Рішення

від 15.07.2013 по справі 910/9115/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9115/13 15.07.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мейл.Ру Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» у формі товариства з обмеженою відповідальністю

про стягнення 249 317, 02 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Воловенко І.В.

від відповідача: Варічева Л.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мейл.Ру Україна» звернулось до Господарського суду міста Києві з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованості у розмірі 249 317, 02 грн. за договором № 2010/29 від 27.07.2010 р., з яких: 238 846, 58 грн. - сума основного боргу та 10 470, 44 грн. - 3 % річних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати послуг відповідно до умов вищевказаного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2013 р. порушено провадження у справі № 910/9115/13, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 10.06.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Під час розгляду справи позивач подав клопотання, у якому зазначає, що при складанні позовної заяви було допущено арифметичну помилку та фактично ціна позову становить 247 317, 02 грн., з яких основний борг становить 236 846, 58 грн. При цьому, позивач відзначає, що після звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Мейл.Ру Україна» до суду відповідач сплатив суму основного боргу.

У процесі провадження у справі відповідач подав відзив на позов, у якому зазначає, що 10.06.2013 р. ним сплачено 236 846, 58 грн., у зв'язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення відсутня заборгованість за договором № 2010/29 від 27.07.2010 р.

Крім того, відповідач зазначає про безпідставність нарахування позивачем 3 % річних, оскільки останнім невірно визначено термін виконання зобов'язань щодо оплати послуг за вищевказаним договором.

Розгляд справи переносився в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

12.07.2013 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва Товариство з обмеженою відповідальністю «Мейл.Ру Україна» подало заяву про зменшення розміру позовних вимог, у якій просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 236 846, 58 грн. та 3 % річних у розмірі 10 470, 44 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п.п. 3.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 р. під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Тож, зважаючи, що заява позивача не суперечить положенням ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне прийняти її та задовольнити.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги з урахуванням їх зменшення.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 15.07.2013 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.07.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мейл.Ру Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» у формі товариства з обмеженою відповідальністю укладено договір № 2010/29, за умовами якого позивач зобов?язався протягом терміну дії договору надавати відповідачу послуги з рекламних матеріалів відповідача на інформаційному ресурсі в мережі Інтернет http://www.mail.ru/, а відповідач - приймати та оплачувати послуги відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 2.6. договору якщо інше не передбачено додатками до договору, вартість та умови розміщення рекламних матеріалів відповідача визначається відповідно до прайс-листа, оформленого сторонами.

Відповідно до п.п. 4.2., 4.3. договору оплата послуг здійснюється відповідачем на умовах 100 % попередньої оплати на підставі рахунку, виставленого позивачем. Відповідач проводить оплату рахунку протягом трьох робочих днів з дати отримання рахунку.

Договір, відповідно до п. 9.1., набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2010 р.

Додатковою угодою від 01.01.2011 р. сторони продовжили дію договору № 2010/29 від 27.07.2010 р. до 31.12.2011 р.

Як вбачаться з матеріалів справи, позивачем надані обумовлені договором № 2010/29 від 27.07.2010 р. послуги на загальну суму 442 929, 30 грн., про що сторонами підписані акти здачі-приймання робіт (надання послуг), належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Також в матеріалах справи містяться виписки з банківського рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Мейл.Ру Україна», з яких вбачається, що відповідачем здійснено оплату послуг за договором № 2010/29 від 27.07.2010 р. у повному обсязі.

При цьому, з наявних у справі документів вбачається, що кошти у розмірі 236 846, 58 грн. за послуги, надані позивачем за період з квітня до листопада 2011 року, сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» у формі товариства з обмеженою відповідальністю у процесі провадження у даній справі.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує умови договору № 2010/29 від 27.07.2010 р. в частині оплати наданих позивачем послуг, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 236 846, 58 грн., яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Мейл.Ру Україна» просить стягнути в судовому порядку.

Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю «Мейл.Ру Україна» заявлені вимоги про стягнення 3 % річних від простроченої суми за період з 07.05.2011 р. до 15.04.2013 р., що становить 10 470, 44 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Припинення існування предмета спору, за змістом наведеної статті, свідчить про відсутність між сторонами неврегульованих питань.

Відповідно до п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

За таких обставин, враховуючи, що після порушення провадження у даній справі відповідач перерахував на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мейл.Ру Україна» грошові кошти у розмірі 236 846, 58 грн. за договором № 2010/29 від 27.07.2010 р., що є предметом розгляду спору у даній справі, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі № 910/9115/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мейл.Ру Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю в частині стягнення 236 846, 58 грн. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Що ж до вимог позивача про стягнення 3 % річних від простроченої суми за період з 07.05.2011 р. до 15.04.2013 р. у розмірі 10 470, 44 грн., суд відзначає, що відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Мейл.Ру Україна», останнє здійснює нарахування 3 % річних, виходячи із положень п.п. 4.2., 4.3. договору, відповідно до яких оплата послуг здійснюється відповідачем на підставі рахунку, виставленого позивачем протягом трьох робочих днів з дати отримання рахунку.

Разом з тим, позивачем не надано суду доказів надіслання/вручення відповідачу рахунків безпосередньо у день їх виставлення.

В той же час суд відзначає, що акти здачі-приймання робіт (надання послуг), які підписані сторонами містять посилання на відповідні рахунки, а відтак - приймаючи до уваги встановлений договором обов'язок відповідача здійснити 100 % попередню оплату, суд дійшов висновку, що підписання відповідачем вищевказаних актів свідчить про його обізнаність щодо наявності відповідних рахунків на оплату послуг за договором № 2010/29 від 27.07.2010 р.

Таким чином, строк оплати послуг за договором № 2010/29 від 27.07.2010 р. суд пов'язує із підписанням актів здачі-приймання робіт (надання послуг), що, в свою чергу, відповідає визначеному позивачем періоду нарахування.

Перевіривши правильність нарахування позивачем 3 % пічних від простроченої суми, суд дійшов висновку, що Товариства з обмеженою відповідальністю «Мейл.Ру Україна» вірно застосовано положення чинного законодавства України щодо застосування відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення 3 % річних від простроченої суми визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню судом.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.

З урахуванням викладеного, судовий збір в розмірі 39, 99 грн., сплачений платіжним дорученням № 2283 від 12.04.2013 р., оригінал якого міститься в матеріалах справи № 910/9115/13 підлягає поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю «Мейл.Ру Україна» з Державного бюджету України.

Відповідно до п. 5.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 21.02.2013, № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України» статтею 7 Закону передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 Господарського процесуального кодексу). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарським судам у здійсненні судочинства не застосовуються.

Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 Господарського процесуального кодексу, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

В той же час суд відзначає, що відповідно до ст. 80 Господарського процесуального кодексу України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат.

Частиною 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Тож, приймаючи до уваги, що спір у даній справі виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судовий збір в сумі, що пропорційна частині позову, до якої судом застосовано положення п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, покладається на Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю.

Витрати по сплаті судового збору в частині задоволення позову відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Припинити провадження у справі № 910/9115/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мейл.Ру Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю в частині стягнення 236 846, 58 грн.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 23, код ЄДРПОУ 23729809), з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мейл.Ру Україна» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 36001370) 10 470, 44 (десять тисяч чотириста сімдесят грн. 44 коп.) грн. - 3 % річних та 4 946, 36 (чотири тисячі дев'ятсот сорок шість грн. 36 коп.) грн. судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Мейл.Ру Україна» з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 39, 99 грн., сплачений платіжним дорученням № 2283 від 12.04.2013 р., оригінал якого міститься в матеріалах справи № 910/9115/13.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.07.2013 р.

Суддя Пригунова А.Б.