Рішення

від 16.07.2013 по справі 910/11092/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11092/13 16.07.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ладья Плюс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛЕДУС»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Ільєнко О.О.

У засіданні брали участь:

від позивача: Рикун І.В. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 16 липня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

10 червня 2013 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ладья Плюс» (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № б/н від 06.06.2013р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛЕДУС» (відповідач) заборгованості за договором купівлі-продажу № 70/12 від 05 липня 2012 року в сумі 8700,69 грн. з них основного боргу - 7 878,59 грн. (сім тисяч вісімсот сімдесят вісім гривень 59 копійок), пені - 428,15 грн. (чотириста двадцять вісім гривень 15 копійок) та штрафу - 393,95 грн. (триста дев'яносто три гривні 95 копійки).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Покупець, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором купівлі-продажу № 70/12 від 05 липня 2012 року, зокрема, у визначені відповідним правочином строки не здійснив в повному обсязі оплату вартості поставленого йому позивачем, як Продавцем, товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судове засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» від 15.03.2007р.01-8/123 передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 16.07.2013 року.

15 липня 2013 року через канцелярію до суду від позивача надійшли додаткові документи, які долучено судом до матеріалів справи № 910/11092/13.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

05 липня 2012 року між позивачем (надалі - Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту - Покупець або Отримувач) (разом - сторони) було укладено договір купівлі-продажу № 70/12 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві товари медичного призначення /по тексту - товар/, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і розрахуватись з Постачальником на умовах Договору.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму - 8 147,97 грн., при цьому, позивач вказує, що Покупець лише частково розрахувався за товар, а відтак, за розрахунками позивача, відповідач має заборгованість за Договором, що складає - 7 878,59 грн.

Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за невиконання умов Договору щодо оплати товару.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що провадження у даній справі в окремій частині підлягає припиненню, а в іншій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 05 липня 2012 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу № 70/12 згідно п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві товари медичного призначення, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і розрахуватись з Постачальником на умовах Договору.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов Договору в період з грудня 2012 року по січень 2013 року позивач передав товар на загальну суму 8 147,97 грн., що підтверджується видатковими накладними: № ЛП-000013094, № ЛП-000013092, № ЛП-000013095, № ЛП-000013093, № ЛП-000013212, № ЛП-000013269, № ЛП-000013576, № ЛП-000013670, № ЛП-000013671, № ЛП-000000082, № ЛП-000000083, № ЛП-000000084, № ЛП-000000139, № ЛП-000000140, № ЛП-000000188, № ЛП-000000189, № ЛП-000000481, № ЛП-000000482, № ЛП-000000483, № ЛП-000000574, № ЛП-000000573 та № ЛП-000000684 (копії в матеріалах справи), а відповідач отримав товар, що підтверджується підписом та відбитком штампу Отримувача на відповідних накладних.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 5.2. Договору встановлено, що термін оплати Покупцем за отриманий товар вказується в товарно-транспортних накладних, але не більше 30 (тридцяти) календарних днів після отримання товару Покупцем.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

У відповідності до п. 4.4. Договору сторони зобов'язуються здійснити звірки розрахунків за договором не пізніше 10 числа місяця, який слідує за кварталом, що закінчився.

Мотивуючи свої позовні вимоги позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що вартість поставленого Продавцем за відповідними накладними товару, а саме в розмірі 7 878,59 грн., у передбаченому Договором порядку та строки Покупець в повному обсязі не здійснив.

З урахуванням викладеного, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення боргу за Договором, який виник у відповідача внаслідок неоплати поставленого позивачем товару, розмір якого/боргу/ складає - 7 878,59 грн.

При цьому, 15.07.2013р. через канцелярію до суду від позивача надійшли додаткові документи в яких останній звернув увагу суду на те, що після звернення Продавця до суду Покупець сплатив суму основного боргу в розмірі 7 878,59 грн.

Судом встановлено, що 14.06.2013р. та 11.07.2013р. ТОВ «ВАЛЕДУС» сплатило на користь ТОВ «Ладья Плюс» 7 878,59 грн. за товар, що підтверджується платіжними дорученнями №№ 1047 та 1174 відповідно (оригінали містяться в матеріалах справи).

З огляду на викладене, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 7 878,59 грн. підлягає припиненню з підстав відсутності предмету спору у вказаній частині.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктами 6.2., 6.3. Договору передбачено, що за невиконання умов оплати, згідно п.п. 5.1, 5.2. Договору, Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний день прострочки. Оплата пені не звільняє Покупця від оплати за отриманий від Продавця товар. В разі невиконання умов оплати згідно п. 5.2., п. 5.2. на протязі 30 календарних днів Покупець оплачує сплачує штраф в розмірі 5% від неоплаченої суми.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбечено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням викладеного, за порушення термінів оплати товарів, стягненню з Покупця на користь Продавця підлягають 428,15 грн. пені та 393,92 грн. штрафу 5% за невиконання умов оплати згідно п. 5.2., п. 5.2. на протязі 30 календарних днів.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, провадження у даній справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 7 878,59 грн. підлягає припиненню, а в іншій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 822,07 грн. з них пені - 428,15 грн. та штрафу - 393,92 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 720,33 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛЕДУС» (ідентифікаційний код 23538073, адреса: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 7), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ладья Плюс» (ідентифікаційний код 37210437, адреса: 03151, м. Київ, вул. Ушинського, 28), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: пені - 428,15 грн. (чотириста двадцять вісім гривень 15 копійок), штрафу - 393,92 грн. (триста дев'яносто три гривні 92 копійки) та судові витрати - 1 720,33 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 33 копійки). Видати наказ.

В частині позову № б/н від 06.06.2013р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛЕДУС» (ідентифікаційний код 23538073, адреса: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 7) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ладья Плюс» (ідентифікаційний код 37210437, адреса: 03151, м. Київ, вул. Ушинського, 28) основного боргу - 7 878,59 грн. (сім тисяч вісімсот сімдесят вісім гривень 59 копійок) провадження у справі № 910/11092/13 - припинити.

В іншій частині позову відмовити.

Копію даного рішення направити відповідачу у справі № 910/11092/13.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 23.07.2013р.

Суддя О.В. Котков