Постанова

від 24.07.2013 по справі 803/1560/13-а

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 липня 2013 року    Справа № 803/1560/13-a Волинський окружний адміністративний суд у складі: головуючого – судді Ксензюка  А. Я., при секретарі судового засідання Піянзіну О. К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Торчинського виробничого управління житлово-комунального господарства про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,   ВСТАНОВИВ: Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі – Фонд) звернулося з позовом про стягнення з Торчинського виробничого управління житлово-комунального господарства (далі – Торчинське ВУЖКГ) адміністративно-господарських санкцій в сумі 7 350 грн. та пеню в сумі 127 грн. 89 коп. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем у 2012 році не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 1 робоче місце, чим порушено вимоги частини першої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». У звіті про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік відповідачем зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 9 осіб, тому норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2012 році для відповідача повинен становити 1 особу. Проте такий норматив не був виконаний, що є згідно із статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підставою для сплати відповідачем адміністративно-господарських санкцій в розмірі 7 350 грн. Оскільки відповідач не сплатив зазначену суму адміністративно-господарських санкцій, тому вона підлягає до стягнення в судовому порядку. Крім того, відповідач порушив строки сплати суми адміністративно-господарських санкцій, що є підставою для нарахування та стягнення з відповідача пені, виходячи із розміру 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України, в сумі 127 грн. 89 коп. Позивачем 24 липня 2013 року подано заяву про розгляд справи у відсутності його представника, позовні вимоги підтримує повністю. Відповідач 24 липня 2013 року подав до суду заяву, у якій позов визнав, просив розгляд справи проводити без участі його представника. У відповідності до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справу вирішено у відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів. Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов з таких підстав. Згідно із частиною другою статті 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ (далі – Закон  № 875-ХІІ) підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда. Частиною першою, другою статті 19 Закону № 875-ХІІ встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.. Відповідно до частини  першої, другої статті 20 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.   Судом встановлено, що Торчинським ВУЖКГ було подано до Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту  інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік за формою № 10-ПІ, порядок подачі якого встановлюється Кабінетом Міністрів України.     Згідно поданого відповідачем звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік за формою № 10-ПІ, при середньообліковій кількості штатних працівників облікового складу 9 чол., з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, становила 0 осіб. При цьому, кількість інвалідів – штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті  19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», повинна складати 1 особу. Фонд оплати праці штатних працівників відповідача у 2012 році становив 132,3  тис. грн. Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 875-ХІІ забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Частиною третьою статті 18 Закону № 875-ХІІ встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно із частини третьої статті 19 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. В порушення вказаних норм відповідачем не було виконано всі заходи по створенню робочих місць для інвалідів та їх працевлаштуванню та не дотримано вимог, встановлених статтею 19 Закону № 875-ХІІ, а тому у відповідності до чинного законодавства  Торчинському ВУЖКГ нарахована адміністративно-господарська санкція в сумі 7 350 грн. за невиконання нормативу створення робочого місця для інвалідів та пеня в сумі 127 грн. 89 коп. за несвоєчасну їх сплату, яка повинна бути стягнута у примусовому порядку з відповідача. Таким чином, судом встановлено, що вказане порушення сталося із вини підприємства і між діями підприємства та наслідками, які настали, є прямий причинний зв'язок, тому санкція до нього застосована правомірно, у порядку та розмірах визначених чинним законодавством. З огляду на вищевикладене, адміністративний позов підлягає до задоволення, шляхом стягнення з Торчинського ВУЖКГ адміністративно-господарської санкції в сумі 7 350 грн. та пені в сумі 127 грн. 89 коп. за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2012 році. Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», суд   ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов задовольнити повністю. Стягнути з Торчинського виробничого управління житлово-комунального господарства (45612, Волинська область, Луцький район, смт. Торчин, вулиця Незалежності, 49, код ЄДРПОУ 03339182) на користь держави, в особі Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (43008, місто Луцьк, вулиця Писаревського, 3-А) адміністративно-господарські санкції в сумі 7 350 (сім тисяч триста п'ятдесят) грн. 00 коп. та пеню в сумі 127 (сто двадцять сім) грн. 89 коп. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Суддя                                                                                                   А.Я. Ксензюк