Рішення

від 23.03.2009 по справі 4/25-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/25-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ  

від "23" березня 2009 р.                                                       по справі  № 4/25-38

за позовом Приватне підприємство "Пастораль"  

до відповідача Відкрите акціонерне товариство "Луцький картонно-руберойдовий комбінат"

про стягнення 48 182,78 грн.

                                                                       Суддя   Слободян П.Р.

Представники:

від позивача: Токарчук В. М. - довіреність у справі від відповідача: Пивоварчук Л. В. - довіреність у справі

Суть спору: позивач - приватне підприємство "Пастораль", м. Луцьк звернувся в господарський суд з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства "Луцький картонно - руберойдовий комбінат", м. Луцьк, в якій просить стягнути 48182,78грн. в т.ч. 43876,96грн. основного боргу, 2423,32грн. пені, 1579,57грн. індексації, 302,93грн. річних.

23.03.2009р. позивачем подано клопотання про збільшення розміру позовних вимог в якому останній просить стягнути з відповідача 49783,58 грн. в т.ч. 45477,76 грн. основного боргу, 2423,32грн. пені, 1579,57грн. індексації, 302,93грн. річних.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав, неоплату пояснив відсутністю обігових коштів у товариства та припиненням виробництва продукції. Крім того, відповідачем подано клопотання про відстрочку виконання рішення суду до 30 червня 2009р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив:

03.09.2007р. між ПП "Пастораль" та ВАТ «Луцький картонно-руберойдовий комбінат»  укладено договір про міжнародні транспортні перевезення № 03/09/07-1.

Згідно з п.1.1 договору перевізник (позивач) зобов'язувався надати замовнику (відповідачу) послуги по перевезенню вантажів і інших матеріальних цінностей, які не заборонені до перевезення законодавством країн слідування вантажу, в порядку та на умовах, передбачених даним договором. У свою чергу відповідачем у відповідності до умов договору взято на себе зобов'язання щодо оплати вартості отриманих послуг протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання, оформлених належним чином оригіналів наступних документів: рахунка, податкової накладної, акта виконаних робіт.

На виконання умов договору позивачем здійснено перевезення вантажів автотранспортними засобами за період з серпня 2008р. по жовтень 2008р. на загальну суму 45477,76грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними та міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR), актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2008р. по 18.03.2009р., підписаний представниками сторін, скріпленим печатками.

Обставин, які б давали підстави для висновку про неналежне надання послуг позивачем, господарським судом не встановлено.

Відповідач вартість наданих йому послуг не оплатив.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

У відповідності до ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню  у цей строк (термін).

Враховуючи те, що відповідач не виконав належним чином взятого на себе за договором зобов'язання, не оплатив вартості наданих йому транспортних послуг в повному обсязі, позовна вимога про стягнення з нього 45477,76 грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.

Разом з цим з відповідача за прострочення платежу відповідно до ст.ст.546, 549 ЦК України, п.4.6. договору № 92 від 09.07.2007р. та наданого розрахунку слід стягнути 2423,32грн. пені за період з 06.11.2008р. по 28.01.2009р.

Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На цій підставі позивачем правомірно заявлено до стягнення 1579,57 грн. інфляційних нарахувань за період з 06.11.2008р. по 31.12.2008р., та 302,93 грн. 3% річних за період з 06.11.2008р. по 28.01.2009р. у відповідності до представленого розрахунку.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючи важке фінансове становище ВАТ «Луцький картонно-руберойдовий комбінат» суд вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду до 30 червня 2009р.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати, що пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), які поніс позивач, підлягають відшкодуванню у відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 526, 546, 549, 599, 625, 909 Цивільного кодексу України, ст.ст. 144, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Луцький картонно-руберойдовий комбінат» (м. Луцьк, вул.Карбишева, 3, код ЄДРПОУ 00292652) на користь приватного підприємства "Пастораль" (м.Луцьк, вул. О. Гончара, 3/105, код ЄДРПОУ 21751749) 45477,76грн. заборгованості, 2423,32грн. пені, 1579,57грн. інфляційних нарахувань, 302,93грн. 3% річних, всього 49783,58грн.; 497,83грн. витрат, пов'язаних з оплатою державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Виконання рішення відстрочити до 30 червня 2009р.

          Суддя                                                                      Слободян П. Р.