Рішення

від 11.06.2013 по справі 925/694/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2013 року Справа № 925/694/13

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Кучер Ю В., за участю представників сторін:

від позивача - Гарголь В.Є. - представник за довіреністю,

від відповідача - представник не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивача: приватно-орендного сільськогосподарського підприємства

"Хлібороб"

до

відповідача: приватного підприємства "Укртехніка-2"

про стягнення 116 374,14 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Хлібороб" звернулося до суду з позовом до приватного підприємства "Укртехніка-2" про стягнення заборгованості в сумі 116 374,14 грн., в тому числі: 73 686,75 грн. основного боргу, 42 687,39 грн. пені та відшкодування судового збору.

Позивач подав до суду заяву №64 від 25.04.2013 10/3691, у якій просив суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунку №26006060003600 в ЧГК КБ «Приватбанк», м. Черкаси, в межах суми позову а при їх відсутності на майно що належить відповідачу. В обґрунтування заяви позивач зазначив, що враховуючи негативну репутацію відповідача, позивач має підстави вважати, що виконання рішення господарського суду після його прийняття може бути неможливим оскільки, керівництво відповідача застосовуючи шахрайські методи, зуміло отримати від ПО СП «Хлібороб» майже всю суму договору підряду. Крім того, керівники ПП «Укртехніка-2» без оформлення належним чином договору купівлі-продажу отримали чималу кількість пшениці (274 тонн) у двох інших підприємствах, що є партнерами ПО СП «Хлібороб». Позивач вважає, що ПП «Укртехніка-2» може терміново вжити заходи щодо реалізації свого майна та перевести кошти із своїх рахунків невідомим юридичним та фізичним особам і тому дії відповідача призведуть до значних втрат.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно п.3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 № 02-5/611 застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Позивач не належними доказами не довів, що майно відповідача може зникнути, зменшитися чи ін., що утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду, тому суд вважає, що у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову належить відмовити.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити, надав письмове пояснення про те, що при виконанні відповідачем дорожньо-ремонтних робіт, на прохання відповідача, позивачем надавалися автопослуги з перевезення матеріалів, роботи тракторної техніки та оплачено бензин, що підтверджується актами про надання позивачем цих послуг та видатковою накладною на відпуск бензину. Отже, крім заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору підряду №7 від 24.05.2011, позивач просить стягнути з відповідача вартість наданих автопослуг та вартість бензину.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджено відповідними відмітками канцелярії суду на ухвалах про їх направлення рекомендованими листами на адресу відповідача з ЄДР та поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами оскільки, неявка представників сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання є правом сторони, а не обов'язком.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

24.05.2011 між приватно-орендним сільськогосподарським підприємством «Хлібороб» (замовник - позивач у справі) та приватним підприємством «Укртехніка» (підрядник - відповідач у справі) було укладено договір №7 (далі - договір ), відповідно до якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується, на свій ризик виконати за замовленням замовника з використанням своїх матеріалів, виконати такі види робіт: ремонт дорожнього покриття, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботи, зазначені в п. 1.1 цього договору.

Загальна сума договору складає 560 202,00 грн.

Пунктом 2.1 договору сторони встановили строк виконання робіт: початок робіт з 01.06.2011, закінчення - 01.09.2011.

За надання послуг з виконання робіт, згідно п. 4.1.1 договору, замовником сплачується підряднику передоплата в розмірі 30% від суми договору - 168 060,60 грн., через 10 днів - 112 040,40 грн., а остаточний розрахунок 50% після виконання робіт. Кінцевий розрахунок за договором проводиться замовником після повного завершення виконання робіт, після підписання сторонами акта здачі-приймання виконаних робіт.

Платіжними дорученнями №8 від 07.06.2011, №9 від 09.06.2011, № 24 від 23.06.2011 позивач перерахував відповідачу авансовий платіж на загальну суму 200 000,00 грн. Наступні платежі позивачем були здійснені платіжними дорученнями №48 від 14.07.2011 та №63 від 25.07.2011 на загальну суму 180 000,00 грн. Позивач зазначає, що хоча роботи по ремонту дорожнього покриття так і не були завершені позивач на прохання відповідача перерахував йому кошти на загальну суму 128 496,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №80 від 08.08.2011 та №114 від 15.09.2011.

Таким чином, позивачем на виконання договору було перераховано всього 508 469,00 грн.

У період з 23.08.2011 по 29.08.2011 між сторонами по договору були підписані акти приймання виконаних асфальтобетонних робіт №0000007, №0000008, №0000009, №0000010, №0000011.

За доводами позивача, виходячи з даних, зафіксованих в актах здачі-приймання робіт загальна площа відремонтованого покриття склала 3000 кв.м. на загальну суму 480 000,25 грн. замість обумовлених договором 3501 кв.м., з підписанням останнього акту здачі-приймання виконаних робіт ремонтні роботи були зупинені за ініціативою відповідача в односторонньому порядку, залишок не відремонтованого покриття складає 501 кв.м. дорожнього покриття. Оскільки, в рахунок оплати за ремонтні роботи позивачем було перераховано 508 496 грн., а робіт виконано на 480 000,25 грн., то переплата за виконані роботи становить 28 495,75 грн.

Позивач зазначає, що в процесі виконання робіт за договором підряду підрядник не мав власних матеріалів та інших ресурсів, тому він використовував отримані авансові платежі на придбання матеріалів для ремонту дорожнього покриття та оплати інших витрат передбачених кошторисом. Разом з тим, вказаним кошторисом не було передбачено використання автопослуг з перевезення матеріалів та послуг трактора. В підсумковій відомості ресурсів зазначено використання лише автогрейдерів, катків дорожніх та асфальтоукладчиків тому, відповідач звернувся до позивача з проханням про надання таких послуг.

Позивач, посилаючись на статтю 181 ГК України зазначає, що шляхом проведення усних переговорів, між позивачем та відповідачем було досягнуто домовленості і фактично укладений договір у спрощений спосіб про надання послуг з перевезення матеріалів та послуг трактора. Укладення договору про реалізацію послуг підтверджується актом надання послуг №ЧХС-0089 від 25.08.2011, який підписаний та скріплений печатками представників позивача та відповідача на загальну суму 44 597,00 грн. (з ПДВ). В такий же спосіб позивач реалізував на потреби відповідача 60 л. бензину марки А-92 на загальну суму 594,00 грн. (з ПДВ). Факт реалізації бензину та отримання його відповідачем підтверджується видатковою накладною №ЧКС-000089 від 20.09.2011.

04.04.2013 позивач направив відповідачу вимогу, у якій у семиденний строк з дня отримання претензії вимагав сплатити заборгованість за неналежне виконання договірних відносин у сумі 28 496,00 грн. та 44 597,00 грн. витрат, які поніс позивач внаслідок забезпечення виконання відповідачем договору підряду. Вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Позивач вказує, що відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання договору, ремонтні роботи не проводить, тому позивач просить стягнути з відповідача переплату (авансові платежі) яка складає 28 495,75 грн., пеню за неналежне виконання договору підряду у розмірі 42 687,39 грн., 44 597,00 грн. вартості авто послуг, наданих відповідачу та 594,00 грн. реалізованого бензину.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи між позивачем та відповідачем було укладено договір №7 від 24.05.2011, відповідно до якого відповідач зобов'язався виконати певну роботу, а саме: ремонт дорожнього покриття. Вказаний договір за своєю правовою природою є договором підряду та відповідає вимогам ст. 837 ЦК України, відповідно до якої за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до умов договору загальна вартість робіт склала 560 202,00 грн., кінцевий строк виконання робіт, визначених у договорі до 01.09.2011.

Платіжними дорученнями №8 від 07.06.2011, №9 від 09.06.2011, № 24 від 23.06.2011, № 48 від 14.07.2011, № 63 від 25.07.2011, № 80 від 08.08.2011, №114 від 15.09.2011 позивач перерахував відповідачу всього 508 469,00 грн.

Відповідач у визначений договором строк роботи по ремонту асфальтового покриття визначеної площі не виконав, відповідно до актів приймання виконаних робіт від 23.08.2011 №0000007, від 24.08.2011 №0000008, від 25.08.2011 №0000009, від 26.08.2011 №0000010, від 29.08.2011 №0000011 загальна площа відремонтованого покриття склала 3 000 кв.м. на загальну суму 480 000,25 грн., замість обумовлених договором 3 501 кв.м.

Позивач зазначає, що авансовий платіж, який був перерахований ним відповідачу, та на суму якого, останній не виконав роботи становить 28 495,75 грн., які він просить стягнути з відповідача як переплату.

Наслідки порушення підрядником умов договору підряду визначені у ст. 849 ЦК України, відповідно до якої якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно не можливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Пунктом 8.3 договору сторони встановили порядок дострокового розірвання договору, який може бути розірваний за згодою сторін або на підставах передбачених законом з відшкодуванням завданих збитків

Разом з тим, на момент звернення позивача із цим позову до суду договір є чинним, доказів, які б свідчили про його розірвання позивач суду не надав тому, у позивача відсутні підстави для повернення йому авансового платежу у розмірі 28 495,75 грн., тому позовні вимоги цій частині, є безпідставними та не підлягають до задоволення.

Як встановлено в судовому засіданні та не заперечується відповідачем, ним були порушені умови договору в частині строку виконання робіт.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідальність за порушення умов договору, передбачена, зокрема, у п. 6.3 договору, відповідно до якого у разі затримки виконання робіт підрядник сплачує замовнику неустойку у грошовій формі у вигляді 1% від суми договору за кожний день прострочки невиконаних робіт, але не більше подвійної ставки НБУ.

На підставі вказаного пункту договору позивач нарахував відповідачеві пеню на всю суму вартості, передбачених договором робіт, (тобто на 560 202,00 грн.), у розмірі 42 687,39 грн. за період з 01.09.2011 по 01.03.2012.

Перевіривши розрахунок позивача, суд прийшов до висновку, що ним невірно визначено суму, з якої належить обчислювати пеню та невірно визначено період її нарахування, оскільки як вбачається із матеріалів справи, вартість не виконаних відповідачем робіт становить 80 202,00 грн., а строк виконання до 01.09.2011. Відповідно, право на нарахування пені у позивача є із суми 80 202, 00 грн. за період з 02.09.2011 по 02.03.2012, тому суд вирішив, що обґрунтованою, є сума пені у розмірі 6 216,93 грн., яка і підлягає до стягнення.

При виконанні відповідачем дорожньо-ремонтних робіт, між позивачем та відповідачем було досягнуто домовленості про надання послуг з перевезення матеріалів та послуг трактора, а також продажу 60 л. бензину марки А-92 .

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі усної домовленості, за умовами якої позивач надав послуги з перевезення матеріалів та послуг трактора, передав відповідачу бензин марки А-92, а відповідач зобов'язався сплатити їх вартість.

За загальним порядком укладання господарських договорів вони викладаються у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ст.181 ГК України).

Оскільки, ПП «Укртехніка-2» прийняло послуги позивача та отримало від позивача товар, суд приходить до висновку про існування між сторонами договірних відносин, а отже виникнення у сторін цивільних прав і обов'язків. Факт надання послуг підтверджується актом надання послуг №ЧХС-0089 від 25.08.2011, який підписаний та скріплений печатками представників позивача та відповідача на загальну суму 44 597, 00 грн. (з ПДВ), а факт передачі відповідачу 60 л. бензину марки А-92 на загальну суму 594,00 грн. (з ПДВ) підтверджується видатковою накладною № ЧКС-000089 від 20.09.2011.

04.04.2013 позивач направив відповідачу вимогу, у якій у семиденний строк з дня отримання претензії, вимагав сплатити заборгованість у сумі 44 597,00 грн. витрат, які поніс позивач внаслідок надання відповідачу послуг. Вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Як встановлено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На підставі викладеного, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача суми заборгованості за надані послуги та переданий бензин у розмірі 45 191,00 грн. (44 597,00 грн. + 594,00 грн.)

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам підлягає до стягнення судовий збір у сумі 1 028,16 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із приватного підприємства «Укртехніка-2» (18001, м. Черкаси, вул. Благовісна, 299, код 25212648) на користь приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Хлібороб» (16700, м. Ічня, Чернігівської області, вул. Червоноармійська, 49, код 30935400) - 6 216,93 грн. пені, 45 191,00 грн. заборгованості за надані послуги та бензин, 1 028,16 грн. судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 17.06.2013

Суддя О.І. Кучеренко