Рішення

від 15.07.2013 по справі 922/1835/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2013 р.Справа № 922/1835/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погореловой О.В

при секретарі судового засідання Ліпчанської В.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергія Україна", м. Харків про стягнення 29465,79 грн. за участю представників сторін:

позивача - Раздобаров Г.В.

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача 29465,79 грн. заборгованості, з яких: 29151,71 грн. основного боргу, 314,08 грн. 3% річних, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

В судовому засіданні 11.07.2013 року було задоволено усне клопотання відповідача про відкладення розгляду справи для надання можливості сторонам провести звірку взаємних розрахунків та підготувати відповідний акт. В судовому засіданні оголошено перерву з 11.07.2013 року до 15.07.2013 року до 10:00 години.

Представник відповідача в судове засідання 15.07.2013 року не з'явився, документів не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить особистий підпис представника на повідомленні про відкладення розгляду справи.

15.07.2013 року до господарського суду від позивача надійшов супровідний лист в якому він просить суд долучити до матеріалів справи копію наказу про призначення звірки взаємних розрахунків з відповідачем; копію супровідного листа до акту звірки та акт звірки; пояснювальну записку до акту та акт про відмову відповідача прийняти акт звірки.

Суд, дослідивши надані докази, долучає їх до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позову у повному обсязі та проси суд його задовольнити.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "МІК" (надалі за текстом - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплоенергія Україна" (надалі за текстом - Відповідач) було укладено угоду про постачання товаро - матеріальних цінностей (надалі за текстом - Товар) найменування, кількість, ціна та дата поставки, яких визначались видатковими накладними.

На підставі даної угоди Позивачем у період з 10.05.2012 року по 29.10.2012 року було поставлено Відповідачу Товар на загальну суму 178 588,65 грн. Товар поставлявся партіями в строки погоджені сторонами, згідно видаткових накладних: видаткова накладна № РН-05/10/24 від 10.05.2012 року на суму 19 979,21 грн.; видаткова накладна № РН-05/16/59 від 16.05.2012 року на суму 20 995, 00 грн.; видаткова накладна № РН-05/21/54 від 21.05.2012 року на суму 26 975,00 грн.; видаткова накладна № РН-07/20/27 від 20.07.2012 року на суму 10 000, 00 грн.; видаткова накладна № РН-08/31/49 від 03.09.2012 року на суму 34 000, 00 грн.; видаткова накладна № РН-09/21/91 від 21.09.2012 року на суму 32 637,73 грн.; видаткова накладна № РН-10/12/47 від 12.10.2012 року на суму 15 000,80 грн.; видаткова накладна № РН-10/26/45 від 29.10.2012 року на суму 19 000,91 грн.

Товар приймався уповноваженими представниками Відповідача, згідно довіреностей оформлених належним чином (підписи, печатка). Вищезазначений Товар було прийнято Відповідачем, про свідчать підпис та печатка на видаткових накладних. Зауважень щодо якості Товару від Відповідача не надходило.

Проте, Відповідач поставлений товар повністю не оплатив, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 29151,71 грн.

З метою досудового врегулювання даного спору Позивачем Відповідачеві була направлена претензія № 14/12/2012 від 14.12.2012 року із вимогою про погашення заборгованості у сумі 33001,71 грн. 19.12.2012 року від Відповідача надійшов відзив на дану претензію в якому Відповідач вказує на те, що борг ним не погашений внаслідок помилкового перерахування коштів на рахунок іншого підприємства. 22.01.2013 року від Відповідача надійшов гарантійний лист в якому Відповідач гарантує погашення заборгованості до 31.01.2013 року. Але у зв'язку із тим, що до 01.02.2013 року борг Відповідачем погашено не було 01.02.2013 року Позивачем була повторно направлена на адресу Відповідача вимога про погашення заборгованості, яка на теперішній час не виконана.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 29465,79 грн. заборгованості обґрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, та є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 179, 181 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергія Україна" (61035, м. Харків, пр. Гагаріна, 127-А, оф. 206, код ЄДР 37364238, р/р 26005002228401 у АСТРА БАНК, МФО 380548) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 69-А, код ЄДР 30105738, р/р 26005001000579 у ПАТ "Мотор-банк", МФО 313009) - 29151,71 грн. основного боргу, 314,08 грн. 3% річних та 1720,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17 липня 2013 року.

Суддя Погорелова О.В.