Постанова

від 24.07.2013 по справі 803/1539/13-а

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2013 року м. ЛуцькСправа № 803/1539/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Смокович В.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцького міського центру зайнятості до Житлово-комунального підприємства №1 про стягнення пені,

ВСТАНОВИВ:

Луцький міський центр зайнятості (далі - Луцький МЦЗ, позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Житлово-комунального підприємства №1 (далі - ЖКП №1, відповідач) про стягнення пені у розмірі 101,88 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно акту планової перевірки з питань правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття Житлово-комунального підприємства №1 від 17 квітня 2013 року встановлено несвоєчасну сплату страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у зв'язку з чим нарахована пеня в розмірі 101,88 грн. 26 квітня 2013 року Луцьким МЦЗ прийнято рішення №4 про стягнення вищезазначеної суми заборгованості, яка станом на день звернення до суду не погашена. На підставі вищевикладеного просить суд стягнути з Житлово-комунального підприємства №1 пеню у розмірі 101,88 грн.

Позивач, суб'єкт владних повноважень, свого представника у судове засідання не направив, однак у клопотанні від 24 липня 2013 року просить суд розгляд справи проводити за відсутності представника Луцького МЦЗ, надав додаткові докази в обґрунтування позовних вимог та просить суд позов задовольнити (а.с.21).

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, однак у клопотанні від 24 липня 2013 року просить суд розгляд справи проводити за відсутності представника ЖКП №1, позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у позові (а.с.29).

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 24 липня 2013 року судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши письмові докази наявні в матеріалах справи, суд приходить висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що Луцьким міським центром зайнятості у період з 17 по 19 квітня 2013 року проводилася перевірка Житлово-комунального підприємства №1 з питань дотримання вимог законодавства, щодо правильності нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, за результатами якої складений акт №175 від 17 квітня 2013 року (а.с.8-9).

Актом перевірки встановлено порушення відповідачем показника своєчасності та повноти сплати страхових внесків до Фонду загальнодержавного соціального страхування України на випадок безробіття відповідно до статті 39 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття», а саме при виплаті заробітної плати перерахування страхових внесків здійснювалося частково, або не здійснювалося взагалі, що призвело до нарахування пені за період перевірки в розмірі 101,88 грн.(а.с.9).

Як вбачається з додатку №2 до акту перевірки №175 від 17 квітня 2013 року, пеня Житлово-комунальному підприємству №1 у загальному розмірі 101,88 грн. нарахована за період з 01 березня 2010 року по 29 грудня 2010 року (а.с.11).

На підставі висновків акту перевірки заступником директора Луцького міського центру зайнятості прийняте рішення №4 від 26 квітня 2013 року про стягнення з ЖКП №1 пені у розмірі 101,88 грн., яке отримане відповідачем 29 квітня 2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №4301707378594 (а.с.23).

Надаючи правову оцінку вищезазначеним обставинам у справі суд зазначає наступне.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідно до пункту 7 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» якого, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Оскільки заборгованість Житлово-комунального підприємства №1 виникла з приводу сплати пені за несвоєчасне перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на випадок безробіття за період з 01 березня 2010 року по 29 грудня 2010 року, тому до правовідносин у цій справі застосовується законодавство, що діяло до 01 січня 2011 року.

У вищезазначений період відповідальність роботодавця за несвоєчасну та неповну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття була встановлена статтею 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі за текстом - у редакції, що діяла до 01 січня 2011 року), відповідно до якої роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців.

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.

При цьому, слід зазначити, що згідно частини другої статті 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені, та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується. Аналогічне за своїм правовим змістом положення міститься і в чинній редакції частини четвертої статті 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Як визначено пунктом 9.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, яка затверджена Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 грудня 2000 року N 339 (далі - Інструкція), право застосовувати фінансові санкції від імені Фонду мають керівник Державної служби зайнятості, його заступники, керівники територіальних органів Державної служби зайнятості в Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах, районах у містах та їх заступники.

Рішення №4 від 26 квітня 2013 року про стягнення з Житлово-комунального підприємства №1 пені у розмірі 101,88 грн. підписане заступником директора Луцького міського центру зайнятості Шишовою О.А., тобто уповноваженою посадовою особою позивача (а.с.7).

За правилами пункту 7.4 Інструкції, для добровільної сплати нарахованих фінансових санкцій (штрафу, пені) роботодавцю надається 10-денний строк.

Доказів добровільної сплати вищезазначеної заборгованості або заперечень, щодо її розміру відповідач суду не надав.

Оскільки рішення Луцького міського центру зайнятості від 26 квітня 2013 року №4 про нарахування Житлово-комунальному підприємству №1 пені у розмірі 101,88 грн. не оскаржувалося в адміністративному чи судовому порядку, підписане уповноваженою посадовою особою Луцького МЦЗ, доказів сплати вищезазначеної заборгованості або заперечень щодо її розміру відповідач суду не надав, а також враховуючи те, що на вимоги про стягнення пені за несвоєчасну сплату внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття не поширюються строки давності, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення у повному обсязі.

Керуючись частиною четвертою статті 122, статтями 162-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Луцького міського центру зайнятості до Житлово-комунального підприємства №1 про стягнення пені - задовольнити повністю.

Стягнути з Житлово-комунального підприємства №1 (43000, м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, буд. 40А, ідентифікаційний код юридичної особи 30473431, п/р 260083005512 в КБ «Західінкомбанк», МФО 303484) на користь Луцького міського центру зайнятості (43005, м. Луцьк, вул. Ярощука, 2, ідентифікаційний код юридичної особи 13352315, р/р 37173300901002 в ГУ ДКС України у Волинській області, МФО 803014) пеню у розмірі 101,88 грн. (сто одна гривня вісімдесят вісім копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І.Смокович