Постанова

від 15.07.2013 по справі 805/6181/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2013 р. Справа №805/6181/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14 год. 56 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Ковиліній А.А.,

за участю представників:

позивача - Заремби С.В.,

відповідача - Андросової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діафан» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дії щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Діафан», за результатами якої складено акт перевірки від 20 березня 2013 року за № 1337/22-4/34435164; визнання протиправними дії щодо внесення в акт перевірки № 1337/22-4/34435164 інформації, яка не відповідає чинному законодавству України та фактичним обставинам справи; зобов'язання виключити з акту перевірки № 1337/22-4/34435164 інформацію, яка не відповідає чинному законодавству України та фактичним обставинам справи, -

в с т а н о в и в :

У квітні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діафан» (далі - позивач, ТОВ «Діафан») звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправними дії щодо призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки, визнання акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки № 1337/22-4/34435164 таким, що складений з порушенням вимог наказу Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984 та Податкового кодексу України, та його скасування.

В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що 01 квітня 2013 року ТОВ «Діафан» поштою було отримано примірник акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Діафан» з питань дотримання податкового законодавства, правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Донтрансторг» за період з 01 грудня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 квітня 2010 року по 31 травня 2010 року та податку на прибуток за період 01 жовтня 2009 року по 30 червня 2010 року № 1337/22-4/34435164.

Позивач вважає, що дії відповідача щодо призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Діафан» є протиправними, а акт перевірки № 1337/22-4/34435164 таким, що складений з порушенням вимог оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984, та Податкового кодексу України у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Так, позивач вказав, що акт перевірки містить неправдиві та хибні відомості, а сама позапланова виїзна перевірка була проведена із чисельними порушеннями діючого законодавства. Зокрема, на першій сторінці акту перевірки відповідачем зазначено, що з метою проведення документальної перевірки ТОВ «Діафан» на адресу підприємства було надіслано листи № 7661/10/22-4 від 31 липня 2012 року, № 586/10/22-4 від 17 січня 2013 року про надання інформації. Проте, листи відповідача не містили підстав для надання податкової інформації, як того вимагає пункт 73.3 Податкового кодексу України, а тому, на підставі положень Податкового кодексу України відповідачу було письмово відмовлено у наданні податкової інформації до того часу, доки відповідач правильно, за належними підставами не звернеться до платника податків. Таким чином, позивач діяв в рамках повноважень та способом, які передбачені статтею 73 Податкового кодексу України, а тому відмова в наданні податкової інформації не може бути підставою для проведення позапланової виїзної перевірки.

Також позивач зауважив, що позивач з моменту своєї державної реєстрації постійно знаходиться та здійснює свою господарську діяльність за адресою: м. Донецьк, пр. Київський, 11, яку і було зазначено у реєстраційних даних, тому твердження відповідача щодо того факту, що з метою проведення документальної позапланової перевірки було здійснено вихід за юридичною адресою підприємства з метою вручення направлень від 05 березня 2013 року № 270 від 05 березня 2013 року № 271 та копії наказу про проведення цієї перевірки, та було встановлено відсутність платника податків за юридичною адресою, не відповідають дійсності. Факт отримання платником податків листів ДПІ у Київському районі м. Донецька та акту перевірки свідчать про те, що платник податків - позивач знаходиться за місцем своєї реєстрації, а інформація, викладена в акті є неправдивою.

Крім того, позивач зазначив, що обов'язковою умовою для проведення документальної виїзної позапланової перевірки є вручення платнику податків до початку проведення такої перевірки під розписку копії наказу про її проведення, однак, відповідачем цієї норми закону не було виконано.

З огляду на повідомлені обставини, позивач просив суд визнати протиправними дії щодо призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки, визнати акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки № 1337/22-4/34435164 таким, що складений з порушенням вимог наказу Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984 та Податкового кодексу України, та скасувати його (арк. справи 3-8).

Під час розгляду адміністративної справи позивач неодноразово змінював та уточнював позовні вимоги (арк. справи 43, 193), згідно остаточної редакції поданої заяви про уточнення позовних вимог, яка прийнята до розгляду судом, позивач просив визнати протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Діафан», за результатами якої складено акт перевірки від 20 березня 2013 року за № 1337/22-4/34435164; визнання протиправними дії відповідача щодо внесення в акт перевірки № 1337/22-4/34435164 інформації, яка не відповідає чинному законодавству України та фактичним обставинам справи; зобов'язати відповідача виключити з акту перевірки № 1337/22-4/34435164 інформацію, яка не відповідає чинному законодавству України та фактичним обставинам справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, а також надав суду додаткові письмові пояснення (арк. справи 62-63).

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, про що надала письмові заперечення (арк. справи 45-46), в яких зазначила, що запити податкового органу про надання інформації складено відповідно до вимог пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України. Запити підписані керівником органу державної податкової служби та містять перелік інформації, яку саме необхідно надати. ДПІ у Київському районі отримано інформацію щодо порушення кримінальної справи № 75-11-05-115/2 від 03 червня 2011 року за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України, за фактом створення (придбання) фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності та здійснення безтоварних операцій підприємством ТОВ «Донтрансторг». Серед підприємств, які мали взаємовідносини із ТОВ «Донтрансторг», встановлено ТОВ «Діафан», яке знаходиться на обліку в ДПІ у Київському районі м. Донецька Донецької області ДПС. У зв'язку з тим, що отримана податкова інформація свідчить про можливі порушення позивачем валютного та іншого законодавства, відповідачем направлені запити про надання інформації та документів про фінансово-господарську діяльність підприємства. ДПІ не одноразово зверталась до ТОВ «Діафан» із запитами, але необхідної інформації так і не надійшло, у зв'язку з чим податковий орган зробив висновок про відсутність документації, якою б позивач мав можливість підтвердити законність фінансово-господарської діяльності підприємства щодо взаємовідносин із ТОВ «Донтрансторг».

Також, представник відповідача зазначила, що згідно акту виходу за юридичною адресою ТОВ «Діафан» від 06 березня 2013 року № 128 фахівцями управління податкового контролю встановлено відсутність платника податків за юридичною адресою. З метою встановлення фактичного місцезнаходження позивача до Відділу податкової міліції ДПІ у Київському районі м. Донецька Донецької області ДПС направлено службову записку від 06 березня 2013 року № 43, відповідь на яку з відомостями про не встановлення місцезнаходження отримано 14 березня 2013 року за № 196/64.

З метою вручення направлень від 05 березня 2013 року № 270, від 05 березня 2013 року № 271 та копії наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснено вихід на адресу позивача. Вручення наказу не було можливим у зв'язку з відсутністю платника податків за юридичною адресою.

Поміж тим, представник відповідача зауважила, що акт, який складається за результатами перевірки, не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, яке б само по собі породжувало для суб'єкта господарювання певні наслідки, було спрямовано на регулювання тих чи інших відносин чи мало обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

На підставі викладеного, просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Усною ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2013 року, яку секретарем судового засідання зафіксовано у журналі судового засідання, замінено відповідача - Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - відповідач, ДПІ у Київському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Діафан» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 26 травня 2006 року, включено до ЄДРПОУ за номером 34435164, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 317040 (арк. справи 9). 29 травня 2006 року позивач узятий на облік за № 5896 в Державній податковій інспекції у Київському районі м. Донецька, правонаступником якої є відповідач, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 29 травня 2006 року № 5896/10/29-014-1 (арк. справи 12).

Відповідач - Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України у даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень.

31 липня 2012 року за № 7661/10/22-4 на адресу позивача відповідачем направлено запит про надання інформації та її документального підтвердження про фінансово-господарську діяльність підприємства щодо взаємовідносин із ТОВ «Донтрансторг» за період з 01 січня 2009 року по 30 червня 2012 року згідно переліку та включення результатів таких операцій до податкового обліку з відповідним їх відображенням у податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства, податкових деклараціях з податку на додану вартість (розрахунках, звітах тощо) (арк. справи 22).

Крім того, 17 січня 2013 року на адресу ТОВ «Діафан» відповідачем направлено запит про надання інформації та її документального підтвердження за № 586/10/22-4, в якому просив в десятиденний термін надати інформацію та копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою) про фінансово-господарську діяльність підприємства щодо взаємовідносин із ТОВ «Донтрансторг» за період грудень 2009 року, квітень 2010 року та травень 2010 року згідно переліку та включення результатів таких операцій до податкового обліку з відповідним їх відображенням у податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства, податкових деклараціях з податку на додану вартість (розрахунках, звітах тощо) (арк. справи 207-208).

У відповідь на вказані запити податкового органу позивачем направлялися листи від 21 серпня 2012 року за вихідним номером 01-5 (арк. справи 23) та від 25 січня 2013 року № б/н (арк. справи 24), в яких позивач повідомив, що на його думку вказані запити складені з порушенням вимог чинного законодавства, тому він звільняється від обов'язку надавати відповіді на запити, а за умови приведення запитів до вимог Податкового кодексу України запитувана інформація та документи будуть надані на першу вимогу.

05 березня 2013 року у зв'язку з надходженням податкової інформації, яка свідчить про можливі порушення ТОВ «Діафан» (код ЄДРПОУ 34435164) податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, при здійсненні господарських операцій із ТОВ «Донтрансторг» (код ЄДРПОУ 36061529) та не наданням пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит ДПІ у Київському районі м. Донецька Донецької області ДПС, та на підставі доповідної записки начальника управління податкового контролю Ящук Г.М. від 04 березня 2013 року № 472, керуючись підпунктами 20.1.4, 20.1.6 пункту 20.1 статті 20, підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпунктом 78.1.1 пункту 78.1, пункту 78.4 статті 78, пунктом 82.2 статті 82 Податкового кодексу України, виконуючим обов'язки начальника інспекції прийнято наказ № 256 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» (арк. справи 209).

Даним наказом призначено проведення головними державними податковими ревізорами-інспекторами відділу спеціальних перевірок управління податкового контролю Комаровською Л.О. та Тройнар В.В. документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Діафан» з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ «Донтрансторг» за період з 01 грудня 2009 року по 31 грудня 2009 року, 01 квітня 2010 року по 31 травня 2010 року та податку на прибуток за період з 01 жовтня 2009 року по 30 червня 2010 року, тривалістю 5 робочих днів, розпочавши 06 березня 2013 року.

На підставі норм Податкового кодексу України та наказу № 256 від 05 березня 2013 року виконуючим обов'язки начальника ДПІ у Київському районі м. Донецька Берендєєвою І.В. видано направлення на перевірку ТОВ «Діафан» від 05 березня 2013 року № 270 та № 271 на ім'я Комаровської Л.О. та Тройнар В.В. відповідно (арк. справи 210-211).

З 06 березня 2013 року по 13 березня 2013 року на підставі наказу виконуючого обов'язки начальника ДПІ у Київському районі м. Донецька Донецької області ДПС № 256, згідно направлень на проведення перевірки № 270, № 271, Комаровською Л.О. та Тройнар В.В., керуючись підпунктами 20.1.4, 20.1.6 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1, пункту 78.4 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Діафан» з питань дотримання податкового законодавства, правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Донтрансторг» за період з 01 грудня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 квітня 2010 року по 31 травня 2010 року та податку на прибуток за період з 01 жовтня 2009 року по 30 червня 2010 року. За результатами вказаної перевірки складено акт від 20 березня 2013 року № 1337/22-4/34435164 (арк. справи 13-20).

У висновках вказаного акту зазначено, що перевіркою ТОВ «Діафан» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Донтрансторг», їх вид, обсяг, якість та рахунки по податковому кредиту у розмірі 162 389,49 грн. та податковим зобов'язанням з ДП «Донецька залізниця» на суму 166 482,00 грн. Також не встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків із ТОВ «Донтрансторг».

Зазначені обставини не оскаржуються сторонами та підтверджені представниками позивача та відповідача у судовому засіданні.

Стосовно позовної вимоги позивача щодо визнання протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Діафан», за результатами якої складено акт перевірки від 20 березня 2013 року за № 1337/22-4/34435164, суд зазначає наступне.

Статтею 20 Податкового кодексу України визначені права органів державної податкової служби, зокрема згідно підпунктів 20.1.4, 20.1.6 пункту 20.1, проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом; для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

У підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України зазначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначені обставини за наявності яких проводиться документальна позапланова перевірка.

Так, підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 вказаної статті Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до пунктів 78.4 та 78.5 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Так, у статті 81 Податкового кодексу України зазначено, що посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Зважаючи на уточнені позовні вимоги позивача підстави для призначення відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки не є предметом адміністративного позову.

Як встановлено судом із документально підтверджених пояснень представника ДПІ у Київському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області та акту перевірки від 20 березня 2013 року № 1337/22-4/34435164, з метою вручення направлень від 05 березня 2013 року № 270, № 271 та копії наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки співробітниками відповідача було здійснено вихід за юридичною особою позивача. Згідно акту виходу за юридичною адресою ТОВ «Діафан» від 06 березня 2013 року № 128 (арк. справи 212) фахівцями управління податкового контролю встановлено відсутність платника податків за юридичною адресою. З метою встановлення фактичного місцезнаходження ТОВ «Діафан» до Відділу податкової міліції ДПІ у Київському районі м. Донецька Донецької області ДПС 06 березня 2013 року направлено службову записку № 43 (арк. справи 213). 14 березня 2013 року від підрозділу податкової міліції за № 196/64 отримано довідку про встановлення місцезнаходження (місце проживання) платника податків, в якій зазначено, що місцезнаходження платника податків не встановлено (арк. справи 214).

Проте, враховуючи вищевикладені обставини, суд не приймає до уваги твердження відповідача про неможливість вручення позивачу направлень на перевірку та копії наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, так як податковим органом не здійснено всіх заходів для повідомлення платника податків про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, що визначені Податковим кодексом України, а саме зазначені документи не надсилалися на адресу позивача листом з повідомленням про вручення.

До того, з матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами факт отримання поштової кореспонденції позивачем за його юридичною адресою: 83054, Донецька область, м. Донецьк, Київський район, проспект Київський, будинок 11, а саме запитів про надання інформації та примірника акту перевірки № 1337/22-4/34435164 від 20 березня 2013 року.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що з огляду на встановлені обставини, податковим органом фактично проведена документальна позапланова невиїзна перевірка, для проведення якої Податковий кодекс України містить певні особливості, зокрема у пункті 79.2 статті 79 згаданого Кодексу, згідно якого документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки (абзац 2 пункту 79.2 статті 79 ПК України).

Таким чином, документальна позапланова виїзна перевірка проведена без вручення під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки до початку проведення зазначеної перевірки, тобто з порушенням норм податкового законодавства.

Отже, дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Діафан», за результатами якої складено акт перевірки від 20 березня 2013 року за № 1337/22-4/34435164, є протиправними, а позовні вимоги в зазначеній частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби щодо внесення в акт перевірки № 1337/22-4/34435164 інформації, яка не відповідає чинному законодавству України та фактичним обставинам справи, та зобов'язання виключити з акту перевірки № 1337/22-4/34435164 інформацію, яка не відповідає чинному законодавству України та фактичним обставинам справи, а саме: - перевіркою ТОВ «Діафан» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Донтрансторг», їх вид обсяг, якість та розрахунки по податковому кредиту у розмірі 162 389,49 грн. та податковим зобов'язанням з ДП «Донецька залізниця» на суму 166 482,00 грн.; - перевіркою ТОВ «Діафан» не встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків із ТОВ «Донтрансторг», суд зазначає наступне.

За приписами статті 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Крім того, статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб. Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 25 листопада 1997 року № 6-зп «Щодо офіційного тлумачення частини другої статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України» частину другу статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо вважають, що ці рішення, дія чи бездіяльність порушують їхні права і свободи або перешкоджають здійсненню цих прав і свобод, а тому потребують правового захисту в суді. Тобто, умовою для звернення особи до суду з позовом щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб є наявність у позивача переконання в порушенні його прав або свобод чи в існуванні перешкод у здійсненні цих прав. Таким чином, якщо особа вважає, що її суб'єктивне право у певних правовідносинах не може бути реалізованим належним чином, або на неї протиправно поклали певний обов'язок, така особа має право звернутися за судовим захистом. У разі відповідного звернення особи суд повинен розглянути питання щодо наявності порушення суб'єктивного права заявника у конкретних правовідносинах і на підставі цього розв'язати спір.

Викладені конституційні норми кореспондуються з нормами Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до частини 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Водночас пунктом 8 частини 1 статті 3 КАС України визначено, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду. Отже, судовому захисту в адміністративних судах підлягають порушені права, свободи та законні інтереси особи в публічно-правових відносинах. При цьому визначальним для вирішення питання про обґрунтованість вимог особи у розв'язанні публічно-правового спору є встановлення факту порушення відповідних прав, свобод чи інтересів такої особи. У свою чергу, порушення прав, свобод та інтересів особи наявне тоді, коли сталися зміни стану суб'єктивних прав та обов'язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку в публічно-правових відносинах. Відповідні зміни або перешкоди можуть бути створені протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Згідно з частиною 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Якщо відповідні рішення, дії чи бездіяльність протиправно, на думку особи, спричинили виникнення, зміни чи припинення прав та обов'язків особи (тобто є юридично значимими), особа може порушити питання про визнання таких рішень, дій чи бездіяльності в судовому порядку. Таким чином, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або має місце інше ущемлення прав чи свобод. При цьому позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, позивач вказав у позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право, охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до адміністративного суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 3 Порядку акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. У пункті 6 розділу І Порядку передбачено, як складається висновок акта документальної перевірки, зокрема про те, що зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень. Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом (абзац четвертий пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України).

З наведеного вбачається, що акт перевірки є носієм доказової інформації, яка в подальшому повинна використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові податків грошових зобов'язань. При цьому, акт складається посадовими особами контролюючого органу і не містить волевиявлення самого органу щодо виявлених посадовими особами фактів. Крім того, висновки акту перевірки не є остаточними, оскільки платник податків має право надати свої зауваження до відповідного акту, що можуть у подальшому бути враховані контролюючим органом під час вирішення питання про здійснення нарахування грошових зобов'язань за результатами перевірки. Натомість висновки посадових осіб, зазначені в акті перевірки, є лише думкою цих осіб щодо поведінки платника податків. При цьому, відповідно до статті 58 Податкового кодексу України питання щодо визначення грошового зобов'язання платникові податків за результатами перевірок вирішує контролюючий орган, а не посадові особи, що здійснювали перевірку. Відповідно до викладеного, діяльність зі складання актів документальних перевірок є службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх посадових обов'язків зі збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни.

Враховуючи викладене, акт перевірки і дії посадових осіб із включення до такого акта певних висновків не породжують правових наслідків для платника податків, тобто не змінюють стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків для платника податків. З урахуванням цього акт перевірки і дії посадових осіб контролюючого органу щодо включення до акта певних висновків не порушує права платника податків.

Таким чином, діяльність контролюючого органу з оформлення результатів перевірки, зокрема зі складання актів та формування їх змісту, не порушують права та охоронювані законом інтереси особи в публічно-правових відносинах.

У зв'язку з цим, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Діафан» в частині визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби щодо внесення в акт перевірки № 1337/22-4/34435164 інформації, яка не відповідає чинному законодавству України та фактичним обставинам справи. З огляду на наведене, позовні вимоги позивача про зобов'язання Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби виключити з акту перевірки № 1337/22-4/34435164 інформацію, яка не відповідає чинному законодавству України та фактичним обставинам справи, так само не підлягають задоволенню.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діафан» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Діафан», за результатами якої складено акт перевірки від 20 березня 2013 року за № 1337/22-4/34435164; визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби щодо внесення в акт перевірки № 1337/22-4/34435164 інформації, яка не відповідає чинному законодавству України та фактичним обставинам справи; зобов'язання виключити з акту перевірки № 1337/22-4/34435164 інформацію, яка не відповідає чинному законодавству України та фактичним обставинам справи, підлягають задоволенню в частині визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Діафан».

При цьому, суд вважає також за необхідне зазначити, що хоча на час розгляду справи відповідачем є Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, яка є правонаступником Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, однак спірні дії були вчинені саме Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, тому визнанню протиправними дії підлягають саме того органу, яким вони були вчинені, тобто Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України; якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Таким чином, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам, тобто 11,47 грн. (арк. справи 2).

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 40, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діафан» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дії щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Діафан», за результатами якої складено акт перевірки від 20 березня 2013 року за № 1337/22-4/34435164; визнання протиправними дії щодо внесення в акт перевірки № 1337/22-4/34435164 інформації, яка не відповідає чинному законодавству України та фактичним обставинам справи; зобов'язання виключити з акту перевірки № 1337/22-4/34435164 інформацію, яка не відповідає чинному законодавству України та фактичним обставинам справи, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Діафан», за результатами якої складено акт перевірки від 20 березня 2013 року за № 1337/22-4/34435164.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діафан» (код ЄДРПОУ 34435164, адреса: проспект Київський, буд. 11, Київський район, м. Донецьк, Донецька область, 83054) витрати по сплаті судового збору у розмірі 11(одинадцять) грн. 47 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 15 липня 2013 року.

Постанова у повному обсязі складена 19 липня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.