Ухвала

від 15.07.2013 по справі 801/3717/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/3717/13-а

15.07.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Санакоєвої М.А.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/3717/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 25.04.13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрСтеклоВолокно" (вул. Рубцова, буд.44, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95017)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.04.13р. задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрСтеклоВолокно" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 22.03.2013 р. № 0003861501 та № 0000651504 .

Стягнуто з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунку коштів, призначених на утримання Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрСтеклоВолокно» (м.Сімферополь, вул.Рубцова 44, код ЄДРПОУ 32467964) 1771,92грн. судового збору.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.04.13 та прийняти нове рішення по справі.

Сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно. Від представника позивача надійшло письмове заперечення на апеляційну скаргу.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності їх представників.

Відповідно статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «УкрСтеклоВолокно» (далі - позивач, ТОВ «УкрСтеклоВолокно») звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (далі відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.03.2013 р. №000651504, №0003861501.

Як вбачається з матеріалів справи посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначені податку на прибуток та ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Базис Торг» за період червень, липень 2010р., з ПП «КОМАНД» за періоди серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010р., березень, квітень, червень, серпень, жовтень 2011р., березень 2012р., з ПП «Севграндтрейд» за періоди лютий, березень, квітень, травень 2010р..

За результатами перевірки складено акт №1455/15.4/32467964 від 04.03.2013р. (далі - акт перевірки) .

У висновках Акту перевірки зафіксовано порушення позивачем п.5.1, п.п.5.2.1. п. 5.2., п.п.5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.44.1 ст.44, п.138.1, п.138.2, п.138.6, п.138.8., п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138 , п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в наслідок чого занижено податок на прибуток в періоди, що перевірялись, на загальну суму 78914 грн., порушення п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5. п.7.4., п.п.7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.185.1, ст.185, п.п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в наслідок чого занижене податкове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 65871 грн.

За результатами перевірки 22.03.2013р. прийнято податкові повідомлення-рішення №0003861501, відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 78914грн., застосовані штрафні санкції у розмір 17913.5грн., та №0000651504, згідно з яким позивачу нараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 65871 грн., застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 14493.75 грн.

Враховуючи період, що перевірявся відповідачем, суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин, а саме як Законом України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р. (далі Закон №168), Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994р. (далі Закон №334) так й Податковим Кодексом України (далі ПК України), який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону №168 податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. (п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону №168)

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. (п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону №168)

Відповідно до п.п.7.4.5. п.7.5 ст.7 Закону №168, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважалась дата, яка припадала на податковий період, протягом якого відбувалась будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податків.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначався виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважалась дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягала сплаті ( перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначалась як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту закону, така сума враховувалась у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності - зараховувалась до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як вже зазначалось, на час проведення позивачем господарської діяльності у січні 2011 р. - жовтні 2011р., березні 2012 р. набрав чинності Податковий Кодекс України.

Пунктом 187.1. статті 187 ПК України зазначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу. (п. 198.3. ст. 198 ПК України)

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. (п.200.1. ст.200 ПК України)

Пункт 1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України встановлює, що розділ ІІІ цього кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011р. , якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону №334 господарською діяльністю визначалась будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Стаття 5 Закону №334 встановлювала, що валовими витратами виробництва та обігу була сума будь-яких витрат платника податку у грошовій , матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбавалися (виготовлювалися) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включались суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну). (п.5.2.1 п.5.2. ст.5 №334)

Не належали до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. У разі знищення або зіпсування зазначених документів платник податку мав право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. (п.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону №334)

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Пункт 185.1. статті 185 ПК України встановлює, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. (п.198.1. ст.198 ПК України)

Відповідно до п.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1. статті 201 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. (п.201.6. ст.201 ПК України)

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" № 996-XIV від 16.07.1999 р., підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції і її вимірники (у натуральному та вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватися з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм ".

Сумуючи наведене, єдиною підставою для формування податкового кредиту є належним чином оформлена податкова накладна.

Як вбачається з акту перевірки, відповідач вказує, що при формуванні податкового кредиту по ПДВ за період часу, що перевірявся, позивач безпідставно відніс до його складу суми ПДВ, сплачені ТОВ «Базис Торг», ПП «КОМАНД», ПП «Севграндтрейд» при проведенні розрахунків за отриманий від них товар. На думку податкового органу діяльність зазначених суб'єктів господарювання направлена на проведення транзитних фінансових потоків, надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, та укладені з ними договори не мають реального товарного характеру. Крім того, відповідач вважає безпідставним віднесення до складу витрат, понесених платником податків в період часу, що перевірявся, коштів сплачених ТОВ «Базис Торг», ПП «КОМАНД», ПП «Севграндтрейд».

Судова колегія не погоджується з вказаним висновком відповідача, оскільки у матеріалах справи наявні оформлені ТОВ «Базис Торг», ПП «Комманд», ПП «Севграндтрейд» видаткові накладні, податкові накладні, яки підтверджують придбання позивачем у вказаних контрагентів в період часу, що перевірявся, товару (склопластика, обладнання, пристроїв) відповідно у ПП «Севграндтрейд» на суму 143143,51 грн. ( в тому числі ПДВ), у ТОВ «Базис Торг» - на суму 36931,32 грн. (в тому числі ПДВ), у ПП «Комманд» - на суму 215155,09 грн. (в тому числі ПДВ) .

Зокрема з матеріалів справи вбачається, що 01.06.2010 між ТОВ «Базис Торг» та позивачем укладено договір купівлі-продажу №154. (т.1 а.с.60)

На підставі вказаного Договору ТОВ «Базис Торг» передало у власність ТОВ «УкрСтеклоВолокно» товар на загальну суму 36931,32 грн. (в тому числі ПДВ у розмірі 6155,22 грн.), що підтверджується належним чином оформленими податковими накладними:

№ 633 від 16.06.2010 р. на суму 20479,32 грн. з яких ПДВ 3413,22 грн., (т.1 а.с.61)

№ 866від 07.07.2010 р. на суму 13488,48 грн. з яких ПДВ 2248,08 грн., (т.1 а.с.64)

№ 1071 від 09.07.2010 р. на суму 2963,52 грн. з яких ПДВ 493,92 грн.(т.1 а.с.67)

01.08.2010 р. між ПП «Комманд» та ТОВ «УкрСтеклоВолокно» укладено договір поставки № 53, за яким постачальник передає, а покупець приймає та оплачує його згідно рахунку - фактури, видаткових накладних, що є невід'ємною частиною договору. (т. 1 а.с.96)

На підставі вказаного Договору ПП «Комманд» передало у власність ТОВ «УкрСтеклоВолокно» товар на загальну суму 215155,09 грн. (в тому числі ПДВ у розмірі 35859,18 грн.), що підтверджується належним чином оформленими податковими накладними:

№ 264 від 04.08.2010 р. на суму 21453,60 грн. з яких ПДВ 3575,60 грн. ,

№ 279 від 05.08.2010 р. на суму 2857,68 грн. з яких ПДВ 476,28 грн.,

№ 533 від 08.09.2010 р. на суму 15809,28 грн. з яких ПДВ 2634,88 грн.,

№ 548 від 10.09.2010 р. на суму 18390,96 грн. з яких ПДВ 3065,16 грн.,

№ 813 від 04.10.2010 р. на суму 33819,12 грн. з яких ПДВ 5636,52 грн.,

№ 857 від 08.10.2010 р. на суму 7904,64 грн. з яких ПДВ 1317,44 грн.,

№ 1382 від 01.11.2010 р. на суму 25791,54 грн. з яких ПДВ 4298,59 грн.,

№ 1445 від 10.11.2010 р. на суму 9633,78 грн. з яких ПДВ 1605,63 грн.,

№ 1907 від 01.12.2010 р. на суму 11037,54 грн. з яких ПДВ 1839,59 грн.,

№ 1934 від 06.12.2010 р. на суму 19020,06 грн. з яких ПДВ 3170,01 грн.,

№ 6 від 01.03.2011 р. на суму 7516,70 грн. з яких ПДВ 1252,78 грн.,

№ 53 від 14.03.2011 р. на суму 976,61 грн. з яких ПДВ 162,77 грн.,

№ 36 від 05.04.2011 р. на суму 18001,98 грн. з яких ПДВ 3000,33 грн.,

№ 9 від 01.06.2011 р. на суму 9864,00 грн. з яких ПДВ 1644,00 грн.,

№150 від 26.08.2011р. на суму 8215,20 грн. з яких ПДВ 1369,20 грн.,

№ 69 від 06.10.2011 р. на суму 1800,00 грн. з яких ПДВ 300,00 грн.,

№ 23 від 01.03.2012 р. на суму 3062,40 грн. з яких ПДВ 510,40 грн. (т. 1 а.с.97, 100, 103, 106, 109, 112, 117, 118, 121, 124, 141, 195, 200, 201, 204, 209, 256)

01.10.2009 р. між ПП «Севграндтрейд» та ТОВ «УкрСтеклоВолокно» укладено договір поставки № 55, за яким постачальник передає продукцію (товар) по номенклатурі та кількості, визначених у видаткових накладних, що є невід'ємною частиною договору. (т.1 а.с.270)

На підставі вказаного Договору ПП «Севграндтрейд» передало у власність ТОВ «УкрСтеклоВолокно» товар на загальну суму 143143,51 грн. (в тому числі ПДВ у розмірі 23857,25 грн.), що підтверджується належним чином оформленими податковими накладними:

№ 92 від 12.02.2010 р. на суму 45984,00 грн. з яких ПДВ 7664,00 грн.,

№ 107 від 19.02.2010 р. на суму 13276,93 грн. з яких ПДВ 2212,82 грн.,

№ 148 від 09.03.2010 р. на суму 3100,58 грн. з яких ПДВ 5178,43 грн.,

№ 260 від 01.04.2010 р. на суму 42312,00 грн. з яких ПДВ 7052,00 грн.,

№ 330 від 10.05.2010 р. на суму 10500,00 грн. з яких ПДВ 1750,00 грн. (т.1 а.с.271, 274, 277, 280, 283)

Позивачем підтверджено перерахування вартості придбаного товару (в тому числі ПДВ) , обліку цього майна відповідно до вимог чинного законодавства.

Також надані докази того, що у період часу, що перевірявся товар, придбаний у ТОВ «Базис Торг», ПП «Комманд», ПП«Севграндтрейд», в наведених вище обсягах був реалізований ним своїм контрагентам .

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін. Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.04.13р. по справі № 801/3717/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко