Рішення

від 23.07.2013 по справі 905/4570/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.07.2013р. Справа № 905/4570/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі судового засідання Павленко М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькмісьгаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-газ» про стягнення заборгованості за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом у розмірі 256 372 грн. 25 коп.,-

за участю представників сторін:

від позивача: Пеліхос Є.М. за довір.

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Донецької області звернулось Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькмісьгаз» із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-газ». З урахуванням заяви про зменшення суми позовних вимог від 02.07.2013 року позивач просив стягнути заборгованість за договором від 03.12.2012р. № 2013/ТП/ПР-4710 на постачання природного газу за регульованим тарифом у розмірі 256 372 грн. 25 коп., до якої входить: основний борг в сумі - 249 047,71 грн., 3% річних в сумі - 1218,38 грн. та пеня 6106,16 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на факт порушення відповідачем умов договору № 2013/ТП/ПР-4710, на приписи ст.ст. 258, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст.193, 216-217, 264-265 Господарського кодексу України, а також на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позові. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Пунктом 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» встановлено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що ухвали суду від 26.06.2013р., 09.07.2013р., направлені відповідачу за адресою, зазначеною в позові та спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, господарський суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд справи належним чином, проте правом бути присутнім в судовому засіданні не скористався, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

03.12.2012р. між ПАТ «Донецькміськгаз» (далі - Позивач) та ТОВ «Авто-газ» (далі - Відповідач) було укладено Договір № 2013/ТП/ПР-4710 на постачання природного газу за регульованим тарифом (далі - Договір, а.с. 10-25), згідно якого Позивач зобов'язується протягом 2013 року постачати природний газ промисловим споживачам та іншим суб'єктам господарювання, які є кінцевими споживачами в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб Відповідача, а Відповідач оплачує Позивачу вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених цим Договором (п.1.1).

Договір набирає чинності з моменту підписання обома Сторонами та діє в частині поставки газу з 01.01.2013р. до 31.12.2013р. З матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення заявленої до стягнення суми боргу, сторони перебували у договірних відносинах.

Судом встановлено, що позивач в березні та квітні 2013 року поставив відповідачу 52963 м3 природного газу. Вказаний факт підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2013р. за Договором та актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2013р. (далі - Акти).

Відповідно до умов Договору вартість поставленого позивачем відповідачу природного газу за березень та за квітень 2013 року склала 249 047,71 грн.

В порушення взятих на себе зобов'язань за Договором, відповідач вартість природного газу поставленого в березні та квітні 2013 року не оплатив.

Акт приймання-передачі природного газу за квітень 2013 року підписано відповідачем без зауважень. Акт приймання-передачі природного газу за березень 2013 року відповідачем не підписано в зв'язку з непогодженням останнього з об'ємом нарахованого природного газу в Акті (а.с.26-27).

Абзацом 2 п. 2.11. Договору передбачено, що у випадку відмови від підписання акта приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до Договору або в судовому порядку.

Згідно абз. 3 п. 2.11. Договору до прийняття рішення судом обсяг та вартість послуг з постачання газу встановлюються до даних Постачальника, тобто ПАТ «Донецькміськгаз».

Дослідивши питання щодо обсягу поставленого природного газу відповідачу у березні 2013р. за Договором ПАТ «Донецькміськгаз» судом встановлено що за період з 01.03.2013р. по 21.03.2013р. ПАТ «Донецькміськгаз» було вирахувано об'єм газу розрахунковим методом.

Так, відповідно пункту 3.2. Договору, облік обсягу газу, що постачається на умовах Договору здійснюється за приписами «Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання» затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 27 грудня 2005 року № 618 зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за № 67/11941 (далі - Правила 618), та «Правил користування природним газом для юридичних осіб» затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики № 1181 від 13.09.2012 року зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за № 1715/22027 (далі - Правила 1181).

Згідно п. 3.4. Договору Постачальник (позивач) має право перевіряти роботу вузлів обліку, установлених у Споживача (відповідач). Споживач (відповідач) зобов'язаний забезпечити доступ представників Постачальника (позивач) до вузлів обліку, відключаючих пристроїв, газопроводів та газоспоживного обладнання, що розташовані на території Споживача (відповідач).

Відповідно до п. 12.10. Правил №618 та п. 3.12.11. Правил № 1181 за будь-яких перевірок у разі виявлення недоліків, що впливають на результати вимірювань об'єму газу (помилки в розрахунках об'єму протранспортованого газу, відсутність чи вихід з ладу вимірювальних перетворювачів параметрів газу і перепаду тиску, витоки газу в імпульсних лініях до перетворювачів тиску газу та перепаду тиску, виявлення факту несанкціонованого втручання в конструкцію чи в роботу вузла обліку, використання конфігурації обчислювача, яка не відповідає документації на комерційний вузол обліку газу та інше), представник сторони, яка здійснює перевірку комерційного вузла обліку газу, разом з відповідальною особою за його технічний стан складає двосторонній акт про виявлені недоліки (форма акта довільна).

Акт, підписаний представниками сторін, може бути підставою для проведення перерахунків об'ємів прийнятого - переданого газу. Перерахунки здійснюються в порядку, передбаченому у пункті 5.13 цих Правил або умов договору у випадках виявлення недоліків, які не передбачені цими Правилами.

21.03.2013р. представниками ПАТ «Донецькміськгаз» було проведено перевірку вузла обліку природного газу ТОВ «Авто-газ» за адресою: м. Донецьк, пр. Партизанський, 1 а (а.с.28).

Підставами для проведення перевірки стали положення п.п. 5.1.4, 5.2.2. Договору, а також п. 12.7. Правил № 618, згідно якого за будь-яких перевірок представник сторони, яка здійснює перевірку комерційного вузла обліку газу, може перевіряти цілісність пломб або захисних елементів, які встановлені їх організацією, а також цілісність відбитків повірочних тавр або пломб на ЗВТ, встановлених територіальними органами Держспоживстандарту України.

В результаті проведеної перевірки, яка проводилась в присутності представника підприємства відповідача Овчаренко Д.В., було складено акт про виявлені порушення № 00145720 від 21.03.2013р. (далі - Акт про виявлені порушення).

Згідно Акту, позивачем на об'єкті відповідача були вичвленя наступні порушення:

- Порушення цілісності опломбування перетворювача температури газу (зірвано пломбу ПАТ «Донецькміськгаз» № 4715700),

- Витік газу на імпульсивній лінії перетворювача тиску (виявлено методом омилювання).

- Витік газу на ввідній засувці до лічильника (виявлена методом омилювання) - в даному випадку фактично виявлено факт витрати не облікованого комерційним засобом обліку газу.

Після перевірки 21.03.2013р. перетворювач температури переопломбований пломбою ПАТ «Донецькміськгаз» (№ 4883084 - лента).

Пунктами 5.3.6., п. 5.3.7. Договору, а також п. 6.8. Правил № 618 встановлено, що складові частини комерційних вузлів обліку газу, конструкція ЗВТ, програмне забезпечення обчислювачів та накопичені в їх базі дані про результати вимірювань об'єму газу повинні бути захищені від несанкціонованого втручання, яке може вплинути на результати обліку газу.

Відповідно до п. 12.11. Правил № 618 представник сторони, яка здійснює перевірку комерційного вузла обліку газу, після закінчення перевірки має право опломбувати ЗВТ, допоміжні пристрої та елементи газопроводів у місцях, де несанкціоноване втручання може вплинути на результати вимірювань об'єму газу. Пломбування комерційного вузла обліку газу проводиться в його робочому стані з використанням пломб і захисних елементів, призначених для цих завдань: пломби, тавра, мітки, захисні стрічки промислового виготовлення та інше. Застосування захисних елементів самостійного виготовлення з використанням аркушів паперу, мотузок, ниток тощо не дозволяється.

Після пломбування складається та підписується акт, форма якого наведена в додатку 3, у якому вказуються місця пломбування та характерні ознаки пломб і захисних елементів. Власник комерційного вузла обліку газу відповідає за збереження цілісності зазначених засобів пломбування.

Пунктом 5.9 Правил № 618 передбачено, що власник комерційного вузла обліку газу відповідає за технічний стан комерційного вузла обліку газу та порушення правил його експлуатації, а також за використання ЗВТ з вичерпаним терміном повірки.

У разі виявлення на комерційних вузлах обліку газу несправності ЗВТ, витоків газу з імпульсних ліній диференційних манометрів, манометрів, пошкодження пломб або захисних елементів та інше власник комерційного вузла обліку газу має терміново проінформувати про це іншу сторону договору і, за необхідності, вжити заходів для забезпечення функціонування комерційного вузла обліку газу в робочому стані.

Як встановлено у судовому засіданні, та не спростовано відповідачем, порушуючи вказаний пункт Правил № 618 відповідач самостійно (до дати проведення позивачем перевірки 21.03.2013р.) не повідомив позивача про наявність витоків газу та порушення цілісності опломбування перетворювача температури газу

Пунктами 3.12.3 та 3.12.4 Правил № 1181 встановлено, що 3.12.3. Перерахунки обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу проводяться за період відсутності (несправності) ЗВТ, починаючи з дати проведення останньої перевірки комерційного вузла обліку газу або з дати зняття ЗВТ до моменту встановлення повірених ЗВТ, з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

У разі якщо такі перевірки не проводились або немає актів про зняття ЗВТ перерахунки проводяться за період, починаючи з розрахункової доби поточного календарного місяця або з моменту пуску газу після планових та інших відключень у поточному місяці, які здійснювались спільно з газорозподільним/газотранспортним підприємством (3.12.3)

Якщо власником комерційного вузла обліку газу є споживач, перерахунки обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу за період відсутності (несправності) ЗВТ здійснюються газорозподільним/газотранспортним підприємством за показами дублюючого вузла обліку, а у разі відсутності дублюючого вузла обліку - за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання (до якого здійснюється газопостачання) з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

Якщо власником комерційного вузла обліку газу є газорозподільне/газотранспортне підприємство, перерахунки обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу за період несправності (відсутності) ЗВТ здійснюються на підставі даних дублюючих вузлів обліку споживача. У разі відсутності дублюючих вузлів обліку - розрахунковим методом відповідно до умов договору. У розрахунках можуть використовуватися дані показів ЗВТ попередніх періодів, режимні карти газоспоживаючого обладнання, питомі витрати газу на одиницю виробленої продукції тощо (3.12.4.)

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідно до п. 12.10. Правил № 618 акт, підписаний представниками сторін, може бути підставою для проведення перерахунків об'ємів прийнятого - переданого газу, у зв'язку з чим ПАТ «Донецькміськгаз» обгрунтовано та правомірно проведено перерахунок спожитого природного газу на підставі пунктів 3.12.3 та 3.12.4 Правил № 1181.

Щодо обраного періоду перерахунку об'єму спожитого природного газу з 01.03.2013р. по 21.03.2013р. суд зазначає, що дата початку (01.03.2013р.) обрана позивачем відповідно до п. 5.13.1. Правил № 618, згідно якого перерахунки об'єму протранспортованого газу проводяться за період відсутності (несправності) ЗВТ, починаючи з дати проведення останньої перевірки комерційного вузла обліку газу (остання перевірка проводилась в лютому 2013 року). Кінцева дата 21.03.2013р. обумовлена усуненням в цей день порушень відповідно до Акту про виявлені порушення.

Щодо порядок розрахунку об'єму спожитого газу відповідачем за період з 01.03.2013р. по 21.03.2013р.

Відповідно до додатку № 1 до Договору «Перелік комерційних вузлів обліку газу та споживаючого обладнання» на підприємстві відповідача встановлено компресорну установку ПКУ-400ПГ-131-ІІ, номінальна витрата газу якої складає 138,00 м3/годину, а режим роботи цього обладнання зазначено - 24 години на добу (а.с.19). Таким чином, об'єм спожитого відповідачем газу за період з 01.03.2013р. по 21.03.2013р. складає: 138 м3/годину * 24 години * 20 діб = 66 240 м3.

Пунктом 2.11 Договору передбачено, що споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі газу.

Наявність на акті приймання-передачі газу за березень 2013 року запису відповідача про незгідність з даними акту у зв'язку з відсутністю розрахунків споживання не може вважатися мотивованою відмовою від підписання, оскільки на зворотному боці Акту приймання-передачі газу за березень 2013 року міститься протокол розрахунку об'єму споживання з якого вбачається що відповідачем за період з 21.03.2013р. по 01.04.2013р. за показаннями засобів обліку було спожито 8733,42 м3 природного газу (а.с.26).

Отже, відповідачем спожито в березні 2013 року 66 240 м3 + 8733,42 м3 = 74976 м3 природного газу, про свідчить відповідний акт приймання передачі природного газу від 31.03.2013р.

Згідно акту приймання-передачі газу за квітнень 2013 року, підписаного споживачем без заперечень, відповідачем у зазначеному періоді спожито 3540 м3 природного газу.

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що розрахунки за реалізований Споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Відповідно до п. 4.6. Договору Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем авансовими платежами в розмірі 100% оплати грошовими коштами вартості договірного обсягу постачання газу відповідно до додатка 2 до Договору за 5 (п'ять) календарних днів до початку місяця поставки.

Cпоживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 (п'яти) операційних днів з дати складання акту приймання-передачі газу.

Згідно розрахунку заборгованості, п. 4.1., п. 4.6. Договору сума, заборгованості відповідача перед позивачем за актами приймання передачі газу за березень 2013 року та квітень 20913 року, з урахуванням вартості 1 тис.куб.м. ()враховуючи вартість постуг на ртанспортування, поставки, цільової надбавки) у розмірі 4702,296 грн. станом на 07.06.2013 р. складає 249 047,71 грн.

Як встановлено у судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, на день винесення рішення відповідач заборгованість не сплатив.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене та на підставі наявних в матеріалах справи документів, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення основної суми боргу у розмірі 249 047,71 грн. підлягають задоволенню, оскільки вони є доказаними, обґрунтованими.

Крім стягнення суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача пеню 6106,16 грн. та 3% річних в сумі - 1218,38 грн.

Згідно з частиною першою статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (стаття 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено пеню.

За приписами статей 611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Зобов'язання можуть забезпечуватись неустойкою, якою є відповідно до статті 549 ЦК України, сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що передбачено частиною першою статті 550 ЦК України.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг), що передбачено частиною четвертою статті 231 ГК України.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 № 543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 вказаного Закону).

Отже, стягненню в примусовому порядку підлягає сума пені, обмежена законодавством.

Пунктом 6.2.2 Договору встановлено, що за внесення платежів з порушенням термінів, передбачених розділом 4 Договору споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за Договором, позивач просить стягнути з відповідача пеню, нараховану за період з 05.04.2013р. по 07.06.2013р. за поставленій газ у березні 2013р. та за період з 10.05.2013р. по 07.06.2013р. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи, а тому позовні вимоги щодо стягнення пені у сумі 6106, 16 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних за період з 05.04.2013р. по 07.06.2013р. за поставленій газ у березні 2013р. та за період з 10.05.2013р. по 07.06.2013р, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині стягнення 3% річних у сумі 1218,38 грн. підлягають задоволенню.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін. За змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач надав суду докази, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги і вони є належними. Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують вимоги позивача.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене господарський суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькмісьгаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-газ» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькмісьгаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-газ» про стягнення заборгованості за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом у розмірі 256 372 грн. 25 коп. - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-газ» (83074, м.Донецьк, вул. Будьоннівських партизан, б.80, код ЄДРПОУ 32857838) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькмісьгаз» (83001, м.Донецьк, пр.Театральний, б.1, ЄДРПОУ 03361081) заборгованість у сумі 256 372 (двісті п'ятдесят шість тисяч триста сімдесят дві) грн. 25 коп., до якої входить: основний борг в сумі - 249 047,71 грн., 3% річних в сумі - 1218,38 грн. та пеня 6106,16 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-газ» (83074, м.Донецьк, вул.Будьоннівських партизан, б.80, код ЄДРПОУ 32857838) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькмісьгаз» (83001, м.Донецьк, пр.Театральний, б.1, ЄДРПОУ 03361081) судовий збір у сумі 5124 (п'ять тисяч сто двадцять сім) грн. 44 коп.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 23 липня 2013 року.

Повний текст рішення складено та підписано 26 липня 2013 року

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов