Рішення

від 17.02.2009 по справі 6/017-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/017-09

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"17" лютого 2009 р.                                                                          Справа № 6/017-09

      12:30 год.

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого  судді                                                                      Маляренка А.В.

при секретарі                                                                                Поліщук О.Д.

розглянувши справу № 6/017-09

за позовом          Приватного підприємства “Фрут Сервіс”, с. Білогородка, Києво –Святошинський район

до Білогородської сільської ради Києво - Святошинського району Київської області, с. Білогородка, Києво –Святошинський район

про визнання права власності на будівлю трансформаторної підстанції

Представники сторін:

від позивача: Поливод В.Д. (довіреність № 002 від 09.02.2009 року)

відповідача: не з'явився

                                              ОБСТАВИНИ СПРАВИ

          Приватне підприємство “Фрут Сервіс” звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Білогородської сільської ради Києво - Святошинського району Київської області про визнання права власності на самочинно побудоване новостворене нерухоме майно, а саме: нежилу будівлю трансформаторної підстанції літ.”Р” загальною площею 18,3 кв. м., що знаходиться за адресою: Київська обл., Києво - Святошинський р-н., с. Білогородка, вул. Щорса, 94.

          Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що будівля трансформаторної підстанції площею 18,3 кв. м., була збудована ПП «Фрут Сервіс»без порушень діючих будівельно –архітектурних, протипожежних та санітарних правил та норм, на орендованій земельній ділянці, але без належного дозволу та затвердженого проекту, позивач вважає, що відповідно до п. 5 ст. 376 Цивільного кодексу України, на вимогу користувача земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

        Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.02.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 17.02.2009 року.

       Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

       Представник відповідача в судове засідання 17.02.2009 року не з'явився, але через канцелярію суду звернувся з клопотанням № 44 від 12.02.2009 року, в якому проти позову не заперечує та просить суд розглядати справу за відсутності його представника, на підставі документів наявних в матеріалах справи.

        Розглянувши подані представниками сторін документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

                                                     ВСТАНОВИВ:

         Між приватним підприємством “Фрут Сервіс” (орендар) та Білогородської сільської ради  Києво - Святошинського району Київської області (орендодавець) 24.05.2007 року було укладено договір оренди земельної ділянки № б/н від 24.05.2007 року (далі –договір), площею 0,45 га. за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Білогородка, вул. Щорса, 94.

        Відповідно до п. 1 договору оренди, орендодавець згідно з рішенням 4 сесії 5 скликання Білгородської сільської ради, Києво –Святошинського району Київської області від 15.11.2006 року надає, а орендар приймає у строкове платне володіння і користування земельну ділянку для розміщення складських приміщень, яка знаходиться за адресою: село Білогородка, Києво –Святошинського району Київської області, вул. Щорса,  № 94, в межах населеного пункту.

            Відповідно до п. 2 договору оренди вказана земельна ділянка відноситься до земель Білогородської сільської Ради згідно з проек том формування території і встановлення меж сільської Ради, виданого ДП «Київський науко во-дослідний та проектний інститут землеустрою».

    Відповідно до п. 27 договору, орендарю надано право зводити в установленому законом порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди.

     У відповідності з робочим проектом зовнішнього електропостачання виробничої бази, розробленим ТОВ «Промет»(ліцензія  Мінбудархітектури № 192996 від 29.11.2006р.) та технічними умовами від 19.04.2006 року № 1412 виданими Києво-Святошинським РЕМ, ПП «Фрут Сервіс»на орендованій земельній ділянці було встановлено та підключено електрообладнання –КТП –1409 (трансформаторну підстанцію).

         У зв'язку з тим, що  ПП «Фрут Сервіс»несе відповідальність перед Києво-Святошинським РЕМ за технічну справність трансформаторної підстанції, для зберігання КТП –1409, без затвердженого проекту було збудовано нежилу будівлю площею 18,3 кв.м. (далі –будівля ТП).

         Згідно з висновком з незалежної оцінки вартості будівлі ТП, виготовленим ТОВ НВП «Інтел»(сертифікат СОД №7101/08, виданий ФДМУ 26.05.2008р.), ринкова вартість будівлі ТП становить 43 360,00 грн.

         Судом встановлено, що будівля трансформаторної підстанції площею 18,3 кв.м., за адресою с. Білогородка, вул. Щорса, 94, була збудована ПП «Фрут Сервіс»без порушень діючих будівельно-архітектурних, протипожежних та санітарних правил та норм, на орендованій земельній ділянці, але без належного дозволу та затвердженого проекту.

          Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог позивач надав також висновки Києво-Святошинської районної СЕС № 4235 від 11.12.2008 року, Державного пожежного нагляду Києво-Святошинського РУ ГУ МНС України в Київській області № 1360 від 09.12.2008 року та відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області № 227 від 08.12.2008 року (копії яких додаються до матеріалів справи) не зафіксовано невідповідностей будівлі ТП архітектурним, протипожежним та санітарним правилам та нормам.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

         Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

     Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

 Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.          

 Відповідно до ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

      Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

          Відповідно до п. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, будівля, споруда або інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

       Згідно п.п. 3, 5 ст.376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно; на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

         Білогородська сільська рада, яка є власником земельної ділянки, у своєму листі за № 518 від 17.12.2008 року вказала, що враховуючи те, що будівля ТП збудована без порушень діючих будівельно-архітектурних, протипожежних та санітарних норм та правил, вона не заперечує проти визнання та Приватним підприємством «Фрут Сервіс»права власності на нежилу будівлю ТП площею 18,3 кв.м., за адресою с. Білогородка, вул. Щорса, 94, у судовому порядку, відповідно до п. 5 ст. 376 Цивільного кодексу України.

За таких обставин позовні вимоги щодо визнання права власності є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статей 44, 49 ГПК України покладаються судом  на відповідача.

      Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -  

                                                   ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги Приватного підприємства “Фрут Сервіс” задовольнити повністю.

2.          Визнати за Приватним підприємством “Фрут Сервіс” (08140, Київська область, Києво - Святошинський район, с. Білогородка, вул. Щорса, 94, код ЄДРПОУ - 33330781) право власності на нежилу будівлю літ.”Р” трансформаторної підстанції загальною площею 18,3 кв. м., що знаходиться за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, с. Білогородка, вул. Щорса, 94.

3.          Стягнути з Білогородської сільської ради Києво - Святошинського району Київської області (08140, Київська область, Києво –Святошинський район, с. Білогородка, вул. Леніна, 33, код ЄДРПОУ –04358477) на користь Приватного підприємства “Фрут Сервіс” (08140, Київська область, Києво -Святошинський район, с. Білогородка, вул. Щорса, 94, код ЄДРПОУ - 33330781) державне мито у сумі 434 (чотириста тридцять чотири) грн. та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

   Видати наказ після набрання рішенням законної сили.  

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

           Суддя                                                               Маляренко А.В.