Рішення

від 24.07.2013 по справі 910/11635/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11635/13 24.07.13

За позовом Фізичної особи-підприємця Тітова Олександра Володимировича

до Приватного підприємства «Фортуна-Сервіс»

про стягнення заборгованості в сумі 71045,00 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Одинець Л.П. - представник за довіреністю від 19.07.13;

від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні 24.07.13, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Тітова Олександра Володимировича Приватного підприємства «Фортуна-Сервіс» про стягнення заборгованості в сумі 71045,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що 21.07.2011 року між ФОП Тітовим О.В. та ПП «Фортуна-Сервіс» укладено договір оренди приміщення № 2007/11. За доводами позивача відповідачем порушуються умови договору щодо повноти та вчасності сплати орендних платежів, у зв'язку з чим у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 19500,00 грн за період з серпня по жовтень 2012 року.

Ухвалою суду від 20.06.13 порушено провадження у справі № 910/11635/13 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 24.07.13.

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, витребуваних судом документів не надав, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.06.2013р. було надіслано на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві - 02096 м. Київ, вул. Привокзальна, 8/1, кв. 16 та у витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що надана позивачем, отже відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

21 липня 2011 року між Фізичною особою-підприємцем Тітовим Олександром Володимировичем (орендодавець) та Приватним підприємством «Фортуна-Сервіс» (орендар) було укладено договір оренди приміщення № 2007/11 (далі -договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає для здійснення підприємницької діяльності у строкове платне користування приміщення, що знаходиться за адресою: 02100 м. Київ, вул. Бажова, 7/21, кв.2, загальною площею 63,5 кв.м. для розміщення ділового офісу.

Відповідно до п.3.1 договору право орендаря на користування орендованим приміщенням настає з моменту підписання сторонами даного договору.

Згідно з п. 4.1, 4.3 договірна вартість орендної плати за орендоване приміщення за календарний місяць становить 6500,00 грн, яку орендар сплачує орендодавцеві не пізніше 21 числа поточного місяця на поточний рахунок.

Відповідно до п. 10.1 договір діє з 21.07.11 по 21.07.12.

Згідно з п.6.2 договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному сплачувати орендну плату.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв вищезазначене приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі приміщення від 21.07.2011 р. (копія якого знаходиться у матеріалах справи).

12.12.12 позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату заборгованості з орендної плати в сумі 42380,00 грн., яка була отримана представником відповідача 08.01.13.

28 грудня 2012 року сторони уклали договір про погашення заборгованості, відповідно до умов якого орендар зобов'язався сплатити заборгованість в розмірі 26695,84 грн. протягом лютого-травня 2013 року., а також повернути приміщення до 08.01.13.

08 січня 2013 року відповідач повернув позивачеві за актом приймання-передачі приміщення площею 63,5 кв.м., розташоване за адресою: 02100 м. Київ, вул. Бажова, 7/21, кв 2. в акті сторонами зазначено, що станом на момент повернення приміщення існує заборгованість, розмір якої обумовлений окремим договором.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по сплаті орендних платежів.

Вказаний договір оренди є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Згідно із ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем надано докази часткової оплати орендних платежів відповідачем (копії банківських виписок з рахунку позивача), крім того, наявність заборгованості відповідача перед позивачем за договором оренди № 2007/11 та визнання її відповідачем зафіксовано в договорі про погашення заборгованості від 28.12.12, який підписаний представником відповідача та скріплений його печаткою (копія наявна в матеріалах справи, оригінал було досліджено в судовому засіданні).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 4.4 Договору оренди відповідачем було прострочено строк виконання грошових зобов'язань по сплаті орендних платежів.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за договором оренди № 2007/11 від 21.07.11, в той час як надані позивачем докази свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо внесення орендних платежів за серпень-жовтень 2012 року, в результаті чого виникла заборгованість, яка станом на день вирішення спору складає 19500,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 51545,00 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 224 Господарського процесуального кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 8.2 Договору сторони погодили, що у випадку невиконання або неналежного виконання п.4.4 даного договору орендар сплачує орендодавцю штраф у розмірі 1 % від місячної орендної плати за кожний прострочений день. Даний пункт вступає в силу після п'яти робочих днів з 21 числа кожного місяця.

Відповідно до норм статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Таким чином, відповідно до визначень видів неустойки, що містяться в ст. 549 ЦК України, в п. 4.4 договору оренди сторони встановили такий вид забезпечення виконання зобов'язання як неустойка у вигляді пені.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом здійснено перерахунок розміру пені за прострочення платежів за договором № 2007/11 з урахуванням п. 8.2 договору (нарахування пені починається після 5-ти робочих днів з 21 числа кожного місяця) та обмежень, встановлених Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ст.. 232 ГК України:

Місяць оплатиСума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення Серпень 2012 6500 29.08.2012 - 28.02.2013 184 7.5000 % 0.041 % 490.16 Вересень 2012 6500 29.09.2012 - 29.03.2013 182 7.5000 % 0.041 % 484.84 Жовтень 2012 6500 27.10.2012 - 27.04.2013 183 7.5000 % 0.041 % 487.50

Разом: 1462,25 грн.

Таким чином за перерахунком суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за прострочення платежів за договором оренди № 2007/11 в сумі 1462,25 грн., в іншій частині вимог про стягнення пеня слід відмовити.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача основної суми боргу в розмірі 19 500,00 грн, пені в розмірі 1 462,25 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються:

на позивача в сумі 1 204,35 грн., на відповідача - 516,15 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Фортуна-Сервіс» (02096 м. Київ, вул. Привокзальна, буд. 8/1, кв. 16, ідентифікаційний код 31747366) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Фізичної особи-підприємця Тітова Олександра Володимировича (02002 м. Київ, вул. Раїси Окіпної, буд. 5, кв. 21, ідентифікаційний номер 2338005791) основну заборгованість в сумі 19 500 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп., пеню в сумі 1 462 (одну тисячу чотириста шістдесят дві) грн. 25 коп., 516 (п'ятсот шістнадцять) грн. 15 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.07.2013 р.

Суддя Пукшин Л.Г.