Постанова

від 25.07.2013 по справі 820/5128/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 липня 2013 р. №820/5128/13-а

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Волошин Д.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби до Приватного підприємства "ЖЕК-6" про накладення арешту ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд про накладення арешту на кошти відповідача, що знаходяться на розрахункових рахунках, відкритих в установах банку, в рахунок погашення його податкового боргу в розмірі 4080,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у відповідача наявний податковий борг, який платником у добровільному порядку не погашений, у зв'язку з цим податковий орган на виконання повноважень згідно з Податковим кодексом України, просить суд накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках.

Представник позивача в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не з'явився , про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, причини неявки суду не повідомив, заперечень та клопотань не надав.

Розглянувши відомості про належне повідомлення сторін про час, дату та місце розгляду справи, заяву позивача про розгляд справи без його участі, враховуючи положення ч. 6 ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін за наявними в ній матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Приватне підприємство "ЖЕК-6" зареєстроване за юридичною адресою: 64606, Харківська область, м. Лозова, мікрорайон 3, буд. 9, кв. 31, згідно свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності-юридичної особи та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Перебуває на податковому обліку як платник податків в Лозівській об'єднаній державній податковій інспекції Харківської області Державної податкової служби з 09.01.2002 року за №523, згідно довідки від 09.01.2002 року №226, що міститься в матеріалах справи.

Згідно з п.п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Як вбачається з матеріалів справи фахівцями Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби 13.02.2012 року була проведена камеральна перевірка податкової звітності Приватного підприємства "ЖЕК-6" з питань своєчасності подання податкової звітності з податку на прибуток, про що складено акт №66/15-130 від 13.02.2012 року.

В ході перевірки встановлено порушення п.49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, а саме неподання декларації з податку на прибуток за 1 кв. 2011 року, 2 кв. 2011 року, 2-3 квартали 2011 року, 2-4 квартали 2011 року.

Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

За неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 грн., за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання ( п.п. 120.1 ст.120 Податкового кодексу України).

Таким чином, у зв'язку з виявленими порушеннями начальником Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби винесене податкове повідомлення-рішення №0000471500 від 22.02.2012 року яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 4080,00 грн. у т.ч. за основним платежем - 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4080,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення - рішення було надіслано відповідачу за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Однак, згідно з поштовим повідомленням про вручення лист повернувся з відміткою поштового відділення „адресат за зазначеною адресою не значиться".

Згідно з п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до п. 54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо зокрема пп.54.3.1 платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Відповідно до п.п. 57.3. ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

На теперішній час податкові зобов'язання з податку на прибуток не сплачені.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією була винесена податкова вимога №170 від 10.05.2011 року та направлена на адресу відповідача, однак, відповідно до поштового повідомлення про вручення, лист повернувся до податкової інспекції з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Аналізуючи приписи п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що податковий орган має обов'язок скласти податкову вимогу і направити цей документ на адресу платника податків за фактом виникнення податкового боргу, тобто у випадку невиконання податкового обов'язку платником податків, котрий до цього не мав заборгованості перед Державним бюджетом України.

Сторонами доказів щодо оскарження та скасування вказаного податкового повідомлення - рішення та податкової вимоги до суду не подано.

Відповідно до п.87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Підпунктом 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надано право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

З акту про відсутність майна боржника за юридичною адресою від 19.02.2013р. № 299/10/19-26, встановлено відсутність майна на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення податкового боргу.

З довідок з Держінспекції сільського господарства в Харківській області №266 від 14.01.2013р. про відсутність транспортних засобів, Лозівського БТІ Харківської області від 27.01.2012р. №22/2 про відсутність об'єктів нерухомості, Управління Держкомзему м. Лозова та Лозівському районі Харківської області від 05.02.2013 № 0261, з витягу із Бази Даних «Автомототранспорту», вбачається, що у платника податків відсутнє будь-яке майно. (а.с. 22-29).

З приписів вищевказаної статті Податкового кодексу України, вбачається, що для звернення податкового органу до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності боржника, необхідна наявність двох підстав: податкового боргу у підприємства та відсутність майна для його погашення.

ПП "ЖЕК-6" має податковий борг перед бюджетом та у нього відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення боргу, доказів що спростовують такі обставини до суду не подано.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про банки та банківську діяльність" арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду.

Відповідно до п.10.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року N 22 обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку/ах, відповідно до статті 1074 Цивільного кодексу України не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком/ами за рішенням суду або в інших випадках, установлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом. Виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця чи рішенням суду (у тому числі ухвалою, постановою, наказом, виконавчим листом суду) про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, установленому законом. Банк приймає до виконання постанову державного виконавця та/або рішення суду, які доставлені до банку самостійно державним виконавцем, слідчим, представником суду, органу державної податкової служби або які надійшли рекомендованим або цінним листом, відправником якого є суд, державний виконавець, слідчий, орган державної податкової служби.

Пунктом 10.2 Інструкції передбачено, що арешт за постановою державного виконавця або за рішенням суду (далі - документ про арешт коштів) накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.

Також, п.10.3 вказаної Інструкції визначено, що арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах.

Пункт 10.6 Інструкції вказує, що залежно від наявності/відсутності коштів на рахунку клієнта, на кошти якого накладено арешт, банк здійснює такі дії: якщо на рахунку є кошти в сумі, що визначена документом про арешт коштів, то банк арештовує їх на цьому рахунку та продовжує виконання операцій за рахунком клієнта. Документ про арешт коштів банк обліковує на відповідному позабалансовому рахунку; якщо на рахунку клієнта недостатньо визначеної документом про арешт коштів суми коштів, то банк арештовує на цьому рахунку наявну суму коштів, обліковує цей документ на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє орган, який надіслав документ про арешт коштів, про недостатність коштів для його виконання; якщо на рахунку клієнта немає коштів для забезпечення виконання документа про арешт коштів, то банк обліковує його на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє орган, який надіслав документ про арешт коштів, про відсутність коштів для його виконання.

Суд зазначає, що під час дії документа про арешт коштів банк протягом операційного дня відповідно до статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність " зупиняє видаткові операції за рахунком клієнта та здійснює арешт усіх надходжень на рахунок клієнта до забезпечення суми коштів, що зазначена в документі про арешт коштів, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів.

Відповідно до абз. 2 п. п. 94.6.2. п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку, що Лозівською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області Державної податкової служби було дотримано всі вимоги законодавства, а саме: винесення податкової вимоги та її надіслання на адресу боржника, але на день звернення позивача до суду не сплачено податковий борг відповідачем.

Податковим органом було вжито заходи, спрямовані на розшук майна відповідача для опису в податкову заставу, проте такого майна не знайдено, у відповідача є лише відкриті на його ім'я рахунки у банківських установах, а саме: рахунок 26008348492001, 26049348492004, відкриті у Харківське ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 351533 м. Харків

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що вимоги позивача є законними та правомірними, документально та нормативно обґрунтованими і тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 8-14, 35, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби до Приватного підприємства "ЖЕК-6" про накладення арешту - задовольнити.

Накласти арешт на кошти Приватного підприємства "ЖЕК-6" (64606, Харківська область, м. Лозова, мікрорайон 3, буд. 9, кв. 31, код ЄДРПОУ 31733442) у сумі 4080,00 грн. (чотири тисячі вісімдесят грн. 00 коп.), що знаходяться на розрахункових рахунках відкритих в установах банку.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Волошин Д.А.