4/447-07/06
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2009 р. № 4/447-07/06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, суддісуддівКота О.В.,Владимиренко С.В.,Шевчук С.Р.
розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-С"
на рішення господарського суду Київської області від 9 жовтня 2008 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 9 грудня 2008 року
у справі № 4/447-07/6
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-С"
До1)Національного університету Державної податкової служби України2)Кримського факультету Національного університету Державної податкової служби України
провизнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії
за участю представників:
позивача: не з'явилися
відповідача-1: Новошицького А.В.
відповідача-2: не з'явилися
встановив:
Рішенням господарського суду Київської області від 9 жовтня 2008 року (суддя Маляренко А.В.) в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 3 грудня 2008 року (Мазур Л.М., Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд-С" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів, оскільки судами при винесенні оскаржуваних судових актів порушено норми матеріального та процесуального права.
Сторони, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач та відповідач-2 не скористалися передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.
Заслухавши пояснення представника відповідача-1, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Господарськими судами встановлено, що 15 червня 2004 року Кримський факультет Національної академії ДПС України (замовник) та TOB "Гранд-С" (підрядник) уклали договір № 9 "Капітальний ремонт другого поверху учбового корпусу № 1 Кримського факультету Національної академії державної податкової служби України" (далі за текстом - Договір № 9), відповідно до умов якого замовник (відповідач-2) доручив, а підрядник (позивач) зобов'язався виконати капітальний ремонт другого поверху вказаного вище корпусу за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Елеваторна, 8.
Згідно п. 2.1 Договору № 9 підрядник зобов'язався виконувати роботу, обумовлену договором, своїми засобами, якісно та у встановлений цим договором термін; передати по акту приймання-передачі матеріали від розбірки придатні для подальшого використання при виконанні робіт за цим договором, а замовник в свою чергу зобов'язався забезпечити безпечні умови праці для персоналу підрядника та своєчасно прийняти і оплатити виконані роботи, згідно умов договору (п. 2.2. Договору № 9).
Суди вірно визначили, що за своєю правовою природою укладений сторонами Договір № 9 є договором будівельного підряду.
Частиною 1 ст. 318 ГК України передбачено, що за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.
Відповідно до ст. 323 ГК України, договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону.
Згідно ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до п. 3.1 Договору № 9, загальна вартість робіт, яка визначена на підставі кошторисів № 1 і затвердженої керівниками сторін договірної ціни, складає 159920 грн.
Відповідно до Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 року № 668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" (далі за текстом - Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві), які є обов'язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників), кошторисною документацією є кошториси та інші документи, пов'язані із складанням (розрахунки, обґрунтування, пояснення, відомості про ресурси тощо), і необхідні для визначення кошторисної вартості будівництва та договірної ціни; кошторисом є зведені витрати, зведені кошторисні розрахунки, об'єктні та локальні кошторисні розрахунки, об'єктні та локальні кошториси, кошториси на окремі види робіт, кошториси на проектні та пошукові роботи, інші розрахунки витрат на будівництво, складені за встановленою формою, на основі яких визначається кошторисна вартість будівництва і договірна ціна. Кошторисна вартість будівництва може визначатися у приблизному або твердому кошторисі. Кошторис вважається твердим, якщо договором підряду не передбачено інше. Зміни до твердого кошторису можуть бути внесені лише за згодою сторін.
Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає вірним висновок місцевого та апеляційного господарського суду, що сторони погодили про договірну ціну вказаного договору.
Пунктом 3.5 Договору № 9 сторони погодили, що розрахунок за виконані роботи здійснюється не пізніше 10-ти банківських днів з дня підписання акта здачі-приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та довідки за формою КБ-3 на підставі виставленого рахунку.
При цьому, за умовами договору замовник на протязі 5-ти банківських днів зобов'язався сплатити підряднику попередню оплату у розмірі 47976 грн. (п. 3.7 Договору).
Пунктом 4.1 Договору № 9 сторони встановили початок робіт 19 червня 2004 року, а закінчення –15 вересня 2004 року.
Згідно п. 9.1 Договору № 9, цей договір діє з моменту підписання сторонами, тобто з 15 червня 2004 року, і до повного виконання ними своїх обов'язків за цим договором.
Окрім зазначеного, 4 жовтня 2004 року сторони уклали Додаток до Договору № 9 (далі за текстом - Додаток до Договору № 9), згідно п. 3.1 якого загальна вартість робіт складає 47348,40 грн., термін виконання робіт - з 4 жовтня 2004 року по 31 грудня 2004 року.
20 січня 2005 року сторони уклали Договір № 1 "Капітальний ремонт другого поверху учбового корпусу № 1 Кримського факультету Національної академії державної податкової служби України" (далі за текстом - Договір № 1) з аналогічним Договору № 9 змістом, проте загальна вартість робіт склала 110304,00 грн., термін виконання робіт визначений з 20 січня 2005 року по 31 грудня 2005 року.
Судами також встановлено, що повноважними представниками сторін по справі були узгоджені та підписані дефектні акти, договірні ціни, локальні кошториси та підсумкові відомості ресурсів до зазначених вище договорів та додатку до договору.
Факт виконання позивачем ремонтних робіт підтверджується підписаними повноважними представниками сторін та скріпленими печатками актами здачі-приймання за формою КБ-2в та довідками про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3.
Факт виконання відповідачем-2 договірних зобов'язань перед позивачем підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень.
З наведеного вище вбачається та вірно встановлено судами першої та апеляційної інстанції, що взаєморозрахунки між сторонами у справі були виконані в повному обсязі.
Відповідно до ст. ст. 193, 199 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняються, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином судами вірно встановлено, що відповідач-2 зобов'язання по договорам виконав у повному обсязі, що підтверджується своєчасною оплатою виставлених рахунків та актів приймання виконаних робіт.
Матеріали справи свідчать про те, що господарськими судами в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарськими судами норм законодавства при прийнятті рішення і постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Київської області від 9 жовтня 2008 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 9 грудня 2008 року у справі № 4/447-07/6 залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-С" – без задоволення.
Головуючий суддя О. Кот
судді: С. Владимиренко
С. Шевчук
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 12.03.2009 |
Оприлюднено | 01.04.2009 |
Номер документу | 3258876 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Кот O.B.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні