Рішення

від 22.07.2013 по справі 916/1505/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" липня 2013 р.Справа № 916/1505/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор";

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрессів Ревен'ю Технолоджіс"

про стягнення 1199492,40грн.;

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Ковальова О.Д. - довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні 22.07.2013р. приймали участь представники:

Від позивача: Ковальова О.Д. - довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Навігатор" звернулось до суду з позовною заявою до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрессів Ревен'ю Технолоджіс" про стягнення заборгованості в сумі 1258128,97грн., яка складається з основного боргу в сумі 1199492,40грн., пені в розмірі 48641,70грн. та 3% річних в сумі 9994,87грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.06.2013р. було порушено провадження по справі №916/1505/13.

18.07.2013р. представник позивача надав до суду заяву про зменшення та уточнення позовних вимог, відповідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 1199492,40грн.

Відповідно до приписів ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вищенаведена редакція позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор", згідно з вказаною заявою є остаточною, у зв'язку з чим приймається господарським судом для розгляду по суті викладених в них вимог.

Відповідач у засідання суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовими повідомленнями від 11.06.2013р. та від 27.06.2013р. відзив на позов не надав.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 22.07.2013р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив .

Як встановлено судом Товариство з обмеженою відповідальністю "Навігатор" поставило, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрессів Ревен'ю Технолоджіс" прийняло товар на загальну суму 1499492,40грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладаних підписаними обома сторонами, а саме: видаткова накладна №5528 від 26.12.2012р. на суму 1236193,20грн., видаткова накладна №3 від 08.01.2013р. на суму 139960,20грн., видаткова накладна №17 від 10.01.2013р. на суму 123339грн. та довіреностями №1 від 25.12.2012р., №2 від 04.01.2013р., №3 від 10.01.2013р.

Позивач вказує, що на кожну партію товару відповідачу разом з видатковими накладними надавались рахунки-фактури на оплату вартості поставленого товару, а саме рахунок-фактура №3325675 від 25.12.2012р., рахунок-фактура №3471020 від 04.01.2013р. та рахунок-фактура №3555555 від 10.01.2013р.

Відповідач здійснив часткову оплату вартості поставленого товару в сумі 300000грн., що підтверджується банківською випискою від 07.02.2013р., копія якої міститься в матеріалах справи.

Позивач зазначає, що на теперішній час залишок заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений та неоплачений товар складає 1199492,40грн.

Посилаючись на порушення відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару Товариство з обмеженою відповідальністю "Навігатор" змушено було звернулося до господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ч. 1,2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.173 господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у томі числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Частина 1 статті 692 ЦК України встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Навігатор" поставило відповідачу товар на загальну суму 1499492,40грн. згідно видаткових накладних №5528 від 26.12.2012р.,№2 від 08.01.2013р. №17 від 10.01.2013р. За таких обставин, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрессів Ревен'ю Технолоджіс" виникло грошове зобов'язання перед товариство з обмеженою відповідальністю „Навігатор" щодо оплати отриманого товару.

Як встановлено судом відповідачу виставлялись рахунки-фактури на оплату вартості поставленого товару, в яких було визначено строк оплати.

Як вже зазначалось, відповідач оплату товару здійснив частково на суму 300000грн.

Абзацом 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за товар по видатковим накладними №5528 від 26.12.2012р., №3 від 08.01.2013р., №17 від 10.01.2013р. на загальну суму 1199492,40грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрессів Ревен'ю Технолоджіс" (65026, м. Одеса, вул. Буніна, буд. 21, кв. 39; код 35179260) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор" (04116, м. Київ, вул. Кирило-Мефодіївська, буд. 14/2; код 23704614) 1199492 (один мільйон сто дев'яносто дев'ять тисяч чотириста дев'яносто дві)грн. 40коп. заборгованості та 23989 (двадцять три тисячі дев'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 84коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 24.07.2013р.

Суддя Погребна К.Ф.