Постанова

від 17.03.2009 по справі б26/294-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Б26/294-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 17 березня 2009 р.                                                                                    № Б26/294-08  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Хандуріна М.І., –головуючого,

Короткевича О.Є.,

Панової І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Євразія"

на постановугосподарського суду  Дніпропетровської області від  18 грудня 2008 року

у справі господарського суду№ Б26/294-08Дніпропетровської області

за заявоТовариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплект"

доТовариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Промагрокомплекс"

провизнання банкрутом,

ліквідаторарбітражний керуючий Деркунський К.Л.

за участю представників сторін:

ТОВ "Торговий Дім "Євразія" –Міськова О.Б. (дов. від 29.09.2008);

Ліквідатор Деркунський К.Л.,

встановив:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2008 за заявою ТОВ "Агрокомплект" порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ Виробничо-комерційна фірма "Промагрокомплекс" в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

          Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2008 (суддя Камша Н.М.) Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Промагрокомплекс" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено Деркунського К.Л., якого зобов'язано письмово повідомити всіх відомих йому кредиторів про визнання відсутнього боржника банкрутом, після завершення заходів ліквідаційної процедури подати на затвердження суду звіт та ліквідаційний баланс.

          В касаційній скарзі ТОВ "Торговий Дім "Євразія" просить скасувати постанову суду першої інстанції, а заяву ініціюючого кредитора повернути без розгляду. В обґрунтування посилається на порушення та невірне застосування норм матеріального і процесуального права, зокрема ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 17, 18 Закону України "Про порядок реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", ст.ст. 33, 34 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову господарського суду, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону в разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, спрощена процедура банкрутства відповідно до статті 52 Закону передбачає введення ліквідаційної процедури боржника одразу ж після порушення провадження у справі про банкрутство, що має наслідком припинення господарської діяльності боржника (ч.1 ст.23 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство боржника було порушено за заявою ТОВ "Агрокомплект". Заява мотивована неспроможністю боржника погасити заборгованість у розмірі 279730,40 грн. за договором оренди № 6 від 29.06.1999, що підтверджується  визнаною боржником претензією. Факт відсутності боржника та його керівних органів за юридичною адресою підтверджено актом від 21.11.2008, складеним директором ініціюючого кредитора та представником власника адмінбудівлі (а.с. 16) та витягом з ЄДРПОУ від 14.11.2008 (а.с. 18-19).

Постановою суду від 18.12.2008 ТОВ Виробничо-комерційну фірму "Промагрокомплекс" визнано банкрутом з урахуванням особливостей, визначених ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Зазначена постанова мотивована тим, що заявлені вимоги ініціюючого кредитора підтверджуються матеріалами справи, доказів її погашення боржником не надано. Факт відсутності боржника за місцезнаходженням підтверджено актом від 21.11.2008, відсутність підприємницької діяльності боржника підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб  та фізичних осіб –підприємців від 14.11.2008, в якому вказано, що боржник перебуває в стані припинення підприємницької діяльності.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України  вважає, що господарський суд Дніпропетровської області при прийнятті постанови про визнання відсутнього боржника банкрутом належним чином не перевірив належність доказів на підтвердження наявності ознак, необхідних для порушення справи про банкрутство відсутнього боржника в порядку ст. 52 Закону, зокрема факт відсутності боржника за місцезнаходженням, відсутності підприємницької діяльності боржника, ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”, який набув чинності  з 01.07.2004 року в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Відповідно до вимог ч. 1, 3 ст. 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню  до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені , вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її  місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором  (п.7 ст.19 Закону).

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства  повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 14.11.2008, не містить запису  про  відсутність боржника –ТОВ Виробничо-комерційна фірма "Промагрокомплекс" та його керівних органів за його місцезнаходженням:  м.Дніпропетровськ, вул. Писаржевського, буд. 1-А, к. 101. Наявний у матеріалах справи акт від 21.11.2008, складний директором ініціюючого кредитора, не може бути належним доказом відсутності боржника за його місцезнаходженням. (а.с. 16)

Таким чином, твердження суду першої інстанції  про, що незнаходження боржника за юридичною адресою не підтверджено матеріалами справи.

Колегія суддів Вищого господарського суду України наголошує, що  вищевказані норми Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" передбачають можливість внесення реєстратором, після дотримання передбаченої ст. 19 процедури, до реєстру запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Крім того, визнаючи боржника банкрутом, місцевий господарський суд виходив з того, що відсутність підприємницької діяльності у боржника підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 622567 станом на 21.05.2008, в якому зазначено, що боржник перебуває в стані припинення підприємницької діяльності.

Ст. 42 Господарського кодексу України передбачено, що   підприємництво –це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно з ч.1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до Державного класифікатора України, затвердженого наказом Державного  комітету України  з питань  технічного  регулювання та споживчої політики від 28.05.2004, підприємницька  діяльність  -  самостійна  ініціативна, систематична,   на   власний   ризик   господарська    діяльність, здійснювана   суб'єктами  господарювання  (підприємцями)  з  метою досягнення  економічних  і  соціальних  результатів  та  одержання прибутку.

Враховуючи викладене, Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що поняття відсутності підприємницької діяльності боржника  та процесу припинення підприємницької діяльності, який не завершено, не є тотожними, що не свідчить про відсутність підприємницької діяльності,  як систематичної господарської діяльності  боржника.

Крім того, із наданого заявником касаційної скарги витягу з ЄДРПОУ від 14.01.2009 вбачається, що внесення реєстрації дії щодо припинення юридичної особи скасовано.

Наявність інших ознак, які б свідчили  про відсутність підприємницької діяльності боржника,  а також ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності судом досліджено не було.

Отже, господарський суд Дніпропетровської області без належних правових підстав порушив провадження у справі  про банкрутство відсутнього боржника за спрощеною процедурою, в порушення вимог ст. 34 ГПК України,  без  належних доказів відсутності  боржника або його керівних органів за їх місцезнаходженням, без дослідження наявність ознак, які б свідчили  про відсутність підприємницької діяльності боржника, зокрема ненадання боржником протягом року до  органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, відсутність підприємницької діяльності боржника дійшов передчасного висновку про подальший розгляд справи за спрощеною процедурою шляхом визнання боржника –ТОВ Виробничо-комерційна фірма "Промагрокомплекс" банкрутом в порядку ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За таких обставин, оскаржувана постанова не відповідає вимогам закону до судового рішення, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд до суду першої інстанції .

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119  - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Євразія" задовольнити частково.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2008 року у справі № Б26/294-08 скасувати, справу передати на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий                                                                                 М.І. Хандурін

Судді                                                                                         О.Є Короткевич

                                                                                                    І.Ю. Панова