Рішення

від 22.07.2013 по справі 910/11268/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11268/13 22.07.13

За позовом Приватного підприємства"ОХОРОННЕ ПІДПРИЄМСТВО ШЕРИФ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОТСПОРТПРОМ"

про стягнення 137 803,28 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Настиченко В.А. по довіреності № 3004/2013/7 від 30.04.2013р.

від відповідача: не з'явились

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства"ОХОРОННЕ ПІДПРИЄМСТВО ШЕРИФ" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОТСПОРТПРОМ" суми основного боргу в розмірі 124948,00 грн., пеню в розмірі 10145,78 грн., 624,75 грн. інфляційних втрат та три проценти річних в сумі - 2084,75 грн. відповідно до договору № 270.А від 30.09.2011 р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов вищезазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2013 р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 08.07.2013 р. за участю представників сторін.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.07.2012р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 22.07.2013р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

У даному судовому засіданні представник позивача подав заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОТСПОРТПРОМ" суму основного боргу в розмірі 124 948,00 грн., пеню в розмірі 8 983,27 грн., 624,75 грн. інфляційних втрат та три проценти річних в сумі - 2084,75 грн. Суд розцінює подану заяву позивача, як заяву про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Заяв, клопотань від представника відповідача на адресу суду не надходило.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

У судовому засіданні 22.07.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.09.2011р. між Приватним підприємством «ОХОРОННЕ ПІДПРИЄМСТВО ШЕРИФ» (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Охотспортпром» (далі-замовник) укладено договір № 270.А

Предметом договору є надання послуг щодо забезпечення безпеки персоналу замовника та охорону майна замовника на об'єкті, розташованого за адресою: Київська область, Вишгородський район, Глібівська сільрада, «Зелений бір» 2. (п. 1.1. договору).

Згідно з п. 1.2. договору, охорона об'єкта здійснюється охоронниками в установленій сторонами формі із спецзасобами.

Відповідно до п. 7.1. договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами. Термін дії договору: з 01.10.2011р. по 31.05.2012р.Ю, але в будь-якому випадку, до моменту повного виконання обома сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Пунктом 2.1.2. договору визначено, що виконавець зобов'язаний забезпечити охорону об'єкта від злочинних чи інших не законних дій та посягань, а замовник в свою чергу зобов'язаний вчасно та в повному обсязі у терміни та на умовах, визначених договором провести необхідні платежі і розрахунки за здійснені послуги (п. 3.1.2. договору).

Розділом четвертим, сторони обумовили фінансові умови договору, відповідно до якого:

4.1. Оплата за послуги Виконавця, відповідно до умов цього договору складає: 18000,00 грн. без ПДВ за один місяць охорони.

4.2. Замовник оплачує послуги Виконавця авансом не пізніше 15-го числа поточного місяця на підставі даного Договору.

4.2.1. Послуги за цим договором вважаються наданими після підписання Акту приймання-передачі наданих послуг. Виконавець кожного місяця надає Замовнику Акт приймання-передачі наданих послуг. Замовник протягом 3 (трьох) днів підписує Акт приймання-передачі наданих послуг, або направляє Виконавцю мотивовану відмову від підписання. Якщо протягом вказаного терміну Акти наданих послуг не будуть підписані чи Виконавцем не буде одержано мотивованої відмови, то Акти наданих послуг вважаються підписаними, а дані Послуги надані належним чином і у повному обсязі без будь-яких зауважень та претензій в повному обсязі зі Сторони Замовника. Правові наслідки такого факту прирівнюються до правових наслідків підписання Актів наданих послуг.

4.3. Оплата за послуги Виконавця, відповідно до умов цього договору, за згодою Сторін, що висловлена письмово може бути як зменшена, так і збільшена, від реально виконаного обсягу робіт.

4.4. Оплата відбувається шляхом перерахування грошових коштів на наданий Виконавцем розрахунковий рахунок у відповідності до чинного законодавства України.

4.5. Остаточний розрахунок та задоволення взаємних вимог проводиться протягом 10 банківських днів з моменту розірвання або закінчення дії цього Договору.

Відповідно до п. 5.1. договору, за невиконання або неналежне виконання сторонами умов договору вони несуть відповідальність відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОХОТСПОРТПРОМ» своїм листом № б/н попросило Приватне підприємство «Охоронне підприємство Шериф» зменшити обсяг послуг охорони об'єкту за адресою: Київська область, Вишгородський район, Глібівська сільрада, «Зелений бір 2», за договором №270.А від 30.09.2011р. у зв'язку з відсутністю фінансування - з 15 березня 2012р. залишити на об'єкті один цілодобовий пост охорони в кількості одного охоронника.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами 16.05.2012р. було підписано додаткову угоду № 1 до договору №270.А від 30.09.2011р., відповідно до якої сторони погодили, що термін дії договору №270.А буде продовжено до 31.12.2012р.

Додатковою угодою від 31.07.2012р. №2 до договору №270.А від 30.09.2011р. замовник та виконавець дійшли згоди, що заборгованість замовника перед виконавцем за договором № 270.А від 30.09.2011 року, яка на момент погодження цього Графіка становить 115 448,00 грн. (сто п'ятнадцять тисяч чотириста сорок вісім гривень 00 копійок), буде погашено шляхом перерахування грошових коштів замовником на поточний рахунок виконавця щомісячно починаючи з вересня 2012 року, наступним чином:

ѕ 19241,34 грн. замовник зобов'язується перерахувати виконавцю до 25.09.12 р.;

ѕ 19241,34 грн. замовник зобов'язується перерахувати виконавцю до 25.10.12р.

ѕ 19241,33 грн. замовник зобов'язується перерахувати виконавцю до 25.11.12р.;

ѕ 19241,33 грн. замовник зобов'язується перерахувати виконавцю до 25.12.12р.;

ѕ 19241,33 грн. замовник зобов'язується перерахувати виконавцю до 25.01.13р.;

ѕ 19241,33 грн. замовник зобов'язується перерахувати виконавцю до 25.02.13р.;

Замовнику надається право дострокового виконання взятих на себе зобов'язань по даному графіку погашення заборгованості.

При простроченні проведення розрахунків за даною Додатковою угодою № 2 Замовником, останній зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 3 % річних від простроченої суми, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення оплати. Сторони погодились, що за своєю правовою природою застосовані проценти не вважаються способом забезпечення виконання зобов'язання, майновими санкціями (неустойкою, штрафом, пенею) в розумінні господарського законодавства України,а є платою за користування чужими грошовими коштами згідно з цивільним законодавством України (статті 536, 625 ЦКУ).

Додатковою угодою № 3 від 22.11.2012р. до договору № 270.А від 30.11.2012р. сторони домовились про дострокове розірвання договору №270.А від 30.09.2011р. за взаємною згодою сторін. Дана угода набирає чинності з 26.11.2012р.

Зобов'язання замовника, зазначеного у п. 3.1.2. договору № 270.А припиняється з моменту повного виконання ним цього зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що виконавцем були надані послуги з охорони відповідно до договору № 270.А від 30.09.2011 р., що підтверджується підписаним обома сторонами актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-0000038 за жовтень 2011р на суму 18000,00 грн. без ПДВ; № ОУ-0000039 за листопад 2011р. на суму 18000,00 грн. без ПДВ; № ОУ-0000055 за грудень 2011р. на суму 18870,00 грн. без ПДВ; № ОУ-0000004 за січень 2012р. на суму 18870,00 грн. без ПДВ; № ОУ-0000024 за лютий 2012р на суму 18870,00 грн. без ПДВ; № ОУ-0000042 за березень 2012р. на суму 13 838,00 грн. без ПДВ; № ОУ-000085 за травень 2012р. на суму 9000,00 грн. без ПДВ; № ОУ-0000114 за липень 2012р. на суму 9000,00 грн. без ПДВ; № ОУ-0000141 за серпень 2012р. на суму 9000,00 грн. без ПДВ; № ОУ-0000155 за вересень 2012р. на суму 9000,00 грн. без ПДВ; № ОУ-0000171 за жовтень 2012р. на суму 9000,00 грн. без ПДВ; № ОУ-0000178 за листопад 2012р. на суму 7500,00 грн. без ПДВ.

Відповідно до п. 3.1.2. договору, замовник зобов'язаний вчасно та в повному обсязі у терміни та на умовах, визначених договором провести необхідні платежі і розрахунки за здійснені виконавцем послуги.

Проте відповідач в порушення умов договору, за надані послуги в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого у останнього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 124 948,00 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідача належним чином не виконав умови договору № 270.А від 30.09.2011 р. щодо сплати за послуги охорони, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 124 948,00 грн.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача відповідно до договору № 270.А від 30.09.2011р. основний борг в розмірі 124 948,00 грн.; пеню в розмірі 8 983,27 грн., три відсотки річних в розмірі 2 084,75 грн. та інфляційні збитки в розмірі 624,75 грн.

З матеріалів справи вбачається,що позивач направляв відповідачу лист № 0211/1 від 02.11.2012р. з вимогою про належне виконання зобов'язань та сплату коштів за надані послуги.

Станом на день розгляду справи відповідач не сплатив заборгованість в повному обсязі за договором № 270.А від 30.09.2011р.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Проаналізувавши зміст укладеного договору № 270.А від 30.09.2011 р., суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками цей договір є договором про надання послуг, який відповідає вимогам статті 901 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач у судове засідання не з'явився, заявлених до нього вимог не спростував, відсутність у нього заборгованості станом на день розгляду справи не довів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 270.А від 30.09.2011 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача відповідно до договору № 270.А від 30.09.2011 р. заборгованості в розмірі 124 948,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договорів, у визначені строки оплату за надані послуги охорони не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Згідно з п. 5.4. договору, за несвоєчасну оплату або неналежне виконання своїх обов'язків щодо оплати наданих виконавцем послуг, замовнику нараховується штрафна пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний прострочений день на суму невиконаних зобов'язань.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Разом з цим, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зазначена стаття передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, у разі якщо інше не встановлено законом або договором, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється Цивільним кодексом України.

Укладеним між сторонами договором передбачено нарахування пені за кожний день прострочення, тобто, відповідальність носить подовжувальний характер.

Враховуючи, що в силу умов п. 4.2. договору, відповідач зобов'язаний був вносити платежі не пізніше 15 числа поточного місяця, то момент прострочення виконання зобов'язання слід встановлювати щодо кожного місяця наданих послуг, і, в залежності від встановленого, нараховувати пеню, за кожний місяць наданих послуг окремо.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті послуг охорони відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, відповідно до п. 5.4. договору, пеню розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача становить 8 983,27 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 8 983,27 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті за надані послуги охорони, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь 3% річних в сумі 2 084,75 грн. та 624,75 грн. інфляційних збитків.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 2 084,75грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 624,75 грн. (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Приватного підприємства"ОХОРОННЕ ПІДПРИЄМСТВО ШЕРИФ" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОТСПОРТПРОМ" (04075, м. Київ, вул. Миколи Юнкерова, буд. 20, код 32772498), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем у процесі виконавчого провадження, на користь Приватного підприємства"ОХОРОННЕ ПІДПРИЄМСТВО ШЕРИФ" (02093, м. Київ, вул. Поліська, 22, кв. 126, код 33882158) заборгованість в розмірі 124 948 (сто двадцять чотири тисячі дев'ятсот сорок вісім) грн..00 коп., пеню в розмірі 8 983 (вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят три) грн. 66 коп., 3% річних в розмірі 2 084 (дві тисячі вісімдесят чотири) грн. 75 коп., інфляційні збитки в розмірі 624 (шістсот двадцять чотири) грн.. 75 коп. та судовий збір в розмірі 2 732 (дві тисячі сімсот тридцять дві) грн. 81 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.07.2013р.

Суддя Трофименко Т.Ю.