Рішення

від 20.03.2009 по справі 14/45

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/45

20.03.09  

Україна

Господарський суд    Чернігівської  області

м.Чернігів,пр.Миру,20                                                                                                                                                    Тел.77-99-18

Іменем України

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

17 березня 2009р.                                                                                                    справа №14/45

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Вена”, пр.Перемоги,67, кв.2-3, м.Чернігів, 14000

До відповідача: Приватного підприємства „Промелектро 2007”, вул.Воровського,20а, кв.3, м.Чернігів, 14000

Про  стягнення  5108грн. 51коп.  

                                                                                                        Суддя   Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача:   Шаповалова Ю.Г. представник довіреність №07/ЮР/09 від 01.01.09р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 4046,68грн. за поставлений товар згідно договору №8/61П/08 від 30.04.08р., 196,93грн. пені та 864,90грн. штрафу згідно п.7.4. договору.

У письмовому поясненні від 03.03.09р. позивач зазначив, що відповідачу поставлено товар на суму 4324,70грн., і зарахування оплат проводилося в порядку черговості, суму 2163,40грн. перераховану відповідачем платіжним дорученням №131 від 05.01.09р. зараховано: 278,02грн. –в рахунок часткової оплати накладної №01050702 від 05.11.08р., 1885,38грн. в рахунок оплати товару, поставленого раніше, що станом на 03.03.09р. заборгованість відповідача складає 4046,68грн., з врахуванням штрафних санкцій –5108,51грн.

Представник позивача в судовому засіданні надав письмове детальне пояснення щодо підстав та порядку зарахування грошових коштів, що надійшли від відповідача, із наведенням переліку видаткових накладних за період з 15.04.08р. по 23.12.08р., вартості отриманого відповідачем товару, сум здійснених відповідачем оплат та їх зарахування, номер і дати платіжних документів. Позивач у поданому поясненні також зазначив, що позивачем поставлено відповідачу товар на суму 28690,06грн. за період з 15.04.08р. по 23.12.08р. і станом на 17.03.09р. заборгованість відповідача за отриманий товар складає 4046,68грн., в тому числі по накладним №01050702 від 05.11.08р. на суму 114,44грн., №01050990 від 06.11.08р. на суму 142,03грн., №01051163 від 07.11.08р. на суму 495,60грн., №01051427 від 10.11.08р. на суму 217,73грн., №01051529 від 10.11.08р. на суму 86,58грн., №01052672 від 17.11.08р. на суму 226,83грн., №01053009 від 19.11.08р. на суму 1716,79грн., №01049285 від 23.12.08р. на суму 1046,68грн.

Представник позивача в судовому засіданні надав довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якій вказано про проведення 27.12.06р. державної реєстрації новоутвореної шляхом заснування юридичної особи Приватного підприємства „Промелектро 2007”, ідентифікаційний код 34853531, місцезнаходження вул.Воровського,20а, кв.3, м. Чернігів, про проведення 02.03.09р. реєстраційної дії –внесення інформації щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу.

          У відповідності до приписів Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” відомості щодо місцезнаходження юридичної особи, які були внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними доки до них не внесено відповідних змін.

          Відповідач відзив на позов не надав. Повноважного представника в судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило. Ухвали про порушення провадження по справі та про відкладення розгляду справи направлені на адресу відповідача зазначену у позовній заяві (м. Чернігів, вул.Воровського,20а, кв.3), яка відповідає адресі державної реєстрації, повернулася до суду з відміткою відділу поштового зв'язку за закінченням терміну зберігання.

З огляду на викладене та з урахуванням обставин справи, суд вважає, що матеріалами справи підтверджується виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, оскільки направлення відповідачу копії ухвал про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи відбулося за адресою вказаною в позовній заяві, яка відповідає адресі державної реєстрації.

Нез'явлення відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті. Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, господарський суд встановив:

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України яка кореспондується з ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

30.04.08р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №8/61П/08 Відповідно до п.1.1. договору постачальник (позивач у справі) зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у договорі, поставити та передати у власність покупцеві (відповідачу у справі) товар (партію товару), в асортименті, кількості та цінами, вказаних в накладних, що засвідчують передачу-приймання товару від постачальника до покупця та є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах договору прийняти та оплатити вказаний товар.

Відповідно до п.2.1. договору передача товару від постачальника покупцю здійснюється за видатковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, кількість, ціну товару та загальну вартість товару, що поставляється. Дата вказана постачальником у видатковій накладній є датою поставки товару постачальником.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар згідно видаткових накладних №01050702 від 05.11.08р. на суму 392,46грн., №01050990 від 06.11.08р. на суму 142,03грн., №01051163 від 07.11.08р. на суму 495,60грн., №01051427 від 10.11.08р. на суму 217,73грн., №01051529 від 10.11.08р. на суму 86,58грн., №01052672 від 17.11.08р. на суму 226,83грн., №01053009 від 19.11.08р. на суму 1716,79грн., №01049285 від 23.12.08р. на суму 1046,68грн., а всього на загальну суму 4324,70грн. Факт отримання відповідачем товару по зазначеним видатковим накладним підтверджується самими накладними та довіреністю ЯОУ №145410 від 03.11.08р.

          У відповідності до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.6.1. договору покупець зобов'язаний оплатити постачальнику вартість (ціну) кожної партії товару не пізніше 7 календарних днів з дати поставки товару, шляхом безготівкового перерахування суми грошових коштів на банківський рахунок постачальника.

Згідно п.6.3 договору при здійсненні платежу покупець обов'язково повинен вказувати у платіжному доручення номер і дату первинного документу (номер договору, рахунка-фактури, видатково-прибуткових накладних).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач 05.01.09р. згідно платіжного доручення №131 на суму 2163,40грн. здійснив останню оплату за отриманий товар, вказавши в призначенні платежу «плата за матеріали зг рах. б/н від 30.12.08, в т.ч. ПДВ 360,57», тобто відповідачем в порушення умов п.6.3 договору не визначено певний номер і дату видаткової накладної.

Із поданого позивачем розрахунку стягуваної суми боргу та письмового пояснення від 17.03.09р. щодо підстав та порядку зарахування грошових коштів, що надійшли від відповідача, вбачається, що позивачем зарахована оплата в сумі 2163,40грн. в порядку черговості відпуску товару відповідачу. Таким чином, в оплату товару отриманого відповідачем по видатковій накладній №01050702 від 05.11.08р. позивачем зараховано коштів у сумі 278,02грн., а решта суми 1885,38грн. врахована позивачем в оплату товару раніше отриманого відповідачем від позивача по видатковим накладним які не є підставою позову.

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на вище викладене суд доходить висновку, що відповідач не провів оплату товару у встановлений п. 6.1. договору строк, заборгованість відповідача на день розгляду справи становить 4046,68грн., що підтверджується матеріалами справи, поданими позивачем письмовими поясненнями та не спростовується відповідачем. Суд погоджується з визначеним позивачем розміром заборгованості по кожній видатковій накладній: №01050702 від 05.11.08р. у сумі 114,44грн., №01050990 від 06.11.08р. у сумі 142,03грн., №01051163 від 07.11.08р. у сумі 495,60грн., №01051427 від 10.11.08р. у сумі 217,73грн., №01051529 від 10.11.08р. у сумі 86,58грн.,  №01052672 від 17.11.08р. у сумі 226,83грн., №01053009 від 19.11.08р.  у сумі 1716,79грн.,  №01049285  від  23.12.08р.  у сумі   1046,68грн.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За таких обставин, борг в сумі 4046,68грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У п. 7.3. договору сторони передбачили, що за порушення терміну оплати вартості (ціни) поставленого товару, встановленими п.6.1. договору постачальник має право стягнути з покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період порушення винною стороною грошового зобов'язання, від суми боргу за кожен день прострочки.

Позивач просить стягнути з відповідача 196,93грн. пені за період з 13.11.08р. по 10.02.09р.

Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем термінів оплати за поставлений товар та дослідивши поданий позивачем розрахунок пені суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 196,47грн. за період з 13.11.08р. по 10.02.09р. В решті стягнення пені позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв'язку з допущеними позивачем арифметичними помилками при здійсненні нарахування пені.

Згідно ч. 3 ст.6 Цивільного  кодексу України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

          У відповідності до ст. 627 Цивільного кодексу України , відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У п.7.4. договору сторони встановили, що в разі порушення грошових зобов'язань за договором постачальник має право стягнути з покупця штраф в розмірі 10% від вартості кожної партії неоплачених товарів поставлених постачальником протягом строку дії договору, а в разі порушення грошових зобов'язань більше ніж на 20 календарних днів постачальник має право стягнути штраф в розмірі 20% від вартості поставлених, але не оплачених товарів.

Позивач просить стягнути з відповідача 864,90грн. штрафу у розмірі 20% від вартості поставлених, але не оплачених товарів.

Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем термінів оплати за поставлений товар більше ніж на 20 календарних днів та дослідивши поданий позивачем розрахунок пені суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення штрафу підлягають задоволенню в повній сумі.

Оскільки відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, взяті на себе зобов'язання не виконав, за отриманий товар своєчасно не розрахувався і вимоги позивача не оспорив, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 4046,68грн., в частині стягнення пені в сумі 196,47грн., в частині стягнення штрафу в сумі 864,90грн. В решті позову відмовити.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у зв'язку з несвоєчасним виконанням договірних зобов'язань та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача державне мито в сумі 102грн. та 117,99грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст.525, 526, 599, 627, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 216, 230, 231, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Промелектро 2007” (вул.Воровського,20а, кв.3, м.Чернігів, р/р 260010664445900 в АК „Укрсиббанк” МФО 351005 код 34853531) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Вена” (пр.Перемоги,67, кв.2-3, м.Чернігів, р/р 26004301000251 в ЧФ АКБ „Форум” МФО 343002 код 14245188) 4046грн.68коп. боргу, 196грн.47коп. пені, 864грн.90коп. штрафу, 102грн.00коп. державного мита, 117грн.99коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя                                                                                                    Н.Ю.Книш

Рішення підписано 20.03.09р.

Суддя                                                                                                    Н.Ю.Книш