення п.5.1., пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємством допущено викривлення показників інших витрат у ряд.04.13 по періодам та заниження в сумі 363542грн. Відхилення в показниках встановлені на підставі даних синтетичного та аналітичного обліку підприємства, тобто даних головної книги за 4кв.2007р., 2008р., 1п/р.2009р., та журналів-ордерів №6 по розрахунках з постачальниками за період з 01.10.2007р.по 30.06.09р.,№7 по розрахункам з підзвітними особами та первинних документів (видаткових накладних, рахунків та інше), що додані до журналів-ордерів. У ході перевірки були використані проводки бухгалтерського обліку із головної книги та журналів-ордерів № 6, 7 за період з 01.10.2007р. по 30.06.09р., тобто Дт 92 Кт311, Дт91 Кт685/1,685/2, Дт92 Кт 631,Дт91,92 Кт 372, Дт977 Кт311. На підставі даних по наведених бухгалтерських проводках перевіркою складено податковий облік валових витрат.

Підприємство оскаржує вказане порушення частково, а саме в частині встановлення завищення витрат на суму 212506грн. в 2кв.2009р. та в 4кв.2008р. на суму 129001грн., в іншій частині визначення порушень позивач їх не оскаржує, у зв'язку із чим, суд не досліджує питання щодо правомірності визначення відповідачем порушень у цій, не оскаржуваній позивачем частині.

Вирішуючи питання щодо правомірності визначення відповідачем порушення п.5.1., пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині завищення підприємством витрат на суму 212506грн. в 2кв.2009р. та в 4кв.2008р. на суму 129001грн., суд виходить з наступного.

Положення п.5.1., пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» вже наводилось судом при дослідженні інших порушень з боку позивача.

Суд не приймає до уваги вказані посилання позивача, оскільки акт перевірки в цій частині містить посилання на відповідні документи первинного та бухгалтерського обліку, на підставі яких відповідачем, в тому числі, встановлено завищення валових витрат у спірних сумах.

Більш того, під час всього судового розгляду справи з боку позивача не було надано доказів в обґрунтування того, що дані стосовно визначених відповідачем в акті перевірки спірних сум, що призвели до завищення валових витрат у спірних сумах, не відповідають дійсності.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд погоджується з висновками відповідача про те, що підприємством порушено п.5.1., пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у зв'язку із чим завищено валові витрати на суму 212506грн. в 2кв.2009р. та в 4кв.2008р. на суму 129001грн.

Так, в п.3.1.3. «Амортизаційні відрахування» ч.3.1 «Податок на прибуток» розділу 3 акту перевірки, з урахуванням доповнення до нього визначено, що перевіркою повноти визначення амортизаційних відрахувань за період з 01.10.2007 по 30.06.2009 встановлено їх заниження у сумі 1057520грн., в т.ч. в 4кв.2007р. завищено на суму 87115грн., в 1кв.2008р. занижено на суму 15343грн.,в 2кв.2008р. завищено на суму 4450грн., в 3кв.2008р. занижено на суму 43763грн., в 4кв.2008р. занижено на суму 364762грн., в 1кв.2009р. занижено на суму 264519грн., в 2кв.2009р. занижено на суму 460698грн., чим порушено п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Як зазначено позивачем під час розгляду справи та у письмових поясненнях, позивач погоджується з встановленими порушеннями в частині заниження амортизаційних відрахувань, і відповідно не оскаржує визначені відповідачем суми, у зв'язку із чим судом не досліджується правомірність визначення відповідачем порушень в частині визначення амортизаційних відрахувань.

Таким чином, з огляду на викладе, враховуючи положення діючого на момент прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень законодавства, з урахуванням не оскарження позивачем значної частини порушень, суми по яким також враховувались відповідачем при визначенні податку на прибуток, а також зважаючи на наявність з боку позивача встановлених порушень, які знайшли своє відображення під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно визначено позивачу податкове зобов'язання по податку на прибуток, у зв'язку із чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0001442301/0 від 23.11.2009р., № 0001442301/1 від 11.02.2010р., № 0001442301/2 від 29.04.2010 р. є правомірними та скасуванню не підлягають.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення відповідачем податкових повідомлень-рішень № 0001462301/0 від 23.11.2009р., № 0001462301/1 від 11.02.2010р., № 0001462301/2 від 29.04.2010 р., якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання по платежу: «частина чистого прибутку», суд виходить з наступного.

У п.3.1.5 «Правильність нарахування частини чистого прибутку, що сплачується до бюджету державними не корпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами» розділу 3 акту перевірки визначено, що перевіркою правильності визначення суми частини чистого прибутку за період з 01.04.2008 по 30.06.2009 року на підставі даних головної книги, звіту форми №2 «Про фінансові результати» та з урахуванням порушень, викладених в акті, встановлено заниження цього показника в сумі 350880 грн.

Перевіркою правильності визначення суми частини чистого прибутку за період з 01.04.2008 р. по 30.06.2009 р. на підставі даних головної книги, звіту форми №2 "Про фінансові результати" та з урахуванням порушень, викладених в акті, встановлено заниження цього показника в сумі 350880 грн.

Перевіркою встановлено, що підприємством при складанні звіту форми №2 "Про фінансові результати" за 1п/р 2009р. до ряд. 035 "чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг ) не включено вартість наданих послуг фірмі «КаспТрансФорм» в сумі 5901 грн., яка донарахована актом перевірки (порушення відображено в п. 3.1.1. п.п. Г).

Також перевіркою встановлено, що підприємством при складанні звіту форми №2 "Про фінансові результати" за 9 міс. 2008р. до ряд. 130 "інші доходи" не включено надлишки дизпалива на суму 3631 грн., встановленого в результаті інвентаризації (порушення викладено в п. 3.1.1.,п.3 ч. Б цього акту перевірки).

Крім того, в акті, з урахуванням доповнення до нього, зазначено, що підприємством включено до звіту форми №2 "Про фінансові результати" за 2008 рік у ряд. 070 "Адміністративні витрати":

- в 1п/р.2008р.-сума витрат за проживання в готелі м. Ізмаїл головного інженера підприємства Дробочинського О.Ю. Сума витрат складає 2494 грн. (бухг. проводка Дт92 Кт372). Порушення відображено в п.3.1.2. (п.п.6) акту перевірки.

- за 9 міс.2008р. - сума витрат за проживання в готелі м. Ізмаїл суперінтенданта по ТЄФ ОСОБА_14, який знаходився в відрядженні під час відпустки. Сума витрат становить 235 грн. (бух. проводка Дт92 Кт372). Порушення відображено в п.3.1.2. (п.п.6) акту перевірки.

Перевіркою встановлено, що підприємством включено до звіту форми №2 "Про фінансові результати" у ряд. 070 "Адміністративні витрати": сума зайво нарахованих податків та зборів на загальну суму 393 грн.: за 9 міс. 2008р. занижено на суму 2763 грн., за 2008 р. завищено на суму 2619 грн., за 1п/р. 2009р. завищено на суму 537 грн. (порушення викладено в п.3.1.2. п.5 цього акту).

Позивач частково оскаржує спірні суми, а саме за 2008 рік в частині завищення на суму 2619 грн. та за 1п/р. 2009р. на суму 537 грн.

Судом в частині наявності вказаних порушень обґрунтування викладено при дослідженні питання щодо порушень, які викладено в п.3.1.2. п.5 доповнення до акту.

Також, перевіркою встановлено, що підприємством включено до звіту форми №2 "Про фінансові результати" за 9 міс. 2008р. у ряд.040 собівартість палива, отриманого від ТОВ "Інфлот Данубіус" без підтверджуючих документів на загальну суму 2326545 грн. (порушення викладено в п.3.1.2. п.1 ч.Г цього акту перевірки).

Як вже зазначалось судом, позивач оскаржує вказане порушення, Разом з цим, судом в частині наявності вказаного порушення з боку позивача обґрунтування викладено при дослідженні питання щодо порушення, яке викладено в абз.Г) п.п.1 п.3.1.2. доповнення до акту.

Таким чином, в акті зазначається, що підприємством порушено ст.4., ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІУ від 16.07.1999р.

В результаті викладених порушень занижено чистий прибуток (ряд. 220) в сумі 2339199 грн. Частина чистого прибутку (доходу), що відраховується до Державного Бюджету занижена на суму 350880 грн. (2339199 грн. х15%).

Підприємством в порушення ст.61 Закону України №107-УІ від 28.12.2007р. "Про державний бюджет України на 2008 р." (із змінами та доповненнями) не перераховано до бюджету частину чистого прибутку в 2кв.2008р. в сумі 374 грн., в 3 кв. в сумі 349147 грн., в 4кв.2008р. в сумі 393 грн.

Підприємством в порушення ст.59 Закону України №835-УІ від 26.12.2008р. "Про державний бюджет України на 2009 р." (із змінами та доповненнями) не перераховано до бюджету частину чистого прибутку в 2кв.2009р. в сумі 966грн.

Таким чином, з огляду на викладе, враховуючи положення діючого на момент прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень законодавства, з урахуванням не оскарження позивачем значної частини порушень, суми по яким також враховувались відповідачем при визначенні частини чистого прибутку , а також зважаючи на наявність з боку позивача виявлених порушень, які знайшли своє відображення під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно визначено позивачу податкове зобов'язання по податку на прибуток, у зв'язку із чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0001462301/0 від 23.11.2009р., № 0001462301/1 від 11.02.2010р., № 0001462301/2 від 29.04.2010 р., є правомірними та скасуванню не підлягають.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення відповідачем податкових повідомлень-рішень № 0001452301/0 від 23.11.2009р., № 0001452301/1 від 11.02.2010 р., № 0001452301/2 від 29.04.2010 р., якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, суд виходить з наступного.

У п.3.2.3 «Висновок щодо повноти декларування податку на додану вартість» акту, з урахуванням доповнення до нього, визначено, що перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.10.2007 по 30.06.2009 р. (без квітня 2008року) встановлено його заниження всього у сумі 2250656,0грн., у тому числі за: листопад 2007року заниження у сумі 7677,0грн.; грудень 2007року заниження у сумі 8137 грн.; січень 2008року заниження у сумі 16667,0грн.; лютий 2008року заниження у сумі 1000,00грн.; червень 2008року заниження у сумі 1348674,0грн; липень 2008року заниження у сумі 15420,0грн; серпень 2008року заниження у сумі 8040,0грн.; жовтень 2008року заниження у сумі 163751,0грн.; грудень 2008року заниження у сумі 700507,0грн.; січень 2009року завищення у сумі 15879,0грн.; лютий 2009року завищення у сумі 892,00грн; березень 2009року завищення у сумі 892,00грн; квітень 2009року завищення у сумі 904,00грн; травень 2009року завищення у сумі 913,0грн; червень 2008року заниження у сумі 263,0грн. в результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображено в п.3.2.1, п. 3.2.2, п. 3.11.1. розділу 3 акта перевірки.

Крім того, підприємством надані уточнюючі розрахунки по зменшенню податкових зобов'язань, та збільшенню податкового кредиту за перевірений період, які не підтверджені перевіркою у сумі 146626,0грн у т.ч. за: листопад 2006року у сумі 34813,0грн.; грудень 2006року у сумі 51667,0грн.; травень 2007року у сумі 39467,0грн., вересень 2007року у сумі 20679,0грн.;

У п.3.2.1. «Податкові зобов'язання» акту, з урахуванням доповнення до нього визначено, що перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.10.2007 по 30.06.2009 р. (без квітня 2008року) встановлено їх заниження всього у сумі 135759,0 грн., в тому числі: - за грудень 2007року завищення у сумі 114,0 грн.; за січень 2008 року заниження у сумі 16667,0грн грн.; за липень 2008року заниження у сумі 15410,0 грн.; за серпень 2008року заниження в сумі 36437,0 грн.; за вересень 2008року заниження в сумі 2070,0грн.; за листопад 2008року завищення у сумі 110139,0грн.; за грудень 2008року заниження в сумі 189248,0грн.; за січень 2009року завищення в сумі 15000,0грн.; за червень 2009року заниження у сумі 1180,0грн.

Так, в акті по п.1) зазначено, що перевіркою відображених у рядку 1 Декларацій „Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів " показників за період з 01.10.2007 по 30.06.2009 р. (без квітня 2008року) у загальній сумі 9837197,0грн встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операції з наданих послуг по проведенню днопоглиблювальних робіт.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.10.2007 по 30.06.2009 р. (без квітня 2008року) в сумі 9837197,0 грн. на підставі документів, наведених у пп.1-7 п.11 додатку 4 до акту перевірки, встановлено заниження податкових зобов'язань у сумі 260898грн. , у зв'язку із порушеннями, які відображені на сторінках 24-25 доповнення до акту перевірки.

У п.2 зазначено, що перевіркою відображених у рядку 8.1 Декларацій „Самостійне виправлення помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації" показників за період з 01.10.2007 по 30.06.2009 р. (без квітня 2008року) у загальній сумі 356969,0 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив заниження податкових зобов'язань.

У рядку 8.1 „Самостiйне виправлення помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації" за січень 2009 року відображено коригування по занижених податкових зобов'язаннях за жовтень 2008 року у сумі 15000,0 грн. по підприємству ТОВ „МСП НІКА -Тера" (індивідуальний податковий номер 22439441010). Перевіркою підстав для коригування не встановлено.

Підприємством порушено п.п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України від 03.04.97р №168/97- ВР. "Про податок на додану вартість".

У п.3) зазначено, що перевіркою відображених у рядку 8.4 „Інши випадки" за період з 01.10.2007 по 30.06.2009 р. (без квітня 2008року) у сумі мінус 610843,0грн встановлено, що на формування цих показників мало повернення передплати.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.10.2007 по 30.06.2009 р. (без квітня 2008року) на підставі документів, наведених у пп.1-7 п.11 додатку 4 до акту перевірки, встановлено завищення податкових зобов'язань у сумі 110139,0грн. по

У рядку 8.4 „Інши випадки" декларації з податку на додану вартість за листопад 2008року відображено коригування у сумі мінус 283333,0грн. по підприємству ТОВ СП „Нібулон".

ДП ВШ „Устьдунайводшлях" за листопад 2008року по ТОВ СП „Нібулон" мало право зменшити податкові зобов'язання тільки у сумі 223705,00грн, а підприємством було задекларовано зменшення податкових зобов'язань у сумі 283333,0грн. Сума заниженого зобов'язання складає 59628,0грн. (283333,0 - 223705,0) Актом камеральної перевірки № 553160031091889 від 10.03.2008р. сума заниженого податкового зобов'язання у сумі 59628,0грн. була донарахована.

При цьому, представник позивача у своїх поясненнях, наданих під час судового засідання 14.05.2013 року зазначила та згідно письмових пояснень від 14.05.2013 року та таблиці, доданої до них вбачається, що усі вказані порушення по п.п.1,2,3, відображені на сторінках 24-26 доповнення до акту перевірки позивач не оскаржує, у зв'язку із чим суд не досліджує питання щодо правомірності визначення відповідачем вказаних порушень.

Крім того в акті встановлено заниження податкових зобов'язань у сумі 79164,0грн по уточнюючим розрахункам які були надані за перевірений період у т.ч. травень 2007року у сумі 6818,0грн., вересень 2007року у сумі 20679,0грн., грудень 2007 року у сумі 51667,0грн.

Так, на сторінці 23 доповнення до акту зазначено, що підприємством надані уточнюючі розрахунки по зменшенню податкових зобов'язань за перевірений період. Акт попередньої перевірки від 24.01.2008 № 0005230131091889, період перевірки 01.10.2006 по 30.09.2007 року, сума зменшення податкових зобов'язань складає 79164,0 грн. у тому числі: - за грудень 2006року №35754 від 22.10.2008року на зменшення податкових зобов'язань у сумі 51667,0грн.; - за травень 2007року №2952 від 20.02.2008року на зменшення податкових зобов'язань у сумі 6818,0грн.; - за вересень 2007року №41102 від 22.12.2008року на зменшення податкових зобов'язань у сумі 20679,0грн.

Стосовно відображених порушень на сторінці 23 доповнення до акту перевірки в частині наданих уточнюючих розрахунків зазначено, що перевіркою дані уточнюючі розрахунки не підтверджені, та підстав для надання уточнюючих розрахунків не встановлено.

Суд зазначає, що позивач, не погоджуючись з вказаним твердженням відповідача в частині зменшення податкових зобов'язань на суму 79164 грн., не надав до суду жодних доказів на спростування таких висновків відповідача, у зв'язку із чим враховуючи викладене, за відсутності документального підтвердження з боку позивача вказаних уточнюючих розрахунків, суд вважає, що відповідачем правомірно зменшено позивачу податкові зобов'язання на суму 79164 грн.

У п.3.2.2 «Податковий кредит» зазначено, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.05.2008 по 30.06.2009 встановлено його завищення всього у сумі 2114897,0 грн., в тому числі за: листопад 2007року завищення у сумі 7677,0грн.; грудень 2007року завищення у сумі 8251,0 грн.; лютий 2008року завищення у сумі 1000,00грн.; червень 2008року завищення у сумі 1348674,0грн.; липень 2008року завищення у сумі 10,0 грн.; вересень 2008року завищення у сумі 128629грн.; жовтень 2008року завищення у сумі 4655,0грн.; грудень 2008року завищення у сумі 621398грн.; січень 2009 заниження у сумі 879,0грн; лютий 2009 заниження у сумі 892,0грн; березень 2009 заниження у сумі 892,0грн; квітень 2009 заниження у сумі 904,0грн; травень 2009 заниження у сумі 913,0грн; червень 2009 заниження у сумі 917,0грн. Крім того встановлено завищення податкового кредиту у сумі 67462,0грн. по уточнюючим розрахункам, які були надані за перевірений період у тому числі: за листопад 2006року у сумі 34813,0грн., за травень 2007року у сумі 32649,0грн.

Підприємством надані уточнюючі розрахунки по збільшенню податкового кредиту за перевірений період. Акт попередньої перевірки від 24.01.2008 року № 00052301 31091889, період перевірки з 01.10.2006 по 30.09.2007 року, сума збільшення податкового кредиту складає 67462,0грн. у тому числі: листопад 2006року №35751 від 22.10.2008року у сумі 34813,0грн.; за травень 2007року № 2952 від 20.02.2008у сумі 32649,0грн. Перевіркою дані уточнюючі розрахунки не підтверджені.

Суд зазначає, що позивач, не погоджуючись з вказаним твердженням відповідача в частині зменшення податкового кредиту на суму 34813 грн. та на суму 32649 грн., не надав до суду жодних доказів на спростування таких висновків відповідача, у зв'язку із чим враховуючи викладене, за відсутності документального підтвердження з боку позивача вказаних уточнюючих розрахунків, суд вважає, що відповідачем правомірно зменшено позивачу податковий кредит на вказані суми.

У п.п.1 п.3.2.2 визначено, що проведеною перевіркою відображеного показника з 01.10.2007 р. по 30.06.2009 р. (без квітня 2008року) в сумі 7214707,0грн. на підставі документів, наведених у пп. 1-6 п.12 додатку 4 до акту перевірки, встановлено завищення задекларованих ДП ВШ "Устьдунайводшлях" показників у рядку 10.1 Декларацій з ПДВ „Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з ПДВ на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської дiяльностi платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 % та нульовою ставкою" у сумі 1493499,0грн.

Порушення пов'язані з наступним:

- підприємство на порушення п.п.7.5.1 п 7.5, п.п 7.2.8 п.7.2. ст.7 Закону України від 03.04.97р №168/97- ВР. «Про податок на додану вартість» у реєстрі отриманих податкових накладних недостовірно реєструвало дані з податкових накладних на суму 12610,0грн., а саме: у червні 2008року під № 45 зареєстрована податкова накладна № 33 від 24.06.2008року на суму 84000,0грн у т.ч. ПДВ 14000,0грн., але в оригіналі податкової накладної сума придбання складає 8400,0грн., у т.ч. ПДВ 1400,00грн. У зв'язку із чим, завищення податкового кредиту складає 12600,0грн.; у липні 2008року під № 33 зареєстрована податкова накладна № 682 від 25.07.2008року на суму 12009,96грн у т.ч. ПДВ 2001,66грн., але в оригіналі податкової накладної сума придбання складає 11950,21грн у т.ч. ПДВ 1991,70грн., у зв'язку із чим завищення податкового кредиту складає 9,96грн.

Представник позивача у своїх поясненнях, наданих під час судового засідання 14.05.2013 року зазначила та згідно письмових пояснень від 14.05.2013 року та таблиці до них вбачається, що вказані порушення позивач не оскаржує, у зв'язку із чим суд не досліджує питання щодо правомірності визначення відповідачем вказаних порушень, в тому числі, які слугували підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Крім того, в акті зазначено, що у реєстрі отриманих податкових накладних у листопаді 2007 року за № 69 зареєстрована податкова накладна, виписана ТОВ «Гортис», (індивідуальний податковий номер 311470415415) від 06.11.2007року без № на суму 46062,0грн у т.ч. 7677,0грн., та у жовтні 2008 року за № 33 зареєстрована податкова накладна №26 від 10.2008, виписана ПП «Гриф» (індивідуальний податковий номер 311470415415) на суму 27929,38 у т.ч. ПДВ 4654,9грн., які до перевірки не надані. Завищення податкового кредиту у листопаді 2007року складає 7677,0 грн., у жовтні 2008 року - 4655,0грн.

Представник позивача у своїх поясненнях, наданих під час судового засідання 14.05.2013 року зазначила та згідно письмових пояснень від 14.05.2013 року та таблиці до них вбачається, що вказані порушення позивач не оскаржує, у зв'язку із чим суд не досліджує питання щодо правомірності визначення відповідачем вказаних порушень, в тому числі, які слугували підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Також, у цьому розділі акту зазначається, що підприємством 10.01.2009 року наданий уточнюючий розрахунок №10 на збільшення податкового кредиту у сумі 10000 грн. за лютий 2008року. Згідно реєстру отриманих податкових накладних, податкових кредит за лютий 2008 року складає 130079,0грн. (з урахуванням відкоригованого податкового кредиту по відсутнім податковим накладним у сумі 127183,0 грн.), а задекларовано податкового кредиту - 131079,0грн., у зв'язку із чим завищення складає 1000,0грн.

Підприємством порушено п.п.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки не підлягають включенню до податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Представник позивача у своїх поясненнях, наданих під час судового засідання 14.05.2013 року зазначила та згідно письмових пояснень від 14.05.2013 року та таблиці до них вбачається, що вказані порушення позивач не оскаржує, у зв'язку із чим суд не досліджує питання щодо правомірності визначення відповідачем вказаних порушень, в тому числі, які слугували підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Також в акті зазначено, що ДП ВШ "Устьдунайводшлях" на порушення п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97р №168/97- ВР. "Про податок на додану вартість" до складу податкового кредиту у грудні 2007року було віднесено податок на додану вартість у сумі 8251,0грн. по податковій накладній №10 від 28.12.2007року , отриману від ПП «Агма» по придбанню запчастин для земснаряду «Арабатський». Земснаряд «Арабатський» передано ДПВШ «Устьдунайводшлях» судновласником ДП «Управління Черазморшлях» згідно тайм-чартерної угоди №109/06 від 18.10.06р. та весь період тайм-чартеру знаходився в ремонті. Дане порушення привело до завищення податкового кредиту у грудні 2007року у сумі 8251,0грн.

Представник позивача у своїх поясненнях, наданих під час судового засідання 14.05.2013 року зазначила та згідно письмових пояснень від 14.05.2013 року та таблиці до них вбачається, що вказані порушення позивач не оскаржує, у зв'язку із чим суд не досліджує питання щодо правомірності визначення відповідачем вказаних порушень, в тому числі, які слугували підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Крім того, в акті встановлено, що порушення, які викладені у розділі 3.11.1. «Перевірка фінансово-майнових операцій з метою запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом», які за розглядом заперечень залишаються без зміни, привели до завищення податкового кредиту за червень 2008року на суму 1333333,0грн по контрагенту ТОВ «Інфлот-Данубіус» за рахунок наступних податкових накладних, які зареєстровані у реєстрі отриманих податкових накладних:

- податкова накладна № 80 від 20.06.2008 р. на суму 2825000 грн., ПДВ 470833,33 грн.,

- податкова накладна № 81 від 24.06.2008 р. на суму 3600000 грн., ПДВ 600000 грн.,

- податкова накладна № 82 від 24.06.2008 р. на суму 1575000 грн., ПДВ 262500 грн.

В свою чергу, у п.3.11.1 акту перевірки зазначено, що перевіркою правильності визначення податкового кредиту ДП ВШ „Устьдунайводшлях" встановлено завищення сум податкового кредиту всього на суму 1616666,66 грн., у тому числі у червні 2008 року на суму 1333333,33 грн., у липні 2008 року на суму 283333,33 грн.

Документальною перевіркою встановлено, що в порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ДП ВШ „Устьдунайводшлях" включено до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені ТОВ «Інфлот-Данубіус» за «очікуваний дохід від експлуатації днопоглиблювального каравану «Антеа». При цьому, як вказує відповідач, «очікуваний дохід від експлуатації днопоглиблювального каравану «Антеа», як і будь-який інший доход, не є товаром, послугою або основним засобом, а тому не може бути віднесеним до складу податкового кредиту.

Також, відповідач зазначає, що в порушення п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ДП ВШ „Устьдунайводшлях" віднесені до складу податкового кредиту суми ПДВ по вказаним вище податковим накладним, одержаним від ТОВ «Інфлот-Данубіус», в яких в рядку: «номенклатура поставки товарів (послуг) продавця» не вказано ніяких товарів або послуг, а вказано «очікуваний дохід від експлуатації днопоглиблювального каравану «Антеа», що як зазначено вище не є товаром або послугою, яка може бути підставою для податкового кредиту.

Крім того, в акті зазначається, що перевіркою встановлено, що 14.04.2008 року між ДП ВШ „Устьдунайводшлях" та ТОВ «Інфлот-Данубіус» була укладена стандартна менеджерська угода №61/08/1 «Шипмен 98».

Так, менеджер -ДП водних шляхів «„Устьдунайводшлях" в рахунок очікуваного прибутку на підставі Менеджерської угоди №61/08/1 від 14.04.2008р. перерахувало на користь ТОВ «Інфлот-Данубіус» державні кошти на загальну суму 10700000 (десять мільйонів сімсот тисяч) гривень, з яких 1000000 грн. перераховано 12.05.2008р., а решта 9700000 грн., після 20.06.2008р.

На виконання Менеджерської угоди сторонами було підписано додаток «В» до менеджерської угоди №61/08/1 «Розрахунок добової продуктивності каравану від 14.04.2008 р., на підставі яких за період з 12.05.2008р. по 24.07.2008р. ДП ВШ „Устьдунайводшлях" й перерахувало ТОВ «Інфлот-Данубіус» кошти на загальну суму 10700000 грн. з призначенням платежу «очікуваний дохід від експлуатації днопоглиблюванного каравану Антеа».

Але, слід зазначити, що підставою підписання зазначених додатків є договір №182/В-08 від 01.04.2008р. між ДП ВШ „Устьдунайводшлях" та ДП «Дельта-лоцман», згідно п.64 якого цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 15.06.2008р. Тобто кошти, які були перераховані ДП ВШ „Устьдунайводшлях" на ТОВ «Інфлот-Данубіус» сумі 9700000 грн. після 15.06.2008р., перераховані вже після закінчення дії договору, коли вже ніяких дохід не міг очікуватися.

Зазначене також підтверджується рішенням Господарського суду Одеської області від 11.06.2009р. по справі за позовом прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі ДП ВШ „Устьдунайводшлях" до ТОВ «Інфлот-Данубіус» про повернення безпідставно одержаних коштів, згідно якого ТОВ «Інфлот-Данубіус» зобов'язане повернути ДП ВШ „Устьдунайводшлях" зазначені кошти, як одержані безпідставно.

Таким чином, віднесення податку на додану вартість, перерахованого ДП ВШ „Устьдунайводшлях" на ТОВ «Інфлот-Данубіус» за Менеджерською угодою №61/08/1 «Shipman 98» за очікуваний дохід від експлуатації днопоглиблюваного каравану «Антеа» після 15.06.2008р. в сумі 1616666,66 грн., на підставі зазначених вище податкових накладних, є безпідставним та таким що порушує вимоги п.п.7.4.1.п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Суд погоджується із висновком відповідача про завищення позивачем податкового кредиту за червень 2008року на суму 1333333,0грн., виходячи з наступного.

Відповідно до положення п.1.7 ст. 1 Закону (який діяв на час формування податкового кредиту) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Порядок обчислення, сплати податку на додану вартість, порядок формування податкового кредиту передбачено ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на час формування податкового кредиту).

Відповідно до п.7.1 ст.7 вказаного Закону (який діяв на час формування податкового кредиту) поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на час формування податкового кредиту) платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до абз. 1 п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на час формування податкового кредиту) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно пп. 7.3.1. п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на час формування податкового кредиту) датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону (який діяв на час формування податкового кредиту) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вищенаведеного Закону (який діяв на час формування податкового кредиту) передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на час формування податкового кредиту) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Тобто, як вбачається з викладеного, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В матеріалах справи наявна вже досліджена судом Менеджерська угода № 61/08/1 від 14.04.08р. (т.2 а.с.58-65), укладена між TOB «Інфлот-Данубіус» та ДП «Устьдунайводшлях», пунктом 17 якої визначений термін дії угоди, а саме до 14 квітня 2009 року включно. Згідно з Менеджерською угодою № 61/08/1 від 14.04.08р. Менеджери - ДП «Устьдунайводшлях» здійснюють управління суднами Судновласника -TOB «Інфлот-Данубіус». Відповідно до п.12 частини 2 Менеджерської угоди експлуатація судна включає укладення Менеджером договорів, складання планів та інструкцій по виконанню робіт. Підпунктом 15.1 пункту 15 вищезазначеної Менеджерської угоди встановлено, що Судновласник оплачує Менеджерам за їх роботу в якості Менеджерів за умовами зазначеної угоди щомісячну винагороду в розмірі 5% від суми доходів, отриманих Судновласником за звітний місяць від виконаних контрактів, укладених Менеджерами по підсумках календарного року. Менеджери перераховують весь отриманий дохід по таким контрактам протягом 2-х банківських днів на користь Судновласника. По кожному з окремих об'єктів робіт Менеджери на підставі укладеного контракту/договору надають Судновласникам розрахунок добової продуктивності каравану та спільно з Судновласниками складають план-графік виконання робіт та рух фінансових потоків, який підписується Сторонами та може слугувати підставою для проведення розрахунків між ними. «План-графік виконання робіт та руху грошових коштів» є відповідним додатком до цієї угоди та є його невід'ємною частиною. Менеджер при наявності можливості може перераховувати Судновласнику дохід, очікуваний від управління караваном на конкретній ділянці, достроково за будь-який період. Також, визначено, що Сторони домовились здійснювати як мінімум раз у квартал звірку взаєморозрахунків, про що підписується відповідний акт.

Тобто, вказаним пунктом лише передбачено можливість, у разі її наявності, перераховувати Судновласнику дохід, очікуваний від управління караваном на конкретній ділянці, достроково за будь-який період.

При цьому, ТОВ «Інфлот-Данубіус» виписано на адресу позивача: податкову накладну № 80 від 20.06.2008 р. на суму 2825000 грн., ПДВ 470833,33 грн.; податкову накладну № 81 від 24.06.2008 р. на суму 3600000 грн., ПДВ 600000 грн.; податкову накладну № 82 від 24.06.2008 р. на суму 1575000 грн., ПДВ 262500 грн., в яких у розділі «номенклатура поставки товарів (послуг) продавця визначено: «очікуваний дохід від експлуатації днопоглиблювального каравану «Антеа» (т.3 а.с.9-11).

Суд зазначає, що «очікуваний дохід від експлуатації днопоглиблювального каравану «Антеа», як і будь-який інший дохід не є товаром, послугою або основним засобом, а тому не може бути віднесеним до складу податкового кредиту.

Більш того, надані до суду позивачем копії податкових накладних №82 та №82 не підписані особою, яка склала ці податкові накладні.

Також, в матеріалах справи наданий договір підряду №182/В-08 від 01.04.2008 р., укладений між Підрядником - ДП «Устьдунайводшлях» та Замовником - ДП «Дельта-Лоцман» (т.2 а.с.74-81), предметом якого є виконання Підрядником - днопоглиблювальних робіт при будівництві на ГСХ «Дунай-Чорне море». Згідно з п.64 Договору підряду строк дії договору визначено до 15.06.2008 року.

При цьому, менеджер -ДП водних шляхів «„Устьдунайводшлях" в рахунок очікуваного прибутку на підставі Менеджерської угоди №61/08/1 від 14.04.2008р. перерахувало на користь ТОВ «Інфлот-Данубіус» державні кошти на загальну суму 10700000 (десять мільйонів сімсот тисяч) гривень, з яких 1000000 грн. перераховано 12.05.2008р., а решта 9700000 грн., після 20.06.2008р. Тобто кошти, які були перераховані ДП ВШ „Устьдунайводшлях" на ТОВ «Інфлот-Данубіус» сумі 9700000 грн. після 15.06.2008р., перераховані вже після закінчення дії договору, коли вже ніякий дохід не міг очікуватися.

Враховуючи викладене, суд погоджується з висновками відповідача, що позивачем в порушення п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», віднесені до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі по вказаним вище податковим накладним, одержаним від ТОВ «Інфлот-Данубіус», в яких в рядку: «номенклатура поставки товарів (послуг) продавця» не вказано жодних товарів або послуг, а зазначено: «очікуваний дохід від експлуатації днопоглиблювального каравану «Антеа», що як зазначено вище не є товаром або послугою, який може бути підставою для віднесення спірних сум ПДВ до податкового кредиту.

З огляду на викладене, враховуючи положення ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» суд не приймає до уваги висновки експертизи про те, що позивачем у відповідності до вимог п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" виписані податкові накладні №80 від 20.06.08р., №81 від 24.06.08р., №82 від 24.06.08р. і відповідно обґрунтовано віднесено до складу податкового кредиту спірну суму ПДВ по господарській операції за Менеджерською угодою №61/08/1 від 14.04.2008р., у відповідності до вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Також, перевіркою встановлено, що підприємством не додержано вимог пп.7.2.6 п.7.2. ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.97р "Про податок на додану вартість", оскільки до складу податкового кредиту включено ПДВ у сумі 466694 грн., що не підтверджені заявою зі скаргою на постачальника, який порушив порядок заповнення податкової накладної.

Накладні, які були виписані на адресу ДП ВШ „Устьдунайводшлях", надані до перевірки оформлені з порушенням вищенаведених вимог (у податкових накладних відсутній опис товару та його кількість, ціна поставки без врахування ПДВ) у сумі 466694,30 грн. у т.ч.: ПН №116 від 31.07.2008 року, отримана від ТОВ „Інфлот - Данубіус" на суму 843476,07 грн. у т.ч. ПДВ - 140579,34грн.; ПН №117 від 31.07.2008 року, отримана від ТОВ „Інфлот - Данубіус" на суму 228453,09 грн. у т.ч. ПДВ - 38075,52грн., ПН №118 від 31.07.2008 року, отримана від ТОВ „Інфлот - Данубіус" на суму 956464,19 грн. у т.ч. ПДВ - 159410,19 грн., ПН №143 від 08.08.2008 року, отримана від ТОВ „Інфлот - Данубіус" на суму 603342,16 грн. у т.ч. ПДВ - 100557,03 грн., яка зареєстрована під 36 в реєстрі отриманих податкових накладних у вересні 2008 року, №144 від 08.08.2008 року від ТОВ „Інфлот-Данубіус" на суму 168432,32 грн. у т.ч. ПДВ - 28072,32 грн., яка зареєстрована під 37 в реєстрі отриманих податкових накладних у вересні 2008року.

Крім того, перевіркою встановлено, що 14.05.2008 р. між ДП ВШ „Устьдунайводшлях" (Принципал) та ТОВ „Інфлот Данубіус" (Агент) укладена агентська угода №1А/79/08/1, згідно якої Агент здійснює агентування суден, які належать, знаходяться в управлінні, зафрахтовані або орендовані Принципалом. Згідно з діючим законодавством, відшкодування судновласником понесених агентом витрат проводиться на підставі дисбурсментських рахунків, в яких відображається перелік понесених витрат, з доданням підтверджуючих документів, які завірені капітаном судна. Дисбурсментський рахунок узгоджується з капітаном судна та з представником судновласника.

ТОВ „Інфлот Данубіус" надало ДП ВШ „Устьдунайводшлях": дисбурсментський рахунок №213 від 31.07.2008р. на суму 846644,77 грн. у т.ч. ПДВ 140579,0 грн. та податкову накладну №116 від 31.07.2008 року на суму 843476,07 грн. у т.ч. 140579,34 грн.; дисбурсментський рахунок №216 від 31.07.2008р. на суму 229485,10 грн. у т.ч. ПДВ 38075,52 грн. та податкову накладну №117 від 31.07.2008 року на суму 22845309 грн. у т.ч. ПДВ 38075,52грн.; дисбурсментський рахунок №215 від 31.07.2008р. на суму 959632,89 грн. у т.ч. ПДВ 159410,70 грн. та податкову накладну №118 від 31.07.2008 р. на суму 956464,19 грн. у т.ч. ПДВ 159410,70грн; дисбурсментський рахунок №213/1 від 08.08.2008р. на суму 168432,32 грн. у т.ч. ПДВ 28072,05 грн. та податкову накладну №144 від 08.08.2008 року на суму 168432,32 грн. у т.ч. ПДВ 28072,05 грн.; дисбурсментський рахунок №214/1 від 08.08.2008р. на суму 603342,18 грн. у т.ч. ПДВ 100557,03 грн. та податкову накладну №143 від 08.08.2008 року на суму 603342,18 грн. у т.ч. ПДВ 100557,03 грн.

Так, в акті зазначається, що у дисбурсментському рахунку №215 від 31.07.2008р. номенклатура поставки товару (послуг) складається з: постачання води на суму 1002,66 грн. без ПДВ, причального збору на суму 156,48 грн. без ПДВ, підключення к береговій сеті на суму 346,0 грн. без ПДВ, зняття стичних вод/бруду на суму 333,56 грн. без ПДВ, агентської винагороди у сумі 3168,70 грн. без ПДВ, бункеровки палива на суму 794661,25 грн. без ПДВ, а у податковій накладній №118 від 31.07.2008 номенклатура поставки товару (послуг) складається з портових зборів на суму 1311,33 грн. без ПДВ, портових зборів на суму 1080,91грн., бункеровка палива на суму 390411,25грн без ПДВ, бункеровка палива на суму 404250,00 грн. без ПДВ.

До вищевказаних дисбурсментських рахунків не надані первинні документи підтверджуючі факт того, що ТОВ „Інфлот Данубіус" здійснював бункеровку палива, та встановлено, що номенклатура поставки товару (послуг) продавця у дисбурсментських рахунках не відповідає номенклатурі поставки товару (послуг) продавця у податкових накладних.

При цьому, відповідачем в акті перевірки зазначено, що оплата за отримані послуги від ТОВ „Інфлот Данубіус" в перевіряємому періоді не проводилась.

Отже, як зазначено в акті, до перевірки не надані оригінали документів постачальників, які підтверджують факт того, що ТОВ „Інфлот Данубіус" здійснював бункеровку палива, податкові накладні оформлені з порушенням 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України від 03.04.97р №168/97- ВР. "Про податок на додану вартість", відсутній факт сплати ДП ВШ „Устьдунайводшлях" за надані послуги, оскільки рахується кредиторська заборгованість по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" станом на 01.07.2009р. у сумі 3117451,42грн.

На підставі вищевикладеного підприємством завищений податковий кредит по даній операції у сумі 466694,30 грн. у т.ч., у липні 2008року на суму 338065,22грн. (задекларовано по рядку 16.1 декларації за грудень 2008року) та у вересні 2008року на суму 128629,08грн.

Податкові накладні, які оформлені з порушенням діючого законодавства були включені до податкового кредиту та до реєстру отриманих податкових накладних у повному обсязі та відображені у деклараціях по податку на додану вартість по рядку 16.1 у грудні 2008року у сумі 338065 грн., та у вересні 2008року у сумі 128629,0грн.

Суд погоджується з встановленими відповідачем порушеннями, з огляду на те, що наявні в матеріалах справи податкові накладні №116, №117, №118 (т.2 а.с.53-55), які виписані на підставі дисбурсментських рахунків №213, №216, №215 (т.2 а.с.19,29,36) за своєю номенклатурою не відповідають один одному, а саме: номенклатура поставки товару (послуг) цих рахунків не відповідає номенклатурі поставки товару (послуг), що зазначені у податкових накладних, виписаних на підставі цих рахунків; разом з цим, в податкових накладних №116, №117, №118 обсяги поставки та загальна сума, що підлягає сплаті також не узгоджуються із зазначеними в рахунках. Більш того, у вказаних податкових накладних та у податкових накладних №143 та №144 (т.2 а.с.56-57), які виписані на підставі рахунків №214/1 та №213/1 (т.2 а.с.44,47) відсутній опис товару та його кількість, ціна поставки без врахування ПДВ.

Разом з цим, як зазначено в акті, до перевірки не надані оригінали документів постачальників, які підтверджують факт того, що ТОВ „Інфлот Данубіус" здійснював бункеровку палива, які в свою чергу, як вже зазначалось судом не були надані і до суду.

Таким чином, оскільки до вищевказаних дисбурсментських рахунків позивачем не надані первинні документи, підтверджуючі факт того, що ТОВ „Інфлот Данубіус" здійснював бункеровку палива, та встановлено, що номенклатура поставки товару (послуг) продавця у дисбурсментських рахунках не відповідає номенклатурі поставки товару (послуг) продавця у податкових накладних, суд погоджується з висновком відповідача, про те, що податкові накладні оформлені з порушенням вимог пп. 7.2.1, пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку із чим позивачем завищений податковий кредит по даній операції у сумі 466694,30 грн. у т.ч., у липні 2008року на суму 338065,22грн. (задекларовано по рядку 16.1 декларації за грудень 2008року) та у вересні 2008року на суму 128629,08грн.

Враховуючи вищевикладене, суд не приймає до уваги висновки експертизи про те, що позивачем вищевказані податкові накладні були оформлені належним чином у відповідності до вимог законодавства, і відповідно відображення спірних сум у податковому обліку податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 466694,30 грн.

Також, в акті зазначено, що в порушення п.п.7.2.4 п. 7.2 , п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» до складу податкового кредиту включені суми ПДВ по ТОВ «Континент АВС» (код 35106940), реєстрацію якого скасовано. Крім того, матеріали кримінальної справи № 201200900015 за ст.205 КК України свідчать про те, що ОСОБА_15, який виступав від імені директора ТОВ «Континент АВС», не мав наміру займатись фінансово-господарською діяльністю підприємства «Континент АВС» і не підписував ніяких договорів, актів приймання-передачі товарів, виконаних робіт (послуг), видаткових та податкових накладних , не подавав звітність до ДПІ. Таким чином, податкова накладна, яка була виписана від ТОВ «Континент АВС» за підписом ОСОБА_15 фактично була заповнена не ним, тобто відповідно до п. 5 Порядку заповнення податкової накладної податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у п. 2 зазначеного порядку.

Завищення податкового кредиту по податковій накладній №2063 від 20.06.2008року на суму 16444,08 грн., у т.ч. 2740,68 грн., за червень 2008 складає 2740,68 грн.

Представник позивача у своїх поясненнях, наданих під час судового засідання 14.05.2013 року зазначила та згідно письмових пояснень від 14.05.2013 року та таблиці до них вбачається, що вказані порушення позивач не оскаржує, у зв'язку із чим суд не досліджує питання щодо правомірності визначення відповідачем вказаних порушень, в тому числі, які слугували підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Також, у акті зазначається, що підприємство у документах до своїх заперечень надало податкові накладні, які на порушення п.п.7.5.1, п.7.5.1. та п.п.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не були задекларовані у деклараціях з податку на додану вартість у сумі 5397,0грн. по підприємству „Фонд комунального майна" (індивідуальний податковий № 225145115028), а саме: у січні 2009року податкова накладна № 19 від 31.01.2009 року на суму 5272,18 у т.ч. ПДВ 878,70грн; у лютому 2009року податкова накладна № 221 від 28.02.2009 року на суму 5351,26 у т.ч. ПДВ 891,88грн; у березні 2009року податкова накладна № 377 від 31.03.2009 року на суму 5351,25 у т.ч. ПДВ 891,88грн; у квітні 2009року податкова накладна № 546 від 30.04.2009 року на суму 5426,17 у т.ч. ПДВ 904,36грн; у травні і 2009року податкова накладна № 683 від 31.05.2009 року на суму 5475,01 у т.ч. ПДВ 912,50грн; у червні 2009року податкова накладна № 899 від 30.06.2009року на суму 5502,39 у т.ч. ПДВ 917,07грн.

У п.п.2. п.3.2.2 акту визначено, що перевіркою відображених у рядку 16.1 Декларацій коригування податкового кредиту за попередні звітні періоди: „Самостійно виправлення платником, що міститься в раніше поданій податковій декларації" показників за період з 01.10.2007 по 30.06.2009 р. (без квітня 2008року) у загальній у сумі 660479,0 грн. встановлено завищення податкового кредиту у сумі 621398,00грн.

У рядку 16.1.„Самостiйне виправлення платником помилки, що мiститься в ранiше поданiй податковiй декларацiї" за грудень 2008року відображено коригування по заниженому податковому кредиту у липні 2008року у сумі 660479грн. Це пояснюється наступним:

Згідно реєстру отриманих податкових накладних у липні 2008року податковий кредит складає 761693,0грн. В основній декларації за липень 2008року задекларовано 88721,00грн., решта податкового кредиту по контрагенту ТОВ „Інфлот - Данубіус" у сумі 672973,00 грн. задекларовано у грудні 2008року, у тому числі і податковий кредит по податковій накладній № 124 від 24.07.2008 р. на загальну суму 1700000 грн., у тому числі ПДВ - 283333,33 грн.

Порушення, які викладені у розділі 3.11.1.«Перевірка фінансово-майнових операцій з метою запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом», які за розглядом заперечень залишаються без зміни, привели до завищення податкового кредиту за грудень 2008року на суму 283333,33 грн. по контрагенту ТОВ «Інфлот-Данубіус».

Судом вже наведено обґрунтування позиції з цього питання при дослідженні правомірності формування позивачем податкового кредиту у червні 2008 року на суму 1333333,33 грн., а отже, оскільки в податковій накладній №124 від 24.07.2008 року (т.3 а.с.8), виписаній ТОВ «Інфлот-Данубіус» на адресу позивача в графі: «номенклатура поставки товарів (послуг) продавця» також не вказано жодних товарів або послуг, а зазначено: «очікуваний дохід від експлуатації днопоглиблювального каравану «Антеа», який не є товаром або послугою, а отже не може бути підставою для віднесення спірних сум ПДВ до складу податкового кредиту, суд приходить до висновку, що позивачем за липень 2008 року безпідставно віднесено до складу податкового кредиту у липні 2008 року суму ПДВ у розмірі 283333,33 грн.

З огляду на викладене, враховуючи положення ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» суд не приймає до уваги висновки експертизи про те, що позивачем у відповідності до вимог п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" виписана податкова накладна №124 від 24.07.08р. і відповідно обґрунтовано віднесено до складу податкового кредиту спірну суму ПДВ по господарській операції за Менеджерською угодою №61/08/1 від 14.04.2008р., у відповідності до вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Крім того, перевіркою встановлено завищення податкового кредиту у липні 2008року на суму 338065,22 грн., який був задекларовано у рядку 16.1 декларації за грудень 2008року, про що відображено у п.3.2.2 акту перевірки підпункт 1), що в свою чергу, вже досліджено судом та надано відповідну оцінку.

Таким чином, з огляду на викладе, враховуючи положення діючого на момент прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень законодавства, з урахуванням не оскарження позивачем значної частини порушень, суми по яким також враховувались відповідачем при визначенні податку на додану вартість, а також зважаючи на наявність з боку позивача встановлених порушень, які знайшли своє відображення під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість, у зв'язку із чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0001452301/0 від 23.11.2009р., № 0001452301/1 від 11.02.2010р.,№ 0001452301/2 від 29.04.2010 р. є правомірними та скасуванню не підлягають.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи представники відповідача довели суду, з посиланням на відповідні положення законодавства та на надані докази, необґрунтованість позовних вимог позивача, у зв'язку із чим, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем правомірно, та скасуванню не підлягають, а отже адміністративний позов Державного підприємства водних шляхів „Устьдунайводшлях" задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 70, 71, 72, 79, 86, 94, 158 - 163,167,254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства водних шляхів „Устьдунайводшлях" до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Ізмаїльської ОДПІ - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складений та підписаний колегією суддів 24.05.2013 року.

Головуючий суддя О.М. Соколенко

Суддя К.С. Єфіменко

Суддя О.В.Білостоцький

24 травня 2013 року.


Суд	Одеський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	24.05.2013
Оприлюднено	25.07.2013
Номер документу	32575867
Судочинство	Адміністративне