Рішення

від 24.02.2009 по справі 26/28

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26/28

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.09                                                                                           Справа№ 26/28

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Плосківський завод мінеральних вод”, с. Плоске Свалявського району Закарпатської області

до відповідача: Приватного підприємства „Едельвейс”, м. Пустомити Львівської області

про: стягнення 39 869,48 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача Гісем Д.О. –представник (довіреність № 33 від 23.02.2009 р.)

від відповідача не з'явився

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки

передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Плосківський завод мінеральних вод”, с. Плоске Свалявського району Закарпатської області звернулося до господарського суду з позовною заявою до Приватного підприємства „Едельвейс”, м. Пустомити Львівської області про стягнення 39 869,48 грн.

Ухвалою суду від 07.02.2009 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 24.02.2009 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника у судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 07.02.2009 р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 4011769.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

14.05.2004 р. між сторонами укладено договір № 180 (далі по тексту –договір).

Згідно умов договору позивач зобов'язався продати, а відповідач прийняти і оплатити товар на умовах, вказаних у договорі, згідно наданих відповідачем заявок на поставку мінеральної води.

На виконання умов договору позивач по накладним № 0003182 від 01.10.2008 р. на суму 22 680,00 грн. та № 0003505 від 07.11.2008 р. на суму 22 680,00 грн. поставив відповідачу мінеральну воду на загальну суму 45 360,00 грн., а також по накладним № 0000п31 від 08.05.2008 р. на суму 750,00 грн., № 0000п38 від 02.06.2008 р. на суму 750,00 грн., № 0000п44 від 21.06.2008 р. на суму 750,00 грн., № 0000п52 від 11.07.2008 р. на суму 780,00 грн., № 0000п56 від 31.07.2008 р. на суму 780,00 грн., № 0000п68 від 29.08.2008 р. на суму 750,00 грн. та № 0000п75 від 01.10.2008 р. на суму 750,00 грн. передав відповідачу тару на загальну суму 5 310,00 грн. (копії накладних знаходяться в матеріалах справи) Всього позивачем поставлено відповідачу товар (мінеральну воду та тару) на загальну суму   50 670,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.2. договору передбачено, що оплата за відвантажений товар проводиться на протязі 15 банківських днів з моменту отримання товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїх зобов'язань по договору перед позивачем щодо оплати отриманого товару (мінеральної води та тари) належним чином не виконував, внаслідок чого у нього виникла заборгованість на загальну суму 39 869,48 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення повністю.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства „Едельвейс”, м. Пустомити, вул. Хвильового, 5, Львівська область (р/р 26004240592001 в ЗГРУ „Приватбанк” м. Львів, МФО 325321, код ЄДРПОУ 18539600) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Плосківський завод мінеральних вод”, с. Плоске, 267, Свалявський район, Закарпатська область (р/р 26002034003017 в Свалявському відділенні ТОВ КБ „Коопінвестбанк”, МФО 312248, код ЄДРПОУ 01730673) 39 869 грн. 48 коп. заборгованості, 398 грн. 69 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.   Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Деркач Ю.Б.