Постанова

від 23.07.2013 по справі 5008/1014/2012

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2013 р. Справа № 5008/1014/2012

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Костів Т.С.

суддів Малех І.Б.

Желік М.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Берегівського районного управління юстиції у Закарпатській області, м.Берегове Закарпатської області №5757/06-45 від 01.07.2013 року

на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 26.06.13 року

у справі № 5008/1014/2012

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Проектно-будівельного об'єднання „Тиса", м. Хуст

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Бульвар", м. Берегово

про: стягнення 290780 грн.

За участю представників сторін:

від позивача : Шаркаді І.І. - представник (довіреність від 23.11.2012р.);

від відповідача : не з'явився;

від ВДВС: не з'явився;

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 26.06.13 року у справі № 5008/1014/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Проектно-будівельного об'єднання „Тиса", м.Хуст до Товариства з обмеженою відповідальністю „Бульвар", м. Берегово про стягнення 290780 грн., скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельне об'єднання "Тиса", м.Хуст на дії Відділу державної виконавчої служби Берегівського районного управління юстиції задоволено; визнано незаконною та скасовано постанову Відділу державної виконавчої служби Берегівського районного управління юстиції ВП №38150817 від 27.05.2013 р. про відмову у відкриті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу), при виконанні наказу господарського суду Закарпатської області № 5008/1014/2012 від 15.03.2013 року.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Закарпатської області від 26.06.13 року у справі № 5008/1014/2012, - орган, дії якого оскаржуються - відділ державної виконавчої служби Берегівського районного управління юстиції у Закарпатській області, - подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що на підставі заяви стягувача №64 від 05.04.2013 р. про повернення наказу господарського суду Закарпатської області №5008/1014/2012 р. згідно із п.1 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», 12.04.2013 р. постановою державного виконавця завершено виконавче провадження . Відповідно до вимог ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом .

На підставі наведеного скаржник просить ухвалу суду скасувати та відмовити у задоволенні скарги.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.07.13 р. подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 23.07.13 р.

Представнику роз'яснено його права згідно ст.22 ГПК України.

23.07.2013 року в судове засідання з'явився представник позивача, проти доводів апеляційної скарги заперечив, надавши усні пояснення аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скарг (зареєстровано канцелярією суду за №05-04/4200/13 від 22.07.2012р.). Ствердив, зокрема, що державним виконавцем не взято до уваги приписи ч.5 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», яка не містить обмежень щодо права повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання, крім випадку, коли відповідний строк пропущено. Враховуючи наведене, оскаржувану ухвалу вважає законною та обгрунтованою, просить залишити її без змін, а скаргу - без задоволення.

Представник скаржника в судове засідання 23.07.2013 року не з'явився, на адресу суду надіслав клопотання (зареєстроване канцелярією суду за №05-04/4182/13 від 19.07.2013року) про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку із неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника.

З метою дотримання вимог, передбачених ч.2 ст.102 Господарського процесуального кодексу України, беручи до уваги п.п. 4, 5 ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 10.07.13 р., апеляційна скарга розглядається за відсутності представника скаржника.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:

Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, заслухавши представника, колегія суддів встановила наступне:

як правильно встановлено судом першої інстанції, рішенням господарського суду Закарпатської області від 26.12.2012 р. по справі №5008/1014/2012 присуджено до стягнення з ТзОВ „Бульвар" на користь ТзОВ „Проектно-будівельне об'єднання „Тиса" 290780 грн. та суму 5815,60 грн. відшкодування судового збору. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.03.2013 р. рішення господарського суду Закарпатської області від 26.12.2012р. по справі №5008/1014/2012 залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. На виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 26.12.2012 р. та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 05.03.2013 р. видано наказ від 15.03.2013 р. на примусове виконання рішення.

01.04.2013 р. Відділом державної виконавчої служби Берегівського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу суду від 15.03.2013 р. та надано боржнику строк до самостійного виконання судового рішення до 08.04.2013 р.. Однак, на підставі заяви стягувача від 05.04.2013 р. було повернуто наказ стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону України „Про виконавче провадження", відповідно до якого, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача.

Заявою від 23.05.2013 р. № 209 стягувач повторно звернувся до відділу ДВС з проханням прийняти до виконання наказ та відкрити виконавче провадження. Однак, 27.05.2013 р. відділом ДВС прийнято постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) з посиланням на п. 7 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження".

Посилання скаржника на неможливість розпочинання знову завершеного виконавчого провадження крім випадків, встановлених законом, в силу ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», підставно не було взято до уваги місцевим господарським судом. Згідно із ч. 5 ст. 47 вказаного закону, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст. 22 цього Закону. Отже, наведеним положенням стягувачу надано право після повернення виконавчого документа повторно пред'явити його до виконання, що тягне за собою обов'язок органу ДВС вжити заходів до його примусового виконання. При цьому, ст.49 вказаного закону не визначає таку підставу для закінчення виконавчого провадження, як повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою.

Положення п.7 ч.1 ст.26 Закону (відмова у відкритті виконавчого провадження, якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою) кореспондується з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 49 Закону, якою встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду. Отже, підставою для закінчення виконавчого провадження є заява стягувача про відмову від примусового виконання рішення суду, яка має бути визнана судом, і яка, відповідно, виключає можливість повторного пред'явлення виконавчого документу до виконання, оскільки за приписами ч.1 ст.50 Закону, завершене виконавче провадження з наведених підстав не може бути розпочате знову.

В силу ст.124 Конституції України, ст.115 ГПК України, рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" визначає виконавче провадження як завершальну стадію судового провадження.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Однак, у встановленому законом порядку підстави, передбачені у ст. 104 ГПК України для скасування або зміни судового рішення не були доведені суду належними доказами.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.07.13 року зобов'язано скаржника здійснити сплату судового збору у розмірі 573,50 грн. до 21.07.13 року та надати суду докази зарахування останнього до спеціального фонду Державного бюджету України. Беручи до уваги невиконання скаржником вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 10.07.13 року та керуючись ст.4 ЗУ ,,Про судовий збір'', судова колегія прийшла до висновку про стягнення з скаржника за розгляд апеляційної скарги 573,50 грн. судового збору в доход Державного бюджету.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу господарського суду Закарпатської області від 26.06.13 року у справі №5008/1014/2012 - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 1, 21, 33, 43, 99, 101, 102, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Ухвалу господарського суду Закарпатської області від 26.06.13 року у справі № №5008/1014/2012 залишити без змін, апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Берегівського районного управління юстиції у Закарпатській області - без задоволення.

2. Стягнути з Відділу державної виконавчої служби Берегівського районного управління юстиції у Закарпатській області (90202, м.Берегово, вул.Шевченка,49, ЄДРПОУ 35055760) 573,50 грн. в доход Державного бюджету.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

4. Матеріали справи скеровуються до господарського суду Закарпатської області.

Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 25.07.2013 року.

Головуючий-суддя Костів Т.С.

суддя Малех І.Б.

суддя Желік М.Б.