Рішення

від 20.07.2013 по справі 904/1380/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.07.13р. Справа № 904/1380/13-г

За позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

від позивача: Катков С.В., довіреність №2 від 02.01.2013 року

від відповідача: Рищенко Т.О., представник №29/04 від 29.04.2013 року

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс", м. Дніпропетровськ про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору на відпуск теплової енергії для потреб опалення №228 від 19.01.2007 року, в частині повного та своєчасного розрахунку за відпущену теплову енергію.

Відповідач надав відзив на позов, в частині стягнення боргу за березень 2012 року та штрафних санкцій за відповідний період, просить відмовити з посиланням на розірвання договору з 01.03.2012 року.

Ухвалою господарського суду від 29.03.2013 року провадження по справі було зупинено.

Ухвалою господарського суду від 08.07.2013 року провадження по справі було поновлено.

У судових засіданнях оголошувались перерви з 19.03.2013 року до 26.03.2013 року, з 26.03.2013 року до 29.03.2013 року.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 22.07.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

19.01.2007 року між Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (далі - позивач, постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Ренесанс" (далі - відповідач, споживач) було укладено договір на відпуск теплової енергії для потреб опалення № 228 (далі-Договір), відповідно до умов п.1 якого, позивач здійснює відпуск теплової енергії для потреб центрального опалення Споживачу, по його об'єктах, розміщених за адресами: вулиця Гоголя, 10, к. 1 від джерела теплопостачання: вулиця Гоголя, 14 а.

Відповідно до п.2.1 Договору, позивач надає відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води в обсягах згідно з додатком № 1 до цього Договору з дотриманням споживчих властивостей, якісних показників і режимів.

Кількість теплової енергії, яка передається відповідачу у відповідний період по даному Договору визначається розрахунковим методом згідно нормативних документів галузі з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря, фактичних днів надання послуг в поточному місяці (п.2.2 Договору).

Відповідно п. 3.2.1 Договору, відповідач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

Як зазначено в п. 5 Договору, ціна одиниці теплової енергії (1Гкал) згідно тарифів, затверджених Рішенням органів місцевого самоврядування від 16.10.2006р. № 3712 складає (разом з ПДВ) - 251,77 грн.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що відповідач щомісячно здійснює оплату за теплову енергію у розмірі 80% від планового місячного нарахування.

Згідно з п. 6.2 Договору, відповідач зобов`язаний щомісячно, до 10-го числа місяця наступного за розрахунковим, отримати рахунок за фактично надані послуги. Кінцевий розрахунок відповідач здійснює до 15-го числа місяця наступного за розрахунковим шляхом безготівкового перерахування або через касу постачальника.

Спори між сторонами розв`язуються шляхом переговорів, а в разі неможливості досягти згоди сторони мають право звернутись до суду для вирішення спірного питання (п.8.3 Договору).

Цей Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2009 року (п.10.1 Договору).

Припинення дії договору не звільняє споживача від обов'язку повної сплати за спожиту теплову енергію (п.10.4 Договору).

На виконання умов Договору, позивачем в період з жовтня 2011 року по березень 2012 року, відпущено відповідачу теплову енергію в обсязі 15,70641 ГКл, що підтверджується Актами здачі - приймання теплової енергії, які знаходяться в матеріалах справи.

Для оплати теплової енергії позивачем відповідачу виставлені рахунки, які містяться в матеріалах справи.

Відповідач свої договірні зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим має заборгованість перед позивачем в розмірі 12 899,85 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлено претензію №579 від 09.02.2012 року щодо сплати заборгованості (а.с.53).

01.03.2013 року у відповідь на претензію відповідач підтвердив заборгованість перед позивачем, та з посиланням на тяжкий фінансовий стан не має можливості відразу сплатити заборгованість (а.с.54).

17.02.2012 року відповідач звернувся до позивача з повідомленням про розірвання договору на відпуск теплової енергії для потреб опалення №228 від 19.01.2007 року (а.с. 56).

Доказів виконання зобов'язання по вищезазначеному договору на момент розгляду спору відповідач до господарського суду не надав.

Згідно ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарювання відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Зобов'язання є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку(ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Відповідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Як зазначено в п. 7.3. Договору, за неналежне виконання грошового зобов'язання відповідач має сплатити пеню у розмірі 1% від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу за весь період неналежного виконання зобов'язання відповідачем, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до п. 7.3 Договору, позивачем була нарахована до сплати відповідачу пеня у розмірі 745,94 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем за період з 16.11.2011 року по 01.02.2013 року було нараховано до сплати відповідачу 3% річних у розмірі 397,60 грн.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Щодо клопотання відповідача 22.07.2013 року про залишення позову без розгляду, з посиланням на ст. 63 ГПК України, слід зазначити, що якщо підстави повернення позовної заяви виявлено господарським судом після прийняття позовної заяви до розгляду, справа підлягає розглядові по суті, а посилання відповідача, викладені в заяві, не містять підстав для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до ст. 81 ГПК України.

Посилання відповідача на неправомірність нарахування позивачем заборгованості за березень 2012 року та штрафних санкцій за відповідний період, у зв'язку з розірванням договору №228 від 19.01.2007 року з 01.03.2012 року, спростовується наявним в матеріалах справи рішенням господарського суду по справі № 904/2338/13 від 23.04.2013 року за позовом ТОВ "Ренесанс" до КП "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради про розірвання договору №228 від 19.01.2007 року. Як вбачається з вищезазначеного рішення, договір №228 вважається розірваним з 23.03.2012 року, а відповідно до розрахунку позивача, відповідачу нараховано заборгованість за фактично надані послуги.

Загальна сума заборгованості становить14 043,39 грн., із яких 12 899,85 грн. - основний борг, 3% річних - 397,60 грн., пеня - 745,94 грн., яка підтверджується матеріалами справи і підлягає стягненню.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, судовий збір стягується з відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85,115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс" (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Гоголя, буд. 10, кв. 1, код ЄДРПОУ 24227754) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Погребняка, 7, код ЄДРПОУ 32688148) 12 899,85 грн. (дванадцять тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять гривень 85 коп.) - основний борг, 3% річних - 397,60грн. (триста дев'яносто сім гривень 60коп.), пеню - 745,94 грн. (сімсот сорок п'ять гривень 94 коп.) та судовий збір в розмірі 1 720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 25.07.2013 року

Суддя С.В. Мартинюк