Рішення

від 23.07.2013 по справі 927/835/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, телефон канцелярії

проспект Миру, 20 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

23 липня 2013 року Справа № 927/835/13

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Контакт плюс",

вул. Кошового, 18, смт. Вороніж, Шосткинський район, Сумська область, 41141

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігів-м"ясо",

вул. Любецька, б. 80, м. Чернігів, 14021

Предмет спору: про стягнення 24017,92 грн.

Суддя Л.М.Лавриненко

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 23884 грн. 43 коп. боргу за поставлений товар та 133 грн. 49 коп. 3 % річних, згідно договору купівлі-продажу № 45 від 08.04.2013 року.

Судом в судовому засіданні 11.07.2013 року було здійснено огляд оригіналу договору купівлі-продажу № 45 від 08.04.2013 р. та прийомної квитанції № 036659 від 08.04.2013 р.

Сторони по справі були належним чином повідомлені про дату та час проведення судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень №00050188 від 09.07.2013 року (позивачу) та № 01367554 від 12.07.2013 року (відповідачу), але повноважних представників в судове засідання 23.07.2013 року не направили.

До початку судового засідання від позивача надійшов лист №263 від 17.07.2013 року, відповідно до якого позивачем надається до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру щодо державної реєстрації відповідача та оригінал довіреності на отримання худоби. Подані документи залучені до матеріалів справи.

Крім того, позивач вказує на те, що він не заперечує про розгляд справи без його участі.

Суд задовольнив клопотання позивача про розгляд справи без участі повноважного представника, оскільки участь в судовому засіданні є процесуальним правом сторони, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв та клопотань від відповідача до суду на час розгляду справи не надходило.

Судове засідання проводиться без фіксації технічними засобами.

Ухвалою суду від 11.07.2013 року сторони були повідомлені, що не з'явлення в судове засідання повноважних представників не є перешкодою для розгляду спору по суті.

В судовому засіданні 23.07.2013 року суд перейшов до розгляду справи по суті.

Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив:

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець згідно договору купівлі-продажу передає або зобов'язується передати у власність покупцеві товар, а покупець прийняти його та оплатити.

08.04.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Контакт плюс" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Чернігів-м"ясо"(покупець) було укладено договір купівлі-продажу худоби № 45.

Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець (позивач) зобов'язується передати у власність покупця (відповідача), а покупець (відповідач) прийняти та оплатити живу худобу з відпускною відомістю про переміщення, в подальшому товар, в порядку та на умовах визначених цим договором.

Таким чином, укладений між сторонами договір по своїй правовій природі є договором купівлі-продажу.

Пунктами 2.1.,2.2 договору купівлі-продажу худоби №45 від 08.04.2013 року передбачено, що ціна та кількість товару згідно цього договору, встановлюється в національній валюті України та вказується в протоколах погодження закупівельних цін, які є невід'ємною частиною цього договору. Ціна за одиницю товару, що поставляється за цим договором ,визначається сторонами в протоколах погодження закупівельних цін.

Відповідно до п.п. 7.1.-7.4. договору купівлі-продажу худоби №45 від 08.04.2013 року, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.

Строк цього договору починає свій перебіг з моменту підписання сторонами цього договору та закінчується 31.12.2013 року.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору купівлі-продажу худоби №45 від 08.04.2013 року позивачем (продавцем) було поставлено відповідачу (покупцю) товар, а саме велику рогату худобу в кількості 6 голів на суму 23 884 грн. 43 коп. що підтверджується доданими до матеріалів справи прийомною квитанцією №036659 від 08.04.2013 року на закупку худоби, птиці і кроликів в колгоспах, радгоспах, та інших державних господарствах та довіреністю №47 від 08.04.2013 року, яка видана відповідачем на ім'я Брага Станіслава Михайловича на отримання від позивача шести голів великої рогатої худоби.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний сплати продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Підписання покупцем та скріплення печаткою спірної прийомної квитанції, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунку за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 21.04.2011 №9/252-10, від 28.02.2012 №5002-8/481-2011.

Приймаючи до уваги, що строк оплати отриманого товару по спірній прийомній квитанції №036659 від 08.04.2013 року на закупку худоби, птиці і кроликів в колгоспах, радгоспах, та інших державних господарствах на суму 23 884 грн. 43 коп. сторонами визначено не було і прийомна квитанція є первинним обліковим документом, яка є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунку за отриманий товар, тому відповідно до частини 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, перебіг строку виконання грошового зобов'язання по спірній прийомній квитанції починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, а саме відповідно 08.04.2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за поставлений товар не розрахувався, вартість поставленого товару не сплатив, основний борг відповідача перед позивачем становить 23 884,43 грн.

24.04.2013 року позивач звернувся до відповідача з листом № 94, який було отримано відповідачем 29.04.2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №01312296, копія якого додана до матеріалів справи, з проханням оплатити вартість поставленого товару в сумі 23 884,43 грн. Вимога позивача залишилась без відповіді та задоволення.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачем не було оплачено вартість поставленого товару у розмірі 23 884,43 грн., позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 133,49 грн. за період з 08.04.2013 року по 14.06.2013 року.

Пунктом 4.1. договору купівлі-продажу худоби №45 від 08.04.2013 року передбачено, що у випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього договору, сторона несе відповідальність, визначену чинним в Україні законодавством.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи встановлено прострочку відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати товару, тому суд доходить висновку, що позивачем правомірно нараховано 3% річних в сумі 133,49 грн. за період з 08.04.2013 року по 14.06.2013 року.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, за поставлений товар своєчасно в повній сумі не розрахувався і позовні вимоги не оспорив, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення 23 884,43 грн. основного боргу та 133,49 грн. 3% річних.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1720 грн. 50 коп.

Керуючись ст.ст. 11, 202, 205, 525, 526, 610, 612, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 175, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.4 Закону України „Про судовий збір", господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігів-м"ясо", вул. Любецька, б. 80, м. Чернігів, 14021 (р/р 26003000112716 філія АТ Укрексімбанк м. Чернігів, МФО 353649, код 38423299) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт плюс", вул. Кошового, 18, смт. Вороніж, Шосткинський район, Сумська область, 41141 (р/р 2600402205639 ВАТ АБ „УКРГАЗБАНК" у м. Києві, МФО 320478, код 30161290) 23884,43 грн. боргу, 133,49 грн. 3% річних та 1720 грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Л.М.Лавриненко