Рішення

від 18.03.2009 по справі 5/30

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/30

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "18" березня 2009 р.Справа №  5/30

 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Змеула О.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: відкритого акціонерного товариства "Кіровоградське підприємство "Укропткульттовари", м. Кіровоград   

до відповідача: колективного оптово-торгівельного підприємства "Кооператор", смт. Добровеличківка Кіровоградської області     

про стягнення 4992,72 грн.,  

Представники сторін:

від позивача - представник Чернова В.І., довіреність б/н від 16.02.09,

від відповідача - не брав участі.

Відкрите акціонерне товариство "Кіровоградське підприємство "Укропткульттовари" звернулося до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги про стягнення з колективного оптово-торгівельного підприємства "Кооператор" заборгованість в розмірі 4992,72 грн., з них 4592,70 грн. основного боргу; 356,36 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та 43,66 грн. суми трьох відсотків річних.

Позивач 25.02.2009 року повідомив господарському суду, що відповідач 13.02.2009 року перерахував йому 4592,70 грн. суми основного боргу, у зв'язку із чим позивач на підставі ст. 22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути 356,36 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та 43,66 грн. суми трьох відсотків річних, а також судові витрати у справі на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 88800, але відзиву на позовну заяву не подав, тому на підставі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.  

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступні обставини справи.

Між відкритим акціонерним товариством "Кіровоградське підприємство "Укропткульттовари" - продавець (далі - ВАТ "КП Укропткульттовари") та колективним оптово-торгівельного підприємством "Кооператор" - покупець (далі - КОТП "Кооператор") 22.09.2008 року укладено договір купівлі-продажу № 1588 (далі Договір).

Згідно п. 1.1. Договору Продавець зобов'язується передати у власність, а  Покупець прийняти товар (кондитерські та бакалійні вироби) та оплатити в термін, передбачений договором.

Пунктами 2.3., 2.4. Договору встановлено, що розрахунок за отриманий по договору товар проводиться у національній валюті України, шляхом безготівкового перерахування на банківський рахунок, внесенням готівки в касу продавця, або передачі грошових коштів через агентів продавця.

Покупець зобов'язується провести оплату за товар протягом 6 календарних днів, після отримання товару (підписання ТТН).

Моментом приймання товару є підписання сторонами (їх уповноваженими особами) ТТН (п. 3.1. Договору).

02.10.2008 року Продавцем та Покупцем підписано товарно-транспортну  накладну № 58509 у відповідності до якої ВАТ "КП Укропткульттовари" відпущено, а КОТП "Кооператор" отримано товар на загальну суму 4592,70 грн.

Із викладеного слідує, що позивач належним чином виконав своє зобов'язання за договором купівлі-продажу від 22.09.2008 року.

Але відповідач у порушення умов договору від 22.09.2008 року вартість отриманого товару в строк протягом 6 днів не оплатив.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися (від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.          

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно п. 5.2. Договору у випадку несвоєчасної оплати за отриманий товар покупець сплачує пеню в розмірі 5% від загальної суми прострочення платежу за кожен день прострочення.

У відповідності до частин 1-2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач правомірно обчислив пеню за прострочення сплати відповідачем боргу за період з 08.11.2008 року по 02.02.2009 року в сумі 356,36 грн. При цьому позивач обчислив пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період за який сплачується пеня. Розмір облікової ставки НБУ з 30.04.2008 становить  12%. Тобто, позивач на власний розсуд обчислив пеню, виходячи з меншого розміру, ніж передбачено договором, укладеним з відповідачем, що є його правом особи, яка звернулася до суду за захистом свого цивільного права.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач не пред'явив до відповідача вимоги про стягнення втрат з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.   

Відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача за період прострочення оплати товару протягом 118 днів відповідач повинен сплатити три проценти річних, що становить 43,66 грн.

З огляду на викладене позовні вимоги про стягнення 356,36 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та 43,66 грн. суми трьох відсотків річних є обґрунтованими, повністю підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Відповідач лише після подання позову перерахував позивачу 4592,70 грн. суми основного боргу, про що свідчить платіжне доручення № 19 від 13.02.2009 року, тому позивач зменшив розмір позовних вимог до 356,36 грн. пені та 43,66 грн. трьох процентів річних.

У відповідності до п. "а" ст. 2 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993 № 7-93 держане мито має бути сплачене в розмірі 1 % ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 102 грн.

Позивачем при зверненні до суду з позовом, ціна якого становила  4992,72 грн., сплачено державне мито в сумі 459,00 грн., що перевищує встановлений законодавством розмір державного мита  - 1% ціни позову, але не менше ніж 102 грн.

За даних обставин, частина державного мита в розмірі 357,00 грн., що внесене в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21 січня 1993 року.

Судові витрати на державне мито в сумі 102,00 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, який допустив невиконання свого грошового зобов'язання перед позивачем, заборгованість сплатив лише після подання позову.   

Керуючись ст.ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                         ВИРІШИВ:

Позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 356,36 грн. та трьох процентів річних у сумі 43,66 грн.  задовольнити повністю.

Стягнути з колективного оптово-торгівельного підприємства "Кооператор" (адреса: 27000, Кіровоградська область, Добровеличківський район, смт. Добровеличківка, вул. Поповича, 13, ідентифікаційний код 30024722) на користь відкритого акціонерного товариства "Кіровоградське підприємство "Укропткульттовари" (адреса: 25014, м. Кіровоград, вул. Родникова, 88, ідентифікаційний код 01553054) 356,36 грн. пені та 43,66 грн. трьох відсотків річних, а також судові витрати на державне мито в сумі 102,00 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Наказ видати.

Повернути відкритому акціонерному товариству "Кіровоградське підприємство "Укропткульттовари" (адреса: 25014, м. Кіровоград, вул. Родникова, 88, ідентифікаційний код 01553054) з державного бюджету (р/р 31115095700002 в ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, код 24145329, отримувач УДК у м. Кіровограді) державне мито в сумі 357 грн., що за платіжним дорученням № 115 від 23.01.2009 на суму 459 грн. внесене в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Довідку видати.

Платіжне доручення № 115 від 23.01.2009 на суму 459 грн. залишається в матеріалах справи.

Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського  суду  набирає  законної сили після закінчення  десятиденного  строку з дня його підписання.

    Суддя                                            О.А. Змеул