Рішення

від 11.06.2013 по справі 923/532/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2013 р. Справа № 923/532/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "СІГО-МАРІН", м. Одеса

до: Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт", м. Херсон

про стягнення 43 311,57 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Макаров І.М., уповн. представник, довіреність від 13.05.2013р.

від відповідача - Третьякова М.В., уповн. представник, довіреність № 30-17/1/235 від 23.04.2013р

Обставини справи : провадження у справі порушено за позовом Приватного підприємства "СІГО-МАРІН" (позивач) про стягнення 38493,08 грн. основного боргу, 2078,63 грн. в якості втрат від інфляції, 2739,86 грн. річних (3%), у зв'язку із неналежним виконанням Державним підприємством "Херсонський морський торговельний порт" (відповідач) зобов'язань з оплати послуг за договором від 19.03.2010р. № 22 Т.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, згідно з яким позовні вимоги не визнає у повному обсязі, у зв'язку із їхньою необґрунтованістю, та просить суд відмовити у задоволенні позову повністю. У відзиві стверджується про те, що позивач не надав обґрунтованого розрахунку позовних вимог, в частині основного боргу у розмірі 38493,08грн., та не вказав вартість яких саме робіт (послуг) позивача не оплачено відповідачем. Крім цього, у відзиві стверджується про те, що найменування послуг, перелік яких наведений у додатку № 1 до договору від 19.03.2010р. № 22 Т, не співпадає із найменуванням виконаних позивачем робіт (наданих позивачем послуг), згідно актів здачі-прийняття таких робіт (послуг), а позивачем не доведено чи були письмово узгоджені ці роботи з відповідачем, а також про те, що позивач не надав відповідачу рахунки, на підставі яких відповідач повинен оплачувати роботи (послуги) позивача згідно договору від 19.03.2010р. № 22 Т. У додатково наданих відповідачем 11.06.2013р. письмових поясненнях по суті спору вказано, що "Особа, яка працювала у березні 2010 року на посаді начальника флоту (портового) та підписувала акти здачі - прийняття робіт (надалі за текстом пояснень наведено 12 номерів таких актів - примітка суду) була звільнена з займаної посади, тому надати пояснення щодо підписання актів не вбачається можливим. Крім того зазначаємо, що ... ця особа не мала повноважень на підписання актів здачі - прийняття робіт".

Від сторін не надходило заяв та клопотань щодо судового засідання 11.06.2013р.

Після закінчення розгляду справи, в судовому засіданні 11.06.2013р., відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство "СІГО-МАРІН" (надалі - позивач) та Державне підприємство "Херсонський морський торговельний порт" (надалі - відповідач) 19.03.2010р. уклали договір № 22 Т про надання послуг (надалі - договір). Згідно п. 1.1 та п. 1.2. договору позивач (виконавець за договором) зобов'язався провести за дорученням відповідача (замовника за договором) перевірку аварійно-рятувального та протипожежного майна, яке знаходиться на судах флоту (портового) відповідача, з наданням послуг за переліком згідно з Додатком № 1 до договору, та видати, після проведення такої перевірки, сертифікат встановленого зразку, а відповідач, свою чергу, зобов'язався передати позивачу по акту майно, що підлягає перевірці, разом з усією необхідною документацією, а також погодити надані позивачем послуги та провести оплату цих послуг. Згідно з п. 2.1 договору позивач надає послуги по договору протягом 7-ми календарних днів з моменту направлення заявки після письмового узгодження з відповідачем найменування та кількості майна, що підлягає перевірці. Згідно з п. 2.2 договору при наданні послуг позивач передає відповідачу оформлену документацію: акти наданих послуг (виконання робіт), податкову накладну та ін. Згідно з п. 2.3 договору надані позивачем послуги приймаються відповідачем зі складанням акту по фактично виконаним обсягам послуг із здачею їх у встановленому порядку. Згідно з п. 2.4 договору встановлено, що у випадку, якщо після прийняття наданих послуг відповідач виявить відступи від умов договору або інші недоліки, він зобов'язаний негайно сповістити про це позивача. Відповідно до п. 3.2. договору по закінченню надання послуг, вказаних в кожній заявці, позивач надає двосторонній акт надання послуг (акт виконаних робіт), а відповідач здійснює розрахунок за надані послуги протягом п'яти банківських днів після підписання акту наданих послуг (акту виконання робіт) на підставі рахунку (рахунку-фактури) позивача.

Відповідно до п. 7.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами договору (позивачем та відповідачем) та діє до 31.12.2010р., а в частині взаєморозрахунків та гарантійних зобов'язань - до моменту повного виконання сторонами договору своїх зобов'язань за договором.

На виконання умов договору позивачем у другому півріччі 2010 року було виконано роботи (надано послуги) загальною вартістю 45 906,68 грн., які позивач передав відповідачеві, а останній прийняв від позивача на підставі 12 (дванадцяти) актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме: №/№ ОУ-0000150, ОУ-0000173, ОУ-0000174, ОУ-0000175, ОУ-0000176, ОУ-0000177, ОУ-0000178, ОУ-0000179, ОУ-0000184, ОУ-0000185, ОУ-0000187, ОУ-0000193. Таким чином, цими актами підтверджується факт виконання робіт (надання послуг) позивачем відповідачу на підставі договору.

Як встановлено судом, у жодному з цих дванадцяти актів здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) не вказано дату їхнього складання сторонами договору. Проте, у цих актах вказано реквізити відповідного рахунку-фактури позивача, на підстав якого відповідач має здійснювати оплату зазначених в кожному окремому акті робіт (послуг) позивача. З цього слідує, що рахунки-фактури на оплату робіт (послуг) складалися раніше ніж акти здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг).

На оплату робіт (послуг), перелік яких наведений у вказаних актах позивач виставив відповідачу наступні рахунки-фактури: № СФ-0000105 від 03.09.2010р. на суму 374,00 грн., № СФ-0000128 від 07.10.2010р. на суму 2 574,00 грн., № СФ-0000133 від 07.10.2010р. на суму 10543,20 грн. (частково, у сумі 7413,60 грн., оплачений відповідачем, що підтверджується наданою позивачем копією виписки банку від 24.12.2010р.), № СФ-0000129 від 07.10.2010 р. на суму 3 759,96 грн., № СФ-0000130 від 07.10.2010р. на суму 4 992,00 грн., № СФ-0000131 від 07.10.2010р. на суму 4 719,96 грн., №СФ-0000132 від 07.10.2010р. на суму 3 759,96 грн., №СФ-0000134 від 07.10.2010р. на суму 432,00 грн., №СФ-0000138 від 25.10.2010р. на суму 1 248,00 грн.; № СФ-0000139 від 25.10.2010р. на суму 960,00 грн., № СФ-0000148 від 01.11.2010р. на суму 9 183,20 грн.; №СФ-0000142 від 01.11.2010р. на суму 3 360,00 грн.

Як встановлено судом, у цих рахунках - фактурах, кожному з них, вказано строк оплати рахунку, шляхом включення до тексту кожного рахунку речення: "Рахунок дійсний до сплати до (й надалі вказано календарні дати в межах від 15.09.2010р. до 01.12.2010р. - примітка суду)". При цьому, встановлення строків оплати робіт (послуг), які виконано (надано) згідно з договором, в рахунках-фактурах на оплату послуг не передбачено умовами договору, а ці рахунки підписано лише позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та загальногосподарського інтересу. Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що положення Глави "Послуги. Загальні положення." Цивільного кодексу України можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлений договором.

Для правильного визначення моменту настання у відповідача обов'язку щодо виконання грошового зобов'язання з оплати послуг на умовах п. 3.2. договору, необхідно встановити дати підписання сторонами договору актів здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг). Згідно із ч. 2 ст. 4 3 ГПК України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Як вже зазначалося, судом встановлено, що у доданих до позовної заяви актах здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) не вказано дату їхнього складання сторонами договору. А ні позивач, а ні відповідач не надали суду будь-яких доказів на підтвердження конкретних дат підписання позивачем та відповідачем таких актів. У зв'язку із цим, виходячи з даних, які містять у собі додані позивачем до позовної заяви дванадцять актів здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг), за переліком цих актів, наведеним на сторінці № 2 даного рішення, встановити дати, з яких слідує вважати простроченими відповідачем зобов'язання з оплати зазначених у актах послуг, на умовах п.3.2. договору, не є можливим.

Проте, згідно із наявними у матеріалах справи актами звірки стану взаєморозрахунків відповідача та позивача станом на 01.01.2012р. та на 01.11.2012р. (а.с.40-41), відповідачем визнано наявність у нього заборгованості перед позивачем у розмірі 38 493,08 грн. починаючи з 01.01.2012р. Іншій (третій) акт звірки стану взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем за станом на 01.12.2011р. (а.с.39) суд не приймає до уваги, оскільки за оцінкою суду вказаний акт звірки є неналежно оформленим: не вказано прізвище та ініціали особи, якою підписаний цей акт звірки з боку відповідача та відсутня печатка відповідача на цьому акті. Позивач не надав суду інших актів звірки стану взаєморозрахунків відповідача та позивача, зокрема, складених раніше ніж за станом на 01.12.2011р. З урахуванням цього, суд дійшов висновку про те, що зобов'язання відповідача перед позивачем з оплати 38493,08 грн. вартості послуг, які надано позивачем відповідачу на підставі договору, слідує вважати простроченим з 01.01.2012р. (дата складання акту звірки від 01.01.2012р.).

Станом на 11.06.2013р. заборгованість відповідача перед позивачем з оплати наданих позивачем на підставі договору послуг становить 38 493,08 грн. Відповідач не надав суду докази сплати на користь позивача заборгованості у цьому розмірі, 38493,08грн.

Доводи відзиву та додаткових письмових пояснень відповідача, на підставі яких стверджується про невизнання у повному обсязі позовних вимог, відхилено судом з огляду на наступне. Згідно із ч. 2 ст. 4 3 ГПК України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В частині тверджень відповідача про виконання позивачем робіт (надання позивачем відповідачу послуг), які не передбачено договором, доводи відповідача відхиляються судом з таких підстав.

1. Акти здачі - прийняття виконаних робіт (надання послуг) підписано відповідачем без будь-яких зауважень та/або заперечень щодо наведеного за текстом цих актів переліку робіт (послуг).

2. Всі акти здачі - прийняття виконаних робіт (надання послуг) затверджено керівником відповідача та скріплено печаткою відповідача.

3. Після підписання відповідачем актів здачі - прийняття виконаних робіт (надання послуг) відповідач не повідомляв позивача в передбаченому п. 2.4. договору порядку про невідповідність вказаних у актах робіт (послуг) переліку робіт (послуг), який вказаний та узгоджений сторонами при укладанні договору, у додатку № 1 до договору.

В частині тверджень відповідача про неотримання рахунків позивача, на підставі яких відповідач мав здійснювати оплату послуг за договором, доводи відповідача відхиляються судом з огляду на наступне.

1. Номери та дати рахунків вказано у підписаних відповідачем та позивачем актах виконаних робіт (надання послуг): у кожному з актів вказано номер та дату рахунку-фактури на оплату послуг саме за цим актом. Акти здачі - прийняття робіт виконаних робіт (надання послуг) підписано відповідачем без будь-яких зауважень та/або заперечень стосовно ненадання позивачем відповідачеві вказаних у актах рахунків на оплату робіт (послуг).

2. За одним з рахунків, про неотримання яких від позивача стверджується відповідачем, а саме по рахунку-фактурі № СФ-0000133 від 07.10.2010р. відповідачем було проведено часткову, у сумі 7 413,60 грн., оплату робіт (послуг) позивача, які вказано у акті № ОУ-0000178. При цьому, згідно з наявною у матеріалах даної судової справи випискою банку про здійснення цього платежу, призначенням платежу відповідачем вказано: "За освідкування АРМ зг/рах. № 133/1 від 07.10.10р., дог. 22 Т від 19.03.10р." Тобто, зазначено як номер та дату рахунку-фактури позивача на оплату, так і реквізити договору.

В частині тверджень відповідача про відсутність у особи, яка від імені відповідача підписала акти виконаних робіт (надання послуг), повноважень підписувати такі акти, доводи відповідача відхиляються судом з наступних підстав.

1. Від імені відповідача акти здачі - прийняття виконаних робіт (надання послуг) за договором підписували три різні представники відповідача: дев'ять актів - один представник, три акти - інший його представник та один акт - ще один, третій його представник. Відповідачем не вказано, який саме з них не мав повноважень на підписання актів здачі - прийняття виконаних робіт (надання послуг) за договором: не вказано прізвище, ім'я та по батькові такої особи, її посаду. При цьому, відповідачем не надано суду посадових інструкцій на цю особу. Крім цього, відповідачем не вказано, яка ж саме посадова особа відповідача мала повноваження, й відповідно, повинна була підписувати такі акти, а також не надано копій посадових інструкцій на таку, повноважну, посадову особу відповідача. Також, відповідачем не надано суду актів проведеного відповідачем службового розслідування стосовно перевірки фактів підписання актів здачі - прийняття виконаних робіт (надання послуг) за договором неналежним представником відповідача. Суду, також, не надано відповідачем будь-яких наказів керівництва відповідача про застосування заходів дисциплінарного характеру до посадової особи відповідача, яка з перевищенням своїх повноважень підписала вказані акти. При цьому, у письмових поясненнях відповідача вказано, що особа, яка працювала на посаді начальника флоту (портового) та при відсутності у цієї особи належних повноважень підписала від імені відповідача акти здачі - прийняття виконаних робіт (надання послуг) за договором, працювала на вказаній посаді у березні 2010 року. Проте, виходячи із зазначених у актах здачі - прийняття виконаних робіт (надання послуг) дат рахунків-фактур на оплату послуг, ці акти складалися та підписувалися у іншій період часу, а саме, після 03.09.2010р.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 38493,08грн. заборгованості з оплати послуг за договором підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язанний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також річні (3%) від простроченої суми, якщо інший розмір річних не встановлено договором.

Позовні вимоги про стягнення 2 739,86 грн. річних (3%), які позивач нарахував відповідачу за період з 01.11.2010р. по 15.03.2013р., включно, (або за 866 днів), підлягають задоволенню частково, за період з 01.01.2012р. по 15.03.2013р., включно, (або за 426 днів), у розмірі 1388,91 грн., оскільки за висновком суду заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 38 493,08 грн. з оплати послуг за договором визнана сторонами договору як заборгованість саме з 01.01.2012р. Суд здійснив власний розрахунок річних (наведено нижче).

Річні за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. (або за 366 днів) на суму заборгованості у розмірі 38 493,08 грн. становлять 1 154,79 грн.

1 154,79 грн. = (( 38 493,08 грн. х 3 х 366) /100) / 366

Річні за період з 01.01.2013р. по 15.03.2013р. (або за 74 дні) на суму заборгованості у розмірі 38 493,08 грн. становлять 234,12 грн.

234,12 грн. = (( 38 493,08 грн. х 3 х 74) /100) / 365

Загальна сума річних становить 1388,91 грн. = 1 154,79 грн. + 234,12 грн.

Позовні вимоги про стягнення 2 078,63 грн. в якості втрат від інфляції, які позивач нарахував відповідачу за період з 01.11.2010р. по 31.12.2012р., включно, не підлягають задоволенню у повному обсязі. Оскільки за висновком суду заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 38493,08 грн. з оплати послуг за договором визнана сторонами договору як заборгованість саме з 01.01.2012р., то втрати від інфляції на заборгованість у вказаному розмірі мають нараховуватися починаючи не раніше ніж з 01.01.2012р. Виходячи з наведеного та з урахуванням визначення позивачем 31.12.2012р. як граничну дату нарахування втрат від інфляції, ці втрати на суму заборгованості у розмірі 38493,08грн. мають бути нараховані з урахуванням щомісячних індексів інфляції, що мали місце у 2012 році (у відповідності до вимог листа Верховного суду України від 03.04.1997р. № 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ").

Відповідні щомісячні індекси інфляції є наступними: 100,2 % у січні 2012 року, 100,2 % у лютому 2012 року, 100,3 % у березні 2012 року, 100,0 % у квітні 2012 року, 99,7 % у травні 2012 року, 99,7 % у червні 2012 року, 99,8 % у липні 2012 року, 99,7 % у серпні 2012 року, 100,1 % у вересні 2012 року, 100,0 % у жовтні 2012 року, 99,9 % у листопаді 2012 року, 100,2 % у грудні 2012 року.

Середній індекс інфляції за період часу з 01.11.2010р. по 31.12.2012р., включно, складає - 0,998, тобто, є меншим одиниці, відповідно, втрати від інфляції у вказаний період часу відсутні.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задовольняється на 92,08 %.

92,08 % = ((39 881,99 грн. (розмір задоволених позовних вимог ) / (43 311,57 грн. (розмір заявлених позовних вимог )) х 100

У зв'язку із цим 92,08 % або 1 584,24 грн. судового збору покладається на відповідача, решта - на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" (місцезнаходження - 73000, м. Херсон, проспект Ушакова, 4; ідент. код ЄДР - 01125695; п/р 2600201693454 в ХФ АТ "Укрексімбанк" м. Херсон, МФО 352639) на користь Приватного підприємства "СІГО-МАРІН" (місцезнаходження - 65045, м. Одеса, вул. Коблівська,44, кв. 10; ідент. код ЄДР - 30171617; р/р 26009276751 в ПАТ "МАРФІН БАНК" м. Іллічівськ, МФО 328168) 38 493 (тридцять вісім тисяч чотириста дев'яносто три) грн. 08 коп. основної заборгованості, 1 388 (одна тисяча триста вісімдесят вісім) грн. 91 коп. в якості річних та 1 584 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят чотири) грн. 24 коп. компенсації по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.06.2013р.

Суддя К.В. Соловйов