Рішення

від 22.07.2013 по справі 910/11270/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11270/13 22.07.13 За позовом Приватного підприємства "ТЕРИТОРІЯ БЕЗПЕКИ"

до Державного підприємства "КИЇВСЬКЕ МІЖВУЗІВСЬКЕ РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ"

про стягнення 46 105,52 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Настиченко В.А. по довіреності № 2105/ТБ від 21.05.2013р.

від відповідача: Дика Т.В. по довіреності № б/н від 27.06.2012р.

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства "ТЕРИТОРІЯ БЕЗПЕКИ" про стягнення з Державного підприємства "КИЇВСЬКЕ МІЖВУЗІВСЬКЕ РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ" заборгованості в розмірі 46 105,52грн., із яких: 46 932,80 грн. основного боргу, 209,67 грн. - інфляційних збитків, 3 287,53 грн. пені за прострочку платежу та 675,52 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовано тим, що між позивачем та відповідачем укладено Договір № 367.А від 31.08.2012р. про надання охоронних послуг, на виконання якого позивач надав послуги з охорони об'єкту відповідача, однак відповідач в порушення умов даного договору не оплатив ці послуги в повному обсязі, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.06.2013 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 08.07.2013 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.07.2013р, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 22.07.2013р.

Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В процесі провадження представником відповідача наданий відзив на позов, відповідно до якого Державне підприємство "КИЇВСЬКЕ МІЖВУЗІВСЬКЕ РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ" заперечує проти заявлених позовних вимог у повному обсязі виходячи з наступного:

Заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача 46105,52 гривень ґрунтується на тому, що відповідач не виконав обов'язку по оплаті послуг з охорони майна відповідача, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, 13, за вересень-листопад місяці 2012 року.

Так, на умовах договору №367.А. про надання послуг щодо охорони об'єкту від 31 серпня 2012 року, відповідач взяв на себе зобов'язання оплачувати послуги позивача з охорони, вартість яких погоджено розраховувати виходячи з 19.20 гривень за одну годину охорони одним охоронником.

За своєю правовою природою Договір №367.А., є договором про надання послуг, порядок виконання якого регулюється загальними положеннями Цивільного кодексу України про послуги.

У ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

При послугах, в силу положень статті 901 ЦК України, продаються дії позивача, що призводять до результату обумовленого договором. Згідно з договором №367.А. результатом дій позивача як виконавця є здійснення контрольно-перепускного режиму на території земельної ділянки по вулиці Народного ополчення, 13 у місті Києві та охорона майна відповідача як Замовника, яке знаходиться на охоронюваній території та належним чином (згідно акту передання-приймання під охорону) здане під охорону.

Тобто, за цим договором оплачуються дії по здійсненню контрольно-перепускного режиму на об'єкті та охорона майна відповідача, що є результатом дій які оформляються актами нриймання-передачі наданих послуг

На умовах Договору №367.А., об'єкт та майно здається під охорону та приймається з охорони па підставі акту передання-приймання під охорону. Однак, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт здійснення позивачем діяльності та виконання зобов'язань, що є предметом укладеного між сторонами Договору, за які відповідач має сплатити 41 932,80 гривень (сорок одну тисячу дев'ятсот тридцять дві гривні 80 копійок).

За таких обставин, заявлені позивачем вимоги про стягнення заборгованості за послуги, які не надавались позивачем є безпідставними. Така ж участь і вимог про застосування штрафних санкцій за прострочення зобов'язань за Договором №367.А.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

31 серпня 2012 року між Приватним підприємством «ТЕРИТОРІЯ БЕЗПЕКИ» (далі - виконавець) та Державним підприємством "КИЇВСЬКЕ МІЖВУЗІВСЬКЕ РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ" (далі - замовник) було укладено Договір № 367.А про надання послуг щодо охорони об'єкту (надалі - Договір).

Відповідно до п. п. 1.1. договору, предметом договору є надання послуг щодо здійснення контрольно-перепускного режиму на об'єкті та охорони майна замовника, яке знаходиться на охороняє мій території та належним чином (згідно акту передання-приймання під охорону) здане під охорону, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 13 (кадастровий номер ділянки 72:292:005).

Термін дії договору сторони визначили п.7.1., відповідно до якого строк дії даного договору встановлюється з 01.09.2012р. і до 31.12.2012р.

Згідно з п. 1 ст. 901 ЦКУ, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 2.1.2., виконавець зобов'язаний, забезпечити охорону об'єкта від злочинних чи інших незаконних дій та посягань, здійснювати контрольно-перепускний режим та охорону матеріальних цінностей замовника, що знаходяться на охороняє мій території та зданих згідно акту надання-приймання під охорону.

Пунктом 3.1.2. договору, визначено, що замовник зобов'язаний вчасно та в повному об'ємі в терміни та на умовах, визначених даним договором провести необхідні платежі й розрахунки за здійснені виконавцем послуги.

Розділом четвертим договору, сторони погодили фінансові умови договору, відповідно до якого:

4.1. Оплата за послуги Виконавця, відповідно до умов цього договору складає: 19,20 грн. (дев'ятнадцять гривень 20 копійок) разом з ПДВ за одну годину охорони одним охоронником.

4.2. Замовник оплачує послуги Виконавця авансом в обсязі який становить вартість послуг не менше як за сім календарних днів, з розрахунку години охорони і кількості постів охорони на об'єкті, до моменту закінчення попередньо проплачених коштів, на підставі даного Договору.

4.3. Послуги за цим договором вважаються наданими після підписання Акту приймання-передачі наданих послуг. Виконавець надає Замовнику Акт приймання-передачі наданих послуг. Замовник протягом 5 (п'яти) днів підписує Акт приймання-передачі наданих послуг, або направляє Виконавцю мотивовану відмову від підписання. Якщо протягом вказаного терміну Акти наданих послуг не будуть підписані чи Виконавцем не буде одержано мотивованої відмови, то Акти наданих послуг вважаються підписаними, а дані Послуги надані належним чином і в повному обсязі без будь-яких зауважень та претензій у повному обсязі зі Сторони Замовника. Правові наслідки такого факту прирівнюються до правових наслідків підписання Актів наданих послуг.

4.4. Оплата за послуги Виконавця, відповідно до умов цього договору, за згодою Сторін, що висловлена письмово, може бути як зменшено, так і збільшено, від фактично наданих послуг.

4.5. Оплата відбувається шляхом перерахування грошових коштів на наданий Виконавцем розрахунковий рахунок у відповідності до чинного законодавства України.

4.6. Остаточний розрахунок та задоволення взаємних вимог проводиться протягом п'яти банківських днів з моменту розірвання або закінчення дії цього Договору.

30.11.2012р. між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору № 367.А, про надання охоронних послуг, відповідно до якої, сторони домовились про дострокове розірвання договору № 367.А від 31.08.2012р. за взаємною згодою сторін. Договір № 367.А від 31.08.2012р. вважається розірваним з 01.12.2012р.

На умовах зазначеного Договору, за період його дії позивачем були надані, а відповідачем прийняті, охоронні послуги на суму 41 932,80 грн., що підтверджується актами прийняття-передачі робіт ( надання послуг):

№ ОУ-000061 від 30.09.2012р.- на суму 13 824,00 грн., разом з ПДВ.

№ ОУ-000068 від 31.10.2012р.- на суму 14 284,80 грн., разом з ПДВ.

№ ОУ-000077 від 30.11.2012р.- на суму 13 824,00 грн., разом з ПДВ.

Відповідно до положень п. 1 ст. 903 ЦКУ якщо договором передбачено надання послуг а плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Проте відповідач в порушення умов договору, за надані послуги в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого у останнього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 41 932,80 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 02.11.2012р. відповідач направляв на адресу позивача лист з вимогою про належне виконання зобов'язань та сплату коштів за надання послуг у сумі 28 107,00грн.

Відповідач зазначену вимогу залишив без відповіді.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, враховуючи те, що Відповідач не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, отже суд дійшов висновку, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача 41 932,80 грн. заборгованості за надані послуги охорони за Договором правомірна та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач заявив вимогу про стягнення з Відповідача інфляційні збитки в розмірі 209,67 грн., 3% річних від простроченої суми в сумі 675,52 грн. та 3 287,53 грн. - пені.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором .

Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення трьох процентів річних в сумі 675,52грн. та інфляційних збитків в розмірі 209,67 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 5.4. договору, при простроченні проведення розрахунків за Договором (Розділу 4) з вини Замовника, Замовник має сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 3 % річних від простроченої суми, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення оплати. Сторони погодились, що за своєю правовою природою застосовані проценти не вважаються способом забезпечення виконання зобов'язання, майновими санкціями (неустойкою, штрафом, пенею) в розумінні господарського законодавства України, а є платою за користування чужими грошовими коштами згідно з цивільним законодавством України (статті 536, 625 ЦКУ).

Судом встановлений факт порушення (прострочення) відповідачем свого грошового зобов'язання.

Проте, при перевірці правильності обчислення позивачем пені, судом встановлено, що розрахунок не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки позивачем застосовано помилку в її розрахунку.

Тож, вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 3 127,77 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 41932.80 24.11.2012 - 24.05.2013 182 7.5000 % 0.041 %* 3127.77 Підсумовуючи все вищевикладене, судом задовольняються позовні вимоги частково, в сумі 45 945,76 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували обґрунтованість заперечення проти задоволення позову чи посвідчували зміни умов договору .

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "КИЇВСЬКЕ МІЖВУЗІВСЬКЕ РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ" (03037, м. Київ, вул. Освіти, буд. 4, код ЄДРПОУ 04592026) на користь Приватного підприємства "ТЕРИТОРІЯ БЕЗПЕКИ" (02091, м. Київ, Харківське шосе, буд. 56, кв. 724, код ЄДРПОУ 36272644) 41 932 (сорок одну тисячу дев'ятсот тридцять дві) грн. 80 коп. основного боргу, пеню в розмірі 3 127 (три тисячі сто двадцять сім) грн. 77 коп., 3% річних в розмірі 675 (шістсот сімдесят п'ять) грн. 52 коп., інфляційних нарахувань в розмірі 209 (двісті дев'ять) грн. 67 грн., 1714 (одну тисячу сімсот чотирнадцять ) грн. 47 коп. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.07.2013р.

Суддя Трофименко Т.Ю.