Рішення

від 19.03.2009 по справі 29/92-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/92-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2009 р.                                                            Справа № 29/92-09

вх. № 1580/5-29

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився;

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вога", м. Харків до  Приватного підприємства "Калюжанське", с. Калюжино  

про стягнення 124563,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму основного боргу за догвором, з урахуванням валютних змін, у розмірі 81258,11грн., суму відсотків за користування грошовими коштами у розмірі 29769,31грн., суму неустойки в розмірі 5952,44грн., суму збитків у розмірі 7583,76грн., що виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов"язань за договором купівлі-продажу №1 від 23.01.2008р.; судові витрати покласти на відповідача.

Також, позивачем було подано заяву про забезпечення позову (вх. №5680 від 27.02.09), в якій він просить суд накласти арешт на майно відповідача в розмірі 124563,62 грн.; в обгрунтування заяви позивач посилається на те, що невжиття відповідних заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою господарського суду від 27.02.2009р. по справі 29/92-09 було порушено провадження та вжиті заходи забезпечення позову.

Представник позивача у судове засідання не з"явився.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про вручення на поштовому повідомленні, яке міститься в матеріалах справи. Відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що 23.01.2008р. між сторонами був укладений договір купівлі-продажу №1. Відповідно до умов договору позивач зобов"язався поставити відповідачу товар в асортименті та кількості вказаній в специфікаціях , які є невід"ємною частиною договору. На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачеві товар на суму 70558,38грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними та довіреностями які містяться в матеріалах справи. Відповідач , згідно п.п. "в" п. 4.1 договора та специфікацій, зобов"язався сплатит вартість товару в строк до 25.09.2008р.

Як свідчать матеріали справи, відповідач суму заборгованості сплатив частково, а саме вартість товару була сплачена в сумі 20000,0грн.

В порядку досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача бкла направлена вимога (№87 від 01.12.2008р.) про сплату суми основної заборогваності за отриманий товар, однак відповідач залишив вимогу без відповіді, вартість товару не сплатив.

Таким чином, сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 50558,38грн.

Згідно до п.4.7. догвору, сторонами було встановлено, що у випадку зміни курсу дол. США у відношенні до курсу гривні (офіційний курс НБУ), вартість товару збільшується пропорційно до даних змін та на момент звернення позивача до суду за захистом порушеного права складає 81258,11грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов*язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей  строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи викладене вище, суд знаходить позовні вимоги обгрунтованими, такими, що підтверджуються наданими суду доказами та такими що підлягають задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 81258,11грн.

Враховуючи те, що, відповідно статті 536 ЦК України,  сторонами був узгоджений (п. 4.4. договору) розмір відсотків в залежності від строків прострочення оплати товару від 0,1% до 0,5%, вимоги позивача щодо стягнення відсотків користування грошовими коштами у розмірі 29769,31грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.  

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 8.4.1. договору за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань була встановлена відповідальність у вигляді неустойки в розмірі 0,1% від вартості отриманої продукції за кожний день прострочки, але не більш подвійної облікової ставки НБУ.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором  позовні вимоги в частині стягнення неустойки в сумі 5952,44 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що п.8.4.2. договору, керуючись п.5 статті 225 Цивільного кодексу України, сторони погодили розмір збитків у вигляді відсоткової ставки в залежності від строків порушення зобов"язань відповідачем, та, що становить 15% від вартості неоплаченого товару, вимоги позивача  про стягнення збитків у розмірі 7583,76грн. є доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача  належить стягнути до Державного бюджету України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 1245,64 гривень, та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411  стягнути  на користь державного підприємства “Судовий інформаційний центр” судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 225, 526, 530, 536, 611 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 5, 6, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -    

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Калюжанське" (64051, Харківська область, Кегичівський район, с. Калюжене, код 30773746) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вога" (61064, м. Харків, вул. Пермська, 15, кв. 28, код 32335705) суму основного боргу, з урахуванням валютних змін, у розмірі 81258,11грн., суму відсотків за користування грошовими коштами у розмірі 29769,31грн., суму неустойки в розмірі 5952,44грн., суму збитків у розмірі 7583,76грн., державного мита у розмірі 1245,64 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя