Рішення

від 24.03.2009 по справі 24/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

24/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.09                                                                                           Справа№ 24/19

За позовом: Державного підприємства „Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу”, м. Київ

До відповідача: Львівського обласного дочірнього підприємства ДАК „Хліб України”, м.Львів

Про стягнення 3771,34грн.

                                                                                                    Суддя Хабіб М.І.

                                                                                                    Секретар Савченко Ю.А.                                            

Представники:  

Від позивача –Коваль В.Б. - представник   

Від відповідача –Іващук І.Й. - директор  

Суть спору: Позов заявлено про стягнення 3771,34грн. боргу.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач утворений відповідно до КМУ від 15.05.2003 року №690 „Про утворення державного підприємства „Агентство з реструктуризації заборгованості підприємства агропромислового комплексу”,  шляхом виділення зі складу ДАК  „Хліб України”. Позивачем та ДАК „Хліб України” підписано розподільчий баланс станом на 31.07.2003року та акт передачі-приймання дебіторської заборгованості, відповідно до яких ДАК  „Хліб України” передав, а позивач прийняв дебіторську заборгованість, що виникла у зв'язку з невиконанням Постанови КМУ №977 від 03.09.1997року. Згідно із  вказаними документами до позивача перейшло право вимоги до ТзОВ ім.. Д. Галицького про стягнення 3 805,93 грн. боргу, яка який виник у зв'язку з невиконанням Постанови КМУ №977 від 03.09.1997року.

22.10.2003 року позивачем та відповідачем укладено договір  доручення №22-П, відповідно до умов якого відповідач зобов'язувався  виконати дії, пов'язані із стягненням з боржників на користь позивача дебіторської заборгованості. Згідно із додатком №6 до договору одним із боржників є ТзОВ ім. Д.Галицького.

09.03.2004року господарським судом Львівської області прийнято рішення у справі  №3/32-11/36 про стягнення з ТзОВ ім.Д.Галицького на користь Львівського ОДП ДАК „Хліб України” боргу в сумі 3805,93грн., на виконання якого був виданий наказ.

Як зазначає позивач у позовній заяві, 20.11.2007 року ТзОВ ім. Д.Галицького сплатило  Львівському ОДП ДАК „Хліб України” 3771,34грн., які відповідно до п.6.1 договору доручення №22-П від 22.10.2003року підлягали перерахуванню на розрахунковий рахунок позивача. Проте, відповідач не перерахував позивачеві  кошти, які отримав від ТзОВ ім. Д.Галицького, у зв”язку з чим позивач надіслав 29.02.2008р. на адресу відповідача вимогу про перерахування цих коштів. Суму боргу відповідач визнав, однак заборгованості не сплатив, посилаючись на відсутність коштів.

        Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримує.

        Відповідач подав відзив №3 від 24.03.2009р. на позов, в якому повідомляє, що до нього не находила позовна заява, позовні вимоги визнає, просить відкласти розгляд справи для  надання можливості добровільно сплатити суму боргу 3011,09 грн.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що у відзиві сума боргу 3011.09грн. вказана помилково, фактично є борг в сумі 3771,34грн. Посилаючись на важке фінансове становище, просить відстрочити виконання рішення суду на 2 місяці. На підтвердження свого клопотання відповідач подав довідку від 24.03.2009р. за № 11/31, видану філією «Відділення Промінвестбанку в м. Львів»про те, що на рахунку Львівського ОДП ДАК „Хліб України” станом на 24.03.2009р. залишок коштів становить 34,75грн.

Представник позивача заперечує проти клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

        Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом відхиляється як необґрунтоване.

        Розглянувши матеріали справи, суд встанови наступне.

Позивач утворений відповідно до КМУ від 15.05.2003 року №690 „Про утворення державного підприємства „Агентство з реструктуризації заборгованості підприємства агропромислового комплексу”,  шляхом виділення зі складу ДАК  „Хліб України”.

25.06.2003р. зареєстрований статут Державного підприємства „Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу”, згідно із пунктом 1.3 якого підприємство є правонаступником ДАК « Хліб України» у відповідності з  розподільчим актом    ( балансом).

Позивачем та ДАК „Хліб України” підписано розподільчий баланс станом на 01.08.2003року та акт передачі-приймання дебіторської заборгованості від 31.07.2003р., відповідно до яких ДАК  „Хліб України” передав, а позивач прийняв дебіторську заборгованість  ряду юридичних осіб перед ДАК «Хліб України».

Згідно із Додатком №1  до акту  приймання-передачі дебіторської заборгованості від 31.07.2003р. позивачеві передана дебіторська заборгованість ТзОВ ім.. Данила Галицького на загальну суму 3 805,93 грн. , що виникла у зв'язку з невиконанням Постанови КМУ №977 від 03.09.1997року. Згідно із  вказаними документами до позивача перейшло право вимоги до ТзОВ ім.. Д. Галицького про стягнення 3 805,93 грн. боргу.

28.10.2003 року позивачем та відповідачем укладено договір  доручення №22-П, відповідно до умов якого відповідач зобов'язувався  виконати дії, пов'язані із стягненням з боржників на користь позивача дебіторської заборгованості, в т ч з ТзОВ ім. Д.Галицького на суму 3 805,93грн., що підтверджено додатком №6 до договору .

09.03.2004року господарським судом Львівської області прийнято рішення у справі  №3/32-11/36 про стягнення з ТзОВ ім.Д.Галицького на користь Львівського ОДП ДАК „Хліб України” боргу в сумі 3805,93грн., на виконання якого був виданий наказ від 19.03.2004р.

20.11.2007 року ТзОВ ім. Д.Галицького сплатило  Львівському ОДП ДАК „Хліб України” 3771,34грн., що підтверджено випискою банку з рахунка клієнта, яка є у матеріалах справи.

Відповідно до п.6.1 договору доручення №22-П від 22.10.2003року кошти в сумі 3 771,34 грн. підлягали перерахуванню на розрахунковий рахунок позивача.

Проте, відповідач не перерахував позивачеві  кошти, які отримав від ТзОВ ім. Д.Галицького, у зв”язку з чим позивач надіслав 29.02.2008р. на адресу відповідача вимогу про перерахування цих коштів. Суму боргу відповідач визнав, однак заборгованості не сплатив, посилаючись на відсутність коштів.

Станом на день вирішення спору кошти в сумі 3771,34 грн.  позивачеві не перераховані.

Крім того, судом встановлено, що позивач у встановленому порядку надіслав на адресу відповідача позовну заяву з доданими до неї документами, підтвердженням чого є опис вкладення  у цінний лист від 04.02.2009р. та поштова квитанція № 0289 від 04.02.2009р., оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні 24.03.2009р.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.386 ЦК України 1963р., чинного на момент укладення договору  доручення №22-П від 28.10.2003р., за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується виконати від імені й за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.

Статтею 390 ЦК України 1963р.  встановлений обов'язок повіреного без зволікання передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.

З 01.01.2004р. набрав чинності Цивільний кодекс України, прийнятий 16.01.2003р.

Згідно із пунктом 4 Прикінцевих та  перехідних положень названого Кодексу, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання чинності ним чинності.

Відповідно до ст. 1006 ЦК України 2003р., повірений зобов'язаний негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства та у встановлений строк. Якщо строк виконання боржником не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем та відповідачем був укладений договір доручення, на виконання умов якого відповідачем була стягнута із боржника позивача - ТзОВ ім.Д.Галицького заборгованість в сумі 3 771.34 грн., яка в силу ст. 1006 ЦК України підлягала негайному перерахуванню на розрахунковий рахунок позивача. Однак, свого обов'язку відповідач не виконав. Отриманих коштів не перерахував позивачеві, проти позову не заперечує.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.

Враховуючи фінансовий стан відповідача,  відсутність на даний час  коштів на рахунках, необхідних для виконання рішення, суд вважає можливим задоволити клопотання відповідача та відстрочити виконання рішення суду до 24.05.2009р.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 35, 36, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

                                                                       ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити повністю.

      Стягнути з Львівського обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії „Хліб України”, ідентифікаційний код 00958223, адреса: 79019, м. Львів, вул. Б. Хмельницького,88, на користь Державного підприємства „Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу”, ідентифікаційний код 32491316, адреса: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського,1  -3 771,34 грн. боргу, 102,00 грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відстрочити виконання рішення суду в частині стягнення 3 771,34 грн. боргу до 24.05.2009р.

Суддя                                                                                             Хабіб М.