Рішення

від 23.07.2013 по справі 22-ц/796/6694/2013

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційний суд міста Києва

Справа № 22-6694/2013 Головуючий у 1-й інстанції - Антипова Л.О.

Доповідач - Кабанченко О.А.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Кабанченко О.А.

суддів - Желепи О.В., Рубан С.М.

при секретарі - Кацідим В.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 11 лютого 2013 року в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Перший Кредіт-Центр» про визнання договору недійсним, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 11 лютого 2013 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Перший Кредіт-Центр» про визнання договору недійсним, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального права. Судом при ухвалені рішення не враховано, що умови спірного договору є несправедливими відносно позивача, оскільки вони створюють істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків сторін. Фактично отримання товару позивачем поставлено в пряму залежність від розподільчого акта, інформацію про який відповідач не надає у зв'язку з її конфіденційністю. При вирішенні спору суд першої інстанції не врахував, що характер діяльності ТОВ „Перший Кредіт-Центр" є недобросовісним і «пірамідальним».

В судове засідання апеляційного суду представник відповідача не явився, про час та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 15 березня 2012 року між сторонами був укладений договір № 000967, у п. 1.1 якого предметом договору є надання Компанією (відповідачем), яка діє від свого імені в інтересах і за рахунок Клієнта, системи послуг, спрямованих на придбання Клієнтом Товару (нерухомість на суму 250 000 грн.) зазначеного в додатку № 1 до цього Договору, на Умовах, визначених додатком № 2 до Договору. Клієнт оцінює вигідність придбати Товар за попередньо накопичені ним кошти, можливість отримання у власність лише частково сплаченого майна з наступним погашенням його залишкової вартості протягом достатнього для Клієнта періоду часу з мінімальними адміністративними витратами.

За положеннями ст.ст. 2, 3 цього Договору, Компанія має сформувати Спілку Клієнтів, організовувати оплату товару, видачу коштів, що надає право на купівлю та отримання Клієнтом Товару та надавати інші послуги, а Клієнт має сплатити реєстраційний, комісійний, чистий платіж та сплачувати адміністративні витрати - плата за послуги Компанії.

За ст. 4 Додатку № 2 до Договору, по мірі реєстрації Клієнтів у відповідності до ст. 1 Договору, компанія організовує видачу коштів. Після вчасної чергової проплати Загального внеску Клієнт набуває право приймати участь у найближчій видачі коштів, яка проводиться один раз на місяць. Право на отримання товару надаватиметься шляхом підрахунку чистих платежів, з урахуванням графіку платежів. Пріоритетне становище має той Клієнт, у якого сплачена найбільша кількість чистих платежів, з урахуванням графіка. При цьому, Компанія залишає за собою право надати позачергове право на отримання Позики іншому Клієнту на визначених Компанією умовах (а.с. 14-22).

За Свідоцтвом, Статутом та довідкою АА № 361246 з ЄДРПОУ, ТОВ «Перший Кредіт-Центр» серед інших видів діяльності може здійснювати іншу допоміжну діяльність у сфері фінансового посередництва і не є фінансовою установою, яка відповідно до закону має право надавати фінансові послуги, визначені Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (а.с. 45-59).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору було сплачено відповідачеві 15 166 грн. (а.с. 23-25).

У вересні 2012 року позивач звернулася до суду з даним позовом, просила визнати недійсним укладений сторонами 15 березня 2012 року договір є недійсним, посилаючись на положення ст.ст. 18-22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 215 ЦК України. Зазначала, що відповідно до умов договору відповідач не залучає власних коштів, не продає товар, за придбанням якого звернулась позивачка, а гроші отримав за можливість одержання права на купівлю товару, яке надавалось за рахунок залучення інших споживачів і їх коштів. Просила також застосувати наслідки визнання договору недійсним, стягнувши з відповідача на її користь сплачені нею за договором грошові кошти 15 255,16 грн. та 5 000 грн. грошової компенсації спричиненої моральної шкоди.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що укладений сторонами договір про надання послуг №000967 не суперечить моральним засадам суспільства, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності та їх волевиявлення було вільним, правочин вчинений у формі, встановленій законом, і спрямований на настання реальних правових наслідків, що обумовлені ним, отже позивачем не доведено, що умови договору є несправедливими.

Судова колегія не погоджується з таким висновком суду, вважає, що він не відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Так, відповідно до положень ч. 1, п. 7, ч. 6 , ч. З ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняється нечесна підприємницька практика, яка включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Враховуючи наведені положення закону та проаналізувавши зміст оспорюваного правочину, відповідно до умов якого позивач сплачувала грошові кошти відповідачеві не за товар, а за можливість одержання права на придбання товару, а відповідач без залучення власних коштів мав формувати Спілку клієнтів, за рахунок коштів яких мала б здійснюватись передача права на купівлю товару одному з учасників групи, що по суті є компенсацією за рахунок коштів інших споживачів, судова колегія приходить до висновку, що діяльність відповідача підпадає під ознаки ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів»,і відповідно до ч. 6 ст. 19 цього Закону укладений сторонами договір є недійсним.

Відповідно до ст. 216 ЦК України в порядку застосування правових наслідків недійсності правочину з відповідача на користь позивача підлягають стягненню сплачені останньою за недійсним правочином 15 166 грн., оскільки дана сума підтверджена відповідними документами.

Разом з тим, судова колегія вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 5 000 грн. у відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають, оскільки вони позивачем не доведені.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь відповідача підлягають стягненню судові витрати - 214 грн. судового збору.

З огляду на наведене та керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів , -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 11 лютого 2013 року скасувати.

Ухвалити в справі нове рішення наступного змісту.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати недійсним договір № 000967 від 15 березня 2012 року про надання послуг, укладений ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Перший Кредіт-Центр».

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний НОМЕР_1) з товариства з обмеженою відповідальністю «Перший Кредіт-Центр» (код ЄДРПОУ 37293618) сплачені за договором 15 166 грн. та 214 грн. судових витрат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку протягом 20 днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: