Рішення

від 24.03.2009 по справі 4/61

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/61

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

24.03.09 р.                                                                                                       Справа № 4/61                               

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді  Гринько С.Ю.

при секретарі судового засідання Кужель А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної  заяви:

за участю представників сторін:  

від позивача – Бєломестнов А.Ю.- договір від 17.12.2008р.,

від відповідача – не явився,

за позовом -         Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма РДК Гелео” м. Донецьк

до відповідача -   Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансекпедиція” м. Краматорськ

про стягнення 11641,51грн. заборгованості, індексу інфляції, 3%річних, пені

в с т а н о в и в :

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 11641,51грн., з яких: 10851,99грн. - заборгованість, 397,68грн. - інфляція, 45,91грн. - 3%річних, 345,93грн. - пеня.

В підтвердження позову позивач посилається на укладений з відповідачем договір поставки №26 від 04.02.2008року, накладні №5756 від 02.10.2008року на суму 798,29грн., №5889 від 09.10.2008року на суму 3383,94грн.,  №6001 від 16.10.2008року на суму 3074,24грн., №6167 від 23.10.2008року на суму 4226,26грн., по яких відвантажений товар відповідачу, витяги з банківського рахунку від 13.10.2008року на суму 5000,00грн., від 12.11.2008року на суму 13000,00грн. в обґрунтування часткової оплати, акт звірки розрахунків, який підписаний обома сторонами та закріплений печатками підприємств.

Відповідач одержав від суду ухвалу про порушення справи, в якому вказані час і місце судового засідання, про що свідчить підпис уповноваженої особи на Повідомленні про вручення, але відповідач не скористався своїм законним правом на участь в судовому засіданні.

Довідкою Головного управління статистики у Донецькій області №14/4-20/1046 повідомлено, що станом на від 12.03.2009р в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України знаходиться Товариство з обмеженою відповідальністю “Трансекспедиція”, ідентифікаційний код –24317115 з визначеною юридичною адресою – 84323, м.Краматорськ, вул. Союзна,16А.

Господарський суд вважає достатніми документи, надані позивачем для вирішення даного спору без явки представника відповідача.

На розсуд суду наданий договір поставки №26 від 04.02.2008року, за яким виникла заборгованість за поставлений позивачем відповідачу товар.

Поняття договору поставки надається у статті 265 Господарського кодексу України (далі –ГК). Договір поставки – правочин, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частина 3 ст.265 ГК надає право укладати договори поставки всім суб'єктам господарювання, зазначеним у ч.1,2,ст.55 ГК.

З урахуванням ст.628 і 638 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) зміст договору поставки включає в себе наступні питання: 1) істотні умови, які мають бути погоджені сторонами; 2) інші умови договору, погоджені сторонами; 3) права і обов'язки сторін, які набувають постачальник і покупець в результаті укладання договору поставки.

Із ст. 712 ЦК випливає, що істотними умовами договору поставки є умови про предмет договору (товар, що має бути поставлений) та ціну. Стаття 265 ГК доповнює істотні умови договору умовою про строк передання (поставки) товарів. Більш конкретно у п.19 Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення і п.16 Положення про поставки товарів народного споживання вказується на те, що договором поставки мають встановлюватись умови про номенклатуру (розгорнутий асортимент), кількість, якість продукції (товарів), про строки поставки і ціну. Сторони не позбавлені права погодити в договорі будь-які інші умови.

Частина 2 ст. 268 ГК приписує зазначати в договорі поставки номери і індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів.

2

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що між сторонами підписаний договір поставки №26 від 04.02.2008року, в якому передбачені всі істотні умови для договорів даного виду, тому він вважається судом укладеним.

За цим договором позивач взяв на себе зобов'язання передавати покупцю продукцію згідно зроблених покупцем замовлень у кількості та асортименті, що визначаються замовленням та зазначаються у товарно-транспортних документах (п. п. 1.1,1.2 договору), а покупець оплачувати продукцію протягом 14 днів з моменту її отримання (п. 5.2 договору).

Сторонами в договорі передбачений конкретний порядок та строк оплати товару.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Відповідачем отриманий товар по накладним:№5756 від 02.10.2008року на суму 798,29грн.;  №5889 від 09.10.2008року на суму 3383,94грн.; №6001 від 16.10.2008року на суму 3074,24грн.; №6167 від 23.10.2008року на суму 4226,26грн.Всього на загальну суму 11482,73грн.

Відповідно до п. 4 ст. 268 ГК постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупроводжувальним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

У разі будь-якого порушення постачальником умов договору щодо якості товарів покупець має право відмовитися від прийняття товарів, що не відповідають зазначеним умовам, і від їх оплати.

Суд приймає до уваги, що за час, коли отримано товар і до пред'явлення позову про стягнення вартості поставленого товару ніяких заперечень стосовно поставки неякісної продукції з боку відповідача не пред'являлося. Не доведено  відповідачем і той факт, що продукція, яка одержана без належних документів прийнята на відповідальне зберігання, про що продавець був належним чином повідомлений.

При виявленні неналежності одержаного товару якості діючим ДСТУ і ТУ, а також одержання товару без підтверджування сертифікатами якості чи іншим документом заводу-виготовлювача, покупець має право звернутися з позовом до господарського суду з вимогами до продавця в загальному порядку.

Оскільки отриманий від відповідачем товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами в договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Відповідач в порушення умов договору частково оплатив отриманий ним товар. Як вбачається з акту звірки розрахунків, який підписаний обома сторонами та закріплений печатками підприємств, з урахуванням існування на 01.10.2008року у відповідача боргу в сумі 17368,92грн., сума заборгованості після часткової оплати склала 10851,66грн.

Враховуючи, що позивачем доведений факт поставки товару та його часткової не оплати з боку відповідача, суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 10851,66грн. заборгованості в повному обсязі.

Крім заборгованості, позивач просить суду стягнути з боржника 397,68грн. інфляції, 45,91грн. 3%річних, 345,93грн. пені.

Пеня, індекс інфляції та проценти річних є самостійними способами захисту цивільних прав кредиторів у грошових зобов'язаннях і їх правова природа є різною.

Вирішуючи ці питання, суд виходить з наступного:

Відповідно до частини 2 статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов'язань у відносинах суб'єктів господарювання після 1 січня 2004року визначаються приписами статей 534,549-552 та статті 625 ЦК, статей 229-234 Господарського кодексу України та статей Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

З огляду на зміст статей 534,549 та частини 2 статті 625 ЦК правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто прострочення у виконанні зобов'язання сплатити гроші, є не лише обов'язок боржника повернути суму основного боргу, а й сплатити неустойку у формі пені, додаткову суму, що обраховується як добуток від суми основного боргу на індекс інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів –підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання,  а також фізичними особами –суб'єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями  1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

3

Оскільки сторонами договором передбачені: а) встановлений строк виконання грошового зобов'язання (п. 5.2 договору: протягом 14 днів з моменту отримання ); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобов'язання; в) розмір пені (п. 6.3 договору – подвійна облікова ставка НБУ від вартості неоплаченої продукції (транспортних витрат) за кожен день прострочення), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов'язання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 345,93грн. пені в повному обсязі, так як вона розрахована у відповідності із Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання”, в якому зазначено, що якщо сторонами прямо передбачені в договорах  відповідальність і її розмір за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, боржник зобов'язаний сплатити пеню з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ та шестимісячного строку.

Відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 397,68грн. інфляції, 45,91грн. 3%річних, суд задовольняє ці вимоги в повному обсязі, оскільки позивачем доведений факт прострочення строків оплати та наданий обґрунтований розрахунок сум.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати пропорційно задоволеної судом суми.

Позивач при зверненні із позовом зайво сплатив 3,59грн. державного мита, тому господарський суд повертає з державного бюджету цю суму як надмірно сплачену.

На підставі ст.ст.526,530,546,549,625,712 Цивільного кодексу України, ст.193,265,198-199 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд –

                                                          В и р і ш и в:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма РДК Гелео” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансекпедиція” м. Краматорськ про стягнення 11641,51грн. заборгованості, індексу інфляції, 3%річних, пені в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансекпедиція” м. Краматорськ-84300, вул. Союзна, 16а, ЄДРПОУ 24317115 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма РДК Гелео” м. Донецьк-83086, вул. Кобозева, 5 (поштова адреса: 83001, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 151, офіс 103а), ЄДРПОУ 21952288 заборгованість в сумі 10851,99грн., 397,68грн. - інфляції, 45,91грн. - 3%річних, 345,93грн. - пені, 116,41грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма РДК Гелео” м. Донецьк-83086, вул. Кобозева, 5 (поштова адреса: 83001, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 151, офіс 103а), ЄДРПОУ 21952288 суму державного мита в розмірі 3,59грн. як надмірно сплачене.

               Суддя