Ухвала

від 24.07.2013 по справі 922/3083/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"24" липня 2013 р. Справа № 922/3083/13

Суддя господарського суду Френдій Н.А. розглянувши матеріали по позовній заяві (вх.№ 3083/13 від 23.07.13) публічного акціонерного товариства "Конотопський арматурний завод", 41606, Сумська область, м. Конотоп, вул. Вирівська, 60, код 00218331;

до товариства з обмеженою відповідальністю "КАН", 61068, м. Харків, вул. Польова, 8, кв. 121, код 32949284;

про стягнення 307429,57грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Конотопський арматурний завод" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "КАН" про стягнення 70000,00грн. основного боргу за договором купівлі-продажу №33/234-10 від 29.12.2010р., 2240,00грн. інфляційного збільшення суми боргу, 5189,57грн. - 3% річних, а всього 77429,57грн., а також про стягнення з відповідача вартості верстата 16К30Ф3 у сумі 230000,00грн.

Свої вимоги заявник мотивує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу №33/234-10 від 29.12.2010р., в частині повної та своєчасної оплати вартості верстата, поставленого відповідачу, та зобов"язань за договором капітального ремонту обладнання №33/235-10 від 29.12.2010р., а саме заявник посилається на те, що відповідач повернув останньому замість відремонтованого верстату 16К30Ф3 інший верстат невідомої марки, в зв'язку з чим заявник і просить суд стягнути з відповідача вартість верстату, переданого відповідачу для ремонту.

Заявник (позивач) судові витрати зі сплати судового збору за даний позов не сплатив, але надав заяву про відстрочення сплати судового збору.

При підготовці до розгляду даної позовної заяви, суд прийшов до висновку, що вона підлягає поверненню з наступних підстав:

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, надавши при цьому правову оцінку заяві про відстрочення сплати судового збору, суд вважає неможливим порушення провадження у справі за даним позовом, у тому числі з підстав визначених у п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Так, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Справляння судового збору в Україні регулюється Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI, який набрав законної сили з 01.11.2011 р.

При цьому судом враховується, що згідно ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивач не підпадає під перелік осіб, що звільняються від сплати судового збору.

Недодержання вищевказаних вимог є підставою для повернення позову на підставі п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з цим, в заяві про відстрочення сплати судового збору, наданій разом з позовною заявою, заявник просить суд відстрочити сплату судового збору, який для даного позову становить 6148,59грн. (ст. 4 Закону України "Про судовий збір"), вказуючи при цьому в обґрунтування своєї заяви на фінансовий стан підприємства та на те, що постановою Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Сумській області від 07.06.2013р. накладено арешт на кошти Публічного акціонерного товариства "Конотопський арматурний завод" у межах суми 251397,82грн., на підтвердження чого надав довідку№48/590 від 04.07.2013р. та копію вказаної постанови.

За приписами статті 8 Закону України „Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналіз правового змісту зазначених норм свідчить про те, що відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виняткових обставин. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать у даному випадку про неможливість здійснення оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону. Цієї ж позиції дотримується Вищий господарський суд України у Інформаційному листі від 25.08.2011 р. № 01-061175/2011.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 05.07.2012 р. N 01-06/869/2012 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Натомість обставини вказані заявником в обґрунтування своєї заяви про відстрочення сплати судового збору не можуть бути розцінені судом як виняткові, оскільки самі лише обставини, пов'язані з арештом коштів та з відсутністю виробничого завантаження підприємства, пов"язаного з відсутністю замовлень та відсутністю необхідних обігових коштів не свідчать про повну суцільну збитковість підприємства, відсутність активів підприємства, достатніх для оплати судовим збором позовної заяви до ТОВ "КАН".

Крім того, обґрунтовуючи свою заяву про відстрочення сплати судового збору тим, заявник просить суд, на стадії вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі, фактично вирішити спір по суті та прийняттям позовної заяви до розгляду, в порушення процесуальних норм, встановити, що дійсно наявність грошових зобов'язань відповідача перед позивачем є безспірною.

Вказане випливає з того, що у разі відмови в задоволенні даного позову судовий збір до Державного бюджету України має бути сплачений заявником - Публічним акціонерним товариством "Конотопський арматурний завод", який ще на стадії звернення із позовом до суду вказує на те, що судовий збір він сплатити не може і єдиним аргументом на користь задоволення його заяви, фактично, є тільки безспірність позовних вимог.

В зв'язку з вищевказаним, суд відмовляє в задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору, як необґрунтованої, не доведеної належними та допустимими доказами та заявленої безпідставно.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Метою об'єднання позовних вимог є забезпечення належної організації розгляду справи, реалізації принципу процесуальної економії, виключення можливості прийняття судових рішень, що суперечать одне одному.

Відповідно до п. 3.6. ч. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" - однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів. Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК). Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо: в позовній заяві об'єднані вимоги, які обґрунтовані іншими документами; об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів, і т. д.

Як вбачається із позовної заяви, позивач просить стягнути заборгованість, яка виникла на підставі різних договірних відносин, а саме: договору купівлі-продажу №33/234-10 від 29.12.2010р., за яким позивач є продавцем певного обладнання, а відповідач - покупцем, та за договором капітального ремонту обладнання №33/235-10 від 29.12.2010р., згідно умов якого позивач є замовником, а відповідач - виконавцем.

Таким чином, позивачем заявлено ряд позовних вимог, які не зв'язані між собою ані підставою виникнення, ані поданими доказами, що суттєво ускладнює розгляд спору по суті.

Як зазначалося раніше, правила щодо об'єднання позовних вимог встановлені ст. 58 ГПК України, згідно ч. 1 якої в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. З аналізу вищенаведеної правової норми випливає, що підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога.

Отже, для об'єднання позовних вимог необхідна хоча б одна з умов: 1) зв'язаність вимог між собою підставою виникнення, тобто такі вимоги мають походити від загальної підстави, 2) зв'язаність між собою поданими доказами, тобто у разі використання позивачем тих самих доказів.

В контексті вищеикладеного вбачається, що сумісний розгляд вказаних вище вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та утруднить вирішення спору, оскільки позивачем об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, які виникли з різних договорів і те, що за даними правовідносинами співпадає суб'єктний склад учасників не може бути підставою для об'єднання позовних вимог (п.3.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р.), що є підставою для повернення позову без розгляду згідно п.5 ч.1 ст. 63 ГПК України.

Крім того, згідно п. 2 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення. При цьому, як випливає з вимог ч.1 ст. 56 ГПК України, обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідача дані документи.

Заявником, в порушення вищевказаних норм, не надано доказів направлення відповідачу копію позовної заяви та доданих до неї документів.

Чек та опис вкладення, надані заявником до позовної заяви, не можуть бути прийняті судом як належні докази, оскільки позовна заява та додані до неї документи направлені за адресою: 61068, м. Харків, вул. Польова, кв. 121, в той час як адресою відповідача є: 61068, м. Харків, вул. Польова, 8, кв. 121, - тобто в описі не вказано номеру будинку.

Відповідно до ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, (п. 6) якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Слід також зазначити, що статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Конституцією України визначено основні засади судочинства і до них, зокрема, належать законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 129 Конституції України).

Статтею 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак, - а отже прийняття до розгляду позовної заяви, поданої без дотримання приписів п.2, п.3, п.4 ч. 1 ст. 57 ГПК України може бути витлумачено як надання переваги заявникові, що є неприпустимим.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню для усунення допущених порушень, після чого заявник не позбавлений права повторно звернутись з позовною заявою до господарського суду в загальному порядку (ч. 3 ст. 63 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 54-57, п. 3, п. 4, п. 5 ч.1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву та додані до неї документи публічному акціонерному товариству "Конотопський арматурний завод" без розгляду.

Суддя Френдій Н.А.

Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення (ст.63 ГПК України).