Постанова

від 09.07.2013 по справі 825/1595/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/1595/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Баргаміна Н.М.

Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: суддів: секретаря: Федорової Г.Г., Вівдиченко Т.Р., Ключковича В.Ю., Каленюк О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2013 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати належних сум при звільнені, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2013 року ОСОБА_5 (далі - позивач) звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовом до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області (далі - відповідач), в якому просила стягнути з Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати та всіх інших сум, що належать позивачу відповідно до розрахунку, за період з 14.01.2013 року по 23.01.2013 року, в сумі 1 318,56 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2013 року адміністративний позов ОСОБА_5 задоволено.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати , виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 29.12.2012 року № 559 -0, ОСОБА_5 було звільнено з посади заступника начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці за пунктом 1 статті 40 КЗпП України.

На виконання зазначеного наказу Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області було видано наказ від 14.01.2013 року № 4-о про звільнення ОСОБА_5 з 14.01.2013 року з посади заступника начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці за пунктом 1 статті 40 КЗпП України

Звертаючись до суду з даним позовом позивач зазначив, що у день звільнення (14.01.2013 року) працював, але відповідачем, всупереч ст. 116 Кодексу законів про працю України, не було проведено виплати належних йому при звільненні сум. Остаточний розрахунок було проведено лише 23.01.2013 року.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно ч. 1 ст. 47 Кодексу законів про працю України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум (ч. 1 ст. 116 Кодексу законів про працю України).

Відповідно ч. 1 ст. 117 Кодексу законів про працю України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Колегією суддів встановлено, що кошти у сумі 123 200,00 грн. до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області надійшли лише на кінець робочого дня 14.01.2013 року. Платіжне доручення № 11 щодо перерахування коштів на зарплату та компенсацію за відпустку за січень 2013 року до Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області було надано 15.01.2013 року, а розрахунок ВАТ «Райффайзен банк Аваль» було проведено 16.01.2013 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає вини відповідача по невиплаті належних ОСОБА_5 сум зарплати та компенсації за відпустку у день її звільнення.

Щодо виплати по лікарняних листах колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ (далі - Закон № 2240-ІІІ), допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві.

Згідно ч. 2 ст. 35 Закону № 2240-ІІІ, допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця згідно Порядку оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 року № 439.

Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності (ч. 1 ст. 51 Закону № 2240-ІІІ).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 52 Закону № 2240-ІІІ, документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах розглядаються не пізніше десяти днів з дня їх надходження.

Допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах виплачується застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону, - у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати.

Колегією суддів встановлено, що в період з 04.12.2012 року по 21.12.2012 року та в період з 29.12.2012 року по 11.01.2013 року ОСОБА_5 перебувала на лікарняному, що підтверджується листками непрацездатності серії АВУ № 638212 та серії АВУ № 636587 відповідно.

Згідно платіжного доручення № 3 від 14.01.2013 року, розрахунок по листку непрацездатності серії АВУ № 638212 у розмірі 250,66 грн. було проведено 16.01.2013 року.

Згідно платіжного доручення № 29 від 21.01.2013 року, розрахунок по листку непрацездатності серії АВУ № 636587 у розмірі 750,40 грн. було проведено 22.01.2013 року.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що компенсація за лікарняні листи не належить до сум заробітної плати і в даному випадку компенсується за рахунок коштів Чернігівської міської виконавчої дирекції відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Тобто, Чернігівська міська виконавча дирекція відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є розпорядником цих коштів, а отже ці кошти не відносяться до сум, що належать працівникові від підприємства, установи, організації при звільненні відповідно до ст. 116 Кодексу законів про працю України.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку щодо безпідставності заявлених позивачем вимог, які є необґрунтованими, не підтверджуються належними доказами, а відтак є такими, що не підлягають до задоволення.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачаються підстави для скасування постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2013 року та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_5 до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати належних сум при звільнені слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2013 року - задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2013 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_5 до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати належних сум при звільнені - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Суддя: Суддя: Г.Г. Федорова Т.Р. Вівдиченко В.Ю. Ключкович

Головуючий суддя Федорова Г. Г.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Ключкович В.Ю.