Рішення

від 13.03.2009 по справі 9/51

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/51

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.09                                                                                 Справа № 9/51

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Луганськ

до Приватного підприємства "Донресурс", м. Луганськ

про стягнення 61 081 грн. 79 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –Жєлєнкова І.О., юрисконсульт, дов. № 93-д від 15.12.08,

від відповідача – не прибув

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач звернувся з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за договором купівлі-продажу № 034-РЛ/21-2007 від 12.01.07 у розмірі 59060,80 грн., інфляційні втрати –1615,89 грн., 3% річних –405,10 грн. та судові витрати.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, участь представника у судовому засіданні не забезпечив.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на спірний договір купівлі-продажу № 034-РЛ/21-2007 від 12.01.07, за яким він прийняв на себе зобов'язання щодо поставки у власність відповідачу (покупцю) лому чорних та кольорових металів (далі –товар), а відповідач зобов'язався оплатити цей товар протягом 5 банківський днів з моменту поставки (п. 4.1 договору).

Позивач виконав договірні зобов'язання у повному обсязі та поставив товар на загальну суму 61516,80 грн., однак відповідач не виконав грошове зобов'язання належним чином, сплативши за товар частково, у зв'язку з чим його заборгованість на час звернення до суду складає 59060,80 грн.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач нарахував інфляційні втрати у розмірі 1615,89 грн. та 3% річних –405,10 грн.

Оцінивши матеріали справи, доводи позивача, відповідача і надані ними документи, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК  України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Ця норма кореспондується з нормою ч. 3 ст. 174 ГК України, за якою господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у т.ч. боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші…), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у т.ч. кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу № 034-РЛ/21-2007 від 12.01.07, за яким він прийняв на себе зобов'язання щодо поставки у власність відповідачу (покупцю) лому чорних та кольорових металів (далі –товар), а відповідач зобов'язався оплатити цей товар протягом 5 банківський днів з моменту поставки (п. 4.1 договору).

Позивач виконав договірні зобов'язання у повному обсязі та поставив товар на загальну суму 61516,80 грн., що підтверджується відповідними накладними та довіреностями на отримання ТМЦ, копії яких містяться у матеріалах справи (а.с. 28 –39).

Відповідач не виконав грошове зобов'язання належним чином, сплативши за надані послуги частково, у зв'язку з чим його заборгованість на час звернення до суду складає 59060,80 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі цієї норми позивач правомірно нарахував інфляційні втрати у розмірі 1615,89 грн. та 3% річних –405,10 грн.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню з покладенням судових витрат на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити.

2.  Стягнути з відповідача, ПП "Донресурс", 91047, м. Луганськ, вул. Оборонна, б. 101, код 24182804, на користь позивача, Луганського МКП "Теплокомуненерго", 91055, м. Луганськ, вул. Куракіна, 23а, код 24047779, суму боргу у розмірі 59060,80 грн., інфляційні втрати –1615,89 грн., 3% річних –405,10 грн., крім того, витрати зі сплати держмита –610,82 грн. та інформаційно-технічні витрати –118,0 грн.  

Наказ видати після набрання законної сили цим рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                А.Г.Ворожцов