Постанова

від 15.07.2013 по справі 801/1023/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 липня 2013 р. (13:18год.) Справа №801/1023/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., суддів Суворової С.В., Тоскіної Г.Л. за участю секретаря Богацької А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АРК, Державної архітектурно-будівельної інспекції України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Обслуговуючий кооператив "Веселка" садівницький"

про скасування рішень та спонукання до виконання певних дій,

за участю представників сторін:

від позивачів: ОСОБА_6, довіреність б/н, від 06.02.13р., 06.02.13р., 22.01.13р., паспорт серії НОМЕР_1;

від відповідача 1: Латишев А.В., довіреність №7/1-01 від 02.01.13р., посвідчення № 61;

від відповідача 2: Латишев А.В., довіреність № 40-17/1-3309 від 09.07.13р. посвідчення № 61

від третьої особи: ОСОБА_6, довідка з ЄДР від 09.01.13р., паспорт серії НОМЕР_1;

Обставини справи: 23.01.2013 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АРК, в якому просили:

- скасувати рішення відповідача, від 03.01.2013 під реєстраційним номером 7/1-91-8306 про відмову громадянину ОСОБА_2 в реєстрації Декларації про готовність об'єкту, під реєстраційним номером 7/1-91-8307 про відмову громадянину ОСОБА_1 в реєстрації Декларації про готовність об'єкту, під реєстраційним номером 7/1-91-8310 про відмову громадянину ОСОБА_3 в реєстрації Декларації про готовність об'єкту, під реєстраційним номером 7/1-91-8308 про відмову громадянці ОСОБА_4 в реєстрації Декларації про готовність об'єкту; та

- зобов'язати відповідача зареєструвати Декларації про готовність до експлуатації об'єкта, направлені 26.11.2012 року: ОСОБА_2 щодо збудованого у 2006 році домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3; ОСОБА_1 щодо збудованого у 1995 році домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1; ОСОБА_3 щодо збудованого у 2008 році домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2; ОСОБА_4 щодо збудованого у 2002 році домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_4.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем безпідставно, із посиланням на п. 3.2 Порядку, затвердженого наказом Мінрегіонбуду від 24.06.2011 № 91, відмовлено в реєстрації поданих Декларацій про готовність об'єкту до експлуатації з підстави відсутності документу, що підтверджує користування землею. Як зазначають позивачі, до поданих Декларацій ними додано копії державного акта на право постійного користування землею обслуговуючого кооперативу, членами якого вони є. Проте, відповідач відмовив у реєстрації Декларацій про готовність об'єкту до експлуатації.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на положення Земельного та Податкового кодексів України, положення Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 24.06.2011 № 91, якими передбачено порядок розгляду документів, їх реєстрації, а також узгодження відповідних декларацій, на виконання умов яких позивачами вчинено відповідні дії та надано повний обсяг необхідних документів.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.01.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

Відповідач, в особі Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АРК, адміністративний позов не визнав, проти заявлених вимог заперечив, надавши суду письмові заперечення, які у повному обсязі підтримано представником в судових засіданнях. Заперечуючи проти адміністративного позову відповідач зазначив, що посилання позивачів на протиправні (незаконні) дії з боку Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АРК є необґрунтованими, виходячи з того, що органу державного архітектурно-будівельного контролю надано право відмови у реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, якщо така декларація подана чи оформлена з порушенням встановлених вимог.

Затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.06.2011 року № 91 порядок прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків І та ІІ категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, на який посилаються позивачі, встановлював процедуру та умови реєстрації закінчених будівництвом названих будівель і споруд, що були побудовані до 31.12.2009 року без дозволу на виконання будівельних робіт, відносно заяв власників, поданих до 31.12.2012 року. Названий порядок був дійсним до 30.01.2013 року та на час розгляду справи втратив свою чинність. За таких підстав, у відповідача відсутнє право (повноваження) у разі задоволення позовних вимог позивачів на виконання рішення суду та здійснення дій щодо реєстрації декларацій про готовність об'єктів до експлуатації.

Відповідно до порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, реєстрація декларацій здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності". Реєстрація декларації про готовність об'єкта до експлуатації є реєстраційним процесом, а не дозволом у розумінні ст. 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Дозвіл є окремим дозвільним документом, що необхідно одержати замовнику для виконання будівельних робіт щодо об'єктів IV і V категорій складності.

Посилаючись на те, що вказані декларації не є нормативним актом або актом індивідуальної дії, представником відповідача І наголошено на відсутності правовідносин, що можуть предметом спору, а тому просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.02.2013 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів, Обслуговуючий кооператив "Веселка" садівницький".

В судовому засіданні 26.06.2013 року представником позивачів подано заяву про зміну позовних вимог, в якій позивачі просять:

- визнати протиправною та скасувати відмову громадянину ОСОБА_2 в реєстрації декларації про готовність об'єкту до експлуатації, оформлену повідомленням інспекції ДАБК в АР Крим під реєстраційним номером 7/1-91-8306 від 03.01.2013 року та зареєстровану Державною архітектурно будівельною інспекцією України в Єдиному реєстрі під номером КР212130030279;

- зобов'язати відповідачів за фактом повернення позивачу документів, переданих йому інспекцією ДАБК в АР Крим при видачі повідомлення реєстраційний номер 7/1-91-8306 від 03.01.2013 року, зареєструвати в порядку, передбаченому чинними нормативно-правовими актами, декларацію про готовність об'єкту до експлуатації, збудованого громадянином ОСОБА_2 у 2006 році і розташованого за адресою: АДРЕСА_3;

- визнати протиправною та скасувати відмову громадянину ОСОБА_1 в реєстрації декларації про готовність об'єкту до експлуатації, оформлену повідомленням інспекції ДАБК в АР Крим під реєстраційним номером 7/1-91-8307 від 03.01.2013 року та зареєстровану Державною архітектурно будівельною інспекцією України в Єдиному реєстрі під номером КР212130030291;

- зобов'язати відповідачів за фактом повернення позивачу документів, переданих йому інспекцією ДАБК в АР Крим при видачі повідомлення реєстраційний номер 7/1-91-8307 від 03.01.2013 року, зареєструвати в порядку, передбаченому чинними нормативно-правовими актами, декларацію про готовність об'єкту до експлуатації, збудованого громадянином ОСОБА_1 у 1995 році і розташованого за адресою: АДРЕСА_1;

- визнати протиправною та скасувати відмову громадянину ОСОБА_3 в реєстрації декларації про готовність об'єкту до експлуатації, оформлену повідомленням інспекції ДАБК в АР Крим під реєстраційним номером 7/1-91-8310 від 03.01.2013 року та зареєстровану Державною архітектурно будівельною інспекцією України в Єдиному реєстрі під номером КР212130030343;

- зобов'язати відповідачів за фактом повернення позивачу документів, переданих йому інспекцією ДАБК в АР Крим при видачі повідомлення реєстраційний номер 7/1-91-8310 від 03.01.2013 року, зареєструвати в порядку, передбаченому чинними нормативно-правовими актами, декларацію про готовність об'єкту до експлуатації, збудованого громадянином ОСОБА_3 у 2008 році і розташованого за адресою: АДРЕСА_2;

- визнати протиправною та скасувати відмову громадянці ОСОБА_4 в реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, оформлену повідомленням інспекції ДАБК в АР Крим під реєстраційним номером 7/1-91-8308 від 03.01.2013 року і при цьому не зареєстровану Державною архітектурно будівельною інспекцією України в Єдиному реєстрі;

- зобов'язати відповідачів за фактом повернення позивачу документів, переданих йому інспекцією ДАБК в АР Крим при видачі повідомлення реєстраційний номер 7/1-91-8308 від 03.01.2013 року, зареєструвати в порядку, передбаченому чинними нормативно-правовими актами, декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, збудованого громадянкою ОСОБА_4 у 2002 році і розташованого за адресою: АДРЕСА_4.

Названа заява прийнята до розгляду судом протокольною ухвалою суду від 26.06.2013 року.

З огляду на те, що частина позовних вимог пред'явлена Державній архітектурно-будівельний інспекції України, яка є центральним органом виконавчої влади, є підстави для залучення Державної архітектурно-будівельної інспекції України в якості відповідача, ухвалою суду від 26.06.2013 залучено до участі у справі у якості відповідача Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.

Поданими представником Державної архітектурно-будівельної інспекції України в судовому засіданні 15.07.2013 письмовими запереченнями, які ним підтримано у повному обсязі, адміністративний позов відповідачем ІІ не визнано, проти задоволення його вимог представник заперечував.

Заперечуючи проти позову представник відповідача ІІ зазначив, що відповідно до статті 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Приймаючи до уваги вказані приписи Конституції України виконання рішення суду, у разі його задоволення є неможливим, оскільки Порядок прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків І та ІІ категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.06.2011 року № 91, на який посилаються позивачі, втратив чинність 30.01.2013 року. Окрім цього, право відмови у реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації надано органу державного архітектурно-будівельного контролю у разі якщо така декларація подана чи оформлена з порушенням встановлених вимог. Зважаючи, що позивачами не надано документу, що посвідчує права на земельні ділянки, рішення про відмову в реєстрації декларацій є правомірним.

Заслухавши в судовому засіданні доводи і заперечення представників осіб, що беруть участь у справі, оцінивши повідомлені сторонами обставини, зважаючи на норми матеріального і процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд -

ВСТАНОВИВ:

30 листопада 2012 року ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (далі - позивачі) подали до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим (далі відповідач І) Декларації про готовність об'єкта до експлуатації щодо реєстрації збудованих ними садових будинків, які мають технічні паспорти, видані Кримським республіканським підприємством "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторія", та розташовані на земельній ділянці, яка належить на праві постійного користування Обслуговуючому кооперативу "Веселка" садівницький в с. Молочне, Сакський район АР Крим (т.1 а.с.10-22).

Відповідно до описів вкладення у цінні листи з описом вкладення поштові відправлення направлені позивачами на ім'я керівника відповідача І, кожний окремо містили: заяву про прийом в експлуатацію об'єкта, заяву про надання дозволу на обробку персональних даних (на одному аркуші), декларацію про готовність об'єкта до експлуатації (на трьох аркушах), нотаріально засвідчену копію держаного акту кооперативу на право постійного користування (на чотирьох аркушах), завірену копію акту встановлення в натурі меж земельної ділянки (на двох аркушах), довідку про приведення найменування кооперативу у відповідність з вимогами ст. 90 ЦК України (на одному аркуші), завірену копію технічного паспорту, виданого бюро реєстрації та технічної інвентаризації (на семи аркушах), копію паспорта і ідентифікаційного коду заявника (на двох аркушах), довідку кооперативу по заявнику (на одному аркуші). В листах ОСОБА_2 та ОСОБА_3, окрім названих документів, також були додані завірені копії Договорів суперфіцію, укладеного між заявником та кооперативом (на шести аркушах) (т. 1 а.с.29-32).

Листами Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим від 03.01.2013 (№ 7/1-91-8306, № 7/1-91-8307, № 7/1-91-8308, № 7/1-91-8310), кожному з позивачів окремо на подану заяву, повідомлено, що декларація оформлена з порушенням установлених вимог, а саме п. 7 "Інформація про земельну ділянку" п. 3.2 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків І та ІІ категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.06.2011 року № 91 - відсутній документ на користування землею (держакт на кооператив). Враховуючи викладене, Інспекція ДАБК в АР Крим позбавлена можливості зареєструвати декларацію про готовність об'єкта до експлуатації.

Названими листами Інспекція ДАБК в АР Крим запропонувала позивачам повторно звернутись для реєстрації декларацій після усунення недоліків, що спричинили їх повернення.

Не погодившись з прийнятими рішеннями відповідача І, позивачі звернулись до суду із названим позовом, яким просять суд скасувати прийняте рішення та зобов'язати відповідачів зареєструвати подані позивачами декларації.

Оцінюючи правомірність дій відповідача І, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, що певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владні суб'єкти.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, засади якого визначено частиною першою статті 9 КАС України та відповідно до яких, суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На вимогу положень частини другої статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

На час звернення позивачів до відповідача з відповідними заявами про реєстрацію декларацій про готовність об'єкта до експлуатації спірні правовідносини регулювались положеннями Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності", що встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, та Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.06.2011 № 91 "Про затвердження Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 липня 2011 р. за № 830/19568, що встановлює процедуру та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності (далі - об'єкти), збудованих до 31.12.2009 без дозволу на виконання будівельних робіт, заяви про прийняття в експлуатацію яких подано до 31.12.2012, а також механізм проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж.

З положень частини першої статті 6 названого Закону управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

На вимогу приписів статті 7 зазначеного Закону управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом: планування територій на державному, регіональному та місцевому рівнях; моніторингу стану розроблення містобудівної документації на всіх рівнях; визначення державних інтересів для їх врахування під час розроблення містобудівної документації; проведення ліцензування і професійної атестації; розроблення і затвердження будівельних норм, державних стандартів і правил, запровадження одночасної дії міжнародних кодів та стандартів; контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Відповідно до статті 10 Закону України від 20.05.1999 № 687-ХІV "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю).

За змістом Постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №549 "Про утворення територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції" територіальні органи, які утворюються згідно з пунктом 1 цієї постанови, є правонаступниками прав та обов'язків територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції - урядового органу, що діяв у системі Міністерства регіонального розвитку та будівництва.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №549 утворено територіальний орган - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим.

Приписами статті 39 вказаного Закону, положеннями якої визначено прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, встановлено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України, зокрема постановою від 13.04.2011 № 461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів".

Відповідно до частини шостої статті 39 зазначеного Закону орган державного архітектурно-будівельного контролю відмовляє у реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, якщо така декларація подана чи оформлена з порушенням встановлених вимог.

На вимогу пункту 9 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, прийняття в експлуатацію збудованих до 31 грудня 2009 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт і заяви про прийняття в експлуатацію яких подаються до 31 грудня 2012 року, здійснюється безоплатно органами державного архітектурно-будівельного контролю за результатами технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж таких об'єктів за наявності документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт, протягом 30 днів з дня подання заяви. Порядок прийняття в експлуатацію таких об'єктів і проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Відповідно до пункту 9 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.06.2011 № 91 затверджено Порядок прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж", положення пункту 3.1 передбачають, що прийняття в експлуатацію об'єктів здійснюється безоплатно Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами (далі - Інспекції) за результатами технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж та за наявності документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, шляхом реєстрації поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація), яка складається за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.

На вимогу пункту 3.2 названого Порядку замовник або його уповноважена особа подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції за місцезнаходженням об'єкта заяву про прийняття в експлуатацію об'єкта за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку, до якої додаються: два примірники заповненої декларації; звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта з висновком про їх відповідність вимогам надійності і безпечної експлуатації; засвідчені в установленому порядку копії: документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщено об'єкт; технічного паспорта, виданого бюро технічної інвентаризації. Заява про прийняття в експлуатацію об'єкта підписується також співвласниками земельної ділянки та зазначеного об'єкта (у разі їх наявності).

Відповідно до пункту 3.3 зазначеного Порядку Інспекція розглядає документи, зазначені у пункті 3.2 цього розділу, та приймає протягом тридцяти днів з дати їх подання рішення про реєстрацію декларації або її повернення.

З положень пункту 3.4 вказаного Порядку дані, зазначені у декларації, повинні узгоджуватись з документами, які подаються разом з нею.

Отже, як слідує з наведеного, декларація має містити достовірні дані, що зазначаються заявником, узгоджуватись з документами, наданими разом з нею, серед яких в обов'язковому порядку подається засвідчена в установленому порядку копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщено об'єкт, щодо прийняття якого в експлуатацію особи звертаються до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

Статтею 126 Земельного кодексу України, чинній на момент звернення позивачів із заявами до відповідача І, визначено документи, що посвідчують право на земельну ділянку.

Так, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи вбачається, що в якості підстави користування земельною ділянкою позивачами додано до декларації про готовність об'єкта до експлуатації державний акт на право постійного користування землею Серії КМ-САК № 0000018, виданий 26 квітня 1996 року Сакською районною Радою народних депутатів Садівницькому товариству "Радуга".

Суд вважає за необхідне звернути увагу на положення п. 7 Розділу X Земельного кодексу України та Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2005 року № 5-рп/2005.

Пунктом 7 Розділу X ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Тобто п. 7 Розділу X ЗК України містить положення щодо збереження права на земельну ділянку, навіть якщо її граничний розмір за чинним законодавством є відмінним від передбаченого діючим земельним законом, та визначає, що прийняття чинного Земельного кодексу України не мало вплинути на обсяг прав власності, тимчасового користування, в тому числі на умовах оренди, набутих до вступу в дію Земельного кодексу України від 25.10.2001. Водночас, дана норма не регулює питання щодо документів, які посвідчують права на землю.

Як і не визначено дане питання в Рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 року № 5-рп/2005, яким розглядалось питання конституційності пункту 6 РозділуЗемельного кодексу України, яким визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Набуття громадянином права власності на земельну ділянку, яка перебуває у його користуванні, в загальному порядку, визначеному статтею 118 ЗК України, не передбачає встановлення обмеження щодо строків набуття цього права. Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" від 2 квітня 2002 року № 449 раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні в разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Суд погоджується з доводами представника позивачів та третьої особи, що законодавство України, у тому числі Земельний кодекс України, Цивільний кодекс України не містить вичерпного переліку підстав, за якими можливо визначити право користування земельною ділянкою, а тому позивачі, як члени Обслуговуючого кооперативу "Веселка" Садівницький мають право надання копії державного акту кооперативу на право постійного користування землею, оскільки член кооперативу безумовно може бути визначений землекористувачем, якщо він на підставі членства в кооперативі реалізує право користування відповідною земельною ділянкою, наданою кооперативом у користування, а також вправі отримати у власність виділену йому земельну ділянку або отримати в оренду.

Проте, досліджений судом державний акт на право постійного користування землею Серії КМ-САК № 0000018, засвідчена копія якого була надана позивачами відповідачу при зверненні, видано 26 квітня 1996 року Сакською районною Радою народних депутатів садівницькому товариству "Радуга".

Позивачі є членами Обслуговуючого кооперативу "Веселка" Садівницький, який розташований на території Молочненської сільської ради Сакського району, про що свідчать довідки від 19.11.2012 року № 01/8-86, № 01/8-87, № 01/8-88, № 01/8-89, видані Обслуговуючим кооперативом "Веселка" Садівницький, і саме відповідно до вказаних довідок позивачі є власниками (землекористувачами) земельних ділянок НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_2 на території названого кооперативу, який відповідно до Статуту є правонаступником кооперативу Садівницьке товариство "Веселка"

Доказів на підтвердження того, що Садівницьке товариство "Веселка" є правонаступником Садівницького товариства "Радуга" матеріали справи не містять.

При цьому, зважаючи на вказані обставини, враховуючи доводи представника позивачів та третьої особи - Обслуговуючим кооперативом "Веселка" Садівницький, у відповідності до вимог земельного законодавства при зміні найменування (приведення організаційно-правової форми у відповідність із вимогами діючого законодавства) Обслуговуючий кооператив "Веселка" Садівницький мав оформити свої майнові права на земельну ділянку, на якій розміщено кооператив, та який, на думку представника позивачів та третьої особи, раніше було надано Садівницькому товариству "Радуга" (іншій юридичній особі).

Водночас, з наданих суду копій розпоряджень Сакської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим від 20 березня 2012 року № 335-р, № 337-р, № 338-р, зокрема пункту 2 кожного з названих розпоряджень, припинено право постійного користування:

- громадянина України ОСОБА_3 земельною ділянкою площею 0,0996 га (відповідно державного акта на право постійного користування землею серії КМ-САК № 0000018, виданого Сакською районною радою народних депутатів і зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею 26.04.1996 року за № 18) садівницькому товариству "Радуга" (ідентифікаційний код 22255060) для ведення колективного господарства за межами населених пунктів на території Молочненської сільської ради Сакського району (розпорядження № 335-р);

- громадянина України ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 0,0389 га (відповідно державного акта на право постійного користування землею серії КМ-САК № 0000018, виданого Сакською районною радою народних депутатів і зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею 26.04.1996 року за № 18) садівницькому товариству "Радуга" (ідентифікаційний код 22255060) для ведення колективного господарства за межами населених пунктів на території Молочненської сільської ради Сакського району (розпорядження № 337-р);

- громадянина України ОСОБА_4 земельною ділянкою площею 0,0993 га (відповідно державного акта на право постійного користування землею серії КМ-САК № 0000018, виданого Сакською районною радою народних депутатів і зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею 26.04.1996 року за № 18) садівницькому товариству "Радуга" (ідентифікаційний код 22255060) для ведення колективного господарства за межами населених пунктів на території Молочненської сільської ради Сакського району (розпорядження № 338-р).

Вказаними розпорядженнями Сакської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим від 20 березня 2012 року № 335-р, № 337-р, № 338-р, зокрема пунктами 3 та 4, затверджено технічну документацію по землеустрою для складення документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки та передано названим особам безоплатно у власність земельні ділянки, кожна з яких має свій кадастровий номер.

Розпорядженням Сакської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим від 11 вересня 2008 року № 1204-р за результатами розгляду заяви громадянина України ОСОБА_2 про затвердження технічної документації щодо землеустрою для складення документів, що посвідчують право приватної власності на земельну ділянку для ведення садівництва на території Молочненської сільської ради Сакського району:

- затверджено технічну документацію по землеустрою для складення документів, що посвідчують право приватної власності на земельну ділянку загальною площею 0,0502 га ріллі, громадянину України ОСОБА_2, для ведення садівництва з землекористування обслуговуючого кооперативу "Веселка", індивідуальний НОМЕР_2 на території Молочненської сільської ради Сакського району.

- передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,0502 га ріллі, індивідуальний НОМЕР_2 громадянину України ОСОБА_2, що находиться у нього в користуванні для ведення садівництва із земелекоритсування обслуговуючого кооперативу "Веселка" на території Молочненської сільської ради Сакського району.

- видати громадянину ОСОБА_2 державний акт на право власності на земельну ділянку для ведення садівництва відповідно узгодженої та затвердженої технічної документації із землеустрою.

Отже, з вищевказаного вбачається, що право користування ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, як землекористувачів - членів Обслуговуючого кооперативу "Веселка" Садівницький, земельними ділянками НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_2 відповідно державного акта на право постійного користування землею серії КМ-САК № 0000018, виданого Сакською районною радою народних депутатів і зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею 26.04.1996 року за № 18 садівницькому товариству "Радуга" для ведення колективного господарства за межами населених пунктів на території Молочненської сільської ради Сакського району не підтверджується, внаслідок припинення права постійного користування Садівницького товариства "Радуга" земельними ділянками НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_2 на території Молочненської сільської ради Сакського району, затвердження технічної документації по землеустрою і передачі вказаних ділянок безоплатно у власність позивачів.

За таких підстав права ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на земельні ділянки НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_2 повинні бути підтверджені державними актами на право власності, в яких кожен з них вказаний як власник земельної ділянки.

Досліджуючи листи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим від 03.01.2013 № 7/1-91-8306, № 7/1-91-8307, № 7/1-91-8308, № 7/1-91-8310 суд дійшов висновку, що відповідач І не відмовляв в реєстрації декларацій про готовність об'єкта до експлуатації, а зазначив про наявність недоліків, що унеможливлюють прийняття рішення про реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації та запропонував звернутись повторно, після усунення виявлених недоліків. Тобто, за поданими позивачами документами відповідачем І фактично відповідне рішення не прийнято, не зважаючи на наявність у матеріалах справи листа Інспекції ДАБІ України від 17.04.2013 № 40-17-1794, згідно якого по об'єктах за адресами:

- АДРЕСА_3 (замовник ОСОБА_2) - зареєстрована відмова в реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації за номером КР 212130030279;

- АДРЕСА_1 (замовник ОСОБА_1) - зареєстрована відмова в реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації за номером КР 212130030291;

- АДРЕСА_2 (замовник ОСОБА_3) - зареєстрована відмова в реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації за номером КР 212130030343;

- АДРЕСА_4 (замовник ОСОБА_4) - інформація відсутня.

Суд зазначає, що наявність у Єдиному реєстрі отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робі, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів Держархбудінспекції України інформації щодо відмови в реєстрації декларацій по позивачам - ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, та відсутність інформації по Позивачу ОСОБА_4, не впливає на вірність висновків Інспекції ДАБК а АР Крим щодо наявності підстав для повернення документів позивачів на доопрацювання (усунення недоліків).

Відповідно до пункту 3.5 Порядку, затвердженого наказом від 24.06.2011 № 91, прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж Інспекція повертає замовнику декларацію, якщо вона подана чи оформлена з порушенням вимог, установлених цим Порядком, у тому числі у разі виявлення невідповідності поданих документів вимогам законодавства та виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.

Відповідно до п. 3.7 Порядку, затвердженого наказом від 24.06.2011 № 91, після усунення недоліків, що стали підставою для прийняття рішення про повернення декларації замовник може повторно подати до Інспекції документи згідно з цим Порядком

Залучаючи до участі у справі другого відповідача, суд виходив з того, що відповідно до Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.06.2011 № 92 "Про затвердження Порядку ведення єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів" саме на ДАБІ України покладено обов'язок із ведення Єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об`єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів (далі - єдиний реєстр) як єдиної комп'ютерної бази даних, а також функціонування і супроводження програмного забезпечення реєстру, збереження та захист бази даних реєстру, забезпечення доступу до нього територіальних органів Держархбудінспекції України.

Проте, як вбачається з положень названого наказу, формування даних для внесення до Єдиного реєстру покладається на територіальні органи Держархбудінспекції України за місцем розташування об'єкта і відбувається на підставі інформації, поданої територіальними органами Держархбудінспекції України.

Отже, неподання територіальним органом Держархбудінспекції України до Державної архітектурно-будівельної інспекції України інформації з будь-яких підстав та обставин виключає можливість визнання протиправними дій відповідача ІІ щодо не реєстрації декларації, поданої позивачем ОСОБА_4

За таких обставин, твердженні представника позивачів про порушення відповідачем норм Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.06.2011 № 92, вчинення протиправних дій, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи та спростовуються дослідженими судом доказами.

У зв'язку із втратою чинності наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.06.2011 № 91 "Про затвердження Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж", виданням 19.03.2013 наказу № 95 "Про затвердження Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж", який набрав чинності 29.04.2013, позивачі не позбавлені можливості звернення до ДАБК в АРК, у відповідності до вимог названого наказу № 95, щодо реєстрації декларацій про прийняття об'єктів до експлуатації у разі усунення недоліків, що стали підставою для повернення документів.

Таким чином, зазначаючи про відсутність можливості для реєстрації декларацій про готовність об'єкта до експлуатації, пропонуючи повторно звернутись до Інспекції для реєстрації декларації після усунення недоліків, що спричинили її повернення, відповідач І діяв правомірно, оскільки позивачами не було надано необхідних документів, а саме документів, що підтверджують право ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користування земельною ділянкою.

З огляду на вказане, уточнені позовні вимоги, якими змінено предмет позову, щодо визнання протиправною та скасування відмови відповідача І - задоволенню не підлягають.

Крім того, суд зауважує, що позовні вимоги про зобов'язання Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим зареєструвати декларацію про готовність об'єкта до експлуатації є виключно дискреційними повноваженнями Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим.

Під дискреційним повноваженням суд розуміє повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин (Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів).

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, довели відповідність своїх дій вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, доводи викладені в адміністративному позові в обґрунтування позовних вимог є такими, що не обґрунтовані положеннями чинного законодавства та не відповідають обставинам справи.

Інші твердження позивачів не спростовують зроблених судом висновків. Інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, а також доказів на підтвердження цих обставин у процесі розгляду справи судом не виявлено.

За таких підстав, суд відмовляє у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Судові витрати, які підлягають стягненню у відповідності зі статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства - відсутні.

В судовому засіданні 15.07.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову складено 22.07.2013 року.

Керуючись статтями 94, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів від дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Головуючий суддя А.О. Кушнова

Суддя С.В. Суворова

Суддя Г.Л. Тоскіна