Постанова

від 12.07.2013 по справі 812/5334/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 липня 2013 року Справа № 812/5334/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Захарової О.В.,

при секретарі судового засідання: Білоконя Д.І.,

за участю

представника позивача: Шеховцова О.О. (довіреність від 26.06.2013 №353/10),

представника відповідача: Семашко О.В. (довіреність від 08.01.2013 №5)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області до Міського комунального підприємства «Луганськ-Житло» про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 27982,01 грн., з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, -

ВСТАНОВИВ:

10 червня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Луганська Луганської області Державної податкової служби до Міського комунального підприємства «Луганськ-Житло» про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 27982,01 грн., з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

Міське комунальне підприємство «Луганськ-Житло» перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м.Луганська як платник податків з 02.12.1999 за №03751.

Міське комунальне підприємство «Луганськ-Житло» має податковий борг з податку на додану вартість в сумі 22743,58 грн., тому позивач просить стягнути кошти відповідача за податковим боргом в судовому порядку, оскільки відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду за стягненням коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу.

Заявою від 12 липня 2013 року №1039/10 позивач збільшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача кошти в сумі 27982,01 грн. за податковим боргом з податку на додану вартість, який виник у Міського комунального підприємства «Луганськ-Житло», з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих боржника (а.с. 44-45).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 12 липня 2013 року №1030/10.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги в сумі 27982,01 грн. визнав в повному обсязі, про що надав суду письмову заяву (а.с. 55).

Також представник відповідача у судовому засіданні надав заяву, якою просив встановити спосіб і порядку погашення податкового боргу у розмірі 27982,01 грн. шляхом його розстрочення на 6 місяців зі сплатою щомісячно, починаючи з серпня 2013 року по грудень 2013 року в сумі 4663,67 грн., в тому числі: 3766,63 грн. основний борг та 897,04 грн. - штрафні санкції, та в січні 2014 року - 4663,66 грн., в тому числі: 3766,63 грн. основний борг та 897,05 грн. - штрафні санкції.

В обґрунтування заяви про встановлення способу і порядку погашення податкового боргу у розмірі 27982,01 грн. шляхом його розстрочення, представник відповідача послався на те, що підприємство перебуває у тяжкому фінансовому становищі, на балансі рахується велика дебіторська і кредиторська заборгованість, активи підприємства знаходяться у податковій заставі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог з огляду на таке.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст.6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

У відповідності із статтею 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI платник податків зобов'язаний серед іншого, стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право, зокрема, визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.57.2 ст. 57 Податкового кодексу України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Пунктом 57.3 ст.57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1 - 54.3.6 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідач - Міське комунальне підприємство «Луганськ-Житло» (і.к. 30642082) зареєстроване (включення відомостей про юридичну особу) виконавчим комітетом Луганської міської ради 15.08.2006 (а.с. 11-12).

Відповідач перебуває на податковому обліку в якості платника податків у ДПІ у Жовтневому районі м.Луганська з 02.12.1999 за №03751, що підтверджується довідкою від 08.02.2012 №5116 (а.с. 15).

Судом встановлено, що станом на 10.07.2013 за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 27982,01 грн., з яких: за основним платежем - 22599,76 грн. та штрафні санкції - 5382,25 грн.(а.с. 46, 47).

Податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 22599,76 грн. самостійно визначені відповідачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість №90200178732 від 15.04.2013, №9028244937 від 17.05.2013 та №9035298386 від 17.06.2013 (а.с. 18-19, 20-21, 48-49).

З матеріалів справи вбачається, що 04 квітня 2013 року посадовою особою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Луганська була проведена перевірка своєчасності сплати до бюджету МКП «Луганськ-житло» податку на додану вартість за 2012 рік, за результатами якої складений акт від 04.04.2013 №577/15-300/30642082 (а.с. 23).

Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення (форми Р) №0001772310 від 12.10.2012, чим порушено пункт 203.2 статті 203 Податкового кодексу України.

Копія акту перевірки отримана уповноваженою особою відповідача (а.с. 23).

На підставі акту перевірки від 04.04.2013 №577/15-300/30642082 Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Луганська були винесені податкові повідомлення-рішення №0001161530 від 10.04.2013, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 4720,05 грн. та №0001181530 від 10.04.2013, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 662,20 грн. (а.с. 24, 25).

Податкові повідомлення-рішення №0001161530, №0001181530 від 10.04.2013 були надіслані поштою та отримані відповідачем 07 травня 2013 року (а.с. 22 - зворотній бік).

У встановленому законом порядку вказані податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржені.

На час розгляду справи несплаченим залишається податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 27982,01 грн.

Пунктом 59.1 ст.59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

27 листопада 2012 року уповноваженою особою Міського комунального підприємства «Луганськ-Житло» була отримана податкова вимога від 25.11.2012 №749 (а.с. 26 - зворотній бік).

У встановленому законом порядку податкова вимога відповідачем не оскаржена, податковим органом не відкликана.

26 листопада 2012 року Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Луганська Луганської області винесено Рішення №243 про опис майна Міського комунального підприємства «Луганськ-Житло» у податкову заставу, яке отримане відповідачем 27.11.2012 (а.с. 26).

Пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п.п. 95.1 - 95.3 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ч.1 ст.136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового засідання, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Дії представника відповідача при визнанні адміністративного позову не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, тому визнання позову приймається судом.

Щодо заявленого Міським комунальним підприємством «Луганськ-Житло» клопотання про встановлення способу і порядку погашення податкового боргу у розмірі 27982,01 грн. шляхом його розстрочення на 6 місяців починаючи з серпня 2013 року з оплатою рівними частинами щомісячно, суд зазначає таке.

Згідно із частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.

Підстав для визначення способу виконання судового рішення шляхом розстрочення сплати податкового боргу суд не вбачає, оскільки порядок розстрочення виконання судового рішення, встановлення способу і порядку виконання судового рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, визначений ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Крім того, при вирішенні даної заяви суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач не уклав угоду з податковим органом згідно з вимогами статті 100 Податкового кодексу України. Перекладання та використання свого права пов'язаного з обов'язком на укладання відповідного договору розстрочення в межах податкового законодавства сторонами (з одного боку позивача, як стягувача, з іншого - боржника) шляхом прийняття судового рішення про надання такої розстрочки є не коректним. Якщо стягувач в особі Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області вважає можливим встановлення розстрочення сплати податкового боргу з податку на додану вартість, то він не позбавлений такої можливості шляхом вирішення цього питання в межах статті 100 Податкового кодексу України. Перекладання такої можливості на суд є безпідставним.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про встановлення способу і порядку виконання судового рішення шляхом його розстрочення.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області до Міського комунального підприємства «Луганськ-Житло» про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 27982,01 грн. документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, та відповідають чинному законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 12 липня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 17 липня 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 136, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області до Міського комунального підприємства «Луганськ-Житло» про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 27982,01 грн., з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих Міське комунальне підприємство «Луганськ-Житло», код ЄДРПОУ 30642082, заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у сумі 27982,01 грн. (двадцять сім гривень дев'ятсот вісімдесят дві гривні 01 коп.) на р/р 31119029700004 ГУ ДКСУ у Луганській області, одержувач: Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м.Луганська Луганської області код 37991477, МФО 804013, код платежу 14010100.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 17 липня 2013 року.

Суддя О.В. Захарова