Рішення

від 23.07.2013 по справі 392\979\13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2343/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Кавун Т.В.

Спори, що виникають із договорів найму (оренди) Доповідач Фомічов С.< Суддя-доповідач По батькові >.

РІШЕННЯ

Іменем України

23.07.2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - Фомічова С.Є.

суддів - Бубличенко В.П.

Сукач Т.О.

при секретарі - Савченко Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Карат» про визнання договору оренди землі, додаткової угоди до договору оренди землі недійсними та зобов'язати повернути земельну ділянку, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 05 червня 2013 року і

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Карат» про визнання договору оренди землі, додаткової угоди до договору оренди землі недійсними та зобов'язати повернути земельну ділянку.

В обґрунтування своїх вимог зазначав, що він являється власником земельної ділянки, площею 4,3 га., що розташована на території Маловисківської міської ради, згідно державного акту на право на земельну ділянку.

20 березня 2010 року між ним та ТОВ «Карат» було укладено договір оренди землі, який зареєстровано в Маловисківському відділі КРФ «ЦДЗК Держкомземі України» 11 жовтня 2010 року. В даному договорі оренди відсутня істотна умова договору така як передача у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Крім того, 11 жовтня 2010 року між ними було підписано додаткову угоду, про зміни до договору оренди землі від 11 жовтня 2010 року, але 11 жовтня 2010 року він договір не укладав. Просив суд визнати договір оренди землі та додаткову угоду до нього недійсними та повернути йому належну земельну ділянку.

Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 05 червня 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 було відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, ставить питання про скасування рішення суду як такого, що ухвалене з порушенням вимог матеріального та процесуального права, просить постановити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши доповідача, пояснення представника ОСОБА_3, якій підтримав доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу представника ТОВ «Карат», дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що, що є підставою для визнання договору оренди землі недійсним.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Судами встановлено, що позивач є власниками земельної ділянки, яку орендує ТОВ «Карат» за договором оренди землі, укладеним 20 березня 2010 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, що діяла на момент укладення спірного договору) істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Пред'являючи позов, ОСОБА_3 посилався на те, що у договорі оренди земельної ділянки відсутні такі істотні умови як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, що знайшло підтвердження у судовому засіданні та відображено у рішенні суду першої інстанції. Такі істотні умови договору оренди землі зазначені у ст. 15 Закону України «Про оренду землі».

Проте суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, на вказані норми права та фактичні обставини справи уваги не звернув та дійшов до помилкового висновку про наявність у спірному договорі усіх істотних умов, визначених ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі».

Посилання суду першої інстанції на те, що даний договір пройшов державну реєстрації і підстав для визнання його недійсним не має є помилковим, так як суперечать договору, в якому рядки договору (істотні умови) не заповнені.

У ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» визначені істотні умови договору оренди, відсутність хоча б однієї з цих істотних умов є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним у розумінні ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі».

Тобто, у разі виявлення факту відсутності у договорі хоча б однієї істотної умови після проведення його державної реєстрації, такий договір підлягає визнанню недійсним за правилами ст. 15 Закону України «Про оренду землі».

Вище вказаний висновок викладений у постанові Верховного суду України від 6 лютого 2012 у справі № 6-104ц11, відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно -правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Наведене вказує на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушенні норми матеріального та процесуального права, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 .

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області.

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 05 червня 2013 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати недійсними договір оренди землі укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Карат» 20 березня 2010 року та зареєстрований у Маловиськівському районному відділу КРФ «ЦДЗК Деркомземі України» 11 жовтня 2010 року реєстраційний номер 04.10.374.00275 та додаткову угоду б/н від 11 жовтня 2010 року.

Зобов'язати ТОВ «Карат» повернути ОСОБА_3 земельну ділянку площею 4,3 га., кадастровий номер 3523110100:02:003:0409, що знаходиться на території Маловиськівського району Кіровоградської області.

Стягнути з ТОВ «Карат» на користь ОСОБА_3 172,05 грн. сплаченого судового збору.

Рішення апеляційного суд набирає чинності з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: