Рішення

від 24.03.2009 по справі 15/60

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/60

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

24.03.09 р.                                                                                                       Справа № 15/60                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “МОСТ” м. Запоріжжя (код ЄДРПОУ 30594605)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Дон-Трейд-Кемікел” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 31586505)

про стягнення основної заборгованості в сумі 7757,20 грн., інфляції в сумі 224,96 грн., 3% річних в розмірі 304,48 грн., пені в сумі 2442,53 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Вакунов С.В. за довіреністю № 1 від 16.03.2009 р.

від відповідача: не з'явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “МОСТ” м. Запоріжжя до товариства з обмеженою відповідальністю “Дон-Трейд-Кемікел” м. Донецьк про стягнення основної заборгованості в сумі 7757,20 грн., інфляції в сумі 224,96 грн., 3% річних в розмірі 304,48 грн., пені в сумі 2442,53 грн.

Ухвалою суду від 27.02.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/60, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

У порушення вимог ухвали суду від 27.02.2009 р. відповідач в судове засідання 24.03.2009 р. не з'явився без повідомлення про причину неявки, витребувані документи до суду не надіслав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення 05.03.2009 р. з ухвалою господарського суду представнику відповідача.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо  відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.  

Представником позивача у судовому засіданні заявлено клопотання про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв'язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу. Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

30.03.2007 р. сторони уклали договір поставки № 30/03-2007, згідно якого продавець (позивач) зобов'язався поставити в обумовлені строки покупцеві (відповідач) товар, а покупець зобов'язався прийняти вказаний товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 2.1, 2.2 даного договору передбачено, що за даним договором поставляються наступні товари: обладнання, запасні частини та видатковий матеріал згідно з специфікаціями. Найменування, загальна кількість товару, їх дольове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікаціями, які є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 5.4 даного договору покупець оплачує товар наступним способом: 20% - передоплати згідно виставленого рахунку, 80% - оплата при надходженні товару на склад продавця.

Згідно п.п. 6.2.1.1, 6.2.1.2 договору за прострочку виконання зобов'язань по даному договору винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,1% від ціни невиконаного зобов'язання за кожний день прострочки. Пеня за порушення грошового зобов'язання по даному договору обмежується розміром в порядку, передбаченому законом.  

Відповідно до п. 7.1 даний договір вступив в силу з моменту його підписання сторонами та діяв до 31.12.2008 р.

До договору сторони уклали наступні специфікації: специфікація № 1 від 30.03.2007 р., специфікація № 2 від 30.03.2007 р., специфікація № 3 від 30.03.2007 р., специфікація № 4 від 30.03.2007 р., специфікація № 5 від 30.03.2007 р. Даними специфікаціями сторони передбачили всі істотні умови договору поставки: найменування, кількість, ціна та загальна сума товару, строк поставки. Завірені копії договору та специфікацій додані до позовної заяви.

На виконання умов вказаного договору позивач у період з 01.10.2007 р. по 11.04.2008 р. передав відповідачу товар (обладнання, запасні частини, видатковий матеріал) на суму 20212,00 грн. за видатковими накладними: № РН-0000219 від 01.10.2007 р. на суму 3206,40 грн., № РН-0000220 від 01.10.2007 р. на суму 4177,20 грн., № РН-0000221 від 01.10.2007 р. на суму 2071,20 грн., № РН-0000249 від 29.10.2007 р. на суму 10000,00 грн., № РН-0000091 від 11.04.2008 р. на суму 757,20 грн., завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Факт отримання відповідачем товару на суму 20212,00 грн. підтверджується крім вказаних видаткових накладних довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей: серії ЯМП № 796696 від 26.09.2007 р., серії ЯМП № 796697 від 26.09.2007 р., серії ЯМП № 796698 від 26.09.2007 р., серії ЯМП № 796306 від 22.10.2007 р., серії ЯМП № 796350 від 07.04.2008 р., виданими на особу, яка фактично отримала товар для відповідача; рахунками-фактурами: № СФ-0000087 від 30.03.2007 р. на суму 4177,20 грн., № СФ-0000088 від 30.03.2007 р. на суму 3206,40 грн., № СФ-0000089 від 30.03.2007 р. на суму 757,20 грн., № СФ-0000090 від 30.03.2007 р. на суму 2071,20 грн., № СФ-0000216 від 16.07.2007 р. на суму 10000,00 грн., податковими накладними: № 59 від 04.04.2007 р. на суму 614,28 грн., № 60 від 04.04.2007 р. на суму 414,24 грн., № 248 від 01.10.2007 р. на суму 4177,20 грн., № 249 від 01.10.2007 р. на суму 2592,12 грн., № 250 від 01.10.2007 р. на суму 1656,96 грн., № 279 від 19.10.2007 р. на суму 10000,00 грн., № 92 від 11.04.2008 р. на суму 757,20 грн. Завірені копії вказаних документів додані до позову.

Висновок стосовно того, що товар за вищевказаними документами був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору поставки № 30/03-2007 від 30.03.2007 р. суд робить виходячи з пояснень позивача про те, що будь-яких інших договорів або домовленостей, позадоговірних відносин у спірний період між сторонами не існувало. Крім того, найменування, кількість, ціна та вартість отриманого товару за видатковими накладними повністю відповідають тим же характеристикам товару, які зазначені у специфікації до договору.

Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач здійснив часткову оплату товару на суму 12454,80 грн. за платіжними дорученнями: № 481 від 04.04.2007 р. на суму 414,24 грн., № 482 від 04.04.2007 р. на суму 614,28 грн., № 227 від 19.10.2007 р. на суму 10000,00 грн., № 76 від 01.07.2008 р. на суму 1426,28 грн., що підтверджується банківськими виписками, завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Таким чином неоплаченою залишилась частина основного боргу в сумі 7757,20 грн. (20212,00 грн. – 12454,80 грн. = 7757,20 грн.).

Позивач направляв відповідачу претензію № 6 від 17.11.2008 р. з вимогою сплатити основний борг в сумі 7757,20 грн., пеню в розмірі 2262,91 грн., 3% річних в сумі 283,72 грн. Факт направлення позивачем претензії та отримання її відповідачем підтверджується наступними документами: описом вкладення в цінний лист, фіскальним чеком № 0114 від 17.11.2008 р., повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення 24.11.2008 р. представнику відповідача, завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

16.01.2009 р. позивач направив відповідачу вимогу про сплату заборгованості за вих. № 7 з вимогою терміново сплатити заборгованість в сумі 7757,20 грн. Факт направлення позивачем вимоги та отримання її відповідачем підтверджується наступними документами: описом вкладення в цінний лист, фіскальним чеком № 5520 від 16.01.2009 р., повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення 26.01.2009 р. представнику відповідача, завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні – покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

По всіх спірних видаткових накладних встановлена попередня оплата в розмірі 20% вартості поставленого товару згідно виставленого рахунку та строк остаточної оплати товару після його отримання (від дати накладної). Тобто сторонами договору встановлений конкретний строк оплати по кожній партії поставленого за договором поставки товару, згідно кожної видаткової накладної. Оскільки товар за останньою видатковою накладною був поставлений 11.04.2008 р., остаточний строк оплати цієї партії товару наступив 14.04.2008 р. (з урахуванням вихідних днів). За іншими видатковими накладними остаточний строк оплати товару наступив раніше. Тобто, встановлений договором строк оплати за отриманий товар по спірним видатковим накладним для відповідача наступив, крім того почалося прострочення виконання зобов'язання.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов'язання оплатити товар у встановлений строк, поставлений згідно договору поставки № 30/03-2007 від 30.03.2007 р. в сумі 7757,20 грн., тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

Керуючись пунктом 6.2.1 договору позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 2442,53 грн. 24.03.2009 р. позивач надав до суду новий розрахунок пені в сумі 938,51 грн., який доданий до позовної заяви. Вказану заяву суд згідно ст. 22 ГПК України прийняв до розгляду як заяву про зменшення суми позову по пені та в подальшому розглядав змінені позовні вимоги.

Згідно ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіркою нового розрахунку суми пені судом встановлено, що позивач припустився суттєвих помилок по кількості днів у 2008 р. та по кількості днів прострочення виконання грошового зобов'язання. Таким чином розрахунок позивача є цілком невірним та судом до уваги не приймається. За власними розрахунками суду сума пені складає 932,00 грн. (розрахунок суду міститься в матеріалах справи). Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 938,51 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 932,00 грн. В частині стягнення пені на суму 938,51 грн. – 932,00 грн. = 6,51 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів не встановлений умовами спірного договору для даних правовідносин сторін.

Крім суми основного боргу позивач згідно ст. 625 ЦК України нарахував по кожній спірній видатковій накладній інфляцію на загальну суму 224,96 грн. (розрахунок суми інфляції доданий до позову). Суд вважає вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також крім суми основного боргу позивач згідно ст. 625 ЦК України нарахував по кожній спірній видатковій накладній 3% річних на загальну суму 304,48 грн. (розрахунок 3% річних доданий до позову). Але при розрахунку 3% річних позивач припустився помилки по кількості днів у 2008 р. Таким чином, розрахунок позивача є помилковим та судом до уваги не приймається. За власними розрахунками суду сума 3% річних складає 303,42 грн. (розрахунок суду міститься в матеріалах справи). Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в розмірі 304,48 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 303,42 грн. В частині стягнення 3% річних на суму 304,48 грн. – 303,42 грн. = 1,06 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідач будь-які заперечення на позовні вимоги на день судового слухання не надав, тобто не скористався своїм правом на судовий захист.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволених позовних вимог – на відповідача, в частині відмови в задоволенні позовних вимог та в частині зменшення суми позовних вимог – на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22; 32-34; 36; 43; 49; 75; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Дон-Трейд-Кемікел” (юридична адреса: 83112, м. Донецьк, вул. Купріна, 117; код ЄДРПОУ 31586506; поточний рахунок 2600600239 в ДФ ВАТ “Родовід Банк” м. Донецьк, МФО 394512) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “МОСТ” (юридична адреса: 69005, м. Запоріжжя, вул. Яценко, 4; код ЄДРПОУ 30594605; поточний рахунок 26008232701 в АК „Металург” м. Запоріжжя, МФО 313582) суму 9217,58 грн. (а саме: основний борг в сумі 7757,20 грн., пеню в сумі 932,00 грн., 3% річних в сумі 303,42 грн., інфляцію в сумі 224,96 грн.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 92,18 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 101,37 грн.

Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення пені на суму 6,51 грн.

Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 3% річних на суму 1,06 грн.

У судовому засіданні 24.03.2009 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

               Суддя