Рішення

від 18.07.2013 по справі 908/2348/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 26/86/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2013 Справа № 908/2348/13

за позовом - Приватного підприємства «Офіс-Інвест № 3» (вул. Карпенко-Карого, 60/6, м. Запоріжжя, 69084)

до відповідача - 1/ Відкритого акціонерного товариства «Гамма» (пр. Маяковського, 11, м. Запоріжжя, 69035)

до відповідача - 2/ Приватного підприємства «Бізнес-Офіс № 6» (вул. Ленська, 19, к. 5, м. Запоріжжя, 69096)

про визнання договорів дійсними та визнання права власності на нерухоме майно

Суддя Юлдашев О.О.

За участі представників сторін:

Позивача - Ворона О.В., угода 01/04-2013 від 01.04.2013.

Відповідача 1. - Плецька Ю.В. - ліквідатор.

Відповідача 2. - Соколова В.Д., довіреність №б/н від 02.07.2013.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області звернулось Приватне підприємство «Офіс-Інвест №3» (позивач) до Відкритого акціонерного товариства «Гамма» (відповідач-1) та Приватного підприємства «Бізнес-офіс №6» (відповідач-2) про визнання договорів дійсними та про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна.

Ухвалою суду від 11.07.2013 року порушено провадження у справі № 908/2348/13, судове засідання призначено на 18.07.2013 року.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані ст.ст. 15, 16, 208, 209 203, 220, 316-321, 328, 334, 392, 526, 527, 664, 657 689, 691, 692 Цивільного кодексу України.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позові. В обґрунтування вимог вказав, що 04.11.2011р. між ВАТ «Гамма» та ПП «Бізнес - офіс №6» було укладено договір №01/158 купівлі-продажу нерухомого майна, згідно якого відповідач-1 передав відповідачу-2 їдальню на 940 місць, будівлі літ. К-4, корпус №8, інвентарний № 1000094, 1980 р., (частка у розмірі 7/50), що розташована за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 11, за ціною, встановленою п. 2.1 зазначеного договору, а саме за 78 000,00 грн. з ПДВ (договір).

Майно належало ВАТ «Гамма» на праві власності на підставі Наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області №1581 від 22.10.1996р.

Право власності на нерухоме майно було зареєстроване за ВАТ «Гамма» в реєстровій книзі ТОВ «ЗМБТІ», РПВН за № 4190714.

Відповідно до умов спірного договору відповідач-1 зобов'язався передати у власність відповідача-2 майно, яке належить йому на праві власності і розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 11, а відповідач-2 зобов'язався прийняти його та оплатити.

Згідно розділу 3 Договору та статей 664, 689 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сторони прийняли на себе зобов'язання щодо підписання акту приймання-передачі майна протягом 5 (п'яти) днів з моменту підписання договору.

07.11.2011р. сторонами на виконання умов договору був підписаний Акт приймання-передачі спірного нерухомого майна, що є невід'ємною частиною договору.

На виконання умов договору відповідач-2 здійснив оплату за придбане нерухоме майно векселем - 07.11.2011р. передав відповідачу-1 у порядку сплати вартості придбаного об'єкту нерухомості простий вексель АА1732654 від 07.11.2011р. зі строком сплати по пред'явленню на суму 78 000,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі векселя від 07.11.2011р.

Відповідно до пункту 3.4 договору з моменту повної сплати вартості придбаного майна та передання його за актом приймання-передачі у відповідача-2 виникло право користування цим майном, а право власності відповідно до пункту 3.3. має виникнути з моменту нотаріального посвідчення цього договору та його державної реєстрації.

У відповідності до вимог ст. 512 ЦК України між позивачем та відповідачем-2 був укладений та підписаний договір про відступлення права вимоги від 01.04.2013р., згідно якого відповідач-2 відступив, а позивач прийняв на себе в повному обсязі право вимоги виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу нерухомого майна №01/158 від 04.11.2011 р.

Факт переходу до нового кредитора - позивача прав у зобов'язаннях за вищезазначеним договором підтверджується актом прийому-передачі документів від 01.04.2013р. до договору про відступлення права вимоги від 01.04.2013р.

Про укладання договору відступлення права вимоги відповідач-1 був своєчасно повідомлений первісним кредитором - відповідачем-2 шляхом направлення листа-повідомлення від 02.04.2013р., а також копії договору відступлення права вимоги від 01.04.2013 р.

Згідно умов договору відступлення права вимоги до позивача перейшло право вимоги за договором, в тому числі права вимоги передачі нерухомого майна, правовстановлювальних документів на об'єкт нерухомості, ключів, а також нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

Згідно пункту 3.5. договору на протязі п'ятнадцяти діб договір підлягав нотаріальному посвідченню з покладанням усіх витрат на відповідача-1. Разом з тим, нотаріальне посвідчення договору з вини відповідача-1 до тепер не відбулося.

30.04.2013 р. позивач звернувся до відповідача-1 з письмовою вимогою виконати дії щодо нотаріального посвідчення договору, у відповідь на що відповідач-1 повідомив позивачу про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача в зв'язку з тим, що постановою господарського суду Запорізької області від 08.11.2011р. у справі №12/5009/1743/11 ВАТ «Гамма» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, відповідно у відповідача-2 відсутня фінансова можливість здійснити заходи щодо нотаріального посвідчення спірного договору.

Таким чином, відповідач-1 від нотаріального посвідчення договору ухиляється, що порушує набуте позивачем на підставі Договору право власності на майно.

Зі змісту договору купівлі-продажу, що відповідач-1 та позивач досягли згоди з усіх істотних умов цього договору.

Оскільки, відповідачем-1 та позивачем при укладанні договору не було додержано в момент вчинення правочину вимог, які встановлені законом щодо нотаріального посвідчення договору, то згідно з частиною 1 статті 220 ЦК України такий договір є нікчемний.

Частиною 2 статті 220 ЦК України передбачена можливість визнання договору дійсним за певних умов. Так, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Відповідач-1 надав суду відзив на позов, в якому вказав про те що погоджується з позовом, але в зв'язку з перебуванням відповідача-1 в ліквідаційній процедурі у справі про банкрутство №12/5009/1743/ не має фінансової можливості здійснити заходи щодо нотаріального посвідчення спірного договору.

Відповідач -2 у судовому засіданні не заперечив проти задоволення позову, письмовий відзив суду не надав.

Згідно зі ст. 22 ГПК України , сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно зі ст. 33 ГПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За усним клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Судове засідання завершено оголошенням вступної та резолютивної частин рішення, відповідно до статті 85 ГПК України .

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

04.11.2011р. між відповідачем-1 та відповідачем-2 укладено договір №01/158 купівлі-продажу нерухомого майна, згідно якого перший передав другому їдальню на 940 місць, будівлі літ. К-4, корпус №8, інвентарний № 1000094, 1980 р. (частка у розмірі 7/50), що розташована за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 11, за 78 000,00 грн. з ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що на час укладання зазначеного договору майно належало відповідачу-1 на праві власності на підставі Наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області №1581 від 22.10.1996р.

07.11.2011р. сторонами на виконання умов договору купівлі-продажу був підписаний акти приймання-передачі спірного нерухомого майна, що є невід'ємною частиною договору, а на виконання умов договору відповідач-2 здійснив оплату за придбане нерухоме майно векселем передавши його відповідачу-1 на підставі акту приймання-передачі векселя від 07.11.2011р.

01.04.2013р. відповідач-2 уклав з позивачем договір про відступлення права вимоги, згідно якого відповідач-2 відступив, а позивач прийняв на себе в повному обсязі право вимоги виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу нерухомого майна №01/158 від 04.11.2011 р.

Відповідно до умов договору про відступлення права вимоги від 01.04.2013 р. до позивача перейшло право вимагати від відповідача-1 належного виконання зобов'язань за вищевказаним договором, в тому числі вимагати передачі предмету договору на умовах та в порядку встановленому договором та діючим законодавством України.

З матеріалів справи вбачається, що про укладання договору відступлення права вимоги відповідач-1 був своєчасно повідомлений первісним кредитором - відповідачем-2 шляхом направлення листа - повідомлення від 02.04.2013р., а також копії договору відступлення права вимоги від 01.04.2013 р., що не заперечується і підтверджується відповідачем-1.

Таким чином, право вимоги виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу нерухомого майна на законних підставах перейшло до позивача.

Згідно пункту 3.5. договору купівлі-продажу на протязі п'ятнадцяти діб цей договір підлягав нотаріальному посвідченню з покладанням усіх витрат на його посвідчення на відповідача-1. Разом з тим, нотаріальне посвідчення договору до тепер не відбулося, з вини відповідача-1.

30.04.2013 р. позивач звернувся до відповідача-1 з письмовою вимогою виконати дії щодо нотаріального посвідчення договору.

Відповідач-1 повідомив позивачу про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача в зв'язку з тим, що постановою господарського суду Запорізької області від 08.11.2011р. у справі №12/5009/1743/11 ВАТ «Гамма» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, в зв'язку з чим у відповідача-1 відсутня фінансова можливість здійснити заходи щодо нотаріальне посвідчення спірного договору.

Судом встановлено, що відповідач-1 не виконав свої зобов'язання за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 04.11.2011р. за № 01/158, ухилявся від нотаріального посвідчення договору, чим порушує набуте позивачем на підставі договору право власності на майно.

Натомість, документи, які знаходяться в матеріалах справи підтверджують той факт, що сторони договору купівлі-продажу нерухомого майна домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, а також частково виконали його умови.

Оцінивши представлені сторонами докази, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку щодо задоволення заявлених позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів . Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частини 3 статті 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Статтями 316, 317, 319 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належить права володіння, користування та розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Пунктом 6.2. Інформаційного листа Вищого арбітражного суду України від 31.01.2001р. №01-8/98 «Про деякі питання законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом» роз'яснюється, що набувач має довести, що він набув майно оплатно і що він не знав і не міг знати про те, що воно придбане у особи, яка не мала права його відчужувати. Набувач не може бути визнаний добросовісним, якщо на момент здійснення угоди про відчуження спірного майна на відповідне майно обґрунтовано претендували треті особи, і про це набувачеві було відомо.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Стаття 16 ЦК України встановлює способи захисту цивільних прав та інтересів: визнання права; визнання правочину дійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи без бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з момент такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Статтею 657 ЦК України встановлено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Частиною 2 статті 220 ЦК України передбачена можливість визнання договору дійсним за певних умов. Так, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Неузгодженість між позивачем та відповідачем-1 питання щодо нотаріального посвідчення договору перешкоджає позивачу реалізувати набуте за договором купівлі-продажу право власності на майно, що змусило позивача звернутися за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів до суду.

Право власності на вказане майно, яке є предметом спору, позивачем було набуто у правомірний спосіб - шляхом укладення двостороннього оплатного договору, що відповідає змісту ст. 328 ЦК України .

Згідно ст. 41 Конституції України , та ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, що включає неможливість обмеження у його здійсненні з боку будь-яких осіб; цьому кореспондує можливість особи усунути будь-які обмеження у здійсненні прав власності.

Оскільки предметом договору купівлі-продажу нерухомого майна від 04.11.2011р. за № 01/158 є нерухоме майно, даний договір має бути нотаріально посвідченим. В обґрунтування вимог про визнання дійсними спірних договорів позивач зазначає, що придбаний ним об'єкт нерухомості не перебував на час придбання під забороною відчуження, на нього не заявляли претензії інші особи, що ні заперечується відповідачем-1.

Суд встановив, що об'єкт нерухомості - їдальня на 940 місць, будівлі літ. К-4, корпус №8, інвентарний № 1000094, 1980 р., (частка у розмірі 7/50), що розташована за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 11 (одинадцять) перейшла до позивача відповідно до вище зазначеного оплатного договору купівлі-продажу, відповідно до умов якого сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами наявними в матеріалах справи, а також частково виконали умови договору, але відповідач-1 ухиляється від нотаріального посвідчення цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, нотаріально посвідчити на даний час договір купівлі-продажу неможливо, оскільки ВАТ «Гамма» перебуває в процедурі банкрутства, в зв'язку з чим не має змоги за рахунок власних активів підприємства взяти обов'язок по оформленню нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна від 04.11.2011р. за № 01/158.

Суд знаходить обґрунтованими та підтвердженими доводи позивача та вважає, що визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 04.11.2011р. за № 01/158 дійсним не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства та не порушує прав та інтересів інших осіб, оскільки будь-які інші особи своє право власності на спірне майно не заявляли.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна № 01/158 від 04.11.2011 р. дійсним та визнання права власності за позивачем на нерухоме майно, а саме: на їдальню на 940 місць, будівлі літ. К-4, корпус №8, інвентарний № 1000094, 1980 р., (частка у розмірі 7/50), що розташована за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 11 (одинадцять) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на позивача, за клопотанням останнього.

Керуючись ст. 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна № 01/158 від 04.11.2011 р., укладений між Відкритим акціонерним товариством «Гамма» (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 11, код ЄДРПОУ 14313843) та Приватним підприємством «Офіс-Інвест № 3» (69084, м. Запоріжжя, вул. Карпенко-Карого, 60, к. 6, код ЄДРПОУ 33701255).

Визнати за Приватним підприємством «Офіс-Інвест № 3» (69084, м. Запоріжжя, вул. Карпенко-Карого, 60, к. 6, код ЄДРПОУ 33701255) право власності, на нерухоме майно, а саме: їдальня на 940 місць, будівлі літ. К-4, корпус №8, інвентарний № 1000094, 1980 р., (частка у розмірі 7/50), реєстраційний номер 4190714, яке підлягає державній реєстрації в Державній реєстраційній службі України.

Суддя О.О. Юлдашев